Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/13124/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 18.01.2023. Зареєстровано: 19.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2023.
Дата набрання законної сили: 18.01.2023
Номер судового провадження: 854/7901/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 522/13124/22
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді  Коваля М.П.,
		суддів  Кравця О.О.,
		 Зуєвої Л.Є.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2022 року, прийняте у складі суду судді Шенецевої О.П. в місті Одеса, по справі за позовом ОСОБА_1 до Південного офісу Держаудитслужби про скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду міста Одеси із адміністративним позовом до Південного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просила суд про скасування постанови Південного офісу Держаудитслужби про накладення адміністративного стягнення № 15-0060/2022/пн від 19.09.2022 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення; закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Доводи позовної заяви ґрунтувались на тому, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП, оскільки вона в даному випадку не є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП, а адміністративне стягнення у вигляді штрафу було накладено на позивача поза межами строку, встановленого ч.1 ст.38 КУпАП.
		Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову Південного офісу Держаудитслужби про накладення адміністративного стягнення № 15-0060/2022/пн від 19.09.2022 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито. Стягнуто з Південного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 496, 20 грн. та витрати на правову (правничу) допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн. 
		Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Південний офіс Держаудитслужби звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване судове рішення повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що на період вчинення правопорушення комітет з конкурсних торгів Управління освіти виконавчого органу Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області був відсутній, а з питань публічних закупівель Замовника діяла саме позивач, як уповноважена особа. Апелянт вважає, що позивач не оприлюднила на веб-порталі Уповноваженого органу звіти про виконання договорів протягом трьох днів з дня закінчення строку їх дії, а тому вона є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП. Апелянт вважає, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-14 КУпАП, є триваючим, оскільки обов`язки уповноваженої особи Замовника по оприлюдненню інформації про закупівлі мають постійний характер та діють до повного виконання покладених на нього обов`язків. Крім того, апелянт не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, посилаючись на неповідомлення про орієнтовний розмір судових витрат по справі та ненадання сторонам по справі доказів понесених витрат на правничу допомогу з детальним описом.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Постановою Південного офісу Держаудитслужби про накладення адміністративного стягнення № 15-0060/2022/пн від 19.09.2022 визнано позивача винною у порушенні законодавства про закупівлі, неоприлюднення інформації про закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700, 00 грн.
		Оскаржуваною постановою відповідача встановлено порушення законодавства про закупівлі, неоприлюднення інформації про закупівлі та вказано, що за результатами проведення процедури відкритих торгів за предметом закупівлі ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація (номер оголошення - UA-2017-11-01-003440-a) Замовником з ТОВ «УКРМЕЖБУД» укладено договір від 07.12.2017 № 155 щодо закупівлі робіт з капітального ремонту будівлі Красносільської ЗОШ І-ІІІ ступенів Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Красносілка, вул. Шкільна, 1, на загальну суму 40 890 430,18 гривень. Додатковими угодами від 26.11.2018 № 9, від 27.12.2019 № 13, від 27.12.2019 № 14 строк виконання робіт та строк дії договору продовжено до 31.12.2020. Також, за результатами проведення переговорної процедури за предметом закупівлі ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація (номер оголошення - UA-2018-10-10-002592-c) Замовником з ТОВ «УКРМЕЖБУД» укладено договір від 29.10.2018 № 144 щодо закупівлі робіт з капітального ремонту будівлі Красносільської ЗОШ І-ІІІ ступенів Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Красносілка, вул. Шкільна, 1, на загальну суму 20 442 594,22 гривень. Додатковими угодами від 26.11.2018 № 1, від 27.12.2019 № 5, від 27.12.2019 № 6 строк виконання робіт та строк дії договору продовжено до 31.12.2020. Отже 31.12.2020 закінчився строк дії договору від 07.12.2017 № 115 та договору від 29.10.2018 № 144. Тобто Замовник повинен був через авторизований електронний майданчик оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу звіти про виконання договорів про закупівлю UA-2017-11-01-003440-a та UA-2018-10-10-002592-c не пізніше 06.01.2021. Проте на початок проведення перевірки станом на 12.07.2022 звіти про виконання договорів про закупівлю UA-2017-11-01-003440-a та UA-2018-10-10-002592-c на веб-порталі Уповноваженого органу не оприлюднено, тобто - не оприлюднено протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання, що є порушенням абзацу десятого частини першої статті 10 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції до 19.04.2020). Згідно частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції до 19.04.2020) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема: звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Згідно частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції до 19.04.2020) відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). При цьому, відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідальність за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, несуть уповноважені особи, службові (посадові) особи замовника. Пунктом 4 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про публічні закупівлі» визначено, що тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Згідно з наказом керівника Управління освіти від 09.06.2020 № 161-ОД з 09 червня 2020 року уповноваженою особою з публічних закупівель призначено юриста Управління освіти Пташинську В.