Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/10270/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2023. Зареєстровано: 23.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2023.
Дата набрання законної сили: 19.01.2023
Номер судового провадження: 1-кс/758/55/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022102070000129

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Подільський районний суд міста Києва
		 
		Справа № 758/10270/22 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 січня 2023 року                                                                                м. Київ
		 
		Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України ОСОБА_3 , прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , представника ТОВ «Орімі Україна» ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Головного управління розвідки Міністерства оборони України в рамках кримінального провадження № 42022102070000129 від 20.04.2022, за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 110-2 КК України про скасування арешту майна,
		УСТАНОВИВ:
		Головне управління розвідки Міністерства оборони України звернулося до суду із вищезазначеним клопотанням.
		В обґрунтування зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.
		Пунктом 2 наведеного вище Указу постановлено військовому командуванню запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		Відповідно до частини 6 статті 17 Закону України «Про оборону України», в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 4 частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, зокрема, такі заходи правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка. 
		Стаття 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» встановлює, що відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим з відповідною військовою адміністрацією. 
		З відкритих джерел інформації Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України (далі - ГУР МО України) стало відомо про наявність ухвал слідчих суддів Подільського районного суду м. Києва про накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ «Орімі Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 25287617), ТОВ «Орімі Україна» (ЄДРПОУ 30309935), ТОВ «Ексімтрейд» (ЄДРПОУ 30307990) та які знаходяться на рахунках, відкритих в акціонерному товаристві «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909).
		24.09.2022 начальник ГУР МО України видав наказ № 73 «Про примусове відчуження майна для потреб держави в умовах воєнного стану», згідно якого прийняв рішення про здійснення примусового відчуження вищезазначених грошових коштів та листом від 26.09.2022 за № 222/4/1571 звернувся до Київської міської військової адміністрації за відповідним погодженням. 
		Листом від 29.09.2022 № 001-1644 начальник Київської міської військової адміністрації генерал-майор ОСОБА_6 зазначив, що за результатами розгляду Київська міська військова адміністрація не заперечує здійсненню відчуження за умов дотримання вимог чинного законодавства України.
		З 12.10.2022 вищевказаний наказ перебуває на виконанні в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909).
		Посилаючись на необхідність дотримання вимог законодавства та одночасного забезпечення виконання бойових завдань в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема, за рахунок коштів, що знаходяться на рахунках ТОВ «Орімі Трейд ЛТД», ТОВ «Орімі Україна» та ТОВ «Ексімтрейд», відкритих в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909), представник ГУР МО України просив скасувати арешт рахунків в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909) грошових коштів, та зобов`язати АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909) перерахувати відповідні кошти на рахунок ГУР МО України.
		Зважаючи на примусове відчуження грошових коштів ГУР МО України, на які накладено арешт у кримінальному провадженні № 42022102070000129 від 20.04.2022, представник ГУР МО України вважає, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
		Подальше існування зазначеного арешту порушує законні права та інтереси ГУР МО України та перешкоджає виконанню наказу начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 26.09.2022 № 73 «Про примусове відчуження майна для потреб держави в умовах воєнного стану».
		Представник ГУР МО України в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, подавши до суду письмові пояснення.
		Прокурор Подільської прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання ГУР МО України підтримала, пояснила, що скасування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження не буде суперечити його меті.
		Представник ТОВ «Орімі Україна» в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив суд врахувати його письмові заперечення та відмовити в його задоволенні.
		Уповноважені особи ТОВ «Орімі Трейд ЛТД» та ТОВ «Ексімтрейд» в судове засідання щодо розгляду поданого до суду клопотання не з`явилися, повідомлялися про розгляд клопотання належним чином, їх неявка зважаючи на наведені обставини не є перешкодою для розгляду клопотання у їх відсутність.
		Заслухавши думку учасників справи, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
		Арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду (ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 КПК України).
		За приписами ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
		Крім цього, відповідно до положень ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
		Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України).
		Слідчим суддею встановлено, що Подільською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42022102070000129 від 20.04.2022, за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 110-2 КК України.
