Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/6190/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2023.
Дата набрання законної сили: 19.01.2023
Номер судового провадження: 51-1399км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019240010000293

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		19 січня 2023 року
		м. Київ
		справа № 686/6190/19
		провадження № 51-1399км22
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		головуючого                                               ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання               ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №  12019240010000293, щодо
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , раніше не  судимого,
		засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15, ч.  1 ст.185, ч. 1 ст. 369Кримінального кодексу України (далі - КК).
		 
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 вересня 2021  року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК до покарання у  виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; за ч. 1 ст. 369 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 2000  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено йому остаточне покарання у  виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.
		Крім того, на підставі статей 961, 962 КК застосовано до ОСОБА_7 спеціальну конфіскацію та конфісковано у власність держави 3000 гривень, що належали йому і були визнані речовими доказами як предмет кримінального правопорушення.
		Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
		Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 змінено.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у  зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Виключено з резолютивної частини вироку посилання на положення ч. 1 ст. 70 КК при призначенні ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів.
		Ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 369 КК до покарання у  виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень. У решті вирок суду залишено без змін.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 18 січня 2019 року о 17:00 год., перебуваючи у торговому залі в приміщенні магазину «Продукти-1128», що належить ТОВ «АТБ Маркет» і знаходиться по вул. Подільській, 25 
		у м. Хмельницькому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на  викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто із  сторонніх осіб не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно, шляхом вільного доступу намагався викрасти одну банку кисломолочного продукту ємкістю 100 мл марки «Лактонія Імун+чорниця 1,5%», вартістю 10  гривень; цукерку марки «Nestle Nuts» вагою 42 г, вартістю 13,10 гривень; упаковку смаженого солоного арахісу зі смаком сиру марки «Своя Лінія» масою 80  г, вартістю 11 гривень; плитку молочного шоколаду «Milennium Gold» з цільним лісовим горіхом масою 100 г, вартістю 26,50 гривень; кишеньковий LED ліхтарик вартістю 33,30 гривень; елемент живлення лужний 2 шт. марки «Durasel AA LR6», вартістю 28,50 гривень; два упакування з кільцями копченими кальмару масою 36  г кожна, вартістю 18,10 гривень за одну одиницю товару, загальною вартістю 36,20 гривень; молочний шоколад з начинкою зі смаком імбиру марки «Roshen «Tidbit» масою 38 г, вартістю 11,20 гривень; кабель USB-Micro USB для заряду та обміну даних мобільних пристроїв вартістю 19 гривень; два шоколадні батончики марки «Vobro Frutti di Mare» масою 38 г кожен, вартістю 9,50 гривень за штуку, загальною вартістю 19 гривень, та батончик марки «Nestle Lion White Rock» масою 42 г, вартістю 7 гривень, які сховав до зовнішньої верхньої правої та зовнішньої верхньої лівої кишені своєї куртки, в яку був одягнений, попрямував до розрахункових кас магазину та, не розрахувавшись за товар, вийшов з цим викраденим товаром за межі розрахункових кас, де був зупинений працівниками охорони.
		Отже, ОСОБА_7 , виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, розпорядитися товаром не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони за межами розрахункових кас на виході з магазину. Вказаними протиправними діями ОСОБА_7 міг завдати ТОВ «АТБ Маркет» майнової шкоди на загальну суму 214,80 гривень.
		Крім того, 25 січня 2019 року близько 10:00 год. з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК, ОСОБА_7 був запрошений для дачі пояснень до слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області та, діючи умисно, з метою уникнення кримінальної відповідальності, знаходячись поруч з адміністративною будівлею Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, що по вул. Пушкіна, 15 у  м. Хмельницькому, в ході розмови з ОСОБА_8 запропонував надати йому неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень за його сприяння в межах наданих йому повноважень у вирішенні питання щодо закриття кримінального провадження №  12019240010000293 та уникнення ОСОБА_7 кримінальної відповідальності.
		У той же день заступник начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в  Хмельницькій області ОСОБА_8 , діючи відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», після відмови від отримання неправомірної вигоди про вказаний факт письмово повідомив керівника правоохоронного органу, а саме начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області.