В. та затверджено відповідне положення про уповноважену особу. Отже, відповідальною за вищезазначені порушення є уповноважена особа з публічних закупівель ОСОБА_1 , яка не оприлюднила на веб-порталі Уповноваженого органу звіти про виконання договорів протягом трьох днів з дня закінчення строку їх дії. Місце вчинення порушення: Управління освіти Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області, вул. Шкільна, будинок 1В, село Красносілка, Одеський р-н, Одеська область, 67560. Дата вчинення правопорушення 06.01.2021. Порушення є триваючим, виявлено під час перевірки закупівель в Управління освіти Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області та задокументовано в акті перевірки від 11.08.2022 № 03-13/11, який підписано із запереченнями, які не підтвердилися.
		Зазначені дії кваліфіковано, як порушення абзацу десятого частини першої статті 10 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції до 19.04.2020), яке передбачає відповідальність згідно з частиною першою статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Позивач не погодилася із постановою про накладення на неї адміністративного стягнення від 19 вересня 2022 року, зазначила, що вважає її незаконною і такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку з наведених у позові підстав.
		Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не є суб`єктом у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні, а оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення від 19.09.2022 року винесено відповідачем після спливу двохмісячного строку з дня вчинення правопорушення, що є порушенням приписів ч. 1 ст. 38 КУпАП та окремою підставою для скасування оскаржуваної постанови. Окрім того, суд дійшов висновку, що сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін та підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. 
		Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
		Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону №922 (в редакції до 19.04.2020) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
		Згідно вимог ст. 11 Закону №922 (в редакції до 19.04.2020), для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
		Частиною 1 ст. 164-14 КУпАП, передбачено, що порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
		Зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення від 19.09.2022 року вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 16414 КУпАП за порушення абз. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції до 19.04.2020), а саме за не оприлюднення в електронній системі закупівель звітів про виконання договорів про закупівлю.
		У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що відповідно до наказу Управління освіти Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області від 09.06.2020 року № 161-ОД «Про призначення уповноваженої особи з питань проведення публічних закупівель та затвердження Положення про неї» позивача призначено з 09 червня 2020 року уповноваженою особою з публічних закупівель.
		З матеріалів справи вбачається, що згідно з роз`ясненнями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як Уповноваженого органу в сфері публічних закупівель, (відповідь на запит 1100/2021 на власному веб-сайті в розділі «Консультації з питань закупівель») Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Починаючи з 01.01.2022 організацією закупівель займатимуться виключно уповноважені особи. Разом з тим, можливість організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом передбачено до 01.01.2022. Отже, замовнику варто заздалегідь було передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу покладення обов`язків на уповноважену особу (відповідну функцію) щодо оприлюднення інформації (повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону, звіту про виконання договору про закупівлю) стосовно договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.
		Пунктом 2 наказу Управління освіти Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області від 09.06.2020 року № 161-ОД «Про призначення уповноваженої особи з питань проведення публічних закупівель та затвердження Положення про неї» затверджено Положення про уповноважену особу.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, в Положенні про уповноважену особу не передбачено покладання обов`язків на уповноважену особу щодо завершення процедур, розпочатих тендерним комітетом, внесення змін до договорів та оприлюднення звітів про їх виконання.
		Отже, відповідач не спростував доводи позивача, що їй, як уповноваженій особі, яку призначили з 09 червня 2020 року, голова тендерного комітету не передавав справи щодо закупівель, які розпочав тендерний комітет, та позивачка, як уповноважена особа, не приймала під особистий підпис справи щодо закупівель, які розпочав тендерний комітет.
