Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/4/23 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2023.
Дата набрання законної сили: 20.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		УХВАЛА
		 
		 
		20 січня 2023 року місто Київ
		Справа №824/4/23
		Апеляційне провадження № 22-вк/824/27/2023
		Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О. В., розглянувши  клопотання  ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на подання  заяви в частині визнання і надання дозволу на виконання остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 27 лютого 2018 року у справі №122280 за позовом Перривейл Ентерпрайзис Інкорпорейтед (Perryvale Enterprises Incorporated), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Кернел Холдинг С.А. (Karnel Holding S.A.), Нортвестерн Істейтс ПЛС (Northwestern Estates PLC), Джозефін Істейтс Корп. (Josephine Estates Corp.), Улліс Коммершіал ІНК. (Ulisse Commercial Inc.), Саурер Ессетс Інк. (Saurer Assets Inc.) про стягнення грошових коштів
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		17 січня 2023 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав до Київського апеляційного суду заяву про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, в якій просить:
		- визнати Остаточне Арбітражне Рішення за Результатами Перегляду за Винятком Витрат від 18 грудня 2019 року у справі № 122280 в повному обсязі;
		- визнати та надати дозвіл на виконання Остаточного Арбітражного Рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 122280 в частині стягнення з Кернел Холдинг С.А. (Karnel Holding S.A.): 
		* 21 696 085,00 доларів США основної суми заборгованості;
		* 2 000 000,00 фунтів стерлінгів адвокатських гонорарів та витрат;
		* 254 395,66 фунтів стерлінгів реєстраційного внеску, адміністративних зборів ЛМАС, гонорару та витрат арбітрів;
		* відсотків, які нараховуються відповідно до умов, встановлених у параграфі 449 Остаточного Арбітражного рішення.
		- видати виконавчий лист на примусове виконання Остаточного Арбітражного Рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 122280 в частині стягнення з Кернел Холдинг С.А. ( Karnel Holding S.A. ) на користь ОСОБА_2 :
		* 21 696 085,00 доларів США основної суми заборгованості;
		* 2 000 000,00 фунтів стерлінгів адвокатських гонорарів та витрат;
		* 254 395,66 фунтів стерлінгів реєстраційного внеску, адміністративних зборів ЛМАС, гонорару та витрат арбітрів;
		* відсотків, які нараховуються відповідно до умов, встановлених у параграфі 449 Остаточного Арбітражного рішення.
		Крім того, в самій заяві, а також долученому до заяви клопотанні, просить поновити строк на подання заяви в частині визнання і надання дозволу на виконання остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 27 лютого 2018 року у справі №122280.
		Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку зазначає, що у даній заяві заявлено вимоги про визнання та виконання Арбітражного рішення (1) від 27 лютого 2018 року та визнання Арбітражного рішення (2) від 18 грудня 2019 року, що не підлягає примусовому виконанню, Арбітражне рішення (2) винесене за результатами перегляду деяких питань Арбітражного рішення (1), а тому вони нерозривно пов`язані між собою, оскільки при перегляді Арбітражне рішення (1) могло бути скасовано або змінено, якщо б Арбітражний Трибунал задовольнив заяву Покупців. 
		Також вказує, що стягувач вже звертався до суду з заявою про визнання та виконання Арбітражних рішень, однак в обох випадках заяву визнано недоподаною та повернуто стягувачеві (справа №824/222/20 та справа №824/92/21).
		Крім того, 17 грудня 2022 року спливав трирічний строк на звернення до суду, однак 16 грудня 2022 року, тобто в межах строку, представник звертався в інтересах ОСОБА_2 до Київського апеляційного суду з заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу проти компанії  Кернел Холдинг С.А. (Karnel Holding S.A.), однак ухвалою Київського апеляційного суду від 03 січня 2023 року заяву повернуто представнику у зв`язку з підписанням заяви особою, яка не має права її підписувати, оскільки адвокатом долучено до заяви ордер, що не відповідав затвердженій рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 р. № 41 типовій формі.
		Вказує, що причиною подання ордеру старого зразка стала низка обставин, які на сьогодні є невід`ємною реальністю воєнного часу. Так 16 грудня 2022 року відбувся масовий ракетний обстріл України, у зв`язку з чим пошкоджено об`єкти енергетичної інфраструктури, внаслідок чого за робочим місцем адвоката було відсутнє електропостачання та доступ до мережі Інтернет, а тому адвокат не зміг згенерувати адвокатський ордер.
		Зазначає, що 17 січня 2023 року адвокатом отримано ухвалу про повернення заяви та в той же день ним повторно подано заяву про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, тому просить визнати поважними причини пропуску звернення до суду із заявою та поновити пропущений строк.
		 
		Розглянувши клопотання  представника  стягувача  про   поновлення  пропущеного  строку   на  подання  заяви про  визнання  і надання  дозволу на  виконання  рішення  міжнародного  комерційного  арбітражу,  суд  дійшов  висновку,  що останнє не  підлягає  задоволенню з таких підстав.
		 
		Як зазначав представник, в інтересах ОСОБА_2 вже було подано заяви про визнання  і надання  дозволу на  виконання  рішення  міжнародного  комерційного  арбітражу, однак їх було визнано недоподаними та повернуто.
		 
