Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/8141/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2023. Зареєстровано: 24.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2023.
Дата набрання законної сили: 11.01.2023
Номер судового провадження: А/857/12251/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/8141/21 пров. № А/857/12251/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого-судді - Мікули О. І.,
		суддів- Курильця А. Р., Кушнерика М. П., 
		з участю секретаря судового засідання- Єрошовї Ю. С.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-МК 8" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 380/8141/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-МК 8" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватне підприємство "МС Проект" про визнання протиправною та скасування постанови,-
		 
		суддя в 1-й інстанції  Гулик А. Г., 
		час ухвалення рішення  27.06.2022 року, 
		місце ухвалення рішення  м. Львів,
		дата складання повного тексту рішення  07.07.2022 року,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю МС-МК 8 звернулося в суд з позовом до відповідача- Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 квітня 2021 року №55-м.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що суд першої інстанції не врахував того факту, що всупереч вимогам п.7-1 Порядку №553 позапланова перевірка проведена заступником начальника відділу інспекційної роботи відповідача Літавим В. М. одноособово без створення комісії та колегіального розгляду звернення, розгляд справи був здійснений у відсутності заявника, тому такий мав бути перенесений на іншу дату. Також покликається на те, що позивачем вживалися усі заходи для забезпечення здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва, вина позивача у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності відсутня. Просить вимоги апеляційної скарги задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову. якою адміністративний позов задовольнити.
		Відзив на апеляційну скаргу відповідачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи без їх участі за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін з таких підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що з метою перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил, на підставі наказу (розпорядження) ІДАБК у м.Львові від 05 квітня 2021 року №231-п та на підставі приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виданих ПП МС Проект та ОСОБА_1 від 02 лютого 2021 року відповідач видав направлення на проведення позапланового заходу від 05 квітня 2021 року №231-пп. Строк проведення перевірки 05 квітня  16 квітня 2021 року. 
		Позапланова перевірка здійснювалася заступником начальника відділу інспекційної роботи відповідача Літавим В.М. з виїздом на об`єкт: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Малоголосківській, 12Б у м.Львові.
		За результатами перевірки складено Акт від 16 квітня 2021 року №231-п (далі  Акт перевірки), в якому встановлено порушенням позивачем:
		- приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02 лютого 2021 року встановлено, що згідно з журналом загальних робіт, актів на закриття прихованих робіт, журналу авторського нагляду від особи, що здійснює авторських нагляд на об`єкті, зауваження відсутні, однак вказане суперечить схемам виконавчого знімання, наданим генеральним підрядником, з наявними відхиленнями вертикальних конструкцій від довжини прольоту до елементів на відмітці. В ході перевірки вказаного припису особа, що відповідальна за здійснення авторського нагляду, не усунула вказані порушення;
		- приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02 лютого 2021 року, виданим проектувальнику (ПП МС Проект) встановлено, що згідно з техніко-економічними показниками загальної пояснювальної записки та експертного звіту від 21 серпня 2019 року за №21-08/19/А вказаного об`єкта, поверховість становить 9 поверхів. Однак середньо-планувальна позначка землі знаходиться на відмітці більше, ніж 2 метри верху плити перекриття цокольного поверху, тому даний поверх враховується в поверховість. Водночас, земельна ділянка згідно з даними зонінгу знаходиться в зоні Ж-5 (5-9 поверхів), що свідчить про порушення поверховості (10 поверхів замість 9). Зберігання велосипедів не запроектовано. В ході перевірки вказаного припису проектувальник порушення не усунув.
		ПП МС Проект листом від 12 квітня 2021 року №12-04/21 повідомило ІДАБК у м.Львові, що авторський нагляд на об`єкті не проводиться, у зв`язку з відсутністю доступу групи авторського нагляду на об`єкт, а також відсутністю діючого договору на проведення авторського нагляду з замовником будівництва. 
		З урахуванням викладеного відповідач склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 квітня 2021 року щодо ТОВ МС-МК 8.
		16 квітня 2021 року ІДАБК у м.Львові винесла припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил в термін протягом 10 днів з дня отримання вказаного припису.
		Факт отримання позивачем 26 квітня 2021 року Акта перевірки, припису та протоколу від 16 квітня 2021 року підтверджується рекомендованим поштовим відправленням №7903406970170.
		За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності постановою ІДАБК у м.Львові від 29 квітня 2021 року №55-м позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 113500 грн. 
		Вказана постанова направлена позивачу та отримана ним 11 травня 2021 року, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням №7903406949074.
		Не погоджуючись з постановою ІДАБК у м.Львові від 29 квітня 2021 року №55-м, позивач звернувся з цим позовом у суд. 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил на об`єкті Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Малоголосківській, 12Б у м.Львові проведена відповідачем з додержанням вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, Порядку №553, Порядку №244. Факт незабезпечення позивачем (замовником) здійснення авторського нагляду на об`єкті Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Малоголосківській, 12Б у м.Львові не спростовано, тому висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими, а постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 квітня 2021 року №55м - правомірною.
		Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
		У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
		У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
		Як правильно зазначив суд першої інстанції, перевіряючи оскаржені рішення на предмет відповідності критеріям правомірності, необхідно виходити з наступного. 
		Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень ч.2 ст.2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
		Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
		При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
		Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
		При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
		Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
		Так, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі  Порядок №553) визначена процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. 
		Ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Відповідно до п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
		З матеріалів справи вбачається, що з метою перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил, на підставі наказу (розпорядження) ІДАБК у м.Львові від 05 квітня 2021 року №231-п та на підставі приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виданих ПП МС Проект та ОСОБА_1 від 02 лютого 2021 року відповідач видав направлення на проведення позапланового заходу від 05 квітня 2021 року №231-пп. Строк проведення перевірки 05 квітня  16 квітня 2021 року. 
		Крім того, як вбачається зі змісту акта перевірки, така проводилась у присутності представника позивача, який в останній день перевірки для підписання та отримання вказаного акта не з`явився. Вказаний факт підтверджується також показами свідка інспектора ІДАБК у м.Львові ОСОБА_2 , який проводив перевірку, допитаного у судовому засіданні 27 червня 2022 року. 
		Згідно з п.16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
		Порядок накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі  Порядок №244). 
		Так, п.9 вказаного Порядку передбачає, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		Відповідно до п.10 Порядку №224 уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.
		Згідно з ч.3 ст.11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначенихабзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.
		Абз.3 п.21 Порядку №553 передбачає, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
		Як встановлено судом, представник позивача в останній день перевірки не з`явився, у зв`язку з чим відповідач надіслав позивачу Акт перевірки, припис та протокол від 16 квітня 2021 року рекомендованим поштовим відправленням №7903406970170. 
		Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, вказане спростовує доводи позивача про не ознайомлення з результатами перевірки та проведення такої без участі його представника. 
		П.16 Порядку №244 передбачає, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
		Відповідно до п.19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби  на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
		Згідно з п.21 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач явку представника на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не забезпечив, хоча й був повідомлений про дату, час і місце проведення такого. 
		Відповідно до п.17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
		Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
		Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
		З встановлених обставин справи на підставі матеріалів справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що перевірка вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил на об`єкті Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Малоголосківській, 12Б у м.Львові проведена з додержанням вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, Порядку №553 та Порядку №244.
		Доводи апелянта про те, що відповідачем не дотримано вимог п.7-1 Порядку №553 колегія суддів відхиляє, як безпідставні, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, у спірних правовідносинах підставами для цієї позапланової перевірки було виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Інші зазначені апелянтом в апеляційній скарзі обставини щодо процедури проведення позапланової перевірки, крім вищеописаних обставин, на думку колегії суддів, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
		Щодо висновків суду першої інстанції про порушення вимог містобудівного законодавства, яке стало підставою для прийняття оскарженої постанови, то колегія суддів зазначає наступне.
		Як вбачається зі змісту оскарженої постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, такою визнано ТОВ «МС - МК 8» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 113500 грн.
		Відповідно до п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність передбачає, що під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. 
		Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.
		Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
		У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
		Порядок здійснення авторського нагляду затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 №903 (далі  Порядок №903). 
		Так, відповідно до п.2 Порядку №903 авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.
		Проаналізувавши наведені вище правові норми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що авторський нагляд має здійснюватися відповідальною особою на всіх етапах будівництва. Виконанню вказаних обов`язків передує укладення між замовником та відповідальною особою договору пор здійснення авторського нагляду. 
		Вказана позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 серпня 2021 року у справі №804/16198/15.
		Як вбачається зі змісту листа ПП МС Проект від 12 квітня 2021 року №12-04/21, авторський нагляд за об`єктом Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Малоголосківській, 12Б у м.Львові не проводився, у зв`язку з відсутністю доступу групи авторського нагляду на об`єкт, а також відсутністю діючого договору на проведення авторського нагляду з замовником будівництва. 
		Судом також встановлено, що договір на проведення авторського нагляду з замовником будівництва, зокрема чинний договір на проведення авторського нагляду з замовником будівництва, відсутній. Доказів на спростування вказаних обставин ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи позивач не надав.
		З пояснень ПП МС Проект та ОСОБА_1 вбачається, що договір на проведення авторського нагляду з замовником будівництва не укладався. Була лише усна домовленість. 
		Крім того, у позовній заяві позивач підтверджує факт нездійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва. Разом з тим, наполягає на відсутності його вини у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. 
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов`язковою передумовою для виконання обов`язків з авторського нагляду на об`єкті будівництва є укладення між замовником та відповідальною особою договору про здійснення авторського нагляду. Лише після укладення вказаного договору замовник може вимагати від відповідальної особи виконання своїх обов`язків щодо здійснення авторського нагляду. 
		Разом з тим, як встановлено судом та визнається позивачем, договір на проведення авторського нагляду не укладався. Відповідно, у позивача не було підстав вимагати від ПП МС Проект та ОСОБА_1 з`явитися на об`єкт будівництва для забезпечення авторського нагляду. Доказів вчинення дій, спрямованих на укладення договору на проведення авторського нагляду позивач не надав. 
		Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, доводи позивача про відсутність його вини у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності є безпідставними. 
		Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем (замовником) не забезпечено здійснення авторського нагляду на об`єкті Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Малоголосківській, 12Б у м.Львові, у зв`язку з чим висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, є обґрунтованими, а постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 квітня 2021 року №55м - правомірною. 
		Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в частині відсутності порушення вимог містобудівного законодавства, яке стало підставою для прийняття оскарженої постанови, не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. 
		Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
		Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
		Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
		Відповідно до ч.2 ст.6 КАС Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
		Керуючись ст.139, 229, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-МК 8" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 380/8141/21 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. 
		 
		Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець   М. П. Кушнерик  Повне судове рішення складено 23 січня 2023 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...