Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 935/695/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2023.
Дата набрання законної сили: 11.01.2023
Номер судового провадження: 61-20799ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України                                 
		 
		11 січня 2023 року                                                
		м. Київ
		 
		справа № 935/695/20
		 
		провадження № 61-20799 св 21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,               Хопти С. Ф.,  
		 
		учасники справи:
		позивач - військова частина НОМЕР_1 ; 
		відповідач - ОСОБА_1 ; 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2021 року у складі судді Галінської В. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.    Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2020 року військова частина НОМЕР_1  звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Позовна заява мотивована тим, що 27 червня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060280000364 було внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 410 КК України відносно старшого майстра ремонтної майстерні артилерійського озброєння ремонтного цеху артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_2 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 .
		Так, 14 червня 2018 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 118 старший солдат ОСОБА_1 у складі ремонтної бригади був відряджений до військової частини НОМЕР_1 для виконання робіт з ремонту і відновлення військової техніки та підготовки її до використання під час заходів присвячених 27-й річниці Незалежності України. 
		Для виконання вищезазначених ремонтних робіт у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 було надано доступ до військового майна, а саме: бойових машин зенітно-ракетного комплексу 9А330 «Тор». 
		ОСОБА_1 , володіючи спеціальними знаннями в області електроніки та достовірно знаючи про вміст комплектуючих радіоелектронних пристроїв бойової машини зенітно-ракетного комплексу 9А330 «Тор» цінних металів вирішив незаконно збагатитися. У зв`язку з цим у останнього виник злочинний умисел, спрямований на викрадення військового майна, а саме: комплектуючих радіоелектронних пристроїв розташованих у командирському відділенні зазначених бойових машин зенітно-ракетного комплексу 9А330 «Тор» з заводськими номерами НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 а також зенітно-самохідних установок 2С6 «Тунгуска» з заводськими № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8 з метою вилученням з них дорогоцінних металів та їх продажу. 
		Вироком Коростишівського районного суду Житомирської області                                від 20 березня 2019 року у справі № 289/48/19, визнано винним                                   ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 410 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 3 роки. 
		Комісією військової частини НОМЕР_1 складено акт оцінки вартості викраденого майна, яке не має облікових даних та виходячи з ринкових цін на аналогічну за призначенням продукцію з врахуванням її технічних і якісних особливостей, враховуючи ціни що вказані у відомостях (картках) обліку некомплектності на аналогічне озброєння, на загальну суму 56 268 грн. Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 1995 року № 880 «Про затвердження Переліку військового майна, нестач або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості» (далі - Постанова № 880) майно, яке було викрадено у кратному співвідношенні прирівнюється до трикратного розміру та становить 174 804 грн. 
		Ураховуючи викладене, військова частина НОМЕР_1  просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 174 804 грн на відшкодування майнової шкоди у розмірі, а також понесені судові витрати та покласти на відповідача відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2021 року у задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що збитки відшкодовані ОСОБА_1 у добровільному порядку, про що зазначено у вироку суду, всі вилучені та арештовані речові докази повернуто військовій частині НОМЕР_1 ,                  а тому підстав для нарахування збитків у зв`язку із розкраданням майна немає. Щодо нарахування розміру збитків у трикратному розмірі, то місцевий суд виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 1995 року № 880, на підставі якої вони нараховані, не містить словосполучення «інше військове майно», що давало б підстави віднести комплектуючі радіоелектронних пристроїв або радіоелектронні деталі до конкретного з пунктів а), б), в), г), е), яке у кратному співвідношенні прирівнюється до трикратного розміру, а також не містить визначення назви «комплектуючі радіоелектронні пристрої», «радіоелектронні деталі», розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні. За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що позов безпідставний та до задоволення не підлягає.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Рівненського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2021 року скасовано. Провадження у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням закрито.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач, будучи військовослужбовцем, що відноситься до публічної служби, завдав шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незаконному викраденні військового майна, що було встановлено вироком суду.
		 
		У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
		Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу вимог статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
		Отже, цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення зі служби.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У грудні 2021 року військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.  
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду                             від 05 травня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 935/695/20 з Рівненського міського суду Рівненської області.
		 
		У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду. 
		 
		Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року у справі № 379/756/19, оскільки у  скарзі порушуються питання, які стосується інших правовідносин, що відповідає вимогам пункту 2 частини другої                                       статті 389 ЦПК України.
		 
		Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що даний спір, на думку заявника, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідача визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 410 КК України, тому предметом позову у даній справі є відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням згідно з частиною другою статті 128 КПК України згідно з якою шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Вказувала, що відповідач не відшкодовував майнову шкоду, заподіяну позивачу, тому що плати у кількості 66 штук були вилучені та арештовані у відповідача під час обшуків його місця проживання і власного автомобіля та долучені до матеріалів слідства, а потім за вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 березня 2019 скасовано арешт на дане майно, що зберігалося у камері схову речових доказів, та повернуто власнику - військовій частині НОМЕР_1 . Проте вказане не підлягає відновленню.
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		14 червня 2018 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 118 старший солдат ОСОБА_1 у складі ремонтної бригади був відряджений до військової частини НОМЕР_1 для виконання робіт з ремонту і відновлення військової техніки та підготовки її до використання під час заходів присвячених 27-й річниці Незалежності України.
		 
		27 червня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за                                 № 12018060280000364 було внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 410 КК України відносно старшого майстра ремонтної майстерні артилерійського озброєння ремонтного цеху артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_2 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 .
		 
		Згідно з вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 березня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою                              статті 410 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням і встановлено іспитовий                             строк 3 роки з покладенням обов`язків на підставі статті 76 КК України. Скасовано арешт на майно, зокрема, плати у кількості 66 штук, елементів плат та блок плат до бойової машини зенітно-ракетного комплексу 9А330 «Тор» із заводським номером НОМЕР_3. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру процесуальні витрати на проведення судової трасологічної експертизи від 24 вересня 2018 року № 1/1-658 у розмірі                                  10 296 грн. Речові докази у кримінальному провадженні: плати у кількості                 66 штук, елементи плат та блок плат до бойової машини зенітно-ракетного комплексу 9А330 «Тор» з заводським номером НОМЕР_3, що зберігаються у камері схову речових доказів Радомишльського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області повернуто власнику - військовій частині НОМЕР_1 .
		 
		Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_1 володіючи спеціальними знаннями в області електроніки та достовірно знаючи про вміст комплектуючих радіоелектронних пристроїв бойової машини зенітно-ракетного комплексу 9А330 «Тор» цінних металів, вирішив незаконно збагатитися. У зв`язку з цим, у останнього виник злочинний умисел спрямований на викрадення військового майна, а саме комплектуючих радіоелектронних пристроїв розташованих у командирському відділенні зазначених бойових машин зенітно-ракетного комплексу 9А330 «Тор» з заводськими номерами НОМЕР_3 з метою вилученням з них дорогоцінних металів та їх послідуючого продажу.
		 
		Під час вчинення протиправних дій, які полягали у викраденні військового майна, ОСОБА_1 був старшим солдатом військової служби за контрактом.
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		 
		 
		 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 підлягає частковому задоволенню. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає. 
		 
		Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		 
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		Згідно з частинами першою, другою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		 
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		 
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		 
		Пунктами 1, 2 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі.
		 
		Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої унаслідок вчинення кримінального правопорушення. 
		 
		Із встановлених судами обставин справи убачається, що вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 березня                 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 410 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням і встановлено іспитовий строк 3 роки з покладенням обов`язків на підставі статті 76 КК України. Скасовано арешт на майно, зокрема, плати у кількості 66 штук, елементів плат та блок плат до бойової машини зенітно-ракетного комплексу 9А330 «Тор» із заводським номером НОМЕР_3. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру процесуальні витрати на проведення судової трасологічної експертизи                      від 24 вересня 2018 року № 1/1-658 у розмірі 10 296 грн. Речові докази у кримінальному провадженні: плати у кількості 66 штук, елементи плат та блок плат до бойової машини зенітно-ракетного комплексу 9А330 «Тор» з заводським номером НОМЕР_3, що зберігаються у камері схову речових доказів Радомишльського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області повернуто власнику - військовій частині НОМЕР_1 .
		 
		Відтак, судом в порядку кримінального судочинства вже надана правова оцінка правомірності дій відповідача.
		 
		Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
		 
		Згідно з пунктом 8 частини другої статті 16 ЦК передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
		 
		Відповідно до частини сьомої статті 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
		 
		Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків                         у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		 
		Частина друга цієї статті визначає, що збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		 
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 166 ЦК України).
		 
		Згідно з пунктами 1 та 2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (далі - Положення), це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами.
		 
		За вказаним Положенням відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
		 
		Таким чином, відшкодування шкоди, завданої розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
		 
		У порушення статті 382 ЦПК України апеляційний суд вказаних вимог закону та обставин справи не врахував, не звернув уваги на те, що у даній справі вироком суду встановлено винну особу (відповідача) та надано правову оцінку його діям, а тому дійшов помилкового висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
		 
		За таких обставин постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду. 
		 
		Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі..
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
		 
		Постанову Рівненського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року скасувати, справу направити для розгляду до суду апеляційної інстанції. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                     Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                               О. В. Білоконь
		 
		                                                                                                            О. М. Осіян
		 
		                                                                                                            Н. Ю. Сакара
		 
		                                                                                                            С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...