Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/3067/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 18.01.2023. Зареєстровано: 18.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2023.
Дата набрання законної сили: 05.05.2023
Результат оскарження 05.05.2023 Апеляційний суд Київської області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2-235/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 372/3067/22 
		Провадження № 2-235/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18 січня 2023 року     м.Обухів
		 
		Обухівський районний суд Київської області у складі: 
		Головуючого судді Зінченко О.М.
		при секретарі Литвинюк Ю.М.,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Обухівськогорайонного судуКиївської областіцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товаристваКомерційний банк«ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача, 
		В С Т А Н О В И В:    
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 27.04.2007 року між ним та відповідачем, ПАТ «КБ «ПриватБанк», був укладений кредитний договір №КІО0GA00000396. Відповідно до п.1.1. даного договору було встановлено, що відповідач зобов`язується надати позивачу кошти згідно п.7.1 договору на строк з 27 квітня 2007 року по 27 квітня 2017 року у вигляді поновлюваної лінії у розмірі 87305 доларів США, а саме : споживчі цілі 79000 доларів США, на сплату страхових платежів 8305 доларів США, винагороду у розмірі 1185 доларів США. Для здійснення даних перерахувань для мене був відкритий рахунок НОМЕР_1 . Для забезпечення кредитного договору 27 квітня 2007 року між сторонами було укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 . При цьому, згідно п.34 іпотечного договору, було встановлено, що вартість іпотеки складає 99000 доларів США, що еквівалентно 499950 грн.. Після укладення даного договору позивач спочатку сплачував кредит своєчасно, а потім в зв`язку з погіршенням фінансового становища, припинив його сплату. Відповідач не отримуючи кошти звернувся до приватного нотаріуса та отримав виконавчий напис. На підставі даного виконавчого напису було звернуто стягнення на квартиру позивача. Після реалізації квартири а отримання коштів відповідач звернувся до суду про стягнення з позивача кредитної заборгованості. Справа розглядалась не одноразово та постановою Верховного Суду в задоволенні позовних вимог до позивача було відмовлено. На початку 2022 року позивач звернувся до відповідача про відкриття карткового рахунку, який на підставі заяви останнього його відкрив. В квітні 2022 року позивач виявив, що відповідач без його згоди, без правових підстав списує його кошти. Виявивши дані порушення він звернувся до відповідача, який повідомив, що дані кошти стягуються, в зв`язку з невиконанням позивачем кредитного договору №КІО0GA00000396 від 27.04.2007 року. Дані вимоги відповідача, на думку позивача є порушенням його прав, як споживача фінансових послуг, а тому просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов`язати його вчинити певні дії.
		Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав письмове клопотання, що позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи проводити за їх відсутністю.
		Відповідач, подавши відзив на позовну заяву вказав, що дійсно між сторонами в 2007 році був укладений кредитний договір, який позивачем не виконувався. При укладенні даного договору, згідно п.2.2.5, позивач доручив відповідачу списувати кошти з будь-якого його рахунку. Кредитний договір від 2007 року позивачем не виконувався, що сприяло по його вині виникненню заборгованості за штрафами в розмірі 142991,53 грн.. В 2022 році позивач відкрив у відповідача картковий рахунок, а тому вони, в зв`язку з невиконанням позивачем кредитного договору від 2007 року почали стягувати кошти з карткового рахунку, а тому вважають, що їх дії є неправомірними, в зв`язку з чим просять в задоволенні позову відмовити.
		Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 27.04.2007 року між позивачем та відповідачем, ПАТ «КБ «ПриватБанк», був укладений кредитний договір №КІО0GA00000396. Відповідно до п.1.1. даного договору було встановлено, що відповідач зобов`язується надати позивачу кошти згідно п.7.1 договору на строк з 27 квітня 2007 року по 27 квітня 2017 року у вигляді поновлюваної лінії у розмірі 87305 доларів США, а саме : споживчі цілі 79000 доларів США, на сплату страхових платежів 8305 доларів США, винагороду у розмірі 1185 доларів США. Для здійснення даних перерахувань був відкритий рахунок НОМЕР_1 . 
