Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 606/2459/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2023.
Дата набрання законної сили: 12.01.2023
Номер судового провадження: 61-11247ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		12 січня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 606/2459/21
		провадження № 61-11247св22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., 
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		третя особа: приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Гордєєва Лариса Іванівна, 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Пасічником Андрієм Зіновійовичем, на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2022 року в складі судді Малярчука В. В. та на постанову Тернопільського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року в складі колегії суддів Парандюк Т. С., Костів О. З., Шевчук Г. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його племінник ОСОБА_4 , після якого залишилося спадкове майно - земельна ділянка (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,04 га.
		 
		ОСОБА_4 за життя заповіту не склав, не був одружений, дітей немає. Спадкоємці першої та другої черги померли: рідний брат ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , діда та баби немає. Позивач вважає, що він є спадкоємцем третьої черги, оскільки є рідним дядьком по маминій лінії.
		 
		Зазначає, що відповідачі також є спадкоємцями третьої черги після смерті ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_2 є рідною тіткою спадкодавця по материній лінії, а ОСОБА_3 є рідною тіткою спадкодавця по лінії батька. 
		 
		Для отримання спадщини позивач не міг у встановлений законом строк подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори з поважних причин: постійні проблеми зі здоров`ям, пандемія та карантиння обмеження, а також через велику відстань між місцем його проживання та місцем відкриття спадщини.
		 
		За таких обставин ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Суди виходили з того, що позивач не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Посилання позивача на проблеми зі здоров`ям, пандемію, карантинні обмеження, велику відстань між місцем його проживання і місцем знаходження спадкового майна суди вважали неповажними причинами пропуску строку для прийняття спадщини з урахуванням відсутності у матеріалах справи належних і допустимих доказів про такі обставини та передбаченої законодавством можливості подання заяви про прийняття спадщини через засоби поштового зв`язку. Сама собі обставина про велику відстань між місцем проживання заявника та місцем прийняття спадщини, не є підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. 
		 
		Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не був повідомлений про розгляд справи, призначений у районному судді на 26 травня 2022 року, апеляційний суд відхилив, зазначивши, що ОСОБА_1 просив розглядати справу без його участі за наявними у справі матеріалами.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		16 вересня 2022 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Пасічника А. З. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення й просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності позивача, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, а також що суди безпідставно не врахували долучені позивачем до матеріалів справи докази на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
		 
		У грудні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 02 грудня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Заявник зазначав, що суди при вирішенні справи не дослідили зібрані в справі докази, розглянувши справу за його відсутності.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному Цивільним процесуальним кодексом України порядку (частина п`ята статті 4 ЦПК України).    
		 
		Відповідно до частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання учасників справи повідомляє суд. 
		 
		Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).
		 
		Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті, крім визначених цією статтею випадків. Зокрема, згідно пункту 5) частини другої цієї статті якщо суд визнає потрібним, аби сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення, суд відкладає розгляд справи.
		 
		Згідно частини п`ятої статті 223 ЦПК України повторна неявка в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки позивача, від якого надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не перешкоджає вирішенню спору.            
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження                              № 61-13667сво21) зазначено, що у ЦПК України законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України). Тлумачення частини першої статті 8, частини другої статті 211, пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу; невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства; розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. У ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, суд касаційної інстанції не може застосувати правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (частина друга статті 410 ЦПК України). 
		 
		Аналіз змісту та практики застосування наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що умова належності повідомлення учасника справи про дату, час і місце розгляду його справи у визначеному ЦПК України порядку є обов`язковою для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.   
		 
		Факт подання учасником справи заяви про розгляд справи за його відсутності не дає підстав для висновку, що такого учасника справи суд не повідомляє про місце, дату і час судового засідання. 
		 
		У справі, що переглядається: 
		ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 28 квітня 2022 року закрито підготовче провадження у справі № 606/2459/21 та призначено її до судового розгляду по суті на 26 травня 2022 року на 12:00 год; 
		судові повістки-повідомлення у передбаченому статтями 128, 130 ЦПК України порядку про призначення судового засідання на 26 травня 2022 року учасникам справи не надсилалися;
		представник позивача в апеляційній скарзі послався на неповідомлення позивача судом першої інстанції про призначення розгляду справи на 26 травня 2022 року (а. с. 81);
		відхиляючи такі доводи, апеляційний суд помилково вважав, що оскільки позивач просив проводити розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи, то суд першої інстанції здійснив розгляд справи з дотриманням норм процесуального  права на підставі наявних у суду матеріалів без виклику сторін;
		залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам позивача про його необізнаність щодо призначення розгляду справи на 26 травня 2022 року (дата ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції) та не звернув увагу на те, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України такі обставини визначені як обов`язкова підстава для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
		 
		З огляду на допущені судом апеляційної інстанції порушення пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України наявні підстави для скасування постанови апеляційного суду, оскільки справу в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , який належним чином не повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, й обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. 
		 
		У зв`язку з установленням підстав для скасування постанови апеляційного суду колегія суддів інші підстави відкриття касаційного провадження не аналізує.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Пасічником Андрієм Зіновійовичем, задовольнити частково.
		 
		Постанову Тернопільського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Тернопільського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року втрачає законну силу.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                   В. І. Крат 
		 
		Судді                                                                             Н. О. Антоненко 
		 
		                                                                                      І. О. Дундар
		 
		                                                                                      Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                      М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...