Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 535/14/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2023. Зареєстровано: 21.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2023.
Дата набрання законної сили: 09.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/535/204/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022226050000070

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 535/14/23
		Провадження № 1-кп/535/204/23 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 січня 2023 року     смт Котельва
		 
		   Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого  судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в смт Котельва кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022226050000070 від 20.10.2022 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Борова Борівського району Харківської області, громадянин України, українця, не одруженого, із середньою освітою, не є особою з інвалідністю, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, - 
		 
		у с т а н о в и в:
		   Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах I, III та XIII Основного Закону України - Конституції України.
		Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією і 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам президент російської федерації (далі - рф) путін в.в., а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965№ 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил рф (далі по тексту - зс рф) на територію України.
		Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому продовжено.
		Також пунктом 2 Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022, серед інших, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
		В період не раніше 11 квітня 2022 року та не пізніше 14 квітня 2022 року військовослужбовцями збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званих «днр», здійснили тимчасову окупацію смт. Борова Ізюмського району Харківської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами.
		Приблизно з початку липня 2022 року до початку вересня 2022 року, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, з метою ослаблення національних інтересів України, сприяння російській федерації та її представникам у порушенні суверенітету України, створення в суспільстві думки про виправданість та легітимність дій представників влади і службових осіб збройних сил рф щодо вторгнення та окупації території суверенної держави України, діючи умисно, протиправно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на тимчасово окупованій території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області, достеменно знаючи, що співробітники селищної ради працюють на підконтрольній території України та не контролюють обстановку щодо її життєдіяльності, а окупаційні війська є незаконними і проводять свою діяльність на території України всупереч нормам чинного законодавства України та міжнародних договорів, добровільно перебуваючи на посаді керівника КЗ Палац культури Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області, який розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, смт. Борова, вул. Миру, б. 19, готував наради працівників палацу культури та бібліотекарів селища та сіл, які входять до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області, підтримував рішення та/або дії держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної держави-агресора, а саме: закликав співробітників до співпраці з незаконною окупаційною владою держави-агресора, складати списки української літератури для її списання та знищення, приймав участь у підготовці до проведення свят рф 22 (день прапора) та 23 серпня 2022 року (день звільнення м. Харкова від німецько-фашиських загарбників).
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 111-1 КК України, тобто встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, публічні заклики до співпраці з окупаційною адміністрацією держави-агресора (колабораційна діяльність).
		Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України.
		ОСОБА_3 надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, та погодився з обставинами викладеними в обвинувальному акті.
		Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
		Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК Українине здійснювалось.
		Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Таким чином, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю і суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 111-1 КК України, тобто встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, публічні заклики до співпраці з окупаційною адміністрацією держави-агресора (колабораційна діяльність).
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, не працює.
		Призначаючи покарання за скоєне, суд керується нормами ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Таким чином, суд враховуючи, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого можливо при призначенні йому покарання за скоєння кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає, що призначення ОСОБА_3 покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 111-1 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, справедливим і співмірним вчиненому кримінальному правопорушенню.
		Судові витрати, цивільний позов та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст. ст. 302, 373, 374, 381-382 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю пов`язаною з наданням публічних послуг строком на 10 (десять) років.
		Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...