		Для забезпечення кредитногодоговору 27квітня 2007року міжсторонами булоукладено договіріпотеки квартири АДРЕСА_1 .При цьому,згідно п.34іпотечного договору,було встановлено,що вартістьіпотеки складає99000доларів США,що еквівалентно499950грн.. 
		04.10.2010 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу видав виконавчий напис №1256 про звернення стягнення на іпотечну квартиру АДРЕСА_1 . За рахунок коштів від реалізації квартири пропонувалося задовольнити вимоги відповідача в розмірі 75440,45 доларів США, що еквівалентне 596726,42 гривни, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 68574,91 доларів США,що еквівалентно 542420,68 грн.; заборгованість по відсоткам в сумі 6442,40 доларів США, що еквівалентно 50958,74 грн.;комісія в сумі 158 доларів США, що еквівалентно 1249,77 грн.; пеня в сумі 265,14 доларів США, що еквівалентно 2097,23 грн.
		22.10.2010 року виконавчою службою Обухівського районного управління юстиції було відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого напису №1256 від 04 жовтня 2010 року про звернення стягнення на квартиру в рахунок заборгованості сумою 75440,45 доларів США, що еквівалентне 596726,42 гривни.
		29.07.2013 року відбулися прилюдні торги по продажу квартири АДРЕСА_1 , яка була продана за 321200 грн. Кошти отримані від продажу квартири, а саме в сумі 273341 грн. 20 коп. були перераховані відділу ДВС МРУЮ у Київській області, які останній отримав 05 серпня 2013 року. 
		06.10.2013 року розпорядженням по ДВС при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса про стягнення з відповідача 598462 грн. 42 коп. були направлені відповідачу.
		29.04.2014 року Обухівським районним судом Київської області було відкрите провадження за позовом відповідача до позивача про стягнення кредитної заборгованості.
		29.06.2016 року рішенням Обухівського районного суду Київської області в задоволенні вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» до позивача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитом та судових витрат було відмовлено.
		24.11.2016 року ухвалою Апеляційного суду Київської області апеляційна скарга відповідача на рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 червня 2016 року була відхилена, а рішення залишено без змін.
		21.02.2018 року Постановою Верховного Суду касаційна скарга відповідача на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2016 року була задоволена  ухвала скасована та справа направлена на новий розгляд до апеляційного суду.
		19.04.2018 року постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області апеляційна скарга відповідача, ПАТ «КБ «ПриватБанк», була задоволена частково - рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 червня 2016 року скасовано та ухвалене нове судове рішення. Відповідно до нового рішення  позов був задоволений частково, а саме стягнуто з позивача на користь ПАТ «КБ» «ПриватБанк» 102365 доларів США, що станом на 17 березня 2014 року по курсу НБУ становить 982708 грн. 80 коп. та судові витрати.
		05.02.2020 року постановою Верховного Суду касаційні скарги сторін були задоволені частково - постанову апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2018 року у частині позовних вимог до позивача про стягнення заборгованості за кредитом скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		На початку 2022 року позивач відкрив картковий рахунок НОМЕР_2 та отримав «Картку Універсальну» з дією до грудня 2025 року.
		При відкритті особистого кабінету позивача, як клієнта відповідача було виявлено існування за ним заборгованості в сумі 481435,80 доларів США, які я повинен внести до 01 січня 1900, в зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою. Останній отримавши від позивача заяву своїм листом повідомив, що між нами 27 квітня 2007 року був укладений кредитний договір №КІО0GA00000396, який на даний час не виконаний, тому з урахуванням цього і відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг вони стягую дані кошти.
		За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1054 ЦК України).
		Застаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з частиною першоюстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
		Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Відповідно до частини першоїстатті 251 ЦК Українистроком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
		Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
		Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина першастатті 631 ЦК України). Цей строк починає спливатиз моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четвертастатті 631 ЦК України).
		Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.
		Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані устатті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.
		3гідно зістаттею 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
		Тобто, зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.
		Згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
		У відповідності зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно з частиною першоюстатті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
		Відповідно достатті 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов`язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першоюстатті 267 ЦК Україниособа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
		Відповідно до частини другоїстатті 1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»)глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього кодексу.
		Згідно з частиною першоюстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та штрафи припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. 
		Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, що відповідає правовий позиції Великої Палати Верховного Суду у постанови від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), яка є обов`язковою для судів при розгляді даної категорії справ.
		Крім цього згідно статті 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
		Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
		Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, що не відповідає обставинам справи та свідчить про порушення відповідачем норм матеріального права та права позивача.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Посилання відповідачана Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку, де, зокрема, міститься положення п.2.1.1.12.9. про договірне списання коштів, є неправомірним, та таким яке суперечить Закону України «Про захист прав споживача».
		Відповідно до положень п.2.1.1.12.9. Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк» зазначено, зокрема, що у разі якщо у клієнта повністю використаний кредитний ліміт та/або в разі виникнення у клієнта прострочених зобов`язань за договором, доручення клієнта про договірне списання за рахунок кредитного ліміту не застосовується.  крім погашення процентів в порядку та на умовах, визначених абзацом другим, погашення кредиту та процентів здійснюється шляхом внесення клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту; При цьому, якщо до 25 числа (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, клієнт самостійно не здійснить платіж в готівковій або безготівковій формі у розмірі мінімального платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, клієнт доручає банку при настання термінів платежів здійснювати списання грошей у валюті кредитного ліміту з усіх рахунків клієнта, відкритих в банку, та рахунків, що будуть відкриті клієнтом банку в майбутньому, в розмірі заборгованості, яка підлягає сплаті банку за цим договором (здійснювати договірне списання), що також свідчить про порушення відповідачем прав позивача та правомірність його звернення до суду.
		Відповідач реалізуючи своє право на звернення до суду в 2014 році подав позовну заяву про стягнення з позивача коштів за кредитним договором, тим самим він такими діями змінив визначений у кредитному договорі строк виконання основного зобов`язання.
		Верховним Судом в задоволенні позовних вимог відповідача до позивача було відмовлено, а тому розрахунок відповідачем штрафу до позивача є неправомірним.
		Відповідно достатті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
		Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
		Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
		Згідно зіст.16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Так, враховуючи вищевказане та рішення судів між сторонами про відмову відповідачу у стягненні коштів з позивача, а тому відсутні підстави у відповідача в нарахуванні штрафу для позивача, яке порушує його право в отриманні фінансових послуг та підлягає захисту судом.
		Позивач звільнений від сплати судового збору згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживача», а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в рахунок держави. 
		У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (п.2 ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
		Як вбачається з позовної заяви, даний спір містить три вимоги немайнового характеру. ЗгідноЗакону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позов було подано в 2022 року.
		Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень.
		Враховуючи вищевикладене підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 2977 грн. 20 коп. (992,40грн*3 вимоги немайнового характеру).
		Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.4,10,76,81,259,264-265,268,273 ЦПК України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товаристваКомерційний банк«ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача задовольнити.
		Визнати неправомірними дії акціонерного товариство комерційний банк «ПриватБанк» щодо нарахування на картковий рахунок № НОМЕР_2  відкритогона ім`я ОСОБА_1 заборгованостів суми 481435,80 доларів США.
		Зобов`язати акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» списати з карткового рахунку № НОМЕР_2  відкритогона ім`я ОСОБА_1 заборгованістьв суми 481435,80 доларів США.
		Стягнути з Акціонерного товаристваКомерційний банк«ПРИВАТБАНК» на користь держави судовий збір в розмірі 2977 грн. 20 коп..
		Зобов`язати акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_2  відкритому на ім`я ОСОБА_1 .
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		   Суддя             О.М.Зінченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...