Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/3928/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 18.01.2023. Зареєстровано: 19.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2024.
Дата набрання законної сили: 09.06.2022
Номер судового провадження: 1-кс/758/1257/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021102070000277

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Подільський районний суд міста Києва
		 
		Справа № 758/3928/22 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		03 червня 2022 року                                    місто Київ
		 
		Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 42021102070000277 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 367 КК України, 
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Перший заступник керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , як процесуальний керівник у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на корпоративні права ПАТ «Київметробуд»
		 
		На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021102070000277 від 22.11.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 367 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими СВ УП в метрополітені ГУНП в м. Києві.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що до Київської міської прокуратури надійшло звернення народного депутата України ОСОБА_4 , про те, що невстановлені особи, з числа посадових осіб КП "Київський метрополітен" та АТ "Київметробуд" неналежно виконали свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним та громадським інтересам.
		Так, 10.09.2018 року КП «Київський метрополітен» (код ЄДРПОУ 03328913) оприлюднило оголошення про проведення тендеру на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар на загальну суму 5,9 млрд грн.
		09.11.2018 року замовник визначив переможцем процедури закупівель ПАТ «Київметробуд» (ЄДРПОУ 01387432) та уклав договір № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018 на роботи з будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар») на загальну суму 5 981 268736 грн. 07 коп.
		Відповідно до договору № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018 на роботи з будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену, зокрема пунктів 15.3 та 15.5, замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% від суми договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, при цьому граничний термін використання попередньої оплати - 3 місяці з моменту її отримання.
		Вказане закріплено пунктом 18 Постанови Кабінету міністрів України № 1764 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», зокрема «Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику».
		В свою чергу, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, з метою збільшення витрат бюджетних коштів та отримання їх на підконтрольні собі та своїм співучасникам компанії, використовуючи корупційні зв`язки в Кабінеті Міністрів України, всупереч принципу здійснення закупівель, визначених ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема максимальної економії та ефективності, пролобіювали ухвалення, Постанови Кабінету міністрів України від 18.12.2018 року №1084 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1764 і від 23.04.2014 року №117 щодо встановлення максимальної ставки попередньої оплати робіт з будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену в розмірі до 95% вартості робіт за договором на строк не більше ніж на 24 місяці, що фактично надало змогу з використанням протиправної схеми збільшити виділення грошових коштів з бюджету на користь вже встановленого переможця конкурсу, а саме ПАТ «Київметробуд».
		Окрім цього, в ході розгляду проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1764 і від 23.04.2014 року № 117», Міністерством фінансів України подано відповідні зауваження та висловлено позицію щодо неприпустимості встановлення можливості здійснення замовниками авансових платежів до 95% вартості робіт на строк не більше двох років на реалізацію проекту будівництва дільниці Сирецько - Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі.
		Так, організатори протиправної схеми, передбачили ухвалення вищенаведеної постанови в п. 15.3 Договору від 20.11.2018 № 744-ДБМ-18, виокремивши нетиповий пункт договору, зокрема, що у разі зміни законодавства, розмір попередньої оплати та термін використання її, може бути змінений сторонами шляхом укладання додаткової угоди.
		Через 2 дні після оприлюднення Постанови КМУ від 18.12.2018 року №1084, в Додатковій угоді від 20.12.2018 року № 5 до основного Договору внесені зміни, які встановлюють авансову оплату замовника в розмірі 95% від вартості робіт з будівництва (максимальна ставка). Також, п 15.4 передбачено граничний термін виконання підрядником зобов`язань у розмірі одержаної від замовника попередньої оплати на строк протягом 24 місяці (максимальний термін).
		При цьому, тендерна документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником, КП «Київський метрополітен», та яка оприлюднена для вільного доступу на веб-порталі уповноваженого органу, містить проект договору з переможцем з нормою в ньому - «Здійснити підряднику попередню оплату в розмірах та в порядку, визначених чинним законодавством та даним договором».
		Фактично в тендерній документації закріплено істотну умову договору - здійснення попередньої оплати в межах пункту 18 Постанови КМУ від 27.12.2001 року № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», зокрема розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт та по закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
		Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного види, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		При цьому, відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.
		Враховуючи викладене, посадові особи тендерного комітету КП «Київський метрополітен», після підписання договору з переможцем та внесення відповідних змін до нього, враховуючи положення Постанови КМУ від 18.12.2018 року №1084, в порушення ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема принципів здійснення закупівель - добросовісної конкуренції серед учасників, недискримінація учасників, не здійснили заходів з реалізації ст. 37. Закону України «Про публічні закупівлі» щодо визнання недійсності договору про закупівлю, зокрема визнання його нікчемним у зв`язку з укладанням його з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону (зміна істотних умов).
		Також, відповідно до п. 2-1 Постанови КМУ від 23.04.2014 року №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, надавачам товарів і послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Держказначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, надавачами товарів і послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг.
		Водночас, у відповідності ст. 119 БК України, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій) та бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
		Також, згідно ст. 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме щодо визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників; зарахування надходжень бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунка (з урахуванням особливостей, визначених частиною дев`ятою статті 13 БК України), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; нецільове використання бюджетних коштів; видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону.
		Окрім цього зі звернення народного депутата України ОСОБА_4 вбачається, що 21.10.2021 року сплив подовжений термін освоєння авансових коштів АТ «Київметробуд» та станом на 05.11.2021 року жодних актів виконаних робі між КП «Київський метрополітен» та АТ «Київметробуд» не було підписано.
		21.10.2021 року на казначейський рахунок КП «Київський метрополітен» мав бути повернутий авансовий платіж або здано роботи на відповідну суму за результатом чого мають бути підписані акти.
		Згідно до даних публічних джерел у вересні 2018 року, у ПАТ Київметробуд змінився склад акціонерів, кінцевим бенефіціаром став російський бізнесмен  Сергій Кияшко (громадянин російської федерації, ИНН 773000446482).
		Розуміючи наслідки військової агресії російської федерації проти України, акціонерами АТ «Київметробуд» вчиняються заходи направлені на зміну організаційно-правової форми господарювання з метою виведення капіталу товариства та ухилення від повернення авансового платежу КП «Київський метрополітен».
		Таким чином, є підстави вважати, що бенефіціар АТ «КИЇВМЕТРОБУД» використовуючи акції товариства та свій вплив на прийняття рішень у товаристві, може фінансувати дії рф, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу з корисливих мотивів. Володіючи акціями АТ «КИЇВМЕТРОБУД» бенефіціар повністю контролює фінансову діяльність товариства та впливає на використання коштів наданих для будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар»).
		З урахуванням викладеного, зважаючи на можливу втрату активів зазначеного суб`єкта господарської діяльності, вчинення дій службовими особами вищевказаного суб`єкта господарської діяльності на шкоду підприємству критичної інфраструктури КП «Київський метрополітен», яке в тому числі здійснює перевезення працівників критичної інфраструктури України, вбачається за необхідне накласти арешти на 100% (сто відсотків) акцій (корпоративних прав) АТ «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432).
		Санкцією ч. 3 ст. 110-2 КК України передбачено покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		Одна з підстав накладення арешту на майно - забезпечення виконання передбаченого покарання за ч. 3 ст. 110-2 КК України у виді конфіскації майна.
		Ураховуючи, що санкція ч. 3 ст. 110-2 КК України передбачає покарання у виді конфіскації майна, з метою забезпечення виконання можливого вироку суду в частині конфіскації майна, а також враховуючи, що не забезпечення схоронності вказаного майна може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, є необхідним накладення арешту на майно.    
		Постановою від 27.05.2022 року першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 корпоративні права АТ «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432) визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
		Отже існують обґрунтовані підстави вважати, що є наявним ризик відчуження відповідного майна шляхом відчуження на корить третіх осіб корпоративних прав АТ «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432).
		 
