Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/10574/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2023. Зареєстровано: 19.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2023.
Дата набрання законної сили: 18.02.2023
Номер судового провадження: 2/638/458/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 638/10574/20
		    Провадження № 2/638/458/23
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18.01.2023 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючої судді                            Штих Т.В.,
		за участі секретаря          Зайченко Р.О.,                
		розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Комерційного банку «ПРИВАТБАНК`про відшкодування моральної та майнової шкоди, -
		 
		встановив:
		   Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до АТ КБ «ПриватБанк», в якій просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача, щодо перерахунку кредиту, повернення йому незаконно знятих з зарплатної карти грошей та невизнання його військовослужбовцем; скасувати та стягнути на його користь всі нарахування штрафних санкцій, пені або процентів за користування кредитом; здійснити відповідний перерахунок його кредитних зобов`язань з урахуванням вимог закону та стягнути на його користь відповідні перерахунки; на час ухвалення судового рішення стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі процентної ставки, яка встановлена відповідачем по короткострокових кредитах, починаючи з 07.03.2020р. за кожен день, починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 20 000 грн. після проведення відповідних перерахувань видати йому відповідну довідку щодо стану заборгованості по кредиту або надіслати йому її поштою.
		   В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК», має кредитну картку Універсальна Голд №5168742352207934, якою періодично користувався. Так, 05.04.2014р. він погасив заборгованість за кредитом, а з 06.02.2015р. знову почав періодично користуватися кредитом та погашав його без нарахування штрафних санкцій. 01.02.2016р. відповідач перше нарахував йому штрафні санкції за користування кредитом та продовжував їх нараховувати щомісячно, а після того , як він приніс до відділення документи, що є військовослужбовцем, відмінив штрафні санкції та зробив перерахунок. Після цього, ще на протязі 2017-2019 років відповідач нараховував позивачу штрафні санкції , а потім відміняв їх та проводив перерахунок. 09.12.2019р. Відповідач останній раз провів відміну штрафних санкцій та провів перерахунок , а позивач повністю погасив кредит перед відповідачем. Так як позивач вважав, що його картка перебуває на кредитних канікулах, а відповідач неправомірно нараховує йому штрафні санкції за кредит, якого немає. 
		   В січні2020року позивачзвернувся до відділенняАТ КБ«ПРИВАТБАНК»та онлайнпідтримку,де надавдокументи ,якінадавав завжди,що підтверджуютьйого перебуванняна військовійслужбі, однакбув повідомленийпро те,що йогопитання потребуєдодаткового опрацювання.В подальшомувін щенеодноразово звертавсядо онлайнпідтримки відповідачата надававдокументи,які,на йогодумку, підтверджують ,що вінє військовослужбовцемта має право на отримання пільг, встановлених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
		   Листом від 13.04.2020 р. за № 20.1.0.0.0/7-200410/5045 АТ КБ «Приватбанк» повідомив позивача, що сумлінно і точно дотримується вимог чинного законодавства України та привів вимоги п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", зазначивши, що вони поширюються на мобілізованих та резервістів. Стосовно перерахунку, Відповідачем було повідомлено, що перерахунок відсотків передбачено лише для військовослужбовців, які призвані та проходили військову службу з початку і до кінця мобілізації, що, на думку, позивача, суперечить вимогам п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
		   Отже, позивач подав позов, оскільки вважає, що позивач був зобов`язаний , маючи його документи та дотримуючись ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"відмінити нараховані йому штрафні санкції, перерахувати та повернути йому його кошти, які відповідач автоматично знімав за вже погашений кредит, вважає, що штрафні санкції були нараховані йому безпідставно.
		   Щодо стягнення пені, зазначає, що згідно підпункту 32.3.2. статті 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, у разі помилкового переказу з рахунку неналежного платника, що стався з вини банку,цей банк зобов`язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі , що встановлюється цим банком у розмірі по короткострокових кредитах, за кожен день, починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
		   Також вважає, що моральна шкода, заподіяна йому відповідачем, полягає в порушенні його права власності та порушення його прав, як військовослужбовця. Неповернення відповідачем йому його коштів та подальше знімання коштів завдає йому моральних страждань. Він переживає та боїться втратити свої кошти. Отримавши незаконну відмову відповідача щодо перерахунку кредиту та повернення його коштів, він зазнав сильного душевного хвилювання, що може негативно вплинути на його здоров`я через моральне психічне і фізичне навантаження, яке він отримує через дії відповідача і їх нашарування на навантаження, яке він отримує при проходженні служби в Збройних силах України. Оцінює розмір завданої йому моральної шкоди у 20 000 грн. 
