Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 600/2261/22-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2023. Зареєстровано: 20.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2023.
Дата набрання законної сили: 18.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 600/2261/22-а 
		Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк Олег Васильович 
		Суддя-доповідач: Залімський І. Г. 
		18 січня 2023 року 
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Залімського І. Г. 
		суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області, у якому просила суд:
		- визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області №01-К "Про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 ";
		- поновити ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року на посаді начальника відділу організації надання адміністративних послуг виконавчого комітету Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області;
		- стягнути з Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
		- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації надання адміністративних послуг виконавчого комітету Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області та стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 .
		Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2022 у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2022 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що працівник, який попередив роботодавця про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на місце особи не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства. Позивач не зазначала жодних підстав можливості звільнення до закінчення двотижневого терміну з дати подання заяви про звільнення за власним бажанням. Таким чином, відповідач в односторонньому порядку змінив строки письмового попередження про звільнення, що свідчить про незаконність звільнення.
		Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Встановлено, що згідно розпорядження Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області від 06.09.2021 №57-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу організації адміністративних послуг Вашковецької сільської ради.
		21.01.2022 позивачем до відповідача подано заяву про надання частини щорічної основної відпустки у кількості 10 календарних днів за період роботи з 06.09.2021 року по 07.09.2022 року та додаткову відпустку за службу в органах місцевого самоврядування у кількості 15 календарних днів з 24 січня 2022 року по 17 лютого 2022 року включно.
		Згідно розпорядження Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області від 21 січня 2022 року №01-В ОСОБА_1 надано частину чергової щорічної відпустки в кількості 10 календарних днів за період роботи з 06.09.2021 року по 07.09.2022 року та додаткову відпустку за стаж роботи в органах місцевого самоврядування за 2021 рік у кількості 15 календарних днів, з 24 січня 2022 року по 17 лютого 2022 року включно.
		Позивач у період відпустки відкривала е-лікарняний, зокрема: з 24.01.2022 року по 28.01.2022 року, з 29.01.2022 року по 02.02.2022 року, з 03.02.2022 року по 04.02.2022 року.
		Згідно табелів обліку робочого часу по Вашковецькій сільській раді за січень, лютий, березень 2022 року, ОСОБА_1 продовжено відпустку у зв`язку із її тимчасовою непридатністю, з 18 лютого 2022 року по 01 березня 2022 року включно.
		21.02.2022 року ОСОБА_1 подала заяву про звільнення її з посади начальника відділу організації надання адміністративних послуг Вашковецької сільської ради за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.
		01.03.2022 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку направила відповідачеві заяву від 01.03.2022 року, про відкликання заяви про звільнення, що підтверджується відміткою відділення пошти на копії конверта.
		За розпорядженням сільського голови Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області №01-К «Про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 » від 01.03.2022 року ОСОБА_1 звільнено з 01.03.2022 року з посади начальника відділу організації надання адміністративних послуг Вашковецької сільської ради за власним бажанням без терміну відпрацювання, згідно ст. 38 КЗпП України.
		Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №43 від 01.03.2022 року, ОСОБА_1 з 01.03.2022 року на підставі указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/22 "Про введення воєнного стану в Україні", поіменних списків, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації і приступила до виконання службових обов`язків.
		Позивач вважає протиправним її звільнення на підставі вказаного розпорядження сільського голови Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області №01-К «Про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 » від 01.03.2022, а тому звернулась до суду.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що саме по собі звільнення до закінчення двотижневого строку попередження не може свідчити про відсутність волевиявлення працівника на звільнення з посади та не є підставою для поновлення позивача на роботі. Закон не забороняє роботодавцеві звільнити працівника із займаної посади раніше закінчення двотижневого терміну попередження, а лише зумовлює право позивача на подання заяви, про відкликання такої заяви за наявності на те волевиявлення останнього.
		Також суд вказав, що гарантія щодо недопущення звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період перебування працівника у відпустці поширюється на випадки припинення трудового договору (договору контракту) з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, тобто з підстав, передбачених контрактом. Наслідки порушення вказаної гарантії усуваються шляхом зміни дати припинення трудових відносин на перший день після закінчення періоду відпустки. Тобто, відповідач наділений правом внести зміни до оскаржуваного розпорядження в частині дати звільнення позивача, а тому звільнення позивача у період її перебування у відпустці не свідчить про протиправність такого звільнення. 
		Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
		Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Відповідно до вимог статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
		Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
		Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
		Пленум Верховного Суду України в п.12 постанови від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснив, що працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації.
		Встановлено, що заяву про звільнення її з посади начальника відділу організації надання адміністративних послуг Вашковецької сільської ради за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України ОСОБА_1 подала 21.02.2022, отже у даному випадку двотижневий строк попередження розпочався 22.02.2022 та закінчився 07.03.2022.