		В межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 17.06.2022 у справі № 758/4282/22 накладено арешт на грошові кошти у сумі 2985243,38 (два мільйони дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч двісті сорок три) гривні 38 копійок, що на праві приватної власності належали ТОВ «Орімі Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 25287617), які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909); ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 17.06.2022 у справі № 758/4282/22 накладено арешт на грошові кошти у сумі 4704000,00 (чотири мільйони сімсот чотири тисячі) гривень 00 копійок, що на праві приватної власності належали ТОВ «Орімі Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 25287617), які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909); - ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2022 у справі № 758/4154/22 накладено арешт на грошові кошти у сумі 45199916,98 (сорок п`ять мільйонів сто дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять) гривень 98 копійок, що на праві приватної власності належали ТОВ «Орімі Україна» (ЄДРПОУ 30309935), які знаходяться на рахунку НОМЕР_3 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909); ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2022 у справі № 758/4154/22 накладено арешт на грошові кошти у сумі 276792,30 (двісті сімдесят шість тисяч сімсот дев`яносто дві) гривні 30 копійок, що на праві приватної власності належали ТОВ «Ексімтрейд» (ЄДРПОУ 30307990), які знаходяться на рахунку НОМЕР_4 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909).
		Наказом начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України №73 від 23.09.2022 року «Про примусове відчуження майна для потреб держави в умовах воєнного стану» з метою забезпечення виконання ГУР МО України бойових завдань в умовах правового режиму воєнного стану вирішено здійснити примусове відчуження майна (вищевказаних грошових коштів, які належали ТОВ «Орімі Трейд Україна», ТОВ «Орімі Україна» та ТОВ «Ексімтрейд»).
		На виконання вищевказаного наказу №73 здійснено примусове відчуження цих грошових коштів, про що 29.09.2022 складено відповідні акти про примусове відчуження або вилучення майна в порядку, визначеному Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
		Відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону право державної власності на майно виникає з дати підписання акту. Аналогічне положення міститься і на бланку самого Акту про примусове відчуження або вилучення майна.
		Таким чином, враховуючи вищенаведене, специфіку цих відносин та особливості правового режиму воєнного стану, спеціальним законом визначено, що право державної власності на примусово відчужене відповідно до Закону майно виникає з дати підписання акту, який безпосередньо підтверджує виникнення такого права.
		Отже, право державної власності на грошові кошти, які належали ТОВ «Орімі Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 25287617), ТОВ «Орімі Україна» (ЄДРПОУ 30309935) та ТОВ «Ексімтрейд» (ЄДРПОУ 30307990), виникло з 29.09.2022, тобто з дати підписання актів про примусове відчуження такого майна.
		Отже, виходячи з положень ст. 174 КПК України, зважаючи на те, що ГУР МО України не було присутнє при розгляді питання про арешт майна, воно наділене правом заявити клопотання про скасування арешту майна.
		Викладене підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у справі №127/21463/19, зокрема, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її права власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії, та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства.
		Такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України та є ефективним.
		Слідчий суддя не може погодитися із запереченнями представника ТОВ «Орімі Україна», що ГУР МО України не має права подавати клопотання про скасування арешту майна ще й в силу того, що серед первісних та похідних підстав набуття права власності на майно, які містяться в ЦК України, відсутня така підстава, як акт індивідуальної дії (наказ №73).
		Зазначені висновки вимогам закону не відповідають та спростовуються положеннями Цивільного кодексу України.
		Так, відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
		Отже право власності може бути набути не лише на тих підставах, які прописані в ЦК України, а й на підставах, що не заборонені Законом.
		Більше того, серед первісних підстав (тих, за якими право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників) набуття права власності згадується реквізиція (стаття 353 ЦК України).
		Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 353 ЦК України в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується.
		Тобто, Цивільний кодекс України містить таку правову підставу для набуття права власності, як реквізиція, примусове відчуження майна в умовах воєнного стану. Хоч стаття 353 ЦК України міститься в главі «припинення права власності» норма статті про те, що реквізоване майно переходить у власність держави, означає, що реквізиція для одних осіб є підставою для припинення права власності, а для інших (держави) - підставою набуття права власності.
		Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» деталізовано процедуру такої реквізиції, а наказ №73 видано саме на виконання норм Закону, відповідно він вчинений в рамках законодавства.
		В частині доводів представника ТОВ «Орімі Україна» щодо неправомірності винесення ухвали про зобов`язання вчинити дії слідчий суддя виходить з такого.
		При здійсненні судочинства суди України зобов`язані застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). 
		Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
		Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Зважаючи на те, що законодавством України про реквізицію, зокрема Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», чітко не врегульовано безпосередньо визначення процедури передачі реквізованого майна державі від третіх осіб, у яких таке майно може знаходитися (зокрема - у банківській установі), ефективним механізмом захисту прав держави може бути не лише скасування арешту, а й зобов`язання такого суб`єкта (банку) передати ГУР МО України майно, що належало ТОВ «Орімі Україна», ТОВ «Орімі Трейд Україна» та ТОВ «Ексімтрейд».