		У справі 824/222/20 :
		У листопаді 2020 року до Київського апеляційного суду надійшла заява  ОСОБА_2 про визнання та надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 27 лютого 2018 року в частині стягнення з КЕРНЕЛ ХОЛДИНГ С.А. (Karnel Holding S.A.) 21 696 085 доларів США, 2 254 395, 66 фунтів стерлінгів, відсотків, які нараховуються відповідно до умов, встановлених в параграфі 449 Остаточного Арбітражного Рішення, та видачу виконавчого листа на примусове виконання зазначеного рішення на користь ОСОБА_2 .
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк на їх усунення, у зв`язку з тим, що заява не містить імен та найменувань зазначених фізичних та юридичних осіб, (їх представників), їх місця проживання (перебування) та місцезнаходження. До заяви також не додано копій заяви та доданих до неї матеріалів для вказаних учасників арбітражного розгляду.
		В подальшому ухвалою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року справу призначено до розгляду на 10.03.2021 року.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 березня 2021року заяву ОСОБА_2 повторно залишено без руху та надано строк на їх усунення, у зв`язку з недотриманням вимог п. 1 ч. 4 ст. 476 ЦПК України, а саме заявником не надано суду ані оригінал рішення, ані завірену нотаріально його копію, також до заяви не долучено оригінал арбітражної угоди або нотаріально завірену копію такої угоди.
		26 березня 2021 року заявником подано клопотання про поновлення строку на усунення недоліків, оскільки документи, які необхідно подати до суду є занадто об`ємними і у визначений судом час він не зміг подати увесь обсяг необхідних документів.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року заяву  ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Київського апеляційного суду від 10 березня 2021року.
		Ухвала Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року в апеляційному порядку не переглядалась.
		 
		У справі 824/92/21:
		У квітня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про визнання і надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 122280 за позовом ПЕРРИВЕЙЛ ЕНТЕРПРАЙЗИС ІНКОРПОРЕЙТЕД (Perryvale Enterprises Incorporated), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до КЕРНЕЛ ХОЛДИНГ С.А. (Karnel Holding S.A.), НОРТВЕСТЕРН ІСТЕЙТС ПЛС (Northwestern Estates PLC), ДЖОЗЕФІН ІСТЕЙТС КОРП. (Josephine Estates Corp.), УЛЛІС КОММЕРШІАЛ ІНК. (Ulisse Commercial Inc.), САУРЕР ЕССЕТС ІНК. (Saurer Assets Inc.) в частині стягнення з КЕРНЕЛ ХОЛДИНГ С.А. (Karnel Holding S.A.) 21 696 085,00 доларів США основної суми заборгованості, 2 000 000,00 фунтів стерлінгів адвокатських гонорарів та витрат, 254 395,66 фунтів стерлінгів реєстраційного внеску, адміністративних зборів ЛМАС, гонорару та витрат арбітрів, відсотків, які нараховуються відповідно до умов, встановлених в параграфі 449 Остаточного Арбітражного рішення.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року заяву призначено до розгляду на 22 червня 2021 року.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у зв`язку з ненаданням у відповідній кількості примірників заяви із зазначенням дати отримання рішення міжнародного комерційного арбітражу особою, яка звернулася із заявою, та ненаданням оригіналів належним чином засвідчених Остаточного Арбітражного Рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 27 лютого 2018 року та Остаточного Арбітражного Рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 18 грудня 2019 року або нотаріально завірених копій вказаних рішень міжнародного комерційного арбітражного суду, заява ОСОБА_2 залишена без руху та надано строк на їх усунення.
		23 грудня 2021 року ОСОБА_2 особисто отримав копію ухвали суду від 30 листопада 2021 року, про що в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 січня 2022 року заяву  ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з невиконанням вимог зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року. 
		Не погодившись з такою ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу до Верховного суду, яка ухвалою Верховного суду від 10 лютого 2022 року залишена без руху, так як в апеляційній скарзі заявник не зазначив усіх учасників справи, а також не додав до апеляційної скарги копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
		Ухвалою Верховного суду від 01 квітня 2022 рокувідкрито апеляційне провадження на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 січня 2022 року про повернення заяви ОСОБА_2 .
		Постановою Верховного суду від 22 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а Ухвалу Київського апеляційного суду від 06 січня 2022 року залишено без змін.
		 
		У справі 824/161/22:
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 січня 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Стадника Т. Р. про визнання і надання дозволу на виконання остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 27 лютого 2018 року та визнання остаточного арбітражного рішення за результатами перегляду за винятком витрат від 18 грудня 2019 року у справі №122280 за позовом Перривейл Ентерпрайзис Інкорпорейтед (PerryvaleEnterprisesIncorporated), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Кернел Холдинг С.А. (KarnelHoldingS.A.), Нортвестерн Істейтс ПЛС (Northwestern Estates PLC), Джозефін Істейтс Корп. (JosephineEstatesCorp.), Улліс Коммершіал ІНК. (UlisseCommercialInc.), Саурер Ессетс Інк. (SaurerAssetsInc.) про стягнення грошових коштів повернуто адвокату Стаднику Тарасу Романовичу, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи належних документів, які підтверджують повноваження адвоката Стадника Т.Р., як представника ОСОБА_2 , у Київському апеляційному суді.
		 
