Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2006/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2023. Зареєстровано: 23.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2023.
Дата набрання законної сили: 09.02.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		"17" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2006/22
		Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. 
		секретар судового засідання Арнаутова А.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси (65062, м.Одеса, вул. Черняховського, 6) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15)
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Радін Фуд Індастрі" (67130, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт Цебрикове, вул. Миру, буд. 70, каб. 2)
		про стягнення 100 204,17 грн, розірвання договору та виселення
		 
		за участю представників сторін:
		від прокуратури: не з`явився 
		від позивача: не з`явився 
		від відповідача: Кузьмичов В.Г.  згідно ордеру
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Короткий зміст позовних вимог.
		18.08.2022 Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радін Фуд Індастрі", в якій просить суд:
		- розірвати договір оренди нерухомого майна - 25/1000 частини будівлі учбового корпусу № 20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, площею 96,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Говорова Маршала, 11-Г, від 28 листопада 2017, який укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радін Фуд Індастрі";
		- стягнути з ТОВ "Радін Фуд Індастрі" до Державного бюджету України заборгованість по орендній платі у розмірі 93909,56 грн та пеню у розмірі 6294,61 грн;
		- зобов`язати ТОВ "Радін Фуд Індастрі" повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях державне нерухоме майно - 25/1000 частини учбового корпусу № 20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, площею 96,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Говорова Маршала, 11-Г.
		 
		2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.08.2022 позовну заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях за вх.№2083/22 від 18.08.2022 залишено без руху, встановлено прокурору десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу з урахуванням викладених судом в ухвалі зауважень.
		Ухвала від 23.08.2022 була надіслана на електронну адресу прокуратури.
		01.09.2022 до суду від Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої прокурор, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, недоліки позовної заяви усунув. 
		Ухвалою суду від 05.09.2022 відкрито провадження у справі №916/2006/22 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
		11.10.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.88-93).
		24.10.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.118-124), строк на подання якої судом було поновлено та залучено відповідну заяву по суті справи до матеріалів справи.
		24.10.2022 відповідачем подано до суду клопотання про залучення до матеріалів справи доказів часткової оплати орендної плати у сумі 34 000 грн.
		02.11.2022 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив (а.с.138-141).
		07.11.2022 позивачем подано до суду письмові пояснення у справі (а.с.147-152).
		Протокольною ухвалою від 07.11.2022 судом було закрито підготовче провадження по справі №916/2006/22 та призначено справу до розгляду по суті.
		28.12.2022 позивачем подано до суду клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів (а.с.170-172), строк на подання яких судом було поновлена та залучено відповідні докази до матеріалів справи.
		17.01.2023 позивачем подано до суду клопотання про залучення до матеріалів справи звіту про стан надходження коштів до бюджету.
		У судовому засіданні 16.01.2022 прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити позов.
		Відповідач проти позову заперечував, просив суд залишити його без розгляду або відмовити у задоволенні позову.
		Заслухавши кінцеві правові позиції сторін суд вийшов до нарадчої кімнати.
		17.01.2023, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення. 
		 
		3. Позиція учасників справи.
		 