		Слідчий суддя оцінюючи заперечення представника ТОВ «Орімі Україна» щодо помилкового, на його думку, ототожнення ГУР МО України «примусового відчуження майна» під час воєнного стану із спеціальною конфіскацією та конфіскацією, дійшов наступних висновків.
		У клопотанні про скасування арешту майна зазначається, що у випадку задоволення клопотання ГУР МО України та скасування арешту, накладеного на грошові кошти під час досудового розслідування, зазначені кошти перейдуть у власність держави. Таким чином буде досягнуто кінцевої мети спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання, яка є тотожною кінцевій меті примусового відчуження майна під час воєнного стану та передбачає перехід майна у власність держави. Тому скасування арешту майна та передача його державі не вплине на дієвість кримінального провадження.
		Водночас, у випадку, якщо за результатами судового розгляду кримінального провадження судом не буде ухвалено рішення про застосування спеціальної конфіскації або призначення конфіскації майна як виду покарання, то власник або володілець вилучених коштів матиме можливість скористатися компенсаційним правовим механізмом, який передбачає повне відшкодування вартості вилученого в умовах воєнного стану відповідно до Закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» майна.
		Тобто, заявником не ототожнюється поняття «примусове відчуження майна під час воєнного стану» та «спеціальна конфіскація» і «конфіскація», а лише вказано, що здійснене з метою забезпечення виконання ГУР МО України бойових завдань відчуження майна товариств не йде в розріз з метою, яку має конфіскація та спеціальна конфіскація, що застосовуються в рамках розгляду кримінальної справи. Якщо ж їх не буде застосовано за результатом судового розгляду, то згадувані товариства мають передбачене Законом «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» право повернути кошти від держави шляхом повного відшкодування вартості вилученого в умовах воєнного майна.
		Щодо решти доводів та заперечень представника ТОВ «Орімі Україна», зокрема щодо невідповідності актів про примусове відчуження або вилучення майна від 29.09.2022 року вимогам Закону, то слідчий суддя вважає їх необґрунтованими зважаючи на таке.
		Так, предметом розгляду слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна є встановлення обставин накладення такого арешту та наявність підстав для його скасування, виходячи з обставин, що склалися станом на день звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням. 
		З 29.09.2022 держава в особі ГУР МО України є власником майна, наказ № 73, акти про примусове відчуження або вилучення майна є чинними, ніким на скасовані і не визнані недійсними, а підписання актів саме начальником фінансово-економічного управління ГУР МО України прямо санкціоноване (передбачене) пунктом 5 наказу начальника ГУР МО України від 23.09.2022 № 73. 
		Законодавство України допускає примусове відчуження об`єктів права приватної власності, яке може бути застосоване як виняток з мотивів суспільної небезпеки, на підставі і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
		Наразі на території України встановлено правовий режим воєнного стану, Україна перебуває в стані війни з російською федерацією. Саме в таких умовах реалізація примусового відчуження об`єктів приватної власності є обґрунтованою та законною. З метою забезпечення виконання ГУР МО України бойових завдань в умовах правового режиму воєнного стану і було вирішено здійснити примусове відчуження майна.
		Відповідний захід має чітку правову підставу - стаття 353 ЦК України та положення Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
		Слідчий суддя зважає на те, що кошти відчужено з правом подальшого відшкодування після закінчення періоду воєнного стану, що свідчить про врахування інтересів не лише держави, а й юридичних осіб - ТОВ «Орімі Україна», ТОВ «Орімі Трейд Україна» та ТОВ «Ексімтрейд», тобто дотримано баланс між загальними інтересами суспільства та правами конкретних юридичних осіб.
		Підсумовуючи викладене, ГУР МО України в передбачений Законом спосіб набуло права власності на майно, належне ТОВ «Орімі Трейд Україна», ТОВ «Орімі Україна» та ТОВ «Ексімтрейд», з правом отримання вказаними товариствами подальшого відшкодування за нього у спосіб, визначений законом, і таке право власності є чинним з 29.09.2022.
		Водночас, існує арешт вказаного майна, накладений в рамках кримінального провадження, проти скасування якого в судовому засіданні не заперечувала прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва зважаючи на мету заявника - забезпечення обороноздатності України.
		Отже, із урахуванням пояснень прокурора, слідчий суддя констатує, що на даному етапі досудового розслідування відпала подальша потреба у збереженні арешту майна, а тому останній підлягає скасуванню.
		За викладених обставин, слідчий суддя вважає, що накладений арешт перешкоджає ГУР МО України користуватися та розпоряджатися майном, зокрема зарахувати кошти на спеціальні рахунки ГУР МО України в Державній казначейській службі України.
