Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/3562/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2023. Зареєстровано: 20.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2023.
Дата набрання законної сили: 28.03.2023
Результат оскарження 28.03.2023 Запорізький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/336/358/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		№ 336/3562/22
		2/336/358/23
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 січня 2023 року                                                                 м. Запоріжжя
		Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомленням (виклику сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Саланської Ілони Любомирівни до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про відновлення залишку коштів на рахунках, 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі за текстом АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), вказавши в позові, що вона є клієнтом цього банку. На підставі Договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 р. (з додатковими рахунками) ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 і видано платіжні картки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 з початковим кредитним лімітом 55 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку/рахунок. Також на підставі Договору № SAMDNWFC00069794930 від 18.08.2021 р. (з додатковими рахунками) ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок НОМЕР_6 та видано платіжну картку НОМЕР_7 . 
		Позивач зазначала, що 27 серпня 2021 року нею було виявлено несанкціоноване списання грошових коштів з карткового рахунку в період часу з 15.08.2021 року по 18.08.2021 року (включно). Одразу після виявлення незаконного списання грошових коштів ОСОБА_1 звернулась за телефоном гарячої лінії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 3700 для заблокування банківських карт, однак працівником банку було повідомлено, що банківські картки вже було заблоковано через перевищення ліміту. Після отримання виписки № EG6L4A4HLIBSE9NA від 27.08.2021 по картці/рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 р. за період 15.08.2021 - 27.08.2021 та довідки № 8KCIQ4QSOBLJKCEP від 27.08.2021 р. було виявлено наступні неналежні перекази та несанкціоновані зняття готівки за її картковими рахунками у період з 15.08.2021р. по 18.08.202 р.:
		1)Відповідно до виписки № E0VCBI1C6D83NH7F від 13.06.2022 по картці/рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 за період з 01.08.2021 по 13.06.2022 усього витрат 98 766, 11 грн., усього надходжень 30 225, 95 грн., сума комісій 1 861, 38 грн. У даному періоді з карткового рахунку були здійснені наступні неналежні перекази та несанкціоновані зняття готівки:
		-15.08.2021 транзакція на суму 3 833, 17 грн. з карти НОМЕР_3 з призначенням: «Підтвердження предавторизації: Part Payment Scheme 2»;
		-16.08.2021 транзакція на суму 899, 90 грн. з карти НОМЕР_3 з призначенням: «Підтвердження предавторизації: Part Payment Scheme 2»;
		-18.08.2021 зняття готівки з картки НОМЕР_3 у банкоматі DN00 за адресою: м. Херсон, пр. 200-річчя Херсону, десятьма операціями: 10 000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн.; 
		-18.08.2021 - транзакція на суму 8750, 00 грн. з карти НОМЕР_3 з призначенням: «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV»;
		-18.08.2021 - переказ грошових коштів у розмірі 14 202, 00 грн. з карти НОМЕР_3 на свою картку НОМЕР_7 через IVR-меню, після чого залишок коштів на ній збільшився до 14 129, 00 грн. та відповідно кредитний ліміт по картці НОМЕР_3 збільшився до -31 682, 21 грн.;
		2)Відповідно до виписки № MHDMFD6QV950OB6U від 31.05.2022 по картці/рахунку НОМЕР_7 ( НОМЕР_6 ) і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00069794930 від 18.08.2021 за період з 01.08.2021 по 31.05.2022 усього витрат 14 258, 92 грн., усього надходжень 14 135, 33 грн., сума комісій 71, 00 грн. У даному періоді на картковий рахунок позивача було здійснено неналежний переказ та здійснені несанкціоновані зняття готівки:
		-18.08.2021 отримано переказ зі своєї картки НОМЕР_3 у розмірі 14 200, 00 грн. через IVR-меню;
		-18.08.2021 - зняття готівки у банкоматі DN00 за адресою: м. Херсон, пр. 200-річчя Херсону, двома операціями: 10 000, 00 грн., 4000, 00 грн.;
		3)Відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 8KCIQ4QSOBLJKCEP від 27.08.2021 р. позивач має заборгованість перед банком у сумі 61 843, 35 грн. за угодою № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 (карткові рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ), яка виникла внаслідок укладення наступних договорів:
		-15.08.2021 - укладення договору № SAMDNWFC00069738683 від 15.08.2021 «Оплата частинами до року» на суму 42 164, 83 грн.;
		-16.08.2021 - укладення договору № SAMDNWFC00069758404 від 16.08.2021 «Оплата частинами до року» на суму 8 099, 10 грн.;
		-15.08.2021 - придбання за допомогою послуги «Оплата частинами» товарів в магазині COMFY, які оплачені з картки НОМЕР_2 за угодою № 21081531828749 від 15.08.2021 на суму 42 164, 83 грн.;
		-16.08.2021 - придбання за допомогою послуги «Оплата частинами» товарів в магазині COMFY, які оплачені з картки НОМЕР_2 за угодою № 21081631829765 від 16.08.2021 на суму 8 099, 10 грн.;
		Як вказала позивач, загальна сума неналежних переказів та несанкціонованого зняття готівки за її картковими рахунками за період з 15.08.2021 по 18.08.2021 склала 105 949 грн. 