		В подальшому, 26 січня 2019 року близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_7 , діючи умисно, у власних інтересах, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на  надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення нею дій в інтересах ОСОБА_7 , перебуваючи у службовому кабінеті № 406 заступника начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, розташованого по вул. Пушкіна, 15 у м. Хмельницькому, в ході розмови із   ОСОБА_8 попросив його за винагороду посприяти, в межах наданих йому повноважень, у вирішенні питання щодо уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, після чого надав ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 3000 гривень, які поклав на його робочий стіл.
		 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо  ОСОБА_7 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що всупереч вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційний суд не перевірив всі доводи його апеляційної скарги, не надав на них аргументованих відповідей, не  провів аналізу та оцінки обставин кримінального провадження. На думку захисника, апеляційний суд залишив поза увагою доводи апеляційної скарги щодо можливої провокації злочину. При цьому стверджує, що матеріали кримінального провадження підтверджують ініціативу і спрямованість зусиль працівників поліції на підбурювання ОСОБА_7 вчинити злочин.
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_7 - змінити в  порядку, передбаченому ч. 2 ст. 433 КПК, у частині призначеного йому покарання за ч. 1 ст. 369 КК.
		 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а судові рішення щодо  ОСОБА_7 необхідно змінити в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 433 КПК, на таких підставах.
		Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
		Доводи касаційної скарги захисникаОСОБА_6 про необґрунтованість засудження ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 369 КК є безпідставними.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції дослідив зібрані у ньому докази в їх сукупності за критеріями, визначеними ч. 1 ст.  94 КПК, та дійшов правильного висновку про доведеність винуватості  ОСОБА_7 за пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, чи надає таку вигоду, дій з використанням службового становища.
		У судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_7 вину у вчиненні вказаного злочину не визнав і пояснив, що слідчий ОСОБА_9 , у якого він поцікавився, чи можна вирішити питання щодо уникнення ним кримінальної відповідальності за  вчинену крадіжку, своєю поведінкою та діями створив умови та підбурив його до передачі неправомірної вигоди ОСОБА_8 .
		Ці показання обвинуваченого суд належно перевірив і дійшов обґрунтованого висновку, що винність ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.  369 КК, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.
		При цьому суд у вироку послався на показання свідка ОСОБА_8 , котрий обіймає посаду заступника начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в  Хмельницькій областіі в судовому засіданні пояснив, за яких обставин 25 січня 2019 року ОСОБА_7 запропонував надати йому неправомірну вигоду в розмірі 3000 гривень за сприяння у вирішенні питання про закриття кримінального провадження і не притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 1 
		ст. 185 КК, а 26 січня 2019 року в службовому кабінеті № 406 ОСОБА_7 надав неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень.
		Крім того, судом досліджено та наведено у вироку показання свідка ОСОБА_9 - слідчого Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, котрий здійснював досудове розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_7 . Так, свідок ОСОБА_9 показував, що 25 січня 2019 року за  його викликом для дачі показань до відділу поліції прибув ОСОБА_7 , який під час розмови поцікався про можливість вирішення питання про уникнення ним кримінальної відповідальності за вчинену крадіжку, в зв`язку з цим він зателефонував до ОСОБА_8 і попросив про зустріч з ОСОБА_7 . При  розмові між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 присутній не був, останній повідомив про подальше розслідування даного кримінального провадження. 
		Суд дослідив і послався у вироку й на дані протоколів від 27 січня 2019 року про результати здійснення аудіо-, відеоконтролю особи, контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, відеозаписи, на яких зафіксовано проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій. Також суд вказав, що відповідно до зазначених доказів 26 січня 2019 року о 17 год. 20 хв. ОСОБА_7 зайшов у кабінет в приміщенні Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області 
		по вул. Пушкіна, 15 в м. Хмельницькому, в якому за робочим столом сидів ОСОБА_8 , та сів праворуч від нього. В ході розмови ОСОБА_7 запитує: «Всьо гуд?», ОСОБА_8 перепитує: «Що ти маєш на увазі гуд?». На це ОСОБА_7 відповідає: «Про то що говорили». В ході подальшої розмови на запитання ОСОБА_8 : «І що ти хочеш взагалі?», обвинувачений уточняє: «Щоб в мене ніяких проблем з законом не було» і пропонує за вирішення питання три тисячі гривень. На цю пропозицію ОСОБА_8 відповідає: «Ти понімаєш, що це фактично дача хабара», в подальшому ОСОБА_7 дістає згорнуті у двоє грошові купюри та кладе їх на робочий стіл ОСОБА_8 . На репліку ОСОБА_8 : «За що?» ОСОБА_7 відповів: «Щоб було все нормально».
