Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 747/304/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2023. Зареєстровано: 26.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2023.
Дата набрання законної сили: 28.02.2023
Номер судового провадження: 2/747/7/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 747/304/22 
		Провадження № 2/747/7/23 
		 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		25.01.2023 року  смт Талалаївка 
		Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
		 
		головуючої судді Тіщенко Л.В. 
		секретаря Зірки В.П. 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Талалаївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів. В обґрунтування позову зазначає, що він є власником житлового приміщення по АДРЕСА_1 . В будинку зареєстровані але не проживають відповідачі  зять ОСОБА_2 , який не проживає по місцю реєстрації близько п`яти років та внуки ОСОБА_3 , який не проживає по місцю реєстрації більше п`яти років і фактичне місце його проживання позивачу невідомо, та ОСОБА_4 , який не проживає по місцю реєстрації більше року. Дочка позивача  дружина та мати відповідачів ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачі у належному позивачу будинку по місцю реєстрації не проживають, будинком не цікавляться не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не приймають, їх особистих речей у будинку немає. Позивачем не створювались перешкоди відповідачам у користуванні та проживанні у будинку відповідачам не створювались. Реєстрація відповідачів у належному позивачу будинку створює йому перешкоди у користуванні житловою площею, оскільки він не може скористатись субсидіями по сплаті комунальних послуг та не має можливості вільно розпоряджатися своєю власністю. Тому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 . 
		Ухвалою від 12 грудня 2022 року відкрито загальне позовне провадженя по справі та призначено підготовче судове засідання на 20 грудня 2022 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 20 грудня 2022 року проведення засідання відкладено на 10 січня 2023 року та ухвалено повідомити відповідачів через оголошення на веб-сайті Судової влади України. Ухвалою підготовчого судового засідання від 10 січня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та справа призначена до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 25 січня 2023 року, та повідомити відповідачів шляхом поміщення оголошення на сайті судової влади України. 
		В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник не з`явились, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і просять задовольнити. Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить висновку, що оскільки згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності і якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
		Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про місце, дату і час судового засідання повідомлені шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України у відповідності до ст. 128 ЦПК України, яке розміщено 10 січня 2023 року. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, відзиву на позов не подали, про дату час і місце судового розгляду повідомлені через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, тому у відповідності до положень ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідачі вважаються належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи. Суд ухвалює провести розгляд справи на підставі доказів, що містяться у справі. Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Ухвалою від 25 січня 2023 року провадження в справі в частині вимог до відповідача ОСОБА_2 закрито у звязку з відсутністю предмета спору. 
		Судом під час розгляду справи по суті встановлені фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні і на підставі яких встановлені відповідні обставини.
		Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 з часткою 1/1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.05.2008 року згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Прилуцьке МБТІ» від 11.06.2008 року (а.с.10). Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок від 16.10.2007 року по АДРЕСА_1 власником зазначений ОСОБА_1 будинок з надвірними будівлями у відповідності до технічного паспорту належним чином введений в експлуатацію (а.с.5-8). Згідно копії домової книги серед зареєстрованих за адресою АДРЕСА_1 значаться відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.11-20). Рішенням третьої сесії сьомого скликання Талалаївської селищної ради від 25 грудня 2015 року «Про погодження перейменування вулиць», зокрема, вулицю Калініна перейменовано у АДРЕСА_1 (а.с.24). Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб по АДРЕСА_1 від 28.11.2022 року, виданої Талалаївською селищною радою, внуки власника ОСОБА_1  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані, але не проживають (а.с.22). Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 29 листопада 2022 року, проведеного комісією Талалаївської селищної ради, за даною адресою крім власника зареєстровані, зокрема, внуки ОСОБА_3 , який не проживає більше п`яти років, та ОСОБА_4 , який не проживає більше одного року (а.с.23). 
		Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за правилами ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. 
		Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. 
		Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у відповідності до ч. 1. ст.4 ЦПК України. Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, як це передбачено ч. 1. ст.13 ЦПК України. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України закріпив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, яким відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається на власний розсуд. 
		Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», реєстрація місця мешкання осіб здійснюється за адресою їх проживання, аналогічні вимоги містяться у ч. 1 ст. 29 ЦК України, відповідно до яких місцем проживання особи є житловий будинок або квартира, де вона фактично постійно або тимчасово мешкає. При цьому, у разі зміни місця мешкання, особа повинна протягом 7 днів відмінити свою попередню реєстрацію та зареєструвати нове місце мешкання. У разі недодержання вимог закону щодо реєстрації місця мешкання, зокрема ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», реєстрація місця мешкання може бути скасована за рішенням суду. 
		Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК Української РСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб. Частиною першою статті 156 ЖК Української РСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України. Відповідно до частини четвертої статті 311 ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.
		Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 являються внуками позивача ОСОБА_1 , але довгий час не проживають у належному позивачу будинку. Сам факт їх реєстрації створює перешкоди позивачу у володінні, користуванні і розпорядженні належному йому на праві власності майном. 
		Статтею 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права. Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. 
		З огляду на те, що відповідач ОСОБА_4 в спірному будинку не проживає більше року, а відповідач ОСОБА_3 у спірному будинку не проживає більше п`яти років, то аналіз доказів у справі та зазначених норм цивільного законодавства та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», дає підстави суду вважати позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, відповідає пропорційності переслідуваній легітимній меті у світлі статті 8 Конвенції, інтереси позивача, як власника житла та користувача цим житлом, перевищують інтереси колишнього члена сім`ї, у якої припинилися правові підстави користування чужим майном. Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні» рішення суду є достатньою підставою для зняття відповідачів з реєстраційного обліку в зазначеному будинку.
		Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У відповідності до ч.3 ст 136 ЦПК України позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору. Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з кожного з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору у встановленому законом розмірі 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складало в 2022 році суму 908 грн. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 317, 319, 391, 405 ЦК України, ст. 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч. 1 ст. 247, ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -                           
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.
		Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням  будинком АДРЕСА_1 . 
		Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням  будинком АДРЕСА_1 . 
		Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 908 грн з кожного судового збору на користь держави. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення. 
		 
		        Суддя    Л. В. Тіщенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...