		Позивач звернулася до поліції з відповідною заявою щодо несанкціонованих нею платежів і зняття готівки, тому 28 серпня 2021 року підрозділом дізнання Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про вчинення кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), що підтверджується витягом з ЄРДР від 30.08.2021 № 12021087080000990, в якому вона є потерпілою. 10.09.2021 року вона звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявою про неналежні перекази та несанкціоновані зняття готівки з її банківських карток, до якої додала копію витягу з ЄРДР від 30.08.2021 № 12021087080000990, в якому вона є потерпілою, також в цій заяві вона просила банк припинити нарахування процентів за договорами та вжити заходів щодо повернення на її рахунок коштів, списаних в результаті неналежних переказів та несанкціонованого нею зняття готівки. Дана заява була отримана АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 14.09.2021 р., проте, банк не надав відповіді на цю заяву, заходів щодо відновлення залишку коштів на рахунках позивача та повернення коштів не вжив, та за рахунок власних коштів позивачки списує з неї заборгованість та відсотки за користування кредитними коштами за простроченою заборгованістю, яка утворилась внаслідок неналежних переказів та несанкціонованого зняття готівки з її карток.
		Також позивач вказала, що вона була вимушена звернутися за допомогою до адвоката, на адвокатські запити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтвердило вищевказані грошові перекази та зняття готівки з карток позивача. Зі змісту відповідей позивач дізналася, що зняття готівки були здійснені невідомими особами у м. Херсон за допомогою сервісу «Google Pay», а договори «Оплата частинами» укладені невстановленою особою від її імені в мережі Інтернет на офіційній сторінці магазину COMFY, при цьому фінансовий номер телефону вказаний не її, а іншої особи. Правочини з купівлі-продажу товарів за цими угодами вчинялися у приміщенні магазину COMFY, розташованому у м. Херсоні, проте, як вказала позивач, вона в цей період часу перебувала в Запоріжжі, на своєму робочому місці. Зателефонувавши за вказаним у договорі «Оплата частинами» номером НОМЕР_10 , позивач виявила, що даний номер не обслуговується, а на адвокатський запит мобільний оператор ПАТ «ВФ України» повідомив, що вказаний абонентський номер обслуговувався анонімно з використанням картки попередньо оплаченої послуги, без реєстрації та укладання письмового договору.
		Крім того, позивач вказала, що у проміжок часу з 15.08.2021 р. по 19.12.2021 р. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснив утримання з її власних коштів в рахунок погашення боргу за користування кредитними коштами за вказаними раніше картковими рахунками в загальній сумі 9480, 96 грн.
		Посилаючись на те, що вона намагалася вирішити питання в позасудовому порядку, проте АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив, що не має можливості повернути грошові кошти за спірними операціями, однак буде намагатись максимально ефективно співпрацювати з правоохоронними органами та сприяти найскорішому розгляду даної справи, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом. 
		Просила суд зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відновити залишок коштів по її картковим рахункам НОМЕР_1 та НОМЕР_6 до того стану, в якому ці рахунки були перед виконанням фінансових операцій у період з 15.08.2021 по 18.08.2021, тобто, станом на початок операційного дня 15 серпня 2021 року, врахувавши сплачену нею плату за користування кредитними коштами в рахунок погашення боргу за картковими рахунками НОМЕР_1 та НОМЕР_6 у сумі 9 480, 96 грн. Зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» припинити нарахування відсотків, пені, щомісячних платежів за послугою «Оплата частинами» та інших штрафних санкцій за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведених операцій (транзакцій) на суму 105 949 грн. у період з 15.08.2021 по 18.08.2021 по її картковим рахункам: НОМЕР_1 , відкритому на підставі Договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 р. (з додатковими рахунками) та НОМЕР_6 (відкритому на підставі Договору № SAMDNWFC00069794930 від 18.08.2021 р. (з додатковими рахунками) в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
		Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23.08.2022 р. відкрито провадження в цій справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 57-58).
		Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23.08.2022 р. задоволено клопотання представника позивача про витребування письмових доказів у відповідача - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ПАТ «ВФ Україна» (а. с. 59-60).
		25.11.2022 р. від представника відповідача надійшло клопотання про направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками (а. с. 65-66).
		Однак відповідачу копія ухвали від 23.08.2022 р. про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та копія ухвали від 23.08.2022 р. про витребування доказів були направлені. На підтвердження отримання вказаних документів до суду повернулось поштове повідомлення про вручення 14.09.2022 року рекомендованого поштового відправлення уповноваженій особі відповідача (а. с. 63). 
		Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, ухвалу про витребування доказів не виконав.
		22.12.2022 р. від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмового доказу - постанови Запорізького апеляційного суду від 09.12.2022 року в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Даною постановою апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 року скасовано та прийнято постанову наступного змісту: У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено (а. с. 70-82).
		Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.
		Щодо невиконання відповідачем ухвали про витребування доказів, суд зазначає, що в силу ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.
		Оскільки, як зазначалося вище, копію ухвали про витребування доказів разом з позовом представник відповідача отримав 14.09.2022 р., однак витребувані докази не надав, причини не подачі суду не повідомив, суд визнає обставину, для зясування якої витребовувався доказ.
		Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності і достатності, суд на їх підставі встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК». На підставі Договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 р. (з додатковими рахунками) ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 і видано платіжні картки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 з початковим кредитним лімітом 55 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку/рахунок. Також на підставі Договору № SAMDNWFC00069794930 від 18.08.2021 р. (з додатковими рахунками) ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок НОМЕР_6 та видано платіжну картку НОМЕР_7 . 
		27 серпня 2021 року ОСОБА_1 виявила несанкціоноване списання грошових коштів з карткового рахунку в період часу з 15.08.2021 року по 18.08.2021 року (включно). Одразу після виявлення незаконного списання грошових коштів ОСОБА_1 звернулась за телефоном гарячої лінії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 3700 для заблокування банківських карт, однак працівником банку було повідомлено, що банківські картки вже було заблоковано через перевищення ліміту. Після отримання виписки № EG6L4A4HLIBSE9NA від 27.08.2021 по картці/рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 р. за період 15.08.2021 - 27.08.2021 та довідки № 8KCIQ4QSOBLJKCEP від 27.08.2021 р. було виявлено неналежні перекази та несанкціоновані зняття готівки за її картковими рахунками у період з 15.08.2021 р. по 18.08.2021 р. на загальну суму 105 949 грн. Також ці транзакції підтверджено відповідними довітками та виписками з рахунків позивача, наданими банком (а. с. 13-40).
		Відповідно до положень статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Частиною 3 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
		Згідно норм статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Статтею 1073 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно частини 3 статті 1092 ЦК України якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		У відповідності до п. 1.14) статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ;
		Згідно пункту 1.15) статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.
		За пунктом 1.23) статті 1 цього Закону отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі;
		Відповідно до пункту 1.24) статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі;
		Пунктом 1.32) статті 1 цього Закону визначено, що платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.
		Згідно пункту 7.1.2. статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
		За змістом пункту 14.14. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором:
		повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу;
		забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу;
		реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банка.
		Під час реєстрації банком повідомлення користувача щодо втрати електронного платіжного засобу банк зобов`язаний відобразити дату та час повідомлення.
		У разі невиконання банком обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.
		Банк зобов`язаний на вимогу користувача надати інформацію про курс купівлі/продажу/конвертації іноземної валюти, який застосовувався під час здійснення операції з використанням електронного платіжного засобу.
		Відповідно до пункту 14.15. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач відповідно до умов договору зобов`язаний надати банку інформацію для здійснення контактів з ним, а банк зобов`язаний зберігати цю інформацію протягом дії договору.
		Обов`язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним:
		у разі інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;
		у разі відмови користувача від отримання повідомлень банку про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі.
		Статтею 18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено:
		18.1. Електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа на переказ.
		18.2. Порядок застосування електронного підпису для засвідчення електронного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Національного банку України.
		18.3. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи.
		18.4. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ:
		процедуру перевірки електронного підпису;
		процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ.