		   Сторони у судове засідання не з`явились.
		   Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також письмові пояснення, в яких виклав заперечення проти позовних вимог.
		   Заперечуючи проти позову вказав, що позивачем до Банку наданий невірний документ, а саме довідка, видана Харківським національним університетом повітряних сил ім.І.Кожедуба Збройних сил України.
		Законом України від 20.05.14 No1275-VII стаття14 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі  Закон) доповнена пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним- з моменту призову під час мобілізаціїі до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
		Згідно з п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону дія цього Закону в частині звільнення від штрафних санкцій і пені та припинення нарахування процентів за користування кредитом поширюється на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних- з моменту призову під час мобілізації до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
		Також зазначив, що в довідці має бути вказане звання. Посилався на лист Національного банку України від 02 вересня 2014року No18-112/48620,в якому було надане роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року No 322/2/7142, а також на роз`яснення Головного територіального управління персоналу Генерального штабу Збройних сил України Міністерства оборони України , надане листом No321/722 від 01.02.2019 року до Національного Банку України, щодо переліку документів, які є підставою для отримання пільг, встановлених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" , а також перелік нормативно-правових актів, які встановлюють зазначений перелік документів, зокрема документів, визначених Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій (?Постанова N 413?). 
		Згідно зазначених листів, документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки. 
		Форма військового квитка визначена Указом Президента України від 25.05.94 N263/94 "Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу" та "Положення про військовий квиток офіцера запасу".
		Також зазначив, що позивач під час звернення до Банку військовий квиток не надав, у зв`язку із чим не підтвердив право на отримання пільг, встановлених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
		Крім тоговказав, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права , оскільки обраний ним спосіб є занадто абстрактним, загальним, неконкретним, позаяк охоплює майже всі відносини, що склались між сторонами за договором банківського обслуговування. Також акцентував, що з позовних вимог не можна встановити за який період, за яким договором він просить зобов`язати Банк вчинити дії, та й з самої вимоги також не зрозуміло, що саме просить позивач скасувати - пеню або проценти за користування кредитом. На думку відповідача, позивач не має права на стягнення з Банку на його користь всіх нарахувань штрафних санкцій, пені або процентів за користування кредитом, оскільки саме він є позичальником, а Банк є кредитором. 
		Також вказав на відсутність підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.
		   З урахуванням наведеного представник відповідача просив повністю відмовити у задоволенні позову.
		   Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
		   Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є клієнтом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», користується послугами банку та має картку Універсальна Голд № НОМЕР_1 .
		   Станом на 02.06.2020р. баланс на його картковому рахунку складав - 2.88 грн. Також з наданих позивачем виписок за попередні періоди, починаючи з 01.01.2014р. вбачається, що відповідач активно користувався кредитною карткою, здійснював платежі за рахунок кредитних коштів, знімав готівку та погашав заборгованість ,шляхом перерахування з іншої своєї картки, а також шляхом поповнення через термінал. 
		   Також в виписках , наданих позивачем, міститься інформація про періодичні перерахунки, проведені відповідачем по його картковому рахунку щодо скасування нарахованих відсотків. Дана інформація відображена як  N-SMS ОТМЕНА % ПО КРЕДИТАМ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ . Поповнення картки. Такі операції мали місце 21.12.2017р, 21.11.2017р, 07.07.2017р., 26.07.2018р, 07.05.2018р., 05.02.2018р., , 04.11.2019р., 02.12.2019р. 
		16.03.2020 р. та 16.04.2020р. ОСОБА_1 звертався до відповідача з вимогами про здійснення перерахування відсотків та перерахування заборгованості за картковим рахунком .
		   Листами від 08.04.2020р. та 13.04.2020р. позивачу надано письмові відповіді, у яких зазначено про відсутність підстав для задоволення його прохання . Також в чаті онлайн підтримки банку , скрін шоти яких додано позивачем до позовної заяви, позивачу було роз`яснено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження свого права на скасування відсотків, як військовослужбовцю, у зв`язку з оновленням вимог до документів.
		Як зазначає відповідач, Національний банк України надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України за вих. No 18-0007/3072 від 18.01.2019 (далі - Роз`яснення). Вказаний документ містить посилання на те, що підтвердженням призову під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних є військовий квиток (форма встановлена указом Президента України від 30.12.2016 No 852/2016), довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу та витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини. Також, у Роз`ясненні визначено, що документом який підтверджує статус ветерана війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону на підставі якого надаються пільги та компенсації є посвідчення. Повідомив, що перерахування відсотків по кредиту передбачено лише для військовослужбовців, які призвані та проходили військову службу з початку і до закінчення мобілізації.
		Зазначив, що позивачем до Банку була надана довідка про проходження військової служби у Харківському національному університеті Повітряних Сил, яка видана т.в.о. начальника відділу персоналу та стройового заступником начальника штабу Харківського національного університету Повітряних Сил.
		Відповідно до листа Міністерства оборони України за No 18-0007/3072 від 18.01.2019
		зазначений документ не підтверджує проходження позивачем військової служби, а отже у Банку відсутні правові підстави перераховувати заборгованість по картрахунку No 5168742352207934. 
		    Рекомендував позивачу надати довідку про проходження військової служби виданої
		військовим комісаріатом або військовою частиною із зазначенням посади та періода
		проходження служби.
		Тото, як зазначає відповідач, позивач під час звернення до Банку військовий квиток не надав, у зв`язку із чим не підтвердив право на отримання пільг, встановлених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
		Стаття 1054 ЦК України визначає поняття Кредитного договору як: за кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
		   Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		Законом України від 20.05.14 No1275-VII стаття14 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі  Закон) доповнена пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним- з моменту призову під час мобілізаціїі до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
		Згідно з п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону дія цього Закону в частині звільнення від штрафних санкцій і пені та припинення нарахування процентів за користування кредитом поширюється на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних- з моменту призову під час мобілізації до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
		Як вбачається з виписок за картковим рахунком, наданих позивачем, відповідачем періодично проводилось скасування нарахованих відсотків позивачу за користування кредитом. Тобто, щоразу, на основі поданих позивачем документів , відповідач приймав рішення щодо їх відповідності вимогам законодавства та наявності підстав для скасування нарахованих відсотків/штрафних санкцій за кредитом. 
		Проте, позовна заява не містить ні періоду, за який позивач вимагає провести перерахунок кредиту, ні суми коштів, які, як він вважає, були незаконно зняті з його зарплатної картки, ні розміру нарахованих йому штрафних санкцій , пені або процентів за користування кредитом. Також, позовна заява не містить розрахунку пені чи розміру процентної ставки, яка встановлена відповідачем по короткострокових кредитах, яку позивач вимагає стягнути з відповідача.
		Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами те, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача позивачу була завдана моральна шкода, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідача та його вини в заподіянні моральної шкоди, не зазначено з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
		Відповідно до частин 1-4 статті 12Цивільного процесуальногокодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		   Статтею 76Цивільного процесуальногокодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
		   Відповідно до статей 77, 78, 79Цивільного процесуальногокодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		   Згідно зі статтею 80Цивільного процесуальногокодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		   Згідно з частиною 1 статті 81Цивільного процесуальногокодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		   З урахуваннямвикладеного таберучи доуваги наведенінорми закону,суд доходитьвисновку,що позовнівимоги є необгрунтованими танеконкретними,  а тому вони не підлягають задоволенню.
		   Також, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		   У постанові від 10 жовтня 2019 року в справі N 320/8618/15-ц (провадження N 61-4393сво18) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив такі висновки: "Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Тлумачення статей 14, 16ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.
		   Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства".
		   Результат аналізу статей 12,89ЦПК Українидозволяє зробити висновок, що у разі виникнення спору між сторонами суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку відсотків, пені, штрафних санкцій тощо та здійснити оцінку доказів, на яких такі дії ґрунтуються.
		   З урахуванням викладеного суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання скасувати нараховані відсотки та штрафні санкції за кредитним договором є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушене право і жодним чином не нівелює негативні наслідки порушення права позивача, тому у її задоволенні суд має відмовити.
		Верховний Суд в постанові від 17 лютого 2021 року у справі N 711/11121/18, провадження N 61-12703св20 дійшов аналогічного висновку.
		   На підставі приведеного вище, керуючись ст.ст.526,549,610,625,1048,1050, 1054 ЦК України, ст. ст.12,13,81,141,259, 263-265, 274-279,354, пп.15.5 п.15Перехідних положень ЦПК України, суд, -
		 
		вирішив:
		   В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1  до Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про відшкодування моральної та майнової шкоди - відмовити.
		   Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.
		   Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчий кімнаті.
		   Повний текст рішення складений 18  січня 2023 року.
		 
		Суддя: Т.В. ШТИХ.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...