Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/753/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2023. Зареєстровано: 23.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2023.
Дата набрання законної сили: 23.06.2023
Номер судового провадження: 6/907/753/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		"17" січня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/753/22 
		 
		Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу,
		за позовом: Керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 02909967, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6,
		в інтересах держави в особі:
		позивача: Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053849, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 10,
		до відповідача: Приватного підприємства "КІМ-РЕМ-БУД", код ЄДРПОУ - 34547234, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мондюка, буд. 31, кв. 1
		про відшкодування збитків,
		Секретар судового засідання Сінкіна Е.В.,
		За участю представників сторін: 
		від прокуратури - Медвідь Олександра Олександрівна, прокурор відділу (посвідчення № 067234 від 02.05.2022 року)
		від позивача - Івашкович Іван Ігорович, в порядку самопредставництва,
		від відповідача - Марина Віктор Георгійович, адвокат (посвідчення №21/536 від 12.07.2006 року),
		 
		в с т а н о в и в: 
		 
		Керівник Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області до Приватного підприємства КІМ-РЕМ-БУД про відшкодування збитків в розмірі 81 981,00 грн. 
		Описова частина рішення. 
		Ухвалою суду від 18.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті справи. 
		24.11.2022 на адресу суду надійшло клопотання про здійснення процедури врегулювання спору за участю судді від представника відповідача адвоката Марина В.Г. 
		Також на адресу суду 24.11.2022 надійшла заява відповідача про долучення до матеріалів справи копію листа від 06.03.2020; копію листа від 28.11.2019; копію протоколу робочої комісії з визначенням обсягу додаткових робіт від 27.11.2019 року та клопотання в якому представник відповідача, що мають бути враховані, на його думку, при врегулюванні спору за участю судді. 
		28.11.2022 на адресу суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача, у яких він виклав заперечення проти позову. 
		Ухвалою господарського суду від 05.12.2022 суд за власною ініціативою змінив порядок розгляду справи, постановив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 17.01.2023 року.
		В судовому засіданні 17.01.2023, зважаючи на відсутність згоди учасників справи на врегулюванні спору за участю судді, суд протокольною ухвалою залишив клопотання відповідача про таке врегулювання без задоволення.
		За підсумками судового засідання 17.01.2023 суд завершив розгляд справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. У зв`язку з неявкою учасників справи для заслуховування вступної та резолютивної частину рішення суду, таке підписане суддею без його проголошення згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України.
		 