		Водночас, розпорядження №01-К «Про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 » винесене 01.03.2022, тобто до закінчення вказаного двотижневого строку попередження. При цьому, відповідач не надав доказів того, що на місце позивача станом на 01.03.2022 запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
		Також колегія суддів враховує, що 01.03.2022 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила відповідачеві заяву від 01.03.2022 про відкликання заяви про звільнення. Доводи позивача про те, що позивач повідомляла про подання такої заяву у телефонному режимі матеріали справи не містять. Те, що відповідач не отримав таку заяву позивача станом на час винесення спірного розпорядження може свідчити виключно про те, що відповідач не знав про таку заяву, що не нівелює обов`язок відповідача дотриматись двотижневого терміну попередження до звільнення позивача.
		Зміст висновків суду першої інстанції зводиться до того, що застереження щодо попередження працівника про звільнення є гарантією роботодавця, якою забезпечено можливість у вказаний проміжок часу знайти кваліфіковану заміну працівнику, який виявив бажання звільнитись. Разом з цим, апеляційний суд зауважує, що наявність вказаної гарантії не нівелює право позивача відкликати заяву про звільнення в межах двотижневого строку з дати її подання та дозволяє скорочувати вказаний строк виключно за умови запрошення на посаду позивача іншого працівника.
		Таким чином, винесення спірного розпорядження від 01.03.2022 №01-К «Про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 » до 07.03.2022 свідчить про незаконність звільнення позивача.
		З огляду на відсутність волевиявлення позивача щодо її звільнення станом на закінчення двотижневого строку з дати подання нею заяву про звільнення за власним бажання, фактично звільнення позивача на підставі спірного розпорядження відбулось за ініціативою відповідача. 
		Згідно ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
		Разом з цим, станом на 01.03.2022 позивач перебувала у відпустці, що також свідчить про незаконність її звільнення.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
		Таким чином, для належного захисту прав позивача необхідно визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області №01-К від 01.03.2022 та поновити ОСОБА_1 з 01.03.2022 на посаді начальника відділу організації надання адміністративних послуг виконавчого комітету Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області.
		Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (Порядок №100).
		Пунктом 2 Порядку №100 встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
		Відповідно до п.5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		Згідно п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
		Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
		Згідно довідки Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області від 27.06.2022 №1000 у листопаді та грудні 2021 року позивач отримала заробітну плату у загальному розмірі 32 853,76 грн, отже середньоденний розмір заробітку позивача за останні два повних місяці роботи перед звільненням складає 746,68 грн (32 853,76 грн / 44).
		Відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
		При цьому, з 19.07.2022 частина 3 статті 119 КЗпП України застосовується у редакції, зміненій Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01 липня 2022 року №2352-IX, а саме у частині третій статті 119 слова "зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток" замінено словами "зберігаються місце роботи і посада".
		Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №43 від 01.03.2022 року, ОСОБА_1 з 01.03.2022 року на підставі указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/22 "Про введення воєнного стану в Україні", поіменних списків, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації.
		Отже, у період з 01.03.2022 по 18.07.2022 включно за позивачем зберігалось право на отримання середнього заробітку за посадою, тому позивач має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.03.2022 по 18.07.2022 включно.
		У період з 01.03.2022 по 18.07.2022 включно було 99 робочих днів, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 73920,96 грн (99 * 746,68 грн).
		Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Таким чином, наявні підстави допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації надання адміністративних послуг виконавчого комітету Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
		У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Компенсація витрат на правничу допомогу здійснюється у порядку, встановленому ст. 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
		За змістом частин 1-7 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
		На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду копії наступних документів: додаткових угод №1 від 26.05.2022 та №2 від 14.10.2022 до договору про надання правової допомоги №03/05/22 від 03.05.2022; ордеру адвоката; звітів (акт) про надану правову допомоги у зв`язку із розглядом справи №600/2261/22-а від 28.07.2022 та від 05.01.2022; квитанцій до прибуткового ордера №28/07/22 від 28.07.2022, №29-06/22 від 29.06.2022 та №14/10/22 від 14.10.2022.
		Вказаними документами підтверджено понесення позивачем витрат на правову допомогу у зв`язку із розглядом справи №600/2261/22-а у сумі 20000 грн під час розгляду даної справи судом першої інстанції та у сумі 5000 грн у ході апеляційного розгляду справи.
		Суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу обґрунтовані та підтверджені належними та достатніми доказами. Відповідач не надав заперечень щодо заявлених позивачем сум витрат на правничу допомогу.
		Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст. ст. 134, 139 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування за рахунок відповідача витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 25000 грн. 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року скасувати.
		Ухвалити нове рішення.
		Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області №01-К від 01.03.2022 "Про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 ".
		Поновити ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року на посаді начальника відділу організації надання адміністративних послуг виконавчого комітету Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області.
		Стягнути з Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 73920,96 грн.
		Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації надання адміністративних послуг виконавчого комітету Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вашковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 25000 грн. 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Головуючий Залімський І. Г.    Судді   Сушко О.О.   Мацький Є.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...