Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 723/5055/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти довкілля.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2023.
Дата набрання законної сили: 18.01.2023
Номер судового провадження: 51-1826км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021262150000339

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 січня 2023 року
		м. Київ
		справа № 723/5055/21
		провадження № 51-1826 км 22
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                   ОСОБА_1 ,
		суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання    ОСОБА_4 ,
		прокурора                                          ОСОБА_5 ,
		в режимі відеконференції 
		захисника                                          ОСОБА_6 , 
		розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 січня  2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від  18 березня 2022 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021262150000339, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 січня                         2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.240 КК та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 51000 ( п`ятдесят одну тисячу) грн.
		Стягнуті з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 2402 грн 68 коп.
		Знятий арешт з вантажного автомобіля (самоскида) марки «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та свідоцтва про реєстрацію самоскида марки «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_1 , дробильної машини та екскаватора марки «ATLAS 1404» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		Вирішені питання щодо долі речових доказів: вантажного самоскиду марки «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання голові Красноїльської ОТГ ОСОБА_8 та свідоцтва про реєстрацію самоскида марки «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_1 , передано власнику ОСОБА_9 ; дробильну машину - передано володільцю ОСОБА_10 .
		Речовий доказ екскаватор марки «ATLAS 1404» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 , конфіскований у дохід держави. Гравійно-піщана сировина та щебень передані в дохід держави.
		Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 18 березня 2022 року вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 січня 2022 року залишений без змін.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення за наступних обставин.
		11 листопада 2021 року, приблизно о 11 год. 30 хв, ОСОБА_7 , не маючи дозвільних документів на проведення руслорегулюючих робіт та видобування корисних копалин, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, на земельній ділянці, яка знаходиться в адміністративних межах смт. Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, умисно здійснив незаконне видобування ґрунту, який є пісковиком слюдистим з кам`янистим пилом, шляхом його забору з котловану за допомогою екскаватора марки «ATLAS 1404» реєстраційний номер НОМЕР_2 та завантажив на вантажний самоскид марки «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо  ОСОБА_7 скасувати, і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Вважає, що при формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, місцевий суд допустив спрощення, усупереч ст. 374 КПК не зазначив чіткого місця вчинення злочину та перелік незаконно видобутого ґрунту як обставин, які підлягають доказуванню.
		Захисник зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо визначення обсягу та порядку дослідження доказів не враховано, що обвинувачений не визнав своєї вини, тому місцевий суд, на думку захисника, не дотримався вимог                ч. 3 ст. 349 КПК, що призвело до однобічності та неповноти судового розгляду. 
		Захисник зазначає, що вказані істотні порушення кримінального процесуального закону вплинули на вирішення питання про винуватість у кримінально-караному діянні, яке ОСОБА_7 не вчиняв, так як видобував пісковик слюдистий, що відноситься до корисних копалин місцевого значення.
		Позиції інших учасників судового провадження
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти касаційної скарги захисника та просила її не задовольняти.
		У письмових запереченнях на касаційну скаргу  прокурор ОСОБА_11   просить касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_7 - без зміни.
		Захисник ОСОБА_6 просила касаційну скаргу задовольнити, судові рішення щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
		Мотиви Суду
		Положеннями ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
		Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. 
		Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Вирок, на думку колегії суддів Верховного Суду, відповідає вимогам ст. 374 КПК. Суд навів у вироку формулювання обвинувачення, визнане доведеним, із зазначенням місця, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення.
		Доводи захисника про неконкретність обвинувачення, а саме не встановлення конкретного місця вчинення кримінального правопорушення та переліку незаконно видобутих корисних копалин, які, на думку захисника, відносяться до корисних копалин місцевого значення, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. 
		Судом першої інстанції встановлено місце вчинення злочину, - земельна ділянка, яка знаходиться в адміністративних межах смт. Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, про що зазначено у вироку.
		У касаційній скарзі захисник стверджує, що засуджений ОСОБА_7 видобував пісковик слюдистий, що, на її думку, відноситься до корисних копалин місцевого значення.
		Доводи захисника спростовуються фактичними обставинами, встановленими судом першої інстанції, які стороною захисту під час апеляційного розгляду не заперечувались.
		Відповідно до Національного класифікатора України ДК 008:2007 «Класифікатор корисних копалин», затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 357 від 12 грудня 2007 року окремо виділяють пісковик (код ДК 008:2007 - 34 002 270), пісковик кварцевий (код ДК 008: НОМЕР_3 ), пісок (ДК 008: НОМЕР_4 ).
		Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 827 пісковик  є багатоцільовою копалиною загальнодержавного значення, що використовується у декількох напрямках, зокрема як «сировина вогнетривка», «сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння)», «сировина для бутового каменю». Пісковик кварцитовидний є видом пісковику, що використовується як «сировина для виробництва кристалічного кремнію».
		Пісковик не входить до переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого вказаною постановою КМУ.
		Згідно Додатку 13 «Кодифікатор корисних копали» наказу Міністерства фінансів України № 719 від 17 серпня 2015 року «Про затвердження форми податкової декларації з рентної плати», пісковик та пісковик кварцитовидний є корисними копалинами загальнодержавного значення.