		3.1. Доводи Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси.
		Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радін Фуд Індастрі" 28 листопада 2017 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за яким Орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передає, а орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Радін Фуд Індастрі" приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: 25/1000 частин учбового корпусу № 20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, площею 96,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Говорова Маршала, 11-Г.
		Пунктом 10.1 Договору, який укладено на 5 років, передбачено, що він діє до 28.11.2022 року.
		За актом приймання - передавання від 28.11.2017 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передало орендарю зазначене нерухоме майно.
		Відповідно до умов п. 5.3 Договору оренди Орендар зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, але в порушення вищевказаних вимог орендна плата не сплачувалася відповідачем з 12.04.2020 по 12.08.2022, що призвело до виникнення боргу станом на сьогоднішній день у сумі 93 909,56 грн.
		При цьому, на підставі Постанови КМУ №634 за березень (12.04.2022 року), квітень (12.05.2022 року) було звільнено ТОВ "Радін Фуд Індастрі" від орендної сплати, за травень (12.06.2022 року) було нараховано суму орендної плати за 31.05.2022 рік у розмірі 121,71 грн.
		Надалі, за червень (12.07.2022 року) та липень (12.08.2022 року) було нараховано суму орендної плати у розмірі 50% відповідно до Постанови КМУ №634 у розмірах 3 889,91 грн. та 3 917,14 грн аналогічно.
		Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 549 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 6294,61 грн за період з 23.08.2021 по 23.02.2022 року.
		Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області на адресу відповідача 14.01.2019 за №11-06-00185 надіслано претензію щодо сплати заборгованості, яка була ним залишена без відповіді.
		Порушення відповідачем з оплати орендної плати є підставою для розірвання договору та повернення майна.
		 
		3.2. Доводи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.
		Регіональне відділення не зверталося до відповідача з претензією щодо заборгованості по орендної платі, у зв`язку з тим, що обов`язок щомісячно сплачувати орендну плату передбачено умовами та вимогами оспорюваного договору оренди від 28.11.2017, умови та вимоги якого на момент підписання були відомі орендарю, схвалено їм, скріплено підписом та печаткою.
		Станом на 12.08.2022 у ТОВ "Радін Фуд Індастрі" виникла заборгованість перед держбюджетом у розмірі 93 909,56 грн. Станом на 12.10.2022 рік у ТОВ "Радін Фуд Індастрі" нараховується заборгованість з орендної плати у розмірі 41 905,27 грн. В подальшому, 17.10.2022 відповідачем сплачено ще 34 000 грн.
		Відповідач не дотримався строків оплати, про які вказав у гарантійному листі, станом на 12.10.2022 відповідачем було сплачено лише 70 000 грн. Також, у вищезазначеному листі відсутня інформація, щодо якого договору оренди відповідач просить погодити вищевказані платежі.
		Щодо посилань на настання форс-мажорних обставин, позивач зазначає, що ТОВ "Радін Фуд Індастрі" повинно довести, що саме за наявності форс-мажорних обставин товариство не змогло виконати свої договірні зобов`язання та в нього не було об`єктивної можливості їх виконати, якби воно не намагалося це зробити і відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими форс-мажорних обставин.
		Невиконання відповідачем належним чином умов договору щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.11.2017 року.
		У Регіонального відділення відсутнє повноваження на звільнення відповідача від сплати орендної плати на період карантинних обмежень та надання останньому відповідних знижок, у зв`язку із наступним:
		- відповідно до пункту 1.2. договору оренди від 28.11.2017 майно передається з метою: інше використання нерухомого майна (організація виробництва кондитерських і хлібобулочних виробів для студентів);
		- організація виробництва - це комплекс заходів, спрямованих на раціональне поєднання процесів праці з речовинними елементами виробництва в просторі й часі. Основною метою організації виробництва є підвищення ефективності виробництва, за рахунок досягнення поставлених завдань у найкоротший строк за найкращого використання виробничих ресурсів;
		- у Постанові КМУ від 15.07.2020 п. № 611 „Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину відсутнє вищезазначене цільове призначення (мета розміщення), яке підпадає під застосування вищезазначеної постанови.
		- постановою не передбачено звільнення від сплати орендної плати орендарів, які використовують орендоване державне майно з метою "інше використання нерухомого майна (організація виробництва кондитерських і хлібобулочних виробів для студентів)". Такий перелік сформовано виключно за критерієм цільового використання орендованого державного майна;
		- наказ орендодавця про звільнення ТОВ "Радін Фуд Індастрі" від орендної плати за договором оренди від 28.11.2017 відсутній. При цьому відповідно до п. 129-1 Порядку Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 „Деякі питання оренди державного та комунального майна, наказ є єдиною підставою для застосування таких звільнень;
		- ТОВ "Радін Фуд Індастрі" не звертався до Регіонального відділення як Орендодавця із заявою про звільнення від сплати орендної плати на період карантину.
		 
