Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № Зп/990/1/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2023. Зареєстровано: 20.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2023.
Дата набрання законної сили: 18.01.2023
Номер судового провадження: Зп/990/1/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		18 січня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа №Зп/990/1/23
		адміністративне провадження №Зп/990/1/23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		Головуючий суддя - Данилевич Н.А.,
		суддів: Губської О.А., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. Мельник-Томенко Ж.М.
		розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 ,
		 
		УСТАНОВИВ:
		17 січня 2023 року до Касаційного адміністративного суду  у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , заявник) про забезпечення позову в адміністративному судочинстві, в якому заявник просив:
		- зупинити дію Указу Президента України №898/2022 від 28.12.2022 в частині позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України;
		- заборонити Державній міграційній службі України ( далі - ДМС України) та Управлінню ДМС України у Чернівецькій області вчиняти будь-які дії на виконання вимог Указу в частині, що стосується його, до набрання законної сили судовим рішенням у справі. 
		Суд зазначає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову надійшла до Верховного Суду до подання позовної заяви.
		На обґрунтування вимог вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що його позбавлено громадянства України за відсутності для цього передбачених законодавством підстав, що свідчить про порушення його права, передбаченого ст.25 Конституції України, а також принципу запобігання виникненню випадків без громадянства і неможливості позбавлення громадянства , що передбачено пп.2,3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянства України» від 18.01.2001 № 2235-III (далі - Закон № 2235-III). 
		Зауважив, що проведення обшуків у приміщеннях Чернівецько-Буковинської єпархії та в житловому приміщенні, яке належить йому на праві власності, в рамках кримінального провадження №22022260000000105, не свідчить про вчинення ним будь-яких активних дій з метою втрати громадянства, оскільки будь-яких документів щодо наявності громадянства іншої держави під час проведення обшуків не виявлено і не вилучено.  
		Вказав, що реалізація оскаржуваного в подальшому Указу Президента України №898/2022 від 28.12.2022 в частині позбавлення його громадянства України, у формі вилучення документів, які підтверджують громадянство України, видання документів про втрату громадянства, та вчинення інших дій щодо примусового видворення за межі України тощо, істотно ускладнить виконання рішення суду та унеможливить поновлення його порушених прав та інтересів, як заявника, за захистом яких він має намір звернутись до суду. Зазначив, що вчинення вказаних дій матиме безпосередній вплив на його права та інтереси, оскільки спричинить необхідність у додатковому зверненні до суду з метою оскарження дій, вчинених уповноваженими органами, на виконання даного Указу Президента України. 
		Наголосив, що забезпечення позову шляхом зупинення дії Указу Президента України №898/2022 від 28.12.2022 та заборони Державній міграційній службі України ( далі - ДМС України) та Управлінню ДМС України у Чернівецькій області вчиняти будь-які дії на виконання вимог Указу в частині, що його стосується, до набрання законної сили судовим рішенням у справі, матиме наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. 
		Верховний Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративному судочинстві ОСОБА_1 , з`ясувавши вказані ним підстави для вжиття заходу забезпечення позову, проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порядок застосування таких заходів, дійшов висновку про таке.
		Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).
		Відповідно до  ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		При цьому, частиною 3 цієї статті встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії.
		Суд зазначає, що  забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
		Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 р. №5-рп/2011). 
		Отже, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. 
		Вирішенню питання щодо необхідності забезпечення позову передує аналіз імовірності заподіяння шкоди правам та інтересам особи, яка звертається із такою заявою, відновлення яких у майбутньому потребуватиме докладення значних зусиль. 
		Тобто, необхідність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається за його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При цьому, оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, із урахуванням співвідношення права, інтересу, про захист яких просить заявник, з наслідками заходу забезпечення позову.
		Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
		З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. 
		У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цієї справи. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. 
		Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. 
		Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. 
		Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. 
		Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. 
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків заборони здійснювати певні дії. 
		Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Указу Президента України №898/2022 від 28.12.2022 в частині позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України та заборони ДМС України та Управлінню ДМС України у Чернівецькій області вчиняти будь-які дії на виконання вимог Указу в частині, що його стосується, до набрання законної сили судовим рішенням у справі. 
		За наслідком аналізу заяви про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , Суд вказує, що її прохальна частина зводиться до прямого зупинення Указу Президента України, який заявник має намір оскаржити у майбутньому, а також заборони інших осіб вчиняти дії, що стосуються відповідного акта Президента України, що фактично також призведе до зупинення його дії.
		Суд зазначає, що п.1 ч.3 ст. 151 КАС України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Президента України.
		Установлена наведеною нормою заборона є імперативною і будь-яких винятків із встановленого нею правила чинними нормативно-правовими актами не передбачено.
		З огляду на те, що у заяві про забезпечення позову заявник фактично просить зупинити акт Президента України, що заборонено адміністративним процесуальним законодавством України, Верховний Суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. 
		Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч.5    ст. 154 КАС України).
		Керуючись статтями    150,    151,    154,    256,    266,    295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів,-
		УХВАЛИВ:          
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		Головуючий суддя                                                                                 Данилевич Н.А.
		 
		Судді                                                                                                     Губська О.А.
		                                                                                                    Єресько Л.О.
		          Загороднюк А.Г. 
		                                                                                                    Мельник-Томенко Ж.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...