		У зв`язку з цим, враховуючи, що організація та проведення закупівель, в тому числі оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю, здійснювалось тендерним комітетом до 01.01.2022 та беручи до уваги той факт, що позивачу, як уповноваженій особі, не передавались справи щодо закупівель, які були розпочаті тендерним комітетом, в тому числі справи щодо закупівель № UA-2018-10-10-002592-c та UA-2017-11-01-003440-a, саме секретар тендерного комітету Управління освіти Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_2 була зобов`язана оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу звіти про виконання договорів у закупівлях № UA-2018-10-10-002592-c та UA-2017-11-01-003440-a протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договорів, тобто не пізніше 06.01.2021.
		З огляду на це, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів того, що саме позивач мала оприлюднити звіти про виконання договорів про закупівлю, суд першої інстанції дійшов вірно висновку, що позивач не є суб`єктом у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні, при цьому в матеріалах справи відсутні переконливі докази наявності в діях (бездіяльності) позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП.
		Окрім того, КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.
		Визначення цього терміну також надає і Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року (справа №242/924/17). Так, відповідно до позиції Верховного Суду "триваюче" правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
		Аналізуючи склад правопорушення, який міститься в частині 1 ст. 164-14 КУпАП, а саме неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства, колегія суддів вважає, що таке правопорушення не може вважатися триваючим, у розумінні наведених правових норм та позиції Верховного Суду.
		На думку суду апеляційної інстанції, законодавець, встановлюючи відповідальність за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації, встановив чіткі часові рамки, які повинні дотримуватися суб`єктом вказаного правопорушення при виконанні своїх обов`язків і порушення цих часових обмежень тягне за собою відповідальність з моменту вчинення або невчинення відповідних дій.
		Так, у межах спірних правовідносин, правопорушення у вигляді неоприлюднення додатку №1 до договору є завершеним з 06.01.2021 р., так як останнім днем є 03.01.2021 р.
		Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
		Зміст наведеної норми ч.1 ст.38 КУпАП свідчить, що початок перебігу двомісячного строку накладення адміністративного стягнення пов`язується з днем його виявлення лише у випадку вчинення триваючого правопорушення.
		У той же час, враховуючи той факт, що адміністративне стягнення на позивача може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, тобто до 06.03.2021 р., застосування його 19.09.2022 р. відбулося поза межами строку, встановленого ч.1 ст.38 КУпАП.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		Щодо доводів апелянта в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. 
		Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
		За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою
		Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Так, як вбачається з матеріалів справи, в адміністративному позові було зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,000 грн.
		В подальшому, 01.11.2022 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання представника позивача, в якому зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		На підтвердження факту надання правової допомоги позивачу адвокатом Лупу С.С. надано суду засвідчену копію Договору про надання правової допомоги від 27.09.2022, укладеного між позивачем та адвокатом Лупу С.С.
		На підтвердження вартості наданих адвокатом послуг по справі № 522/13124/22, яка складає 5000,00 грн., надано суду засвідчену копію Детального опису робіт (наданих послуг) по справі № 522/13124/22, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, від 10.10.2022.
		На підтвердження факту отримання коштів адвокатом Лупу С.С. від позивача надано суду засвідчену копію Розписки адвоката Лупу С.С. від 10.10.2022.
		Таким чином, наданими до суду документами повністю підтверджується реальність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
		Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на неповідомлення про орієнтовний розмір судових витрат по справі та ненадання сторонам по справі доказів понесених витрат на правничу допомогу з детальним описом, оскільки обов`язок подання до суду орієнтовного розміру судових витрат по справі, на який посилається апелянт, існує при розгляді справ виключно господарської юрисдикції, а докази понесених витрат на правничу допомогу з детальним описом були надіслані на адресу відповідача.
		При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Верховний Суд в постанові від 21.08.2020 року по справі № 520/2915/19 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
		За таких обставин, виходячи з принципу обґрунтованості й пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
		Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 286, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2022 року  залишити без задоволення. 
		Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Південного офісу Держаудитслужби про скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		Головуючий суддя: М. П. Коваль
		 
		Суддя: О. О. Кравець 
		 
		Суддя: Л. Є. Зуєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...