		Прокурор у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся нале-жним чином, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання підтримав, просив задовольнити.
		Клопотання прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, розглянуто без повідомлення власника та володільця майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, зокрема, запобіганню його протиправного відчуження до розгляду клопотання по суті.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої непра-вомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
		Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
		Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
		Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на майнові, корпоративні права. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до його відчуження, передачі, приховування, зникнення, втрати, знищення, використання.
		При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
		Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відповідне майно (корпоративні права) є знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України. Також, суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації відповідного майна.
		Тому, з огляду на положення ст.170 КПК України, майно, яке зокрема, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу  запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, перетворення, втрати, тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні та його конфіскації.
		Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, а також конфісковано, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.
		При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також ураховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 367 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 42021102070000277.
		Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити та накласти арешт на вищевказане майно із забороною відчуження та розпорядження ним. 
		Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		 
		Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 42021102070000277 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 367 КК України  задовольнити.
		Накласти арешт на 100% (сто відсотків) корпоративних прав, а саме акції АТ «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432) номінальною вартістю 1 000 632,5 грн., шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а також перереєстрації та внесення змін до установчих документів.
		Заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у місті Києві, іншим суб`єктам державної реєстрації або приватним та державним нотаріусам, акредитованим суб`єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати будь  які реєстраційні дії, пов`язані із внесенням змін у відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Акціонерного товариства «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432), в тому числі, але не виключно щодо зміни статуту, зміни органів управління, керівника, зміни місцезнаходження товариства тощо.
		Копію ухвали негайно вручити прокурору  для виконання. 
		Ухвала підлягає негайному виконанню. 
		 
		Роз`яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		   Повний текстухвали оголошено03.05.2022року о17год.00хв.
		 
		    Cлідчий суддя Подільського  районного суду м. Києва      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...