		1. Позиція Прокурора у справі.
		Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області до Приватного підприємства КІМ-РЕМ-БУД про відшкодування збитків.
		Згідно зі змістом позовної заяви та відповіді на відзив (на письмові пояснення відповідача) Прокурор стверджує таке.
		Підставою звернення з цим позовом вважається висновок Прокурора, який ним зроблено за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження за № 12020070070000220 від 08.07.2020, що відкрите за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України. 
		Як стверджує Прокурор із вказаного кримінального провадження, в якому досліджувалися вилучені слідством документи по об`єкту «Реконструкція дитячого відділення Великоберезнянської районної лікарні», ним встановлено підстави для представництва інтересів держави. Так, призначеною у рамках цього кримінального провадження будівельно-технічною експертизою, зроблено висновок експерта №СЕ-19/ 107-21/1 142 БТ від 20.05.2021, згідно яких фактичні обсяги та вартість виконаних робіт по проведенню робіт по об`єкту «Реконструкція дитячого відділення Великоберезнянської районної лікарні. Коригування» частково не відповідають даним актів виконаних робіт в 2019 році.
		Враховуючи розбіжності в акті виконаних робіт та висновку експерта від 20.05.2021 слідчим СВ відділення поліції №2 Ужгородського РУП 02.08.2021 було призначено додаткову будівельно-технічну експертизу, виконання якої разом із матеріалами кримінального провадження скеровано до Закарпатського НДЕКЦ МВС України.
		Прокурор вказує, що згідно висновку експерта від 11.05.2022 про проведення додаткової будівельно-технічної експертизи повторно встановлено завищену вартість виконаних робіт на суму 81 981 грн.
		За твердженням Прокурора відповідно до матеріалів кримінального провадження, між Відділом охорони здоров`я Великоберезнянської РДА та ПП «КІМ-РЕМ-БУД» укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 2 від 18.10.2019 року.
		Згідно з п. 1.1. договору генпідрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати роботи по предмету закупівлі «Реконструкція дитячого відділення Великоберезнянської районної лікарні.
		Коригування (ДСТУ Б Д 1.1-1:2013). Інші завершальні роботи (4545000-6) (ДК 021:2015» (надалі роботи)і передати замовнику об`єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, умов договору, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити в межах договірної ціни.
		При цьому, п. 3.1 договору визначена загальна вартість підрядних робіт, яка визначається договірною ціною складає 1 385 000,00 грн., відповідно до бюджетних призначень замовника на 2019 рік та календарного графіку виконання робіт - виконання робіт у 2019 році здійснюється на суму 715 581, 00 грн. без ПДВ.
		На виконання договору генпідрядником складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2019 на загальну суму 715 581, 00 грн.
		Вказані роботи повністю оплачено замовником платіжними дорученнями №856 та № 104 від 22.10.2019 (як аванс), а також №877 та №878 від 23.12.2019.
		Додатковою угодою №1 від 31.12.2019 до даного договору, укладеною між Відділом охорони здоров`я Великоберезнянської РДА та ПП «КІМ-РЕМ-БУД», відповідно до ст. ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди розірвати договір №02 від 18.10.2019.
		Посилаючись на висновок експерта №СЕ-19/107-22/3807-БТ від 11.05.2022 Прокурор вважає, що фактичні обсяги та вартість виконаних робіт по проведенню ремонтних робіт по об`єкту «Реконструкція дитячого відділення Великоберезнянської районної лікарні Коригування» частково не відповідають даним актів виконаних робіт в 2019 році.
		У позовній заяві Прокурор не наводить, та не додає до позовної заяви інших доказів, окрім висновку експерта про розмір шкоди, вказує розрахунок розміру який виведений експертом, що фактична вартість ремонтно-будівельних робіт, що фактично виконані по об`єкту «Реконструкція дитячого відділення Великоберезнянської районної лікарні. Коригування» має становити 633 600,00грн., але не 715 581, 00 грн., які сплачено Відповідачеві за договором. Отже Прокурор вважає, що вартість виконаних робіт є завищеною на суму 81 981,00 грн., що є збитками Позивача, а тому просить стягнути цю суму з Відповідача.
		Зокрема Прокурор, посилаючись на висновок експерта, вважає завищеною: вартість матеріалів на суму 60 064,00грн; розмір заробітної плати основних працівників на суму 10 549,00грн; розмір загальновиробничих витрат на суму 5151,00грн; експлуатації машин і механізмів на суму 92,00 грн; кошторисного прибутку на суму 1708,00 грн; адміністративних витрат на суму 318,00 грн; податків на суму 4099,00 грн.
		Прокурор, надаючи відповідь на відзив (письмові пояснення) Відповідача, зазначає, що детальний розрахунок суми, що стягується, та відомості щодо обсягів робіт, які не відповідають даним актів виконаних робіт, містяться в додатку 3 (аркуші 45-53 висновку) до вказаного експертного дослідження, копія якого додана до позову.
		В судовому засіданні Прокурор, відповідаючи на запитання представника Відповідача, зазначила, що вважає належним і достатнім єдиний наданий Прокурором у цій справі доказ - висновок експерта (без додатків, які досліджувалися експертом) із матеріалів кримінального провадження за № 12020070070000220 від 08.07.2020 року.
		 
		ІІ. Суть спору за позицією Позивача у справі - Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області. 
		Позивач Ужгородська районна військова адміністрація Закарпатської області, яка є правонаступником Відділу охорони здоров`я Великоберезнянської РДА, з яким укладався Договір підряду, заяв по суті справи до суду не подав, заперечення Відповідача не спростовував, доказів на підтвердження обставин виконання та здачі-прийняття виконаних робіт Відповідачем як підрядником, на які покликається Прокурор не надав.
		В судовому засіданні представник Позивача підтримав позов прокурора у повному обсязі заявлених вимог та з підстав, на яких Прокурор обгрунтував свої доводи і позовні вимоги  висновку експерта у матеріалах кримінального провадження за № 12020070070000220 від 08.07.2020 року про завдання шкоди Позивачеві через завищення вартості виконаних робіт за договором № 2 від 18.10.2019 року про закупівлю робіт за державні кошти на суму 81 981,00 грн.
		 
