Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/9179/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2023.
Дата набрання законної сили: 12.01.2023
Номер судового провадження: 61-7643ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		12 січня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 334/9179/21
		провадження № 61-7643св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
		треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ», приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Шавлукова Заіра Арсенівна,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 липня 2022 року в складі колегії суддів: Дашковської А. В., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст заяви про забезпечення позову
		У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк»), треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Шавлукова З. А. (далі - приватний виконавець Шавлукова З. А.), про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, визнання недійсним договору іпотеки та зняття арешту з житлового будинку.
		На обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначала, що 30 листопада 2021 року з веб-сайту ДП «СЕТАМ» їй стало відомо про проведення вказаним підприємством аукціону із реалізації житлового будинку загальною площею 195,1 кв. м за адресою: 
		АДРЕСА_1 (номер лоту - 500318; початкова ціна - 1 200 719,00 грн; стан аукціону - реєстрація учасників; дата початку - 10 грудня 2021 року).
		Право власності на вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_2 
		на підставі договору купівлі-продажу від 27 січня 2006 року № 175, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О. М. (далі - приватний нотаріус ЗМНО Туріченко О. М.).
		Згідно з даними, які розміщені в Автоматизованій системі виконавчого провадження, примусова реалізація вказаного житлового будинку здійснюється в межах виконавчого провадження № 65365441, яке знаходиться в провадженні приватного виконавця Шавлукової З. А. (боржник - ОСОБА_2 , стягувач - 
		АТ «Ощадбанк»).
		Крім того, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заявнику стало відомо, що спірний житловий будинок також є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 27 січня 2006 року № 177, посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО Туріченко О. М. (іпотекодержатель - ВАТ «Ощадбанк», іпотекодавець - ОСОБА_2 ).
		ОСОБА_1 зазначала, що з1991 року вона перебуває в фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3 , вони проживають разом, ведуть спільне господарство та мають спільний побут, мають двох неповнолітніх дітей. Спірний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 є місцем їх постійного проживання.
		Заявник вважала, що житловий будинок є об`єктом її разом з ОСОБА_2 спільної сумісної власності, а частки в праві власності є рівними. Згоди на передачу будинку в іпотеку вона не надавала.
		Також зазначала, що вона має намір звернутися до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, визнання недійсним договору іпотеки та зняття арешту з житлового будинку. Наголошувала, що існує загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки у випадку проведення аукціону з реалізації спірного будинку буде втрачено предмет позову. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника. Підстав вважати, що застосування судом заходів забезпечення позову у вигляді зупинення реалізації арештованого майна спричинить будь-які збитки, немає.
		ОСОБА_1 просила зупинити продаж (реалізацію) шляхом проведення електронних торгів арештованого майна, а саме житлового будинку загальною площею 195,1 кв. м за адресою: 
		АДРЕСА_1 , що здійснюється ДП «Сетам», реєстраційний номер лота 500318, власник - ОСОБА_2 .
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 03 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
		Зупинено продаж (реалізацію) шляхом проведення електронних торгів арештованого майна: житлового будинку загальною площею 195,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , що проводяться ДП «СЕТАМ», реєстраційний номер лота - 500318, власник ОСОБА_2 .
		Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив 
		з того, що АТ «Ощадбанк» має змогу відчужити в примусовому порядку нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: житлового будинку загальною площею 195,1 кв. м. за адресою: 
		АДРЕСА_1 на електронних торгах, що проводяться 
		ДП «СЕТАМ». Таке відчуження утруднить чи зробить неможливим виконання рішення у разі задоволення вимог ОСОБА_1 , яке буде ухвалене судом за результатами розгляду цивільної справи, яку вона ініціює. Тому суд задовольнив заяву про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна, яке зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 .
		Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 липня 2022 року апеляційну скаргу приватного виконавця Шавлукової З. А. задоволено.
		Ухвалу Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 03 грудня 2021 року про забезпечення позову до подання позову у цій справі скасовано.
		Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АТ «Ощадбанк», треті особи: ДП «СЕТАМ», приватний виконавець Шавлукова З. А., про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, визнання недійсним договору іпотеки та зняття арешту з житлового будинку залишено без задоволення.
		Апеляційний суд виходив з того, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У пункті 5 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру (частина одинадцята статті 150 ЦПК України). Проте матеріали справи свідчать, що станом на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 позов про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту не подано.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідного заходу.
		Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
		Суд апеляційної інстанції вказав, що АТ «Ощадбанк» реалізує своє право на виконання рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 08 грудня 2009 року у справі № 2-3894/09, а спірне нерухоме майно підлягає продажу з електронних торгів в межах виконавчого провадження. Крім того, суд першої інстанції не врахував вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, відповідно до пункту 2 якої недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Таким чином, обраний заявником спосіб забезпечення позову до його пред`явлення фактично зупиняє виконання судового рішення у справі № 2-3894/09 про стягнення заборгованості, в той же час як відповідно до статті 150 ЦПК України зупинення стягнення, до чого фактично призвело забезпечення позову у вказаний заявником спосіб, допускається виключно у випадку оскарження виконавчого документа.
		Аргументи учасників справи
		У серпні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, 
		в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		розгляд апеляційним судом справи за заявою про забезпечення позову відбувся без її участі. Про наявність оскарженої постанови суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 дізналась з Єдиного державного реєстру судових рішень. Суд викликав її у судове засідання шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання. Поштові конверти з вказаними судовими повістками були повернуті до суду з відміткою оператора поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою».На переконання особи, яка подала заяву про забезпечення позову, проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, в тому числі з урахуванням рекомендацій Ради суддів України щодо розгляду справ у період воєнного стану, не можна ототожнювати із належним повідомленням учасника справи про дату та час судового засідання;
		апеляційний суд вказав, що АТ «Ощадбанк» реалізує своє право на виконання рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 08 грудня 2009 року у справі № 2-3894/09, а спірне нерухоме майно підлягає продажу з електронних торгів в межах виконавчого провадження. При цьому, суд апеляційної інстанцій зробив помилковий висновок про те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову до його пред`явлення фактично зупиняє виконання судового рішення у справі № 2-3894/09 про стягнення заборгованості, в той же час як відповідно до статті 150 ЦПК України зупинення стягнення, до чого фактично призвело забезпечення позову у вказаний заявником спосіб, допускається виключно у випадку оскарження виконавчого документа. Законодавець прямо передбачив можливість зупинення продажу арештованого майна у разі подання позову про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
		13 грудня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , АТ «Ощадбанк», приватного нотаріуса ЗМНО Туріченко О.М. про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, визнання недійсним договору іпотеки, виключення записів про заборону відчуження на нерухоме майна та зняття арешту з нерухомого майна. Ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 20 січня 2022 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 334/9693/21. Предметом спору є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, обраний спосіб забезпечення позову відповідає предмету заявлених позовних вимог та кореспондується з нормою пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України;
		зупинення продажу майна не є зупиненням виконання рішення суду, оскільки нормами Закону України «Про виконавче провадження» передбачено різні способи виконання рішення суду про стягнення коштів. Продаж майна є однією з виконавчих дій, а не єдиним способом виконання судового рішення;
		апеляційний суд не з`ясував співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. У разі примусового продажу спірного житлового будинку при задоволенні позову у справі № 334/9693/21про визнання права власності на нього ефективний захист або поновлення порушених прав заявника стане неможливим або потягне за собою виникнення інших спорів між сторонами. При цьому, стягувач АТ «Ощадбанк» не заперечувало проти вжиття заходів забезпечення позову, в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову не оскаржувало.
		У вересні 2022 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, 
		в якому він проти задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 не заперечував.
		Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
		розгляд апеляційної скарги приватного виконавця Шавлукової З. А. 
		19 липня 2022 року відбувся без участі сторін та без належного повідомлення учасників справи про дату та час судового засідання. Зокрема, його, як і  ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи. Вказане порушення є підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного суду;
		апеляційний суд безпідставно скасував законну ухвалу суду першої інстанції та відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову. Порушення норм матеріального та процесуального права, які допущені судом апеляційної інстанції, вказані в касаційній скарзі;
		апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції подано приватним виконавцем, тобто особою, прав та інтересів якої ухвала про забезпечення позову жодним чином не порушує. Водночас ні він як власник спірного будинку, ні стягувач АТ «Ощадбанк» не заперечували проти вжиття заходів забезпечення позову, апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову не подавали.
		Рух справи
		Ухвалою Верховного Суду від29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції. Цією ж ухвалою у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Запорізького апеляційного суду від 19 липня 2022 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовлено.
		Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції 
		в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		Доводи касаційної скарги містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
		Позиція Верховного Суду
		Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. 
		Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).