		Керуючись ст. 110, 131, 132, 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
		У Х В А Л И В:
		Клопотання Головного управління розвідки Міністерства оборони України в рамках кримінального провадження № 42022102070000129 від 20.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 110-2 КК України про скасування арешту майна - задовольнити.
		Скасувати захід забезпечення у кримінальному провадженні № 42022102070000129 від 20.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 110-2 КК України у вигляді арешту, накладеного:
		- ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 17.06.2022 у справі № 758/4282/22, на грошові кошти у сумі 2985243,38 (два мільйони дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч двісті сорок три) гривні 38 копійок, що на праві приватної власності належали ТОВ «Орімі Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 25287617) та які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909);
		- ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 17.06.2022 у справі № 758/4282/22, на грошові кошти у сумі 4 704 000,00 (чотири мільйони сімсот чотири тисячі) гривень 00 копійок, що на праві приватної власності належали ТОВ «Орімі Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 25287617) та які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»;
		- ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2022 у справі № № 758/4154/22, на грошові кошти у сумі 45199916,98 (сорок п`ять мільйонів сто дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять) гривень 98 копійок, що на праві приватної власності належали ТОВ «Орімі Україна» (ЄДРПОУ 30309935) та які знаходяться на рахунку НОМЕР_3 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909);
		- ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2022 у справі № 758/4152/22, на грошові кошти у сумі 276 792,30 (двісті сімдесят шість тисяч сімсот дев`яносто дві) гривні 30 копійок, що на праві приватної власності належали ТОВ «Ексімтрейд» (ЄДРПОУ 30307990) та які знаходяться на рахунку НОМЕР_4 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909).
		Зобов`язати АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909) перерахувати грошові кошти у сумі - 2 985 243,38 (два мільйони дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч двісті сорок три) гривні 38 копійок, що на праві приватної власності належали ТОВ «Орімі Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 25287617), на які накладено арешт у кримінальному провадженні №42022102070000129 від 20.04.2022 та які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», на спеціальний рахунок Головного управління розвідки Міністерства оборони України в Державній казначейській службі України МФО 820172, №  НОМЕР_5 (одержувач - військова частина НОМЕР_6, ЄДРПОУ НОМЕР_7, призначення платежу - для забезпечення обороноздатності України, ККДБ 25020200).
		Зобов`язати АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909) перерахувати грошові кошти у сумі - 4 704 000,00 (чотири мільйони сімсот чотири тисячі) гривень 00 копійок, що на праві приватної власності належали ТОВ «Орімі Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 25287617), на які накладено арешт у кримінальному провадженні №42022102070000129 від 20.04.2022 та які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», на спеціальний рахунок Головного управління розвідки Міністерства оборони України в Державній казначейській службі України МФО 820172, №  НОМЕР_5 (одержувач - військова частина НОМЕР_6, ЄДРПОУ НОМЕР_7, призначення платежу - для забезпечення обороноздатності України, ККДБ 25020200).
		Зобов`язати АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909) перерахувати грошові кошти у сумі - 45199916,98 (сорок п`ять мільйонів сто дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять) гривень 98 копійок, що на праві приватної власності належали ТОВ «Орімі Україна» (ЄДРПОУ 30309935), на які накладено арешт у кримінальному провадженні №42022102070000129 від 20.04.2022 та які знаходяться на рахунку НОМЕР_3 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», на спеціальний рахунок Головного управління розвідки Міністерства оборони України в Державній казначейській службі України МФО 820172, №  НОМЕР_5 (одержувач - військова частина НОМЕР_6, ЄДРПОУ НОМЕР_7, призначення платежу - для забезпечення обороноздатності України, ККДБ 25020200).
		Зобов`язати АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909) перерахувати грошові кошти у сумі - 276792,30 (двісті сімдесят шість тисяч сімсот дев`яносто дві) гривні 30 копійок, що на праві приватної власності належали ТОВ «Ексімтрейд» (ЄДРПОУ 30307990), на які накладено арешт у кримінальному провадженні № 420221020700000129 від 20.04.2022 та які знаходяться на рахунку НОМЕР_4 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», на спеціальний рахунок Головного управління розвідки Міністерства оборони України в Державній казначейській службі України МФО 820172, № UA358201720313221002302018299 (одержувач - військова частина НОМЕР_6, ЄДРПОУ НОМЕР_7, призначення платежу - для забезпечення обороноздатності України, ККДБ 25020200).
		Ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
		 
		Слідчий суддя                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...