		ІІІ. Позиція Відповідача - Приватного підприємства КІМ-РЕМ-БУД.
		У поданих запереченнях, що викладені у формі письмових пояснень відповідача, Відповідач зазначає, що не вважає, що ПП «КІМ-РЕМ-БУД» порушено умови договору № 2 від 18.10.2019 року про закупівлю робіт за державні кошти, який укладався між Відділом охорони здоров`я Великоберезнянської РДА (замовник) та ПП «КІМ-РЕМ-БУД».
		Так, на виконання договору Відповідачем як генпідрядником складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2019 року на загальну суму 715 581,00 без ПДВ.
		Вказані роботи повністю оплачено замовником платіжними дорученнями № 856 та № 104 від 22.10.2019 року (як аванс), а також № 877, № 878 від 23.12.2019 року.
		Додатковою угодою № 1 від 31.12.2019 року до даного договору, укладеного між відділом охорони здоров`я Великоберезнянської РДА та ПП «КІМ-РЕМ-БУД» відповідно до ст. 651, 653, 654 ЦК України, сторони дійшли згоди розірвати договір № 2 від 18.10.2019 року.
		Відповідач зазначає, що предметом даного позову є відшкодування збитків, і як вважає прокурор доказом, що підтверджує завдання таких збитків, - є висновок експерта № СЕ-19/107-22/3807-БТ від 11.05.2022, в якому про збитки мова не йде, а констатується невідповідність фактичного обсягу та вартості виконаних робіт - актам виконаних робіт.
		Відповідач вважає, що даний позов є безпідставним, належним чином не обгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		1. Правове обгрунтування недопустимості та неналежності висновку експерта.
		1.1. На арк.7 висновку експерта зазначається, що судовим експертом 10.03.2021 року проводився натурний огляд об`єкта дослідження, про що був складений акт огляду, який додається до висновку експерта.
		Однак, такий акт огляду відсутній, експертом навіть не зазначено його в переліку додатків до вказаної експертизи. Відповідач вказує, що ні представник відповідача, ні особа, яка здійснювала технічний нагляд за будівництвом такий акт не підписували.
		Відсутність акту огляду є суттєвим порушенням, так як огляд такого об`єкту є одним з складових елементів, що ставиться експертом в основу висновку. 3 самого експертного висновку вбачається, що в даних огляду наплутано кількість приміщень об`єкту будівництва та їх площі: вони не відповідають даним робочого проєкта.
		Так, у висновку експерта № СЕ-19/107-22/3807-БТ від 11.05.2022 року міститься експлікація приміщень (арк. 12, таблиця № 1). В даній - таблиці наявний перелік найменувань із зазначенням площі приміщень з відповідними порядковими номерами, які не відповідають розмірам у самому робочому проекті (копія витягів міститься в додатках, оригінал знаходиться у відповідача) з реконструкції дитячого відділення Великоберизнянської лікарні зазначаються зовсім інші площі та кількість найменувань.
		Тобто, як стверджує Відповідач, площі палат зазначені у висновку експерта відрізняються та не відповідають площам, які вказані у робочому проекті з реконструкції. Кількість кабінетів взагалі не співпадають. Тож, очевидно, що експертом використано помилкові відомості, тому такий висновок не може вважатися достовірним.
		У своїх письмових та усних запереченнях, наданих в судовому засіданні, представник Відповідача вказує, що на сторінці 3 висновку зазначено, що останній є достовірним лише за умови, що надані ініціатором судової експертизи документи є достовірними. З цього застереження експерта Позивач задає питання: чи ініціатор надав експертові недостовірні дані (у достовірності яких він сумнівався), чи експерт їх помилково вписав та здійснив розрахунки за даними, що не відповідають кошторисній документації  не відомо. Результат - дані, використані експертом не є правильними.
		Відповідач вважає, що зважаючи на похибки в площах та в кількості приміщень, такий висновок експерта є недостовірним та неналежним.
		1.2. Зі змісту вказаного експертного дослідження вбачається, що останнє проводилось на підставі постанови слідчого про призначення додаткової будівельно-технічної експертизи в кримінальному провадженні №12020070070070000220 від 07.07.2020 року за ч. 1 ст. 191 КК України.
		Відповідно до п. 3.3, 3.6 наказу Міністра юстиції України від 30.12.2004 № 144/5 «Про внесення змін та доповнень до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5» (надалі за текстом - Інструкція) - у постанові (ухвалі) про призначення експертизи вказуються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу; назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави призначення експертизи; прізвище експерта або назва установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
		Пунктом 3.6. наказу визначено, що у разі призначення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, указаних у пvнктi 3.3 цієї Інструкції, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.
		Однак, серед переліку матеріалів, які були надані на експертне дослідження відсутні такі як: - висновок попередньої експертизи з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.