		Щодо поновлення строку:
		Станом на 17 січня 2023 року трирічний строк на звернення із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу сплинув.
		 
		У  силу  статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		За вимогами  статей 8, 129 Конституції України та статей 2, 10 Цивільного  процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цим принципом керується суддя, здійснюючи правосуддя. 
		Водночас,  відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" звернув увагу, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. 
		З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду. 
		Відповідно  до ч. 3  статті 475 ЦПК  України  заява про  визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем. 
		Таким чином строк для подачі заяви про визнання і надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 122280 за законом має обраховуватись з дня його прийняття, а доводи про те, що Остаточним Арбітражним Рішенням за Результатами Перегляду від 18 грудня 2019 року у справі № 122280 воно могло бути скасовано, не змінює вимоги закону, щодо часу відрахування такого строку.
		Положення  Цивільного процесуального  кодексу України не  визначають конкретного  переліку обставин,  що  відносяться до  поважних  і можуть бути  підставою для  поновлення  пропущеного процесуального  строку.  Отже, у кожному  конкретному випадку суд  повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
		 
		Аналізуючи всі обставини даної справи, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку, оскільки заявник протягом такого строку недобросовісно виконує покладені на нього процесуальні обов`язки. 
		Неодноразово суд залишав його заяву без руху з одних і тих же підстав, і якщо заявник усував недоліки щодо зазначення сторін в заяві та надавав копії заяви відповідно до кількості учасників справи, то основна причина (ненадання оригіналів або належно засвідчених копій арбітражних рішень) з якої йому повертали заяву ним не усувалась. 
		Верховний Суд в Постанові від 22 червня 2022 року  дійшов до висновку, що Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 січня 2022 року було правомірно повернуто заяву ОСОБА_2 про визнання і надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 27 лютого 2018 року, яку він подавав до апеляційного суду 27 квітня 2021 року.
		Крім того, суд враховує, що подаючи заяву з тими само недоліками вдруге, заявнику було достовірно відомо, які існують вимоги ЦПК України для належного оформлення і подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Адже раніше судом детально в ухвалах розписувались дані вимоги.
		Недотримання саме заявником вимог встановлених ЦПК України і призвело до пропуску визначеного законом трирічного строку на звернення до суду з відповідною заявою щодо визнання і надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 122280.
		Заявником в клопотанні про поновлення строку не наводиться жодної обставини яка перешкоджала йому звернутись з заявою про визнання і надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 122280 до 27 лютого 2021 року.
		Судом встановлено, що попередні аналогічні заяви, які подавались в строк, правомірно повертались заявнику через не усунення недоліків, що суд не може визнати поважною причиною, так як така причина напряму пов`язана з недобросовісною поведінкою самого заявника.
		Щодо поновлення строку на звернення з заявою про визнання Остаточного Арбітражного Рішення за Результатами Перегляду за Винятком Витрат від 18 грудня 2019 року у справі № 122280, суд виходить з того, що подаючи в останній день строку заяву та в подальшому аргументуючи про неможливість подання належним чином оформленого ордеру відповідно до рішення Ради адвокатів України від 12.04.2019 р. № 41, представником не наведено жодної підстави, що перешкоджали згенерувати ордер, що відповідає типовій формі до 16 грудня 2022 року. Адвокат є особою яка має відповідні професійні знання та має бути обізнаним з вимогами які ставляться до його роботи.
		Зазначена представником підстава не може бути визнана судом поважною, оскільки у зв`язку з пошкодженням критичної інфраструктури в Україні протягом тривалого часу щодня відбуваються екстрені або стабілізаційні відключення електропостачання, але дана обставина не перешкоджає іншим учасникам судових процесів звертатись в установлений законом строк до суду.
		Крім того, суд наголошує, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
		До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22.
		Доказів наявності таких обставин до клопотання не надано.
		Враховуючи вище викладене, суд не може визнати поважними, зазначені в заяві про поновлення строку причини, а тому клопотання ОСОБА_1 подане в інтересах ОСОБА_2  про поновлення строку на подання заяви про  визнання  і надання  дозволу на  виконання  рішення  міжнародного  арбітражу   задоволенню не  підлягає.
		Згідно ч. 4 ст. 475 ЦПК України заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною третьою цієї статті, повертається без розгляду. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо визнає причини його пропуску поважними. 
		За відсутності підстав для поновлення строку заява ОСОБА_1 подана в інтересах ОСОБА_2 про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, відповідно до положень ч. 4 ст. 475 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.
		Керуючись ст. 475, суд
		УХВАЛИВ
		 
		В задоволені клопотання ОСОБА_1 поданого в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви в частині визнання і надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 122280 - відмовити.
		 
		Заяву ОСОБА_1 подану в інтересах ОСОБА_2 про визнання і надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 122280 - залишити без розгляду.
		 
		 
		СуддяО. В. Желепа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...