Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/526/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2023. Зареєстровано: 24.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2023.
Дата набрання законної сили: 23.02.2023
Номер судового провадження: 2-о/357/54/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/526/23
		Провадження № 2-о/357/54/23
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 січня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді     Бебешко М. М. ,
		при секретарі     Мартиненко Є. Є., ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження в залі суду місті Біла Церква цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		19 січня 2023 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, відповідно до якої заявниця просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов`язки, а саме: 1) Заборонити ОСОБА_2 наближатись на відстань 500 (п`ятсот) метрів до місця фактичного проживання ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 6 місяців; 2) Заборонити ОСОБА_2 наближатись на відстань 500 метрів до роботи ОСОБА_1 та інших місць частого відвідування ОСОБА_1 строком на 6 місяців; 3) Заборонити ОСОБА_2 вести телефонні розмови з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб строком на 6 місяців; 4) Заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідуючи її та в будь-який спосіб спілкуватися строком на 6 місяців.
		Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що заявниця та заінтересована особа перебували у зареєстрованому шлюбі, позовна заява про розірвання якого на даний час перебуває на розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Від даного шлюбу учасники справи мають спільну дитину  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення фактичного припинення шлюбних відносин заінтересована особа приїжджає за місцем свого фактичного проживання, погрожуючи заявниці фізичною розправою. Під час таких зустрічей заінтересована особа висловлюється щодо заявниці нецензурною лайкою, завдає останній тілесні ушкодження, через що заявниця вимушена викликати працівників поліції. Відповідно до постанов Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.08.2022 (справа № 357/7065/22); від 04.10.2022 (справа № 357/8714/22); від 15.11.2022 (справа № 357/10421/22); від 08.12.2022 (справа № 357/10791/22), ОСОБА_2 притягували до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 . Щодо ОСОБА_2 виносився терміновий заборонний припис, але останній продовжує вчиняти психологічне та фізичне насильство відносно ОСОБА_1 , через що остання вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та щодо видачі обмежувального припису стосовно кривдника.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 19 січня 2022 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.
		Ухвалою суду від 20 січня 2023 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначивши судовий розгляд за правилами окремого провадження у відкритому судовому засіданні на 23 січня 2023 року о 10:00 год. в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: м. Біла Церква вул. Волонтерська (Турчанінова), 7.
		Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. 23 січня 2023 року звернулася до суду із заявою, в якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності. Свою заяву підтримує в повному обсязі та просить задоволити.
		Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. 23 січня 2023 року подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі. Просить суд відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про видачу обмежувального припису у зв`язку з тим, заява останнього є необґрунтованою, він на даний час припинив вживати алкогольні напої та вважає за заяву дружини наклепом.
		Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
		Дослідивши матеріли справи судом встановлено наступне:
		Заявниця та заінтересована особа перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою з 15 вересня 2017 року.
		Від спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_2 .
		Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.08.2022 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу. Згідно даної постанови, правопорушник 10 серпня 2022 року, перебуваючи за місцем проживання умисно виражався нецензурною лайкою відносно своєї дружини, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
		Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.10.2022 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу. Згідно даної постанови, правопорушник 28 серпня 2022 року, умисно принижував честь та гідність, кричав, ображав свою дружину, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
		Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.11.2022 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу. Згідно даної постанови, правопорушник 07 жовтня 2022 року, перебуваючи за місцем проживання буянив, кидався, агресивно себе поводив, погрожував фізичною розправою своїй дружині.
		Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2022 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу. Згідно даної постанови, правопорушник 20 жовтня 2022 року, умисно вчинив сварку зі своєю дружиною, в ході якої ображав її нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
		У всіх судових засіданнях щодо притягнення до адміністративної відповідальності правопорушник свої вину визнав.
		Вирішуючи справу суд виходить з наступного.
		Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
		Згідно з пунктами 3, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
		Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, одним із яких є заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою (частина друга статті 26 вказаного Закону).
		Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
		Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
		У пункті 9 частини першої статті 1 згаданого Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
		Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
		У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
		Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зроблено висновок, що «враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2020 року в справі № 754/11171/19, провадження № 61-21971св19 вказано, що «відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом № 2229-VIII, є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи. Тому висновок судів про неможливість задоволення вимог постраждалої щодо видачі обмежувального припису у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 щодо прав на квартиру АДРЕСА_1, 1/8 частки у праві спільної власності на яку належить ОСОБА_2 , є помилковим, оскільки позбавляє позивача гарантій на спеціальні засоби правового захисту, які передбачені Законом № 2229-VIII».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року в справі № 643/20534/20, провадження № 61-8017св21, вказано, що «обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства; домашнє насильство може проявлятися у формі фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства; тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом № 2229-VIII, є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.
		За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
		Суд вважає належними та допустимими докази, що підтверджують факти вчинення заінтересованою особою психологічного та фізичного насильства відносно заявниці, так як за вказані дії заінтересована особу чотири рази на протязі 2022 року притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.
		Заявниця зазнає негативного впливу зі сторони свого чоловіка, через що вимушена неодноразово звертатися за захистом своїх прав та законних інтересів до органів національної поліції. 
		Застосування відносно заявниці психологічного та фізичного насильства зі сторони чоловіка, може негативно впливати на стан її здоров`я та психологічний стан їх малолітнього сина. 
		За таких обставин суд приходить до висновку про доцільність задоволення заяви про видачу обмежувального припису.
		Подібні правовідносини висловлені в постанові Верховного суду у справі № 523/19210/20 від 22.09.2021. 
		Суд не може погодитися із твердженням заінтересованої особи про необґрунтованість поданої заяви та вчиненим щодо нього наклепу зі сторони заявника у зв`язку з тим, що заява про видачу обмежувального припису обґрунтовується постановами Білоцерківського міськрайонного суду Київської області щодо притягнення заінтересованої особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із вчиненням домашнього насильства, копії яких долучено до матеріалів цивільної справи. У всіх судових засіданнях з приводу притягнення заінтересоваановї особи до адміністративної відповідальності, останній визнав свою вину та в апеляіційному порядку вказані постанови суду не оскаржував.
		Відповідно до ч.3 ст.350-5 ЦПК України - судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
		Рішення суду, згідно з ч.4 ст. 350-6 ЦПК України підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. 
		На підставі викладеного та ст. ст. 13, 76-81, 89, 263-265, 293, 294, 315-317, 350-1-350-8, 430 ЦПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису  задоволити повністю.
		Видати стосовно ОСОБА_2 обмежувальний припис на строк шість місяців та заборонити останньому: 
		1) Наближатись на відстань 500 метрів до місця фактичного проживання ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 ; 
		2) Наближатись на відстань 500 метрів до роботи ОСОБА_1 та інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ; 
		3) Вести телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; 
		4) Розшукувати особисто і через третіх осіб, ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідуючи її та в будь-який спосіб спілкуватися.
		Повідомити про прийняте рішення Білоцерківське районне управління поліції Головного управління національної поліції у Київській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.
		Судові витрати, пов`язані з розглядом справи віднести на рахунок держави.
		Рішення суду підлягає негайному викоанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
		Заінтересована особа: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП: матеріали справи не містять. 
		 
		Суддя   М. М. Бебешко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...