		Разом з тим, у зв`язку з відсутністю відомостей, що обов`язково мали бути надані замовником експертизи, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про судову експертизу» та ч. 4 ст. 69 КПК України експерт мав подати клопотання про надання йому додаткових матеріалів від органу досудового розслідування або взагалі відмовитися від давання висновку, так як поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 3У «ІІро судову експертизу» незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний, зокрема провести повне дослідження і дати обгрунтований та об`єктивний письмовий висновок.
		Зважаючи на відсутність необхідних даних для проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, то висновок експерта не може вважатися обгрунтованим та об`єктивним.
		1.3. Далі Відповідач зазначає, що вищевказаний висновок отримано в межах кримінального провадження № 12020070070070000220 від 07.07.2020 року за ч. 1 ст. 191 КК України, яке закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
		Даний висновок не може бути доказом по даній справі, оскільки проведений в межах кримінального провадження, яке закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Тобто, такий висновок нічого не підтвердив в кримінальному провадженні, тому об`єктивно останній не може підтвердити факту нанесення збитків в даній справі.
		1.4. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 101 ГПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду.
		Всупереч закону, у висновку експерта № СЕ-19/107-22/3807-БТ від 11.05.2022 року відсутнє вищевказане формулювання, що є прямим порушенням закону та недотриманням процесуальної форми подання доказів.
		З наведеного вбачається, що висновок експерта № СЕ-19/107-22/3807-БТ від 11.05.2022 року не може вважатися належним та допустимим доказом, так як вказані у ньому експертом вихідні дані щодо кількості приміщень та площ - є невірними.
		Відповідно і розрахунки, які провів експерт за допомогою програмного комплексу АВК-5 (арк. 14 висновку), не можуть вважатись достовірними.
		Відповідно до ч. 3 ст. і З ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям, а саме: належності, допустимості, достовірності, достатності (вірогідності). (Постанова КГС ВС від 10.06.2019 у справі N 903/581/18).
		На підставі доказів, які не відповідають встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України, не може бути достовірно встановлено наявність або відсутність певних обставини (фактів), що обrрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, тому ці докази не приймаються судом до уваги. (Постанова КГС ВС від 14.12.2018 у справі N 914/809/18).
		В нашому випадку ситуація аналогічна, достовірно наявність збитків не встановлена.
		Верховний суд зазначив, що допустимість доказів визначається законністю джерел, умов і способів їх одержання. Відповідно до положень ст. 77 ГПК (допустимість доказів) обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. (Постанова Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду справа № 750/3192/14).
		Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи тощо.
		Тож, в даних спірних правовідносинах експертиза № СЕ-19/107-22/3807-БТ від l1.05.2022 року є недостовірним, неналежним та недопустимим доказом.
		2. Відповідач надаючи правове обгрунтування відсутності підстав для відшкодування збитків зазначає таке.
		18.10.2019 року між відділом охорони здоров`я Великоберезнянської РДА в особі начальника Сирохман В.І. (замовник) та ПП «КІМ-РЕМ-БУД» в особі директора Митрика Ю.І. укладено договір № 2 підряду про закупівлю робіт за державні кошти (далі за текстом - договір підряду).
		Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 317 ГК України будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
		Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проєктних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного коцексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Згідно з умовами договору підряду сторонами досягнуто згоди з приводу усіх умов такого договору, а саме: предмета, якості, ціни, порядку здійснення оплати, виконання робіт, прав та обов`язків сторін, відповідальності сторін, обставин непереборної сили, вирішення спорів, ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта і їх страхування, строку дії договору та інших умов.
		Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість підрядник робіт визначається договірною ціною і складає 1 385 000,00 (один мільйон триста вісімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок).
		Відповідно до бюджетних призначень замовника на 2019 рік та календарного графіку виконання робіт - виконання робіт у 2019 році здійснюється на суму 715 581,00 грн. (сімсот п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).
		Відповідач зазначає, що згідно п.3.2. договору договірна ціна є динамічною і може переглядатися за згодою сторін в частині вартості, що не виконана і не сплачена.