		У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.
		Відповідно до підпункту 4) пункту 21.1. статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу коштів проводиться шляхом використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі.
		Правовідносини сторін також врегульовано приписами Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення). Зокрема, у п. 3, 12 розділу ІІ Положення вказано, що електронний платіжний засіб, за допомогою якого можна ініціювати переказ з рахунку користувача, має дозволяти ідентифікувати користувача.
		Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 5 - 7, 9, 10 розділу VI Положення користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача не банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		За змістом пунктів 38.1., 38.3., 38.4. статті 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх е тапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
		У відповідності до пункту 39.1 статті 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України.
		Пунктом 39.3. статті 39 цього Закону передбачено, що суб`єкти переказу зобов`язані повідомляти платіжну організацію відповідної платіжної системи про випадки порушення вимог захисту інформації. У разі виявлення при цьому ознак, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, суб`єкти переказу та інші учасники платіжних систем зобов`язані повідомити про такий випадок порушення вимог захисту інформації відповідні правоохоронні органи.
		Згідно пункту 39.5 статті 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» для належної ідентифікації суб`єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів щодо запобігання або припинення зазначених переказів учасники платіжної системи повинні повідомляти інших учасників системи про таких суб`єктів та перекази в обсягах, встановлених правилами відповідної платіжної системи або договорами між ними. На підставі договорів та відповідно до цього Закону зазначену діяльність має право здійснювати юридична особа, засновниками якої є учасники платіжних систем, процесингові установи, платіжні організації. Учасники платіжної системи та заснована ними юридична особа повинні забезпечити технологічний та програмно-апаратний захист персональних даних суб`єктів помилкових чи неналежних переказів згідно із цим Законом.
		З огляду на положення пункту 39.2.3 статті 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов`язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку.
		Аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів. Зміст вищевикладених правових норм дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається, як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.
		Банк зобов`язаний інформувати користувача про всі операції з використанням платіжного засобу, а платник зобов`язаний повідомляти банк про всі оспорювані ним операції, здійснені з використанням електронного платіжного засобу. Крім того, у випадку повідомлення користувачем банку про платіжні операції, які він не використовував, банк зобов`язаний вжити заходів щодо збереження залишку коштів користувача та провести ретельне розслідування таких фактів і повідомити користувача про його наслідки.
		На платника покладається відповідальність за здійснення несанкціонованих ним платежів за умови доведеності, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати або незаконного використання платіжного засобу чи інформації, які дають можливість ініціювати платіжні операції.
		Тобто, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Судом встановлено, що позивач у період часу з 15.08.2021 р. по 18.08.2021 р. не вчиняла розрядження щодо списання/перерахунку коштів, та будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунків (для придбання товару у магазині COMFY, розташованому у м. Херсоні) та зняття готівки в банкоматі (також розташованому у м. Херсоні), як-то вбачається з відповідей банку, оскільки ОСОБА_1 у цей період часу перебувала у м. Запоріжжі, що підтверджено відповідним письмовим доказом - табелем обліку використання робочого часу за місцем роботи позивачки - за серпень 2021 р. (а. с. 41).
		Також суд вважає, що твердження позивача ОСОБА_1 стосовно того, що вона не повідомляла будь-яку інформацію щодо власної кредитної картки, в тому числі її номеру, терміну дії та ССV-код, відповідають дійсності, оскільки дані обставини відповідачем не спростовано.
		27.08.2021 року, одразу ж після виявлення несанкціонованого списання коштів з її карток, ОСОБА_1 звернулась за телефоном гарячої лінії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 3700 для заблокування банківських карт, однак працівником банку було повідомлено, що банківські картки вже було заблоковано через перевищення ліміту. 
		Також 27.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно неї. 28 серпня 2021 року підрозділом дізнання Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про вчинення кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), що підтверджується витягом з ЄРДР від 30.08.2021 № 12021087080000990, в якому позивач вказана як потерпіла (а.с. 25).
		10.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявою повернення грошових коштів, які були списані з її рахунків в результаті здійснення неналежних переказів та несанкціонованого зняття готівки з її банківських карток, до якої додала копію витягу з ЄРДР від 30.08.2021 № 12021087080000990, в якому вона є потерпілою, також в цій заяві вона просила банк припинити нарахування процентів за договорами та вжити заходів щодо повернення на її рахунок коштів, списаних в результаті неналежних переказів та несанкціонованого нею зняття готівки (а. с. 23).
