Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 536/1551/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2023. Зареєстровано: 24.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2023.
Дата набрання законної сили: 18.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/536/65/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022170540000367

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 536/1551/22 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		18 січня 2023 року                                 м. Кременчук
		Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Комсомольськ, Полтавської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, 
		за ч.4 ст.185 КК України,
		за участю:
		прокурора ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		Встановив:
		До Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України з угодою про визнання винуватості від 25 листопада 2022 року, укладеною між прокурором Кременчуцької окружної прокурату ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .
		Так, відповідно до змісту обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що на початку вересня 2022 року, більш точного часу та дати під час досудового розслідування встановити не вдалось можливим, у ОСОБА_3 , який проживав з дозволу власника ОСОБА_7 , на підставі усної домовленості, в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинній намір, в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, який продовжено на підставі Закону України №2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022, який продовжено на підставі Закону України № 2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022, з корисливих мотиву та мети, ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу, з території домоволодіння, розташованого за вищевказаною адресою, таємно, умисно, вчинив крадіжку наступного майна бувшого раніше у використанні, належного ОСОБА_7 , вартістю згідно висновку експерта № СЕ-19/105-22/4046-ТБ від 22.11.2022: 
		- емальованого тазу, ємністю 16 літрів вартістю 183,33 грн.;
		- брухту чорних металів загальною вагою 92 кг, вартістю за 1 кг брухту чорного металу 3,24 грн, загальною вартістю 298 грн. 08 коп. 
		Після чого, ОСОБА_3 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 481 грн. 41 коп.
		Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
		Крім цього, наприкінці жовтня 2022 року, більш точної дати та часу встановити не вдалось можливим, у ОСОБА_3 , який проживав з дозволу власника ОСОБА_7 , на підставі усної домовленості, в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, який продовжено на підставі Закону України №2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022, який продовжено на підставі Закону України № 2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022, з корисливих мотиву та мети, ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу, з території домоволодіння, розташованого за вищевказаною адресою, таємно, умисно, повторно вчинив крадіжку брухту чорних металів загальною вагою 103 кг, належного ОСОБА_7 , згідно висновку експерта №СЕ-19/105-22/4046-ТБ від 22. 11 2022 вартістю за 1 кг брухту чорного металу 3,24 грн, загальною вартістю 333 грн. 72 коп. Після чого, ОСОБА_3 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 333 грн. 72 коп
		Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні він визнає, але він не має наміру повідомляти всі обставини вчинення цього кримінального правопорушення, бажає зазначене кримінальне правопорушення «взяти на себе». Він дійсно вчиняв зазначене кримінальне правопорушення, але не одноособово, а разом з іншою особою, жінкою, яка допомагала йому у вчиненні кримінального правопорушення. Точну дату та час вчинення кримінального правопорушення він не пам`ятає, це було у минулому 2022 році. Він викрав майно з будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В цьому будинку він проживав, а викрадене майно належало потерпілій ОСОБА_7 . Викрадено було полицю, інший металобрухт, але емальованого тазу там не було. Він точно пам`ятає, що таз він не викрадав. Брухт чорних металів вагою 92 кілограми він викрадав. Він не пам`ятає, щоб здійснював крадіжку наприкінці жовтня 2022 року із домоволодіння ОСОБА_7 , він один раз викрав брухт чорних металів вагою 92 кілограми. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме здав його на металобрухт. Він усвідомлював, що він викрадав майно, яке йому не належить. Інша особа, разом з якою він вчиняв кримінальне правопорушення, також знала про те, що це майно йому не належить і вони його викрадають. 
		Прокурор ОСОБА_4 вважав, що угода про визнання винуватості за таких обставин не може бути затверджена, просив дослідити докази в кримінальному провадженні в повному обсязі в судовому провадженні, а саме викликати свідків та потерпілу. 
		Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 підтримали думку прокурора. 
		Суд, заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості затвердження вказаної угоди, дослідивши її, вважає, що в затвердженні угоди про визнання винуватості слід відмовити та повернути кримінальне провадження прокурору в порядку, передбаченому статтями314,468-475 КПК України, з наступних підстав.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.
		Згідно п.1 ч.3ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди з поверненням кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.
		Частиною 1ст. 472 КПК Українипередбачений зміст угоди про визнання винуватості, який полягає у визначенні її сторін, формулюванні підозри чи обвинувачення та його правової кваліфікації з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язків підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умов часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгодженого покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідків укладення та затвердження угоди, передбаченихст. 473 цього Кодексу, наслідків невиконання угоди.
		Як зазначено вище, в угоді про визнання винуватості серед інших обставин зазначається беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення (обов`язкова складова змісту угоди). Тобто, укладення угоди стає можливим лише за умови беззаперечного визнання підозрюваним своєї винуватості, а його добровільні показання замінюють характер "істини" у цьому провадженні та доцільність використання інших засобів для її встановлення. У такому випадку основним є беззастережне визнання вини, добровільність якого є головною умовою процедури судового провадження на підставі угоди.
