Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 458/53/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2023. Зареєстровано: 24.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2023.
Дата набрання законної сили: 23.02.2023
Номер судового провадження: 1-кп/458/22/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023142340000005

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 458/53/23
		1-кп/458/22/2023
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23.01.2023                                 м. Турка
		Турківський районний суд Львівської області в складі:
		головуючий суддя ОСОБА_1 , 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		за участі сторін кримінального провадження 
		сторона обвинувачення, прокурор Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 ,
		потерпіла ОСОБА_4 ,
		сторона захисту:
		обвинувачений  ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Турка Самбірського району Львівської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових 03.01.2023року №12023142340000005 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Турка Турківський район Львівська область, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, з професійно-технічною освітою, не одружений, не є особою з інвалідністю, військовозобов`язаний, згідно ст.89 КК України раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_5 , 26.12.2022 року приблизно о 16.30 год, знаходячись в приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту із співмешканкою ОСОБА_4 , з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, наніс потерпілій два удари правою рукою в ділянку голови, спричинивши таким чином потерпілій рубець в лобно-висково-тім`яній ділянці голови зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Суд вважає, що дії  ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України  у вмисному спричиненні легких тілесних ушкоджень.
		Позицій учасників судового провадження.
		Позиція сторони обвинувачення.
		Прокурор в засіданні зазначив, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, кваліфікація є вірною і обґрунтованою, а винність обвинуваченого повністю підтверджена отриманими доказами. Незважаючи на те, що свою вину за інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_5 визнав на досудовому розслідуванні повністю, зазначив, що відносно обвинуваченого доцільно обрати покарання в межах укладеної угодипро примирення.Окрім цього,прокурор звернувувагу,що 13.01.2023року міжпотерпілою іпідозрюваним,в порядку,передбаченому ст.ст.469,471КПК Україниукладено угодупро примирення. Такожпрокурор зазначив,що умовиугоди відповідаютьінтересам суспільствата непорушують права,свободи чиінтереси сторінабо іншихосіб. Зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, не заперечує і просить цю угоду затвердити і призначити підсудному узгоджену в угоді міру покарання.
		Позиція обвинуваченої особи.
		Підсудній  ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив судзатвердити угодупро примиренняміж потерпілоюособою іним,свою винувизнав беззастережноповністю,просив призначитиузгодженуміру покарання,згодний зумовами угоди,розуміє наслідкиукладання угоди,угода булаукладена добровільно,без будь-якогопримусу тапросив судзатвердити укладенуугоду. В судовому засіданні повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді.
		Позиція потерпілої особи.
		Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просила суд затвердити угоду про примирення між потерпілою особою і підозрюваним, вказавши при цьому, що це її син, якому вона пробачила вчинені правопорушення.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілою особою та підозрюваним, суд виходить з наступного.
		Статтею 474 КПК України регламентований загальний порядок судового провадження на підставі угоди.
		Згідно з даною угодою про примирення між потерпілою і підозрюваним сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій  ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України, підозрюваний у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення; щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. 
		Також, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди  ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 125 КК Україниу вигляді 30 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 510 гривень.
		В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваному.
		Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК Українипитання про можливість затвердження даної угоди про примирення між потерпілим і підозрюваним, суд виходить з наступного.
		Частиною 3 ст.314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти відповідні рішення, в тому числі положеннями п.1 ч.3 ст.314 КПК України визначено, що суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468 - 475 КПК України.
		Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Відповідно до ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим морже бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Судом встановлено, що 13.01.2023року між потерпілою  ОСОБА_4 та підсудним (на момент підписання  підозрюваним)  ОСОБА_5 укладена угода про примирення, яка була скерована до суду разом із обвинувальним актом.
		В судовому засіданні судом встановлено, що  ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК Українияк вмисне спричинення легких тілесних ушкоджень.
		Дане кримінальне правопорушення, санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
		Згідно ч.1 ст..12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
		Згідно ч.2 ст.12 КК України кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому  ОСОБА_5 відповідно до ст..66 КК Україниє його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, який внутрішньо переконавшись, надавши критичну оцінку своїй протиправній поведінці через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, активно, за власною ініціативою сприяв розкриттю правопорушеня, надавав докази і іншу інформацію про свою злочинну діяльність. Тому судом враховано як обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого це щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки згідно п.1 ч.1 66КК Україниобставинами, які пом`якшують покарання є щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину, і такі обставини характеризують знижений ступінь суспільної небезпеки особи правопорушника та вчиненого ним діяння, слугують критерієм індивідуалізації покарання.
		Формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Зважаючи на вказане, в діях ОСОБА_5 проявилося щире каяття.
		Судом враховано вимоги постанови Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №559/1037/16-к, де надано роз`яснення, що активне сприяння розкриття злочину і щире каяття є окремими обставинами, що пом`якшують покарання, у зв`язку з чим суд розцінює щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину альтернативними, незалежними, окремо існуючими обставинами, що пом`якшують покарання.
		Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст..67 КК України, є вчинення правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинення правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинуваченийцілком розуміє права, визначені ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, передбачені ст..476 КПК України, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Згідно з ч. 6ст. 474 КПК Українисуд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним.
		Не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того, укладена угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.
		Судом також встановлено, що укладання угоди про примирення між потерпілою стороною та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.
		Відповідно до ч.7ст.474 КПКсуд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
		При цьому суд зазначає, що обумовлення сторонами угоди у її тексті факультативних питань, які не передбачені загальними вимогами до таких угод згідно з ст.472 КПК України (зокрема щодо пропонованої міри покарання та стягнення процесуальних витрат), та які належать до дискреційних повноважень суду при ухваленні вироку, є пропозиціями до суду, які самі по собі не порушують прав та свобод сторін.
		Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні даної угоди, передбачених ч.7 ст.474 КПК України.
		Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні вимоги, визначенні ст..471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої злочином, узгоджене покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст..473 КПК України, наслідки невиконання угоди, дата її укладання та підписи.
		Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про примирення між потерпілою і підозрюваним  ОСОБА_5 відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість затвердження даної угоди та призначення підозрюваному узгодженого сторонами виду та міри покарання.
		Згідно з ч.5 ст.65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про про примирення між потерпілою і підозрюваним суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		Відтак загалом суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно судовою дискрецією у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		В постановах Верховного Суду від 27.02.2018 в справі №203/378/17 та 29.11.2018 в справі №761/6774/16-к міститься посилання на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 року №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», в п.12 якої зокрема зазначено, що «чинні КК і КПК регулюють два різновиди звільнення від відбування покарання з випробуванням: 1) загальний - коли вимагається встановлення можливості виправлення засудженого без відбування покарання; 2) спеціальний - у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, для укладення якої з`ясування питань, визначених у ч. 1 ст. 75 КК, не є обов`язковим. У зв`язку з чим, якщо ж сторони узгодили покарання та досягли домовленості щодо звільнення підозрюваного/обвинуваченого від його відбування з випробуванням, відповідно до частин 2, 3 ст. 75 КК суд зобов`язаний прийняти рішення про таке звільнення у випадку затвердження угоди про примирення або визнання винуватості за наявності сукупності таких умов: 1) сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років; 2) узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням; 3) угода відповідає чинному законодавству та підстави для відмови в її затверджені визначені КПК (пункти 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК) відсутні».
		Питання про судові витрати суд вирішує на підставіст.124 КПК України. 
		У відповідності до положень ч.2 ст.124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, здійснені документально підтверджені процесуальні витрати.
		Згідно п.2 ч.4 ст.374 КПК Україниу резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення про цивільний позов. В рамках кримінального провадження не було пред`явлено цивільного позову.
		В рамках кримінального провадження прокурором в порядкуст.128 КПК Українине було пред`явлено цивільного позову.
		Потерпіла ОСОБА_4 претензії матеріального та морального характеру не висувала, цивільного позову в рамках кримінального провадження не пред`явлено.
		Потерпіла сторона по даному кримінальному провадженні цивільного позову в рамках кримінального провадження не пред`являла.
		У кримінальному провадженні відсутні витрати на залучення експерта.
		Оскільки по справі відсутні процесуальні витрати, суд в такому випадку не вирішує дане питання. 
		Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
		В кримінальному провадженні заходи забезпечення не застосовувалися, у зв`язку з чим дане питання судом не вирішується.
		Стосовно  ОСОБА_5 в ході досудового слідства не обирався запобіжний захід.
		Суд не вбачає підстав і потреби в зміні або в обранні відносно  ОСОБА_5 запобіжного заходу на цьому етапі судового розгляду.
		Покарання, яке обирає суд є пропорційним характеру вчиненого  ОСОБА_5 дій та їх небезпечності, і є необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Окрім цього, суд не вбачає підстав вважати, що обране покарання буде явно несправедливим унаслідок м`якості.
		Судом також враховано вимоги п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7,8,9,30-33,110,314,369-371,373,374,376, 473,475 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		Затвердити угоду про примирення між потерпілою  ОСОБА_4 і підозрюваним ОСОБА_5  у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2023року №12023142340000005 за обвинуваченням  ОСОБА_5  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.125  КК України яка укладена 13.01.2023 року.
		ОСОБА_5  визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК КК України тапризначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
		Запобіжний захід щодо  ОСОБА_5  на даній стадії не обирати до набрання вироком законної сили.
		Докази, які підтверджують вину в скоєному і які були оголошені прокурором в судовому засіданні і долучені судом до матеріалів кримінального провадження, а також докази, які характеризують обвинувачену особу - зберігати при матеріалах кримінальної справи.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст..394 КПК України.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Роз`яснити учасникам провадження, що згідно ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
		Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.
		Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку: потерпілим, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, не роз`яснення йому наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.6,7 ст. 474 КПК України.
		Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку підозрюваним, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.5-7 ст.474 КПК України.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, потерпілій особі та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...