Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 948/90/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 17.01.2023. Зареєстровано: 18.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2023.
Дата набрання законної сили: 03.02.2023
Номер судового провадження: 1-кп/948/5/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022226100000216

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		16.01.2023 
		Справа № 948/90/23> 
		Номер провадження 1-кп/948/5/23> 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 січня 2023 року         Машівський районний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання  ОСОБА_2 
		розглянувши у порядку спрощеного провадження в смт Машівка Полтавського району Полтавської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022226100000216 від 18.11.2022 за обвинуваченням 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Малий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, який зареєстрований у встановленому законом порядку та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 111-1 КК України, 
		 
		встановив:
		 
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_4 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
		24 лютого 2022 року на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України.
		Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, в останній раз Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		Законом України від 16.11.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
		Громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з початку вторгнення збройних сил російської федерації на територію с. Малий Бурлук Куп`янського району Харківської області, тобто з середини березня 2022 року, але не раніше 15 березня 2022 року до моменту його звільнення Збройними силами України, перебуваючи на території тимчасово окупованого с. Малий Бурлук Куп`янського району Харківської області, з мотивів ідеологічно-політичних уподобань щодо підтримки російської федерації у проведенні війни з Україною, публічно заперечував здійснення російською федерацією збройної агресії проти України та під час спілкування із місцевими мешканцями с. Малий Бурлук висловлював підтримку «русського миру», а також «…хорошо, что пришла россия…пришли наши...пора менять власть».
		Дії обвинуваченого  ОСОБА_3  суд кваліфікує за частиною першою статті 111-1 КК України як вчинення публічного заперечення збройної агресії проти України (колабораційна діяльність).
		Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду із спільною письмовою заявою прокурора Великобурлуцького відділу Куп`янської окружної прокуратури ОСОБА_5 про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника ? адвоката ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
		Матеріали кримінального провадження відповідають вимогам частини третьої статті 302 КПК України, встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження. За таких обставин суд ухвалює вирок у спрощеному провадженні.
		Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.
		Обставиною, яка відповідно до статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю правопорушення. 
		Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, конкретні обставини по справі, спосіб, обстановку скоєного злочину, обставину, що пом`якшує покарання, дані про особу обвинуваченого, який не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за останнім місцем мешкання характеризується посередньо, раніше не судимий, пом`якшуючі та обтяжуючи покарання обставини, майновий стан обвинуваченого, і вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої.
		Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		Витрати на залучення експертів відсутні.
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
		Керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 (десять) років.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		У відповідності до частини першої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...