		При цьому під беззастережним визнанням винуватості підозрюваним слід розуміти безумовне (повне) визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення. 
		В зв`язку з вищевикладеним, угоди можуть бути затверджені судом лише за наявності фактичних підстав для визнання винуватості підозрюваного. Суд затверджує угоду за наявності фактичних підстав для визнання винуватості підозрюваного. Це правило спрямоване на недопущення ухвалення обвинувального вироку судом на підставі угоди у разі обмови чи самообмови обвинуваченого, а також за відсутності доказів його винуватості.
		Підозрюваний, укладаючи таку угоду, зобов`язується беззастережно визнати свою вину і погоджується на призначення певного виду покарання. Він таким чином відмовляється від свого права на судовий розгляд його справи, під час якого прокурор має довести його винуватість. До того ж сторона захисту за певними виключеннями надалі втрачає право на апеляційне та касаційне оскарження ухваленого вироку. 
		Приписамист. 470 КПК Українизакріплено, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати такі обставини: ступінь тяжкості та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; характер і тяжкість обвинувачення (підозри), наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ч. 7ст. 474 КПК Українисуд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цьогоКодексута/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
		Враховуючи вищевикладене, дослідивши зміст наданої сторонами угоди про визнання винуватості, приймаючи до уваги форму та зміст висловленої обвинуваченим ОСОБА_3 позиції щодо укладеної угоди, суд приходить до висновку, що прокурором під час її укладення не в повній мірі були враховані, як обставини, визначені уст. 470 КПК України, так і істотні умови угоди про визнання винуватості, передбаченіст. 472 КПК України.
		Як зазначалось вище, обов`язковою умовою для затвердження угоди про визнання винуватості є беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, що нерозривно пов`язано із наявністю фактичних підстав для визнання винуватості підозрюваного.
		Разом з тим, у підготовчому судовому засіданні під час дотримання вимогКПК Українищодо роз`яснення обвинуваченому суті обвинувачення та з`ясування факту його визнання вини в тому, що ставиться йому в вину стороною обвинувачення, обвинувачений ОСОБА_3 висловився таким чином, що викликало розумні сумніви в суду щодо беззастережності такого визнання.
		Так, під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 стверджував, що дійсно він приймав участь у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, але не одноособово, як про це зазначено в обвинувальному акті, а спільно з іншою особою, при цьому зазначена особа усвідомлювала, що вони спільно вчиняють крадіжку та їх дії були об`єднані спільним умислом. Також, ОСОБА_3 повідомив, що ним не викрадалося майно, яке зазначено в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, а саме емальований таз, щодо вчинення другого епізоду крадіжки надав суперечливі пояснення.
		Таким чином, в ході розгляду судом угоди про визнання винуватості встановлено, що обвинувачений не визнає вину у інкримінованому злочині в повному обсязі та оспорює фактичні обставини вчинення такого злочину, які викладені у формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості. Отже відсутня така обов`язкова умова як для укладання, так і для затвердження угоди про визнання винуватості, передбаченаст. 472 КПК України, як беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
		Враховуючи, що умови укладеної угоди про визнання винуватості суперечать вимогамКПК України, суд вважає за необхідне відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості.
		Що стосується заяви прокурора про продовження розгляду справи в судовому провадженні в загальному порядку, суд зазначає наступне.
		Як вбачається з приписів ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. В такому випадку розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди. Таким чином, можна зробити висновок, що у разі прийняття рішення про відмову у затвердженні угоди досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку з враховуванням того, коли саме було досягнуто угоди - під час досудового розслідування чи судового провадження відповідно, що узгоджується з положеннями абз. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України. 
		Частиною 3 ст.314 КПК України визначено виключний перелік рішень, які суд має право прийняти у підготовчому судовому засіданні. Зокрема, пунктом 1 цієї норми передбачено, що суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
		Тобто, прийняття саме такого процесуального рішення у підготовчому судовому засіданні відповідає вимогам чинного кримінального процесуального закону за результатми провадження на підставі угоди, досягнутої під час досудового розслідування, яка направлена до суду розом з обвинувальним актом у відповідності до вимог ч. 1 ст. 474 КПК України.
		Також, суд наголошує, що прийняття рішення згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України не є повернення обвинувального акту у відповідності до п. 3 ч.3 ст. 314 КПК України, оскільки обвинувальний акт судом не перевірявся на відповідність вимогамст. 291 КПК Україниі не був предметом дослідження під час підготовчого судового засідання. 
		Таким чином,враховуючи,що угодипро визнаннявинуватості,укладена 25листопада 2022року міжпрокурором Кременчуцькоїокружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 укримінальному провадженні№12022170540000367від 15листопада 2022за обвинуваченням ОСОБА_3 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України,досягнуто під час досудового розслідування, а не під час підготовчого чи судового провадження, суд, керуючись положеннями п.1 ч.3ст. 314 КПК України, прийшов до висновку про необхідність відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, прокурору для продовження досудового розслідування.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.314,471,474 КПК України, суд,
		 
		Ухвалив:
		Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості від 25 листопада 2022 року, укладеної між прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 ..
		Повернути кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022170540000367 від 15 листопада 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України прокурору Кременчуцької окружної прокуратури для продовження досудового розслідування.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Повний текст ухвали суду оголошено 23.01.2023.
		 
		Суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...