		3.3. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Радін Фуд Індастрі".
		У прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та взагалі на подання позову.
		Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в порушення положень п.9.3. договору, в період з 12.03.2020 не вживалось жодного заходу для переговорів та не висувалось жодної вимоги на адресу ТОВ "Радін Фуд Індастрі".
		ТОВ "Радін Фуд Індастрі" не заперечує, що станом на день подачі позовної заяви у відповідача існувала заборгованість зі сплати орендної плати за договором від 28.11.2017, однак дана заборгованість обумовлена не небажанням сплачувати орендну плату, а об`єктивними обставинами. Так, протягом 2019-2021 років ТОВ «Радін Фуд Індастрі» за згодою Фонду здійснено необхідне невід`ємне поліпшення орендованого державного майна на загальну суму 973 158 грн., що значно ускладнило фінансовий стан орендаря.
		Розуміючи необхідність сплати орендної плати, ТОВ "Радін Фуд Індастрі" 28.08.2022, тобто ще до відкриття судом провадження у даній справі, надало до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях гарантійний лист щодо сплати орендної плати, на виконання якого в період з 05.09.2022 по 07.10.2022 перераховано орендної плати на загальну суму 70 000 грн., а в подальшому ще 30 000 грн.
		Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях під час звернення до прокуратури та у подальшому прокурором не враховано лист Торгово-Промислової Палати України від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1 щодо форс-мажорних обставин.
		Також позивачем не враховано, що діяльність відповідача розрахована на студентів, які в період карантинних обмежень не перебували на очній формі навчання, що фактично паралізувало роботу підприємства та погіршило майновий стан.
		 