		На підтвердження встановлених обставин суд навів у вироку й дані протоколу огляду місця події від 26 січня 2019 року з відеозаписом, відповідно до яких на момент огляду в службовому кабінеті № 406 заступника начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 знаходились дві особи - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на робочому столі було виявлено і вилучено кошти в сумі 3000 гривень; рапорту ОСОБА_8 від 25 січня 2019 року, зареєстрованого в ЖЄО ХВП за № 1703, згідно з яким ОСОБА_8 повідомляє начальника Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_10  про те, що 25 січня 2019 року під час спілкування з ОСОБА_7 з приводу вчинення ним крадіжки в магазині «АТБ Маркет» останній запропонував ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 3000 гривеньза не притягнення його до  відповідальності та закриття кримінального провадження; інші досліджені докази.
		Отже, дослідивши та оцінивши вказані у вироку докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд першої інстанції правильно встановив обставини кримінального провадження, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 запропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, чи надає таку вигоду, дій з використанням службового становища і  правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 369 КК.
		Доводи ж касаційної скарги захисника ОСОБА_6 про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону є  безпідставними.
		Здійснюючи апеляційний розгляд, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.  419 КПК належно перевірив доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , у тому числі й доводи про відсутність у діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, надав на них вичерпні відповіді, навів мотиви, з яких виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими керувався. З  наведеними в ухвалі апеляційного суду підставами, з яких зазначені доводи апеляційної скарги визнано необґрунтованими, погоджується й колегія суддів касаційного суду.
		Так, апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги захисника, який вказував, що зміст витягу з ЄРДР суперечить Положенню про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а відомості про надання неправомірної вигоди до вчинення цього злочину вже було внесено до ЄРДР.
		Визнаючи ці доводи захисника безпідставними, апеляційний суд зазначив, що відповідно до матеріалів кримінального провадження підставою для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 369 КК слугували матеріали правоохоронних органів, а  саме рапорт заступника начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в  Хмельницькій області ОСОБА_8 , досудове розслідування здійснювалось виключно відносно ОСОБА_7 та в межах обставин, викладених у  зазначеному рапорті.
		Згідно ж із даними витягу з ЄРДР до нього було внесено 25  січня 2019 року відомості про те, що 25  січня 2019 року до СВ Хмельницького ВП ГУНП в  Хмельницькій області надійшов рапорт заступника начальника СВ Хмельницького ВП ГУНП в  Хмельницькій області про те, що особа ОСОБА_11 під час спілкування запропонувала надати неправомірну вигоду за не притягнення її до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення. Отже, зміст внесених фактичних обставин свідчить саме про пропозицію надання неправомірної вигоди, а не факт надання такої вигоди.
		Поряд з тим відповідно до обвинувального акта органом досудового розслідування дії  ОСОБА_7 було кваліфіковано саме за ч. 3 ст. 369КК як пропозиція службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує, дій з  використанням наданого їй службового становища.
		Водночас зазначення у витягу з ЄРДР особи як ОСОБА_11 не можна вважати порушенням вимог ст. 214 КПК, оскільки до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з  іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 цього Кодексу), а відомості про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, вносяться до ЄРДР з моменту набуття особою статусу підозрюваного та обвинуваченого.
		Також апеляційний суд належно перевірив доводи апеляційної скарги захисника про провокацію злочину працівниками поліції і визнав їх необґрунтованими, навівши в ухвалі мотиви, з якими погоджується й колегія суддів касаційного суду.
		Відповідно до частин 1, 3 ст. 271 КПК контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем.
		Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів судова практика виробила змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		Для встановлення факту провокації злочину визначальним є з`ясування питань: чи  були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад ініціатива в контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування; чи  було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у  правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у  злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		Вказані вимоги узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини -  рішеннями у справах «Тейшейра де Каштру проти Португалії» від 09 червня 1998  року, «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року.
		Зокрема, у рішенні від 09 червня 1998 року в справі «Тейшейра де Каштру проти Португалії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що підбурювання з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли працівники таких органів або особи, які діють за їх вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. 