		Згідно п.5.4. договору Приймання-здача виконаних робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в з усіма необхідними підтверджуючими документами, згідно з вимогами проєктно-кошторисної документації, договору та ДСТУ.
		п.5.5. договору. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) з усіма необхідними підтверджуючими документами відповідно до п.3.3. договору та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) супровідним листом Генпідрядник передає Замовнику через приймальню щомісячно, у термін не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважені представники Замовника на протязі 3-х днів перевіряють відповідність даних, зазначених у акті, фактичним обсягам та вартості виконаних робіт згідно з проектом та кошторисом, а також їх вартістю в поточних цінах.
		На виконання вищевказаних умов договору генпідрядник виконав весь обсяг будівельних робіт згідно з Договором та в належні строки направив Замовникy акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) з усіма необхідними підтверджуючими документами відповідно до п.3.3. договору та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) супровідним листом. Замовник, в свою чергу перевірив вищевказану документацію, підписав та здійснив оплату (підтверджуючі документи додаються).
		Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обrрунтованими.
		Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
		Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
		Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
		При цьому; статтею 853 ЦК України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
		Враховуючи приписи ст. 882, 853, 857, 858 ЦК України, а також те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем підрядні роботи, обумовлені договором підряду, Відповідач вважає, що позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.
		28.11.2019 року на адресу керівника відділу охорони здоров`я Великоберезнянської РДА позивач направив лист № 15/11 з протоколом від 27.11.19 року, де вказувалось про виконання підрядником робіт щодо влаштування заземлення, що не передбачалось локальним кошторисом, однак такі роботи у відповідності до ДБН є обов`язковими, невиконання таких ставить під загрозу життя людей.
		06.03.2020 року на адресу Голови Великоберезнянської РДА відповідач направляв лист № 04/3 із уточненими актами форми КБ2-в за грудень 2019 року, де такі роботи вже були вказані (копії листів надаються в додатках). Спору з приводу уточнень із замовником не було.
		Окрім вище зазначеного, на думку Відповідача, той факт, що вартість виконаних будівельних робіт не завищувалася, підтверджується і тим, що мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача не оформлялася. Водночас якість та обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена Замовником.
		Таким чином, умови Договору підряду сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у ниx не було.
		Звертаючись з позовом, позивач визначив розмір заявлених до стягнення збитків, виходячи із здійснення надмірної сплати за будівельні роботи на підставі завищеної вартості виконаних будівельник робіт.
		Однак, згідно з аналізом статті 849 ЦК України, єдиною підставою за наявності якої замовник має право вимагати від підрядника відшкодування збитків  якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При чому, замовник на цій стадії одночасно з вимогою відшкодувати збитки має відмовитись від договору підряду в тому числі.
		В нашому випадку, від договору підряду замовник не відмовлявся, а також не просив відшкодовувати йому жодних збитків.
		У контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "збитки" заявлена до стягнення з Відповідача перерахована йому як виконавцю будівельних робіт за Договором підряду сума не є збитками у розумінні статтeй 224, 225 ГК України та частини 2 статті 22 ЦК України.
		Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 червня 2022 року в справі № 916/1466/21 суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків, повинні виходити із того, що для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
		При цьому, відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17 (за позовом про відшкодування збитків).
		Позивачем не доведено належними та допустимими доказами склад правопорушення, необхідного для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, а саме наявності причинно-наслідкового зв`язку між заподіяними збитками та діями Підприємства.
		Отже, зважаючи на вищенаведене, можна дійти висновку, що позивач не довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень в даному позові. У зв`язку з чим, правових підстав для задоволення позову немає, відповідач такий позов не визнає.
		В судовому за сіданні представник Відповідача повністю підтримав заперечення проти позову з підстав викладених у письмових заявах по суті справи та наданих пояснень під час розгляду справи по суті, просить у позові відмовити повністю.
		 