		4. Фактичні обставини, встановлені судом.
		28.11.2017 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радін Фуд Індастрі" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, (а.с.24-30). Відповідний договір погоджено балансоутримувачем Одеським національним політехнічним університетом.
		Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно, а саме: 25/1000 (двадцять п`ять тисячних) частини учбового корпусу № 20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, площею 96,2 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Говорова Маршала, будинок 11-Г (далі - Майно (інвентарний №122298, реєстровий №02071045.81.ДЛСФДХО51).
		Учбовий корпус №20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, в цілому складається з будівлі літ. «А», загальною площею 3 919,4 кв.м., належить Державі Україна в особі Міністерства освіти і науки України, на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.10.2011, Наказу Міністерства освіти і науки України №11 від 05.03.2015.
		Згідно Довідки про розрахунок часток будівлі учбового корпусу № 20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету за адресою: м. Одеса, вулиця Маршала Гонорова, 11Г, складеної ТОВ «НОВЕ БТІ» 22.11.2017 за №1905/11-17, 25/1000 частини учбового корпусу №20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету складаються з: літ. «А»: 87 - підсобне площею 8,7 кв.м., частина 86 - основне площею 5,2 кв.м.. 122 - підсобне площею 24.2 кв.м., частина 84 - основне площею 58,1 кв.м., загальною площею 96,2 кв,м., основною площею 63.3 кв.м., відображених у технічному паспорті, виготовленому КП "ОБТІ та РОН" 23.10.2007.
		Майно обліковується на балансі Одеського національного політехнічного університету (далі  балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена станом на 31.05.2017 та становить 751 073 грн.
		Згідно п. 1.2. договору майно передається в оренду, згідно Наказу Регіонального відділення Фонду державного манна України по Одеській області №1143 під 02.10.2017 року, з метою: інше використання нерухомого майна (організація виробництва кондитерських і хлібобулочних виробів для студентів).
		Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 та становить без ПІДВ за базовий місяць оренди (серпень 2017р.) - 9 548,15 грн. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції.
		Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб - сайті Фонду державного майна України (п.3.2.-3.3. договору).
		За умовами п. 3.5. договору розмір орендної плати обов`язково переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
		Згідно п.3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорції розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно колія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 50 % надсилається Орендарем Орендодавцеві, 50 % - Балансоутримувачу.
		Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно по чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
		Згідно до п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.
		Пунктом 9.4 договору передбачено право орендодавця вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків, зокрема якщо орендар, зокрема не сплачує або несвоєчасно сплачує орендну плату.
		Пунктом 10.3 договору визначено, що за ініціативою однієї із сторін Договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та у разі якщо Орендар не погоджується з новим розрахунком орендної плати та відповідними змінами до Договору при зміні Методики розрахунку орендної плати.
		За умовами п. 10.6. договору чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.
		Пунктом 10.9. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.
		Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акту приймання-передавання (п.10.10. договору).
		Договір укладено строком на 5 років, що діє з 28.11.2017 до 28.11.2022 включно (п.10.1. договору). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженому управляти об`єктом оренди, наданих орендодавцю у встановлений законодавством термін (п.10.4. договору).