		Як встановлено судом першої інстанції на підставі висновку експерта № СЕ-19/126-21/9067-ФХД від 23 листопада 2021 року об`єкти, вилучені з місця події, є пісковиком слюдистим з кам`янистим пилом.
		Прослуховуванням аудіозапису судового засідання від 11 січня 2022 року встановлено, що після оголошення в судовому засіданні прокурором обвинувального акта ОСОБА_7 підтвердив зрозумілість пред`явленого обвинувачення, від якого він має захищатися в суді. Захисник у судовому засіданні та обвинувачений ОСОБА_7 не заперечували проти застосування спрощеного порядку дослідження доказів згідно ч. 3 ст. 349 КПК.
		У своїй касаційній скарзі захисник вказує, що під час судового розгляду в суді першої інстанції, який здійснювався в порядку, визначеному положеннями ч. 3 ст. 349 КПК, обвинувачений ОСОБА_7 не до кінця усвідомлював суть наведеної норми процесуального закону та порядку розгляду кримінального провадження без дослідження доказів, а тому не міг повною мірою довести до суду власну позицію та відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення.
		Перевіривши вищенаведені твердження сторони захисту та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що такі доводи захисника є безпідставними з огляду на таке.
		Згідно із ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за наведених у вироку обставинах. Погодився на розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 3                    ст. 349 КПК .
		При цьому суд переконався у правильності розуміння змісту обвинувачення, у добровільності його позиції. Тому суд першої інстанції, з`ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. На підставі ч. 3                 ст. 349 КПК суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом роз`яснено суть даної норми у доступній, чіткій та конкретизованій формі. ОСОБА_7 в судовому засіданні вказав, що роз`яснення йому зрозумілі, та не заперечував проти розгляду провадження без дослідження доказів.
		Вищезазначене підтверджується як журналом судового засідання від 11 січня                   2022 року (а.к.п. 35-38), так і технічним носієм інформації, на якому зафіксовано судовий процес у суді першої інстанції.
		Засуджений ОСОБА_7 не оскаржував вирок суду першої інстанції з підстав порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, зокрема, ч. 3 ст. 349 КПК, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи доведеності винуватості останнього, а лише щодо безпідставної, на його думку, конфіскації речового доказу-екскаватора марки «ATLAS 1404», реєстраційний номер НОМЕР_2 , як знаряддя вчинення злочину.
		За таких обставин підстав вважати, що суд розглянув справу з порушенням вимог кримінального процесуального закону, ст. 349 КПК, як про це  йдеться у касаційній скарзі захисника, немає.
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника в цій частині також.
		У поданій касаційній скарзі захисник ставить питання про безпідставне засудження ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2                          ст. 240 КК, вважає не доведеною винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, без наведення доводів на підтвердження вказаного твердження.
		Проте зазначені доводи колегія суддів Верховного Суду вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
		Кримінальне правопорушення, передбачене вказаною статтею, може бути вчинено у двох формах: 1) порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля або 2) незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
		Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 240 КК настає у разі вчинення діяння хоча б у одній із цих форм (постанова Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі                     № 742/1669/17).
		Диспозицією ч. 2 ст. 240 КК встановлено кримінальну відповідальність за незаконне видобування корисних копалин, та за змістом цього закону кримінальне правопорушення є закінченим з моменту видобування корисних копалин.
		Засуджений ОСОБА_7 визнаний винуватим у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, зокрема у тому, що він здійснив незаконне видобування ґрунту, який відповідно до висновку судового експерта № СЕ-19/126-21/9067-ФХД від 23 листопада 2021 року є пісковиком слюдистим з кам`янистим пилом, шляхом його забору з котловану за допомогою екскаватора марки «ATLAS 1404» реєстраційний номер НОМЕР_2 та завантажив на вантажний самоскид марки «КАМАЗ 5511». 
		Незаконне видобування корисних копалин - це здійснення їх видобування без відповідного дозволу, а тому склад злочину вважається закінченим з початку незаконного видобування корисних копалин незалежно від добутих корисних копалин чи їх кількості.
		Під незаконним видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення слід розуміти порушення встановленого законом порядку і правил вилучення корисних копалин із їх родовищ (покладів), а саме: їх видобування без спеціального дозволу на користування надрами, а також за відсутності спеціального акту, що засвідчує гірничий відвід, та без затвердженого проекту планів гірничих робіт, геологічного вивчення та охорони надр та затвердженого у встановленому законом порядку проекту відведення земель; експлуатацію родовищ корисних копалин з порушенням екологічних вимог проектів та планів розробки, без проходження обов`язкової екологічної експертизи; самовільне розширення меж територій родовищ; здійснення під виглядом дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин промислового видобування корисних копалин тощо. Видобування корисних копалин передбачає дії, які полягають у вилученні з родовищ корисних копалин будь-яким способом.
		Таким чином, за встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин кримінального провадження, дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 2                                    ст. 240 КК.
		Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 419 КПК належно оцінив доводи, викладені в апеляційній скарзі засудженого, та обґрунтовано відмовив у її задоволенні. 
		Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
		Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, касаційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без зміни.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 січня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 18 березня 2022 року залишити без задоволення.
		Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 січня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 18 березня 2022 року щодо                                      ОСОБА_7 залишити без зміни.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...