		ІV. Мотивувальна частина рішення. 
		Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин. 
		Дослідивши матеріали справи та давши їм відповідну правову оцінку, судом встановлено таке: 
		Судом встановлено, що між Відділом охорони здоров`я Великоберезнянської РДА в особі начальника Сирохман Вікторії Іванівни (надалі - замовник) та ПП «КІМ-РЕМ-БУД» в особі директора Митрика Юрія Івановича (надалі - генпідрядник) укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 02 від 18.10.2019 року (а.с. 17-21).
		Позивач Ужгородська районна військова адміністрація Закарпатської області є правонаступником прав та обов`язків Відділу охорони здоров`я Великоберезнянської РДА.
		Згідно п. 1.1. розділу І Договору «Предмет договору) генпідрядник зобов`язувався на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати роботи по предмету закупівлі «Реконструкція дитячого відділення Великоберезнянської районної лікарні. Коригування (ДСТУ Б Д 1.1-1:2013). Інші завершальні роботи (4545000-6) (ДК 021:2015» (надалі роботи) і передати замовнику об`єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, умов договору, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити в межах договірної ціни.
		Згідно п.1.2 Договору кількісна характеристика робіт, що виконується за даним договором, визначається згідно проєктно-кошторисної документації.
		Якість виконаних робіт та змонтованих конструкцій і обладнання гарантується Генпідрядником відповідно до розділу 2 Договору, зокрема щодо недоліків якості робіт  один рік, а щодо недоліків, які не виявлені при прийнятті робіт - два роки.
		Ціна Договору (вартість робіт) визначена розділом 3 Договору. 
		Зокрема згідно п. 3.1 договору визначена загальна вартість підрядних робіт, яка визначається договірною ціною складає 1 385 000,00 грн., відповідно до бюджетних призначень замовника на 2019 рік та календарного графіку виконання робіт - виконання робіт у 2019 році здійснюється на суму 715 581,00 грн. без ПДВ.
		Замовником Відділом охорони здоров`я районної Державної адміністрації, ЄДРПОУ 34154925, складено Звіт про укладені договори в електронній системі закупівель UA-2019-10-18-001651-b (а.с. 22), а саме Договору № 02 від 18.10.2019 з наведеного вище предмета закупівлі, строк виконання робіт визначено з 18.10.2019 по 31.12.2020 року на загальну суму 1 385 000,00 грн. 
		Як вбачається з тексту Звіту про виконання договору про закупівлю, номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель UA-2019-10-18-001651-b (а.с. 23-24), Договір № 02 від 18.10.2019 розірвано з підстав припинення юридичної особи публічного права  замовника робіт. Зазначено про здійснення розрахунків за роботи в сумі 715 581,00грн. У Звіті зазначено про підстави здійснення платежу (післяплата), Акт приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в та КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
		Факт розірвання договору № 02 від 18.10.2019 підтверджується Додатковою угодою від 31.12.2019 (а.с. 25), Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 від 26.12.2019 на загальну суму 715 581,00 грн. (а.с. 26) та Актом приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання) № КБ-2в (а.с. 27-38).
		Факт оплати вартості виконаних робіт підтверджується платіжними дорученнями від 22.10.2019 №856 (а.с. 39), від 23.10.2019 №104 (а.с 40), від 23.12.2019 № 877 (а.с. 41) та від 23.12.2019 № 878 (а.с. 42), здійсненими Замовником Відділом охорони здоров`я, ЄДРПОУ 34154925 на користь ПП «КІМ-РЕМ-БУД».
		Зазначені документи підписані уповноваженими представниками сторін, не викликають сумнівів у їх належності з боку представників учасників справи та суду, є належними доказами про укладання Договору та його виконання сторонами, проведення повного розрахунку за виконані роботи.
		Доказів про наявність будь-яких претензій з боку Замовника до виконавця робіт Прокурором та Позивачем не надано.
		Втім, Прокурор стверджує, що Відповідач завдав збитки Позивачеві через завищення вартості виконаних робіт, що мотивується наданим до справи висновком експерта № СЕ-19/107-22/3807-БТ від 11.05.2022 року, що виконаний експертом у матеріалах кримінального провадження за № 12020070070000220 від 08.07.2020 року про завищення вартості виконаних робіт за договором № 2 від 18.10.2019 року про закупівлю робіт за державні кошти на суму 81 981,00 грн.
		При цьому, як зазначив Відповідач, із запереченнями якого погоджується суд, Прокурором та Позивачем не надано судового рішення, яким мало закінчитися розгляд кримінального провадження (вирок, постанова, ухвала). Не надано також до позову (у цю справу) інших доказів, за допомогою даних (відомостей) яких суд міг би встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Суд виходить з приписів норми ст. 86 ГПК України, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Суд зазначає, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд відхиляє доводи Прокурора і Позивача про достатність і належність висновку експерта від 11.05.2022 року та зазначає, що цей висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом разом з іншими доказами.
		Згідно приписів ст. 98 ГПК України (Вимоги до висновку експерта) висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. 
		Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
		Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
		Оскільки у цій справі Прокурор та Позивач не доводили інших обставин, окрім наявності та достатності і допустимості висновку експерта для покладання відповідальності на Відповідача за завдання збитків, цей висновок для цієї справи не є доказом.