		28.11.2017 між позивачем та відповідачем, за погодженням балансоутримувача було підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Одеського національного політехнічного університету (а.с.31). Згідно акт метою передання майна в оренду визначено: інше використання нерухомого майна (організація виробництва кондитерських і хлібобулочних виробів для студентів).
		Згідно звіту про стан надходження коштів до бюджету у термін від 12.01.2020 по 12.08.2022 (а.с.36-37), відповідачу нарахована орендна плата у сумі 93 909,56 грн. 
		Дослідивши наданий прокурором розрахунок, суд зауважує, що фактично заборгованість, яку просить суд стягнути прокурор, нарахована за період з березня 2020 року по липень 2022 року. 
		У гарантійному листі від 28.08.2022 №220824/003 (а.с.99) ТОВ "Радін Фуд Індастрі" визнало наявність заборгованості та просило погодити наступні платежі для погашення заборгованості: до 01.10.2022  100 000 грн, до 01.11.2022  112 000 грн.
		В процесі розгляду справи позивачем разом з відповіддю на відзив надано суду звіт про стан надходження коштів до бюджету у термін від 12.02.2022 по 12.10.2022, згідно якого борг відповідача зі сплати орендної плати визначено у сумі 41 905,27 грн. Заяв щодо зменшення позовних вимог до суду не надходило.
		Згідно наданих відповідачем квитанцій (а.с.100-103), у період з вересня 2022 року по жовтень 2022 року ТОВ "Радін Фуд Індастрі" було сплачено 105 000 грн.
		 
		5. Позиція суду.
		 
		5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.
		Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
		Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
		Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
		Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
		Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначив, що відповідачем протягом тривалого часу не сплачувалась орендна плата до Державного бюджету України, чим порушено інтереси держави.
		При цьому, органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є позивач, який має право та обов`язок контролювати виконання орендарями своїх обов`язків за договорами оренди державного майна, а у випадку встановлення порушень порушення інтересів держави, серед інших, з боку відповідача, має повноваження щодо їх захисту.
		З матеріалів справи слідує, що листом від 20.06.2022 за №10-07-01218 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях повідомило прокуратури, що у зв`язку з відсутністю фінансування на судовий збір останнє не в змозі самостійно звернутися з позовом до суду, та просило вжити заходів для поновлення інтересів держави (а.с.22-23).
		З метою підтвердження підстав для представництва прокуратурою на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях направлено листи від 05.07.2022 та від 02.08.2022 щодо наміру останнього самостійно звернутися з позовом до суду за фактом виниклої заборгованості (а.с.40-43).
		Листом від 10.07.2022 за №10-07-01475 та від 16.08.2022 за №10-07-01873 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях повідомлено, що у зв`язку із відсутністю фінансування на судовий збір для подачі позову, останнє не може належним чином здійснювати захист інтересів держави (а.с.48-49).
		Вказані обставини свідчать про самоусунення органу від реалізації функції захисту порушених державних інтересів, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва.
		Факт незвернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган державної влади не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.
		Матеріалами справи також підтверджується, що Прокуратура звернулася до позивача із повідомленням від 25.07.2022 №52-4658ВИХ-22 (а.с.52) в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.
		Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивач самостійно не звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача орендної плати за договором, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, що свідчить про неналежний захист позивачем законних інтересів держави, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, та відсутність підстав для залишення позову без розгляду.
		 
		5.2. Щодо стягнення заборгованості по орендній платі.
		Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		У відповідності зі статтею 759 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Частинами першою та п`ятою статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначив про наявність у відповідача заборгованості з орендної плати, на підтвердження чого надав звіт про стан надходження коштів до бюджету, згідно якого сама боргу з орендної плати становить 93 909,56 грн. Позивач, в свою чергу, під час розгляду справи, з урахуванням проведення відповідачем платежів за орендну плату, надав суду новий звіт про стан надходження коштів до бюджету, борг за орендну плату становить 41 905,27 грн.
		Водночас суд вказує, що 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 за № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", згідно з якою на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин.
		Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 11.05.2020 №349, від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236 дію карантину було продовжено.
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 N 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 N 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку, наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини 6 статті 762 цього Кодексу".
		Починаючи з липня 2020 року п.14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено у наступній редакції:
		"Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
		У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
		Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
		Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді".
		Постановою КМУ № 611 врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, зокрема у пункті 1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: …нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2, зокрема, для вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичних осіб, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах). 
		Відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 611 зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
		Відповідна постанова втратила чинність 01.06.2022.
		Під час розгляду справи представник відповідача на питання суду повідомив, що товариством орендовано два об`єкти: їдальня (в даному випадку не є предметом спору), а також обумовлено спірним договором нерухоме майно, в якому розташована кухня та комунікації для виробництва кондитерських виробів, які в подальшому реалізуються у їдальні.
		При цьому, доказів того, що орендоване приміщення використовується відповідачем з іншою метою, відмінною від тієї, яка вказана у договорі, матеріали справи не містять.
		З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що відповідачу як орендарю, який проводить виробничу діяльність (організація виробництва кондитерських і хлібобулочних виробів для студентів) безпосередньо на орендованих виробничих площах, і який є суб`єктом малого підприємництва, у період з березня 2020 по 24.02.2022 року включно у відповідності до Постанови №611 орендна плата за користування нерухомим державним майном повинна нараховуватися у розмірі 50 відсотків, а відповідні заперечення позивача спростовуються безпосередньо змістом п.1.2 договору щодо мети оренди  організація виробництва кондитерських і хлібобулочних виробів для студентів.
		Суд не бере до уваги посилання позивача на ту обставину, що підставою для застосування звільнень або знижок є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, на якого вони поширюються, оскільки у відповідності до положень постанови КМУ № 611 нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї Постанови, є державним регулюванням такої плати. Оскільки постанова КМУ № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, суд зазначає, що право на нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 постанови КМУ № 611, виникає автоматично, в силу прямої норми закону.
		Відповідний висновок про застосування норм права викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі №910/13397/20, який відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України підлягає врахуванню судом.
		Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені постанові від 16.09.2021 у справі № 922/3734/20, згідно яких право на нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 постанови КМУ № 611, виникає автоматично, в силу прямої норми закону та не потребує документального переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір.
		Таким чином, у зазначених постановах Верховного Суду чітко вказано на те, що приписи постанови КМУ № 611 застосовуються автоматично та зобов`язують орендодавців саме державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину. Практика Верховного Суду щодо застосування постанови КМУ № 611 саме у контексті поширення на державне майно є сталою.
		При цьому суд також зазначає про обізнаність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, який брав безпосередню участь при розгляді справи №916/2301/21, рішення у якій набрало законної сили, про наявність сталої судової практики з даного питання.
		Крім того, суд зазначає, що 27.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», підпунктом 3 пункту 1 встановлено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 травня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей.
		Підпунктом 4 пункту 1 названої постанови встановлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше: орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.
		Згідно з підпунктом 5 п.1 постанови Кабінету Міністрів України» № 634 від 27.05.2022 звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
		Суд зазначає, що норми вказаної постанови Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях при нарахування орендної плати за період воєнного стану дотримано в повному обсязі.
		На вимогу суду Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях було надано суду звіт про стан надходження коштів до бюджету, зроблений з урахуванням положень Постанови КМУ № 611 та Постанови КМУ № 634, згідно якого заборгованість з орендної плати відповідача станом на липень 2022 року (з урахуванням меж позовних вимог) становила 21 123,44 грн. Саме в цій частині суд вважає вимоги позивача про стягнення орендної плати обґрунтованими.
		Водночас, враховуючи погашення відповідачем під час розгляду справи даної заборгованості в повному обсязі, провадження у справі, на підставі положень ст. 231 ГПК України в частині стягнення з відповідача орендної плати у сумі 21 123,44 грн підлягає закриттю. В іншій частині вимоги позивача про стягнення орендної плати задоволенню не підлягають.
		 