		Крім того, у даній справі є прийнятним застосування положень частини 4 статті 82 ЦПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Вищевказані обставини щодо несанкціонованих платежів та зняття готівки з рахунків позивача було встановлено і судовим рішенням - постановою Запорізького апеляційного суду від 09.12.2022 року в справі № 336/921/22 - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Як вбачається зі з місту даного судового рішення, позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості були обгрунтовані банком виникненням заборгованості за кредитними коштами, які використані для здійснення саме цих несанкціонованих платежів та зняття готівки з рахунків ОСОБА_1 . У відповідності до вимог Закону України України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» 10.09.2021 року ОСОБА_4 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявою про неналежні перекази та несанкціоновані зняття готівки з її банківських карток, до якої додала копію витягу з ЄРДР від 30.08.2021 № 12021087080000990, в якому вона є потерпілою, також в цій заяві вона просила банк припинити нарахування процентів за договорами та вжити заходів щодо повернення на її рахунок коштів, списаних в результаті неналежних переказів та несанкціонованого нею зняття готівки. Дана заява була отримана АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 14.09.2021 р., проте, банк не надав відповіді на цю заяву, заходів щодо відновлення залишку коштів на рахунках позивача та повернення коштів не вжив, та за рахунок власних коштів позивачки списує з неї заборгованість та відсотки за користування кредитними коштами за простроченою заборгованістю, яка утворилась внаслідок неналежних переказів та несанкціонованого зняття готівки з її карток.
		Заява була отримана AT КБ «ПриватБанк» 14.09.2021. Банк заходів щодо відновлення залишку коштів на рахунках та повернення коштів не вжив. Також, незважаючи на отримання повідомлення про скоєння щодо ОСОБА_1 кримінального правопорушення банк за рахунок її власних коштів списує з неї заборгованість та відсотки за користування кредитними коштами за простроченою заборгованістю, яка утворилась внаслідок неналежних переказів та несанкціонованого зняття готівки з її карток - у сумі 9 480,96 грн. Будучи обізнаним про те, що борг виник не внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов договору щодо погашення кредиту, а внаслідок крадіжки коштів з її банківської карти невстановленими особами, будучи обізнаним про наявність кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 , AT КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборговансоті за тілом кредиту та відсотками у загальному розмірі 62 835,51 грн. 
		У вказаній постанові Запорізького апеляційного суду зазначено також, що загальна сума неналежних переказів та несанкціонованого зняття готівки за картковими рахунками ОСОБА_1 за період з 15.08.2021 по 18.08.2021 склала 105 949 грн. (сто п`ять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять грн.). Вбачається, що зняття готівки з карток ОСОБА_1 було здійснено у банкоматі DN00 за адресою: м. Херсон, пр. 200-річчя Херсону 18.08.2021, в той час як ОСОБА_1 перебувала у м. Запоріжжі. Згідно відповіді AT КБ «ПриватБанк» від 14.06.2022 Банк повідомив, що не має можливості повернути грошові кошти за спірними операціями, здійсненими за картою ОСОБА_1 , однак буде намагатись максимально ефективно співпрацювати з правоохоронними органами та сприяти найскорішому розгляду даної справи. Проте, матеріали справи не містять доказів належної перевірки позивачем повідомлених відповідачем фактів шахрайських дій, не містять доказів проведення банком службового розслідування по факту шахрайських дій з картковим рахунком відповідача. Виходячи з зазначеного, а також врахувавши те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що банк повідомив ОСОБА_1 про здійснювані платіжні операції з коштами на її рахунку, не здійснив фіксацію повідомлення відповідача про оспорюванні ним платіжної операції, не здійснив належної перевірки повідомлених нею фактів та не надав доказів направлення SMS-повідомлень з динамічними паролями на повідомлений нею номер телефону, а також доказів передачі відповідачем іншим особам чи втрати інформації, яка дає змогу здійснювати платежі з використанням інтернет-банкінгу «Приват24», колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог банку та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.. 
		Постановою Запорізького апеляційного суду від 09.12.2022 року в справі № 336/921/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 року скасовано та прийнято постанову наступного змісту: У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено (а. с. 70-82). 
		При вирішенні спору за позовому ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суд бере до уваги вищевказані обставини справи і виходить з наступного.
		За змістом статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Пунктами 7, 8 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 (далі - Положення № 705) визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Згідно п. 32.3.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. 