		Окрім того, сам зміст висновків експерта вказує на те, що він не дає відповіді на питання фактичних обсягів і вартості робіт (а.с 51  зворотній бік). Експерт вказує, що даний висновок є достовірним за умови, що надані експерту для експертизи документи є достовірними (а.с. 45), однак документи, що передавалися експерту для дослідження не надані прокурором та позивачем до справи, що виключає можливість врахування цього висновку як доказу у справі. 
		Отже, оскільки Прокурор та Позивач обмежилися у своїх доводах на посиланнях лише на висновок експерта, що виконаний не для господарського суду та не у цій справі, здійснений у іншому провадженні без участі Відповідача, про результати здійснення якого суду не повідомлено, суд погоджується із запереченнями Відповідача про необгрунтованість та безпідставність цього позову. 
		Правовідносини, що виникли між сторонами Відділом охорони здоров`я Великоберезнянської РДА та ПП «КІМ-РЕМ-БУД» є господарсько-правовими, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, зокрема нормами, що регулюють відносини будівельного підряду.
		Дослідивши долучені сторонами докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, оскільки Прокурором та Позивачем не доведено наявності фактів порушення умов договору, не надано належних доказів завдання збитків Позивачеві.
		Норми законодавства, що регулюють спірні відносини. 
		Цивільний кодекс України.
		Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.
		1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:
		1) договори та інші правочини.
		Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів 
		1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництво, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. 
		Згідно ст. 322 ГК України (Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне будівництво) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.
		Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об`єкта), підрядник зобов`язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором.
		Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		За приписами ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
		Стаття 877 Цивільного кодексу України передбачає, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проєктної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проєктній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
		Також у ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять їі непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
		Згідно ч. 1, 2 ст. 883 Цивільного кодексу України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
		Також згідно ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України, у якій вказано, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження їі майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.
		За приписами ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
		Суд погоджується із запереченнями Відповідача, що у спірних відносинах заявлена до стягнення з Відповідача перерахована йому кошти як виконавцю будівельних робіт за Договором та на підставі підписаних і узгоджених актів про об`єми і вартість виконаних робіт не є збитками у розумінні ст. 224, 225 ГК України та ч. 2 ст. 22 ЦК України.
		Суд враховує правові висновки постанови Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 916/1466/21, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків, суди повинні виходити із того, що для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
		При цьому, відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17 (за позовом про відшкодування збитків).
		За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, зокрема передбачених законом.
		Відповідно ч. 1 статті 74 ГКУ України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Прокурором та Позивачем не доведено належними та допустимими доказами склад правопорушення, необхідного для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, а саме наявності протиправної поведінки, наявність збитків, причинно-наслідкового зв`язку між заподіяними збитками та діями Відповідача, вини відповідача у настанні збитків для Позивача.
		Щодо представництва Прокурором інтересів держави.
		У статті 4 ГПК України закріплено право на звернення до господарського суду. Зокрема, державні органи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Водночас у силу пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу, зокрема, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		У цій справі Відповідач не піддає сумніву дотримання прокурором процедури і строків звернення до господарського суду в інтересах держави, що підтверджується доданими до справи листами-повідомленнями Прокурора на адресу Позивача.
		Відтак, прокурором було дотримано порядок передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", тому підстави для представництва інтересів держави підтверджено.
		Щодо обґрунтованості рішення.
		Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		 
		VІ. Розподіл судових витрат.
		Згідно платіжного доручення № 1025 від 27.09.2022 (а. с. 15) прокурором при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
		Судові витрати слід покласти на прокурора згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
		Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 241 ГПК України, суд -
		 
		 у х в а л и в:
		 
		1. У задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		2. Судові витрати покласти на прокурора.
		 
		Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
		 
		Повний текст судового рішення складений та підписаний 23.01.2023 року.
		 
		 
		СуддяП.Д. Пригуза

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...