		На основі принципу розумності запропоновано такий підхід до тлумачення як «метод чесного читання», тобто визначення застосування нормативного тексту до наявних обставин на основі того, як розумний читач, який повністю володіє мовою, зрозумів би текст на час його прийняття (див. окрему думку судді 
		КЦС ВС Крата В. І. від 05 вересня 2022 року в справі № 554/1924/20 (провадження № 61-13340сво21), окрему думку судді КГС ВС Кібенко О. Р. від 
		14 вересня 2022 року в справі № 909/298/21).
		Тлумачення пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України, з урахуванням принципу розумності та «методу чесного читання», свідчить, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо особою на час звернення з заявою про забезпечення позову подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (у тому числі, й у разі, коли заяву про забезпечення позову подано разом з позовною заявою).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20 (провадження 
		№ 61-158сво21) зазначено, що «у статтях 149, 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову. Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. У пункті 5 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно. […] суди попередніх інстанцій обґрунтовано, застосовуючи пункт 5 частини першої статті 150 ЦПК України, задовольнили заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у спосіб зупинення продажу арештованого майна (земельної ділянки), оскільки позивач подав позов про визнання права власності на виставлене на продаж арештоване майно. Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі».
		У справі, що переглядається: 
		01 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 , АТ «Ощадбанк», треті особи: ДП «СЕТАМ», приватний виконавець Шавлукова З. А., про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, визнання недійсним договору іпотеки та зняття арешту з житлового будинку. 
		У заяві про забезпечення позову просила зупинити продаж (реалізацію) шляхом проведення електронних торгів арештованого майна, а саме житлового будинку загальною площею 195,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , що здійснюється ДП «Сетам», реєстраційний номер лота 500318, власник - ОСОБА_2 ;
		ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 03 грудня 
		2021 року заяву  ОСОБА_1 задоволено, зупинено продаж (реалізацію) шляхом проведення електронних торгів арештованого майна, а саме вказаного житлового будинку;
		13 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , АТ «Ощадбанк», приватного нотаріуса ЗМНО Туріченко О. М., треті особи: 
		ДП «Сетам», приватний виконавець Шавлукова З. А. про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку, визнання недійсним договору іпотеки, виключення записів про заборону відчуження на нерухоме майна та зняття арешту з нерухомого майна. Ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 20 січня 2022 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 334/9693/21.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок, що підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб зупинення продажу (реалізації) арештованого майна (житлового будинку) немає, оскільки всупереч пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України ОСОБА_1 звернулась із заявою до суду 01 грудня 2021 року, а позов про визнання права власності на Ѕ частку в праві власності та зняття арешту майна подала лише 
		13 грудня 2021 року.
		Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову до його пред`явлення фактично зупиняє виконання рішення суду в справі № 2-3894/09, а відповідно до статті 150 ЦПК України зупинення стягнення, до чого фактично призвело забезпечення позову у вказаний заявником спосіб, допускається виключно у випадку оскарження виконавчого документа.
		Забезпечення позову у спосіб зупинення продажу (реалізації) арештованого майна ніяким чином не перешкоджає виконавцю проводити виконавчі дії у межах виконавчого провадження щодо виконання цього рішення суду. Зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення у іншій справі, а лише зупиняє продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника. Більше того, зазначений вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оспорення результатів торгів у разі, якщо позов про визнання права власності на спірне майно буде задоволено.
		Таким чином, постанова апеляційного суду в цій частині підлягає зміні у спосіб викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
		Колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що  ОСОБА_1 не було повідомлено про засідання апеляційного суду, призначене на 19 липня 
		2022 року, з таких мотивів.
		Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
		Аналіз матеріалів справи свідчить, що судові-повістки щодо судового засідання, призначеного на 19 липня 2022 року о 12 год 40 хв були відправлені на адресу ОСОБА_1 за місцем проживання: АДРЕСА_1 , проте повернулись до суду з відмітками оператора поштового зв`язку про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
		Таким чином, ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом апеляційної інстанції 19 липня 2022 року.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду частково ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права.
		У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, постанову апеляційного суду змінити у спосіб викладення її мотивувальної частини в редакції постанови суду касаційної інстанції, а в іншій частині - залишити без змін.
		Оскільки оскаржена постанова підлягає зміні лише у мотивувальній частині, підстав для нового розподілу судових витрат немає.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Запорізького апеляційного суду від 19 липня 2022 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		ГоловуючийВ. І. Крат  Судді:Н. О. Антоненко    І. О. Дундар    Є. В. Краснощоков   М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...