		Проаналізувавши обставини кримінального провадження, досліджені судом першої інстанції докази, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність ознак провокації злочину правоохоронними органами.
		При цьому апеляційний суд послався на дані, що містяться у протоколі про результати проведення НСРД у виді аудіо-, відеоконтролю особи, та вказав, що під час зустрічі 26 січня 2019 року ОСОБА_8 займав пасивну роль у діалозі з   ОСОБА_7 і будь-яких ознак провокування чи підбурювання ОСОБА_7 до вчинення злочину не  вбачається.
		Наведене об`єктивно підтверджується тим, що саме ОСОБА_7 в ході зустрічі з   ОСОБА_8 казав, що прийшов домовитись закрити справу, щоб у нього не  було жодних проблем із законом, назвав і суму винагороди, яку приніс і вирішив надати в якості «допомоги». При цьому ОСОБА_8 попереджав ОСОБА_7 про протиправність таких дій, вказуючи, «що це фактично дача хабара» і чи розуміє він, що робить, але незважаючи на ці застереження той передав ОСОБА_8 неправомірну вигоду, поклавши на його стіл грошові кошти.
		Крім того, апеляційним судом зазначено, що жодної ініціативи зустрічі, створення обставин та умов вчинення ОСОБА_7 злочину від ОСОБА_8 , тобто особи, якій пропонувалась і в подальшому була надана неправомірна вигода, не  вчинялось.
		Також надано правильну оцінку апеляційним судом і тій обставині, що слідчий ОСОБА_9 неодноразово телефонував ОСОБА_7 , і вказано, щоініціативність зустрічей обумовлювалась об`єктивними причинами, адже саме у  провадженні слідчого ОСОБА_9 перебували матеріали кримінального провадження відносно  ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, й останній викликався для дачі пояснень.
		Водночас у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив, що цікавився у слідчого ОСОБА_9 , чи можна вирішити питання щодо уникнення кримінальної відповідальності; а 25 січня 2019 року прийшов до відділу поліції, оскільки йому подзвонивслідчий ОСОБА_9 і викликав для дачі пояснень.
		Отже, перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що органи досудового розслідування діяли у пасивний спосіб, жодних дій провокаційного характеру не вчиняли і не підбурювали  ОСОБА_7 до вчинення злочину.
		Поряд з тим, у порядку ч. 2 ст. 433 КПК судові рішення щодо ОСОБА_7 підлягають зміні.
		Згідно з вироком  ОСОБА_7 засуджено за злочин, передбачений ч. 1 
		ст. 369 КК, який він вчинив 26 січня 2019 року, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.
		У цей час санкція ч. 1 ст. 369 КК в редакції Закону України від 10 листопада 2015  року № 770-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» (далі - Закон № 770-VIII) передбачала покарання у виді штрафу від п`ятисот до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
		Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VIII), який набрав чинності 01 липня 2020 року, внесено зміни до ст. 369 КК, а саме в абзаці другому частини першої цієї статті слова «від п`ятисот до семисот п`ятдесяти» замінено словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч».
		Суд першої інстанції при ухваленні вироку 08 вересня 2021 року не врахував положення ст. 5 КК і застосував закон про кримінальну відповідальність, який не  мав зворотної дії у часі, оскільки санкція ч. 1 ст. 369 КК в редакції Закону №  2617-VIII містить більш тяжке покарання у виді штрафу в порівнянні з редакцією цієї норми відповідно до Закону № 770-VIII, яка була чинна на час вчиненняОСОБА_7 кримінального правопорушення.
		У зв`язку з цим місцевий суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а апеляційний суд не усунув зазначеного порушення.
		З урахуванням наведеного касаційний суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст.  433 КПК судові рішення щодо ОСОБА_7 змінити і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 369 КК в редакції Закону № 770-VIIIу виді штрафу в  розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить  10 200 гривень.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування судових рішень, не встановлено.
		Отже, касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		у х в а л и в:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
		Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 вересня 2021  року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2022 року щодо ОСОБА_7 на підставі ч. 2 ст. 433 КПК України змінити.
		Вважати    ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 369 КК України в  редакції Закону № 770-VIIIдо покарання у виді штрафу в розмірі 600  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить10 200 гривень.
		У решті судові рішення залишити без зміни.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                            ОСОБА_2                                               ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...