		5.3. Щодо стягнення пені.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
		Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7. договору).
		Прокурором визначено період нарахування пені відповідачу з 24.08.2021 по 23.02.2022 та розраховано пеню на загальну суму 6294,61 грн. 
		Водночас, з урахуванням вищенаведених висновків щодо необхідності врахування при нарахуванні орендної плати положень Постанов КМУ № 611 та Постанов КМУ № 634, суд зазначає про невірне нарахуванням суми пені, оскільки остання нарахована без урахування 50% знижки згідно з постановою КМУ №611.
		Тож, за допомогою системи "Ліга-Закон" судом було зроблено власний розрахунок пені в межах визначеного позивачем періоду.
		 
		Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення2 520,2324.08.2021 - 09.09.2021178,000.04418,782 520,2310.09.2021 - 02.11.2021548,500.04763,393 206,0624.08.2021 - 09.09.2021178,000.04423,893 206,0610.09.2021 - 02.11.2021548,500.04780,63726,2903.11.2021 - 09.12.2021378,500.04712,52726,2910.12.2021 - 20.01.2022429,000.04915,04726,2921.01.2022 - 26.01.2022610,000.0552,393 199,6514.09.2021 - 09.12.2021878,500.047129,653 199,6510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04966,273 199,6521.01.2022 - 26.01.2022610,000.05510,523 238,0413.10.2021 - 09.12.2021588,500.04787,473 238,0410.12.2021 - 20.01.2022429,000.04967,073 238,0421.01.2022 - 26.01.2022610,000.05510,651 074,0627.01.2021 - 27.01.202116,000.0330,353 267,1913.11.2021 - 09.12.2021278,500.04741,093 267,1910.12.2021 - 20.01.2022429,000.04967,673 267,1921.01.2022 - 27.01.2022710,000.05512,533 293,3214.12.2021 - 20.01.2022389,000.04961,723 293,3221.01.2022 - 27.01.2022710,000.05512,632 634,5728.01.2022 - 23.02.20222710,000.05538,983 356,1515.02.2022 - 23.02.2022910,000.05516,55Таким чином, обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 839,79 грн. Водночас, з урахуванням проведених відповідачем оплат, які, як вбачається з наданих позивачем звітів, також були враховані в рахунок погашення заборгованості по пені, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 839,79 грн підлягають закриттю. В іншій частині вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.
		5.4. Щодо розірвання договору оренди та виселення орендаря із займаного приміщення.
		Вирішуючи питання щодо розірвання договору, суд перш за все вважає за необхідне зазначити щодо строку дії договору.
		Так за умовами договору сторонами строк дії договору погоджено до 28.11.2022. Водночас відповідно до п. 5 Постанови КМУ № 634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
		За таких обставин, суд зазначає про чинність договору станом на день розгляду справи у зв`язку із його продовженням на підставі положень Постанови КМУ № 634.
		З урахуванням означених висновків суду щодо продовження дії договору, суд зазначає, що стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належить, зокрема, розірвання договору.
		Відповідно до частини 3 статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
		Водночас частиною 3 статті 760 ЦК України передбачено, що особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
		Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди.
		При цьому, частинами 1 і 2 статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору, передбачено, що зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Згідно зі ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Згідно до ст.17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
		За умовами договору оренди у відповідача був прямий обов`язок вносити орендну плату щомісячно до 12 числа наступного місяця (п.3.6,5.3).
		Відповідно до п.8.2 договору Орендодавець та Балансоутримувач мають право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору, стягнення збитків по заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання в разі погіршення стану об`єкту оренди, а також його втрати (повної або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору. 
		Згідно з п.9.4 договору Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо орендар, зокрема, не сплачує орендну плату або несвоєчасно сплачує орендну плату.
		Крім того, згідно до ч.1 ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд
		В силу наведених правових норм таке істотне порушення орендарем (наймачем) умов договору оренди державного майна, як систематичне (три і більше разів) невнесення орендної плати, може бути достатньою правовою підставою для дострокового розірвання такого договору оренди.
		Як вже було встановлено судом, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, незважаючи на висновки суду щодо необхідності застосування знижок до орендної плати, ані в повному обсязі, ані з урахуванням знижки, не сплачував орендну плату в необїхідному обсязі, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду заборгованість складала більш ніж за 5 місяців, що є істотним порушенням умов договору.
		Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
		Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.03.2019 у справі №183/262/17, згідно якої неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		За таких обставин, позовні вимоги прокуратури про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 28.11.2017 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана. Із вказаною нормою цілком кореспондуються також положення п.10.9. договору.
		За таких обставин, враховуючи розірвання договору оренди, що має наслідком відсутність правових підстав на зайняття ТОВ "Радін Фуд Індастрі" спрірного нерухомого майна, позовні вимоги в частині зобов`язання ТОВ "Радін Фуд Індастрі" повернути нерухоме майно підлягають задоволенню.
		 
		5.4. Розподіл судових витрат.
		З огляду на часткове задоволення вимог прокурора, витрати по сплаті судового збору за дві вимоги немайнового характеру покладаються на відповідача, в іншій частині, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог та закриття провадження у справі в частині, з огляду на мінімальні ставку судового збору, витрати по сплаті судового збору покладаються на прокуратуру. 
		Керуючись ст.129,231-233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Розірвати договір оренди нерухомого майна - 25/1000 частини будівлі учбового корпусу № 20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, площею 96,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Говорова Маршала, 11-Г, від 28 листопада 2017, який укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радін Фуд Індастрі".
		 
		3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Радін Фуд Індастрі" (67130, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт Цебрикове, вул. Миру, буд. 70, каб. 2, код ЄДРПОУ 41613436) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, код ЄДРПОУ 43015722) державне нерухоме майно - 25/1000 частини учбового корпусу № 20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, площею 96,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Говорова Маршала, 11-Г.
		 
		4. Провадження в частині позовних вимог щодо стягнення 21 123,44 грн орендної плати та 839,79 грн пені закрити.
		 
		5. В задоволенні решти позову відмовити.
		 
		6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радін Фуд Індастрі" (67130, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт Цебрикове, вул. Миру, буд. 70, каб. 2, код ЄДРПОУ 41613436) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у сумі 4 962 /чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві/ грн
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Повний текст рішення складено 19 січня 2023 р.
		 
		 
		Суддя Ю.М. Щавинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...