		Суд при вирішенні спору враховує правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України: від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15; від 14.02.2018 у справі № 127/23496/15-ц; від 17.02.2021 у справі № 711/11121/18 . 
		Також Верховний Суд у постановах від 20.06.2018 у справі № 699/16-ц, від 05.12.2018 у справі № 754/15020/15-ц та від 21.02.2019 року у справі № 489/1649/17 дійшов висновку про те, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.
		Таким чином, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.
		З огляду на обставини справи та з урахуванням того, що судом не встановлено доказів, які безспірно доводять, що користувач ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію, суд вважає, що вимоги позивача про відновлення залишків коштів по картковим рахункам ОСОБА_1 станом на початок операційного дня 15.08.2021 року є законними та обґрунтованими, тому в цій частині позов має бути задоволений.
		Вказаний висновок суду також узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 03 жовтня 2022 року у справі № 387/746/18.
		В позові ОСОБА_1 також просила суд при задоволенні позовної вимоги про відновлення залишку коштів по її картковим рахункам врахувати грошові кошти в сумі 9480,96 коп., які були утримані банком з її власних коштів в якості плати за користування кредитними коштами в рахунок погашення боргу за картковими рахунками НОМЕР_1 та НОМЕР_6 . 
		Суд вважає, що дана сума грошових коштів - 9480,96 коп., утримана банком на свою користь з власних коштів ОСОБА_1 , є безпідставно набутим майном. 
		Безпідставність набуття вказаних грошових коштів підтверджується Постановою Запорізького апеляційного суду від 09.12.2022 року в справі № 336/921/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно якої апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 року скасовано та прийнято постанову наступного змісту: У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено (а. с. 73-81).
		Оскільки статтею 1213 ЦК України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна, то, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відновити залишок коштів по її картковим рахункам НОМЕР_1 та НОМЕР_6 до того стану, в якому ці рахунки були перед виконанням фінансових операцій у період з 15.08.2021 по 18.08.2021, тобто, станом на початок операційного дня 15 серпня 2021 року, суд не може зазначити в рішенні фразу: «врахувавши сплачену ОСОБА_1 плату за користування кредитними коштами в рахунок погашення боргу за картковими рахунками НОМЕР_1 та НОМЕР_6 у сумі 9 480, 96 грн.», оскільки таке формулювання резолютивної частини рішення суперечить нормам матеріального права та призведе до ускладнення виконаня судового рішення. Суд вважає доречним вказати в резолютивній частині судового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошових коштів в сумі 9 480, 96 грн., що за своєю суттю не протирічить положенням частини 2 статті 264 ЦПК України та не свідчить про вихід за межі позовних вимог.
		Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» припинити нарахування відсотків, пені, щомісячних платежів за послугою «Оплата частинами» та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведений несанкцинованих нею операцій (транзакцій) на загальну суму 105949 грн., суд дійшов висновку, що такі вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (стаття 3 ЦПК України).
		Згідно зі статтею 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав .
		Відповідно до частин першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
		У постанові від 10 жовтня 2019 року в справі № 320/8618/15-ц Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив такі висновки: Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині незарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.
		Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства. Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 17.02.2021 року, викладеній у справі № 711/11121/18.
		З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» припинити нарахування відсотків, пені, щомісячних платежів за послугою «Оплата частинами» та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведений несанкцинованих нею операцій (транзакцій) на загальну суму 105 949 грн. є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушене право і жодним чином не нівелює негативні наслідки порушення права позивача, тому уї задоволенні цих вимог слід відмовити.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 закону України «Про захист прав споживачів», судовий збір в розмірі 992,40 грн. має бути стягнути з відповідача на користь держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. , 76, 77, 78, 81, 82, 89, 95, 137, 263, 264, 279, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.ст. 1066, 1068, 1071, 1213 ЦК України, суд 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» відновити залишок коштів по картковим рахункам ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» :за картковим рахунком НОМЕР_1 , відкритим на підставі Договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 р. (з додатковими рахунками), за картковим рахунком НОМЕР_6 , відкритим на підставі Договору № SAMDNWFC00069794930 від 18.08.2021 р. (з додатковими рахунками), до того стану, в якому ці рахунки були на початок операційного дня 15 серпня 2021 року.
		Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_1 отримані банком грошові кошти у сумі 9480, 96 грн.
		В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» у дохід держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
		Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, зазначаються наступні відомості:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_11 
		Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		Суддя                                                                 Є.С.Боєв
		 
		 
		20.01.23

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...