Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/314/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2023. Зареєстровано: 27.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2023.
Дата набрання законної сили: 27.02.2023
Номер судового провадження: 1-кп/461/306/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022140000000271

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		461/314/23
		1-кп/461/306/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		26.01.2023                                                м.Львів 
		 
		Галицькийрайонний суд м. Львова в складі:
		   головуючого судді ОСОБА_1 ,
		   при секретарі ОСОБА_2 ,
		   з участюпрокурора  ОСОБА_3  
		   обвинуваченого ОСОБА_4 
		   захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні взалі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 22022 140000000271 від 05.12.2022 р. про обвинувачення: 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Свердловськ Луганської області, українця, громадянина України, раніше не судимий, із середньою спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який не є депутатом, адвокатом або нотаріусом,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України-
		в с т а н о в и в :
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільнонебезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час дії в Україні воєнного стану, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Довжанськ Луганської області та беручи з 24.02.2022 участь в діяльності незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР», на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, керуючись ідеологічним мотивом, маючи на меті завдати шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, виконував завдання, пов`язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України, а також застосовував стрілецьку зброю (АК-47) і боєприпаси із гранатомета (РПГ-7) та виконував обов`язки із забезпечення різних видів та форм бою. У такий спосіб ОСОБА_4 , ігноруючи свій громадянський обов`язок, передбачений Конституцією України, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діючи добровільно з усвідомленням негативних наслідків своїх дій та на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, 24.02.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Довжанськ Луганської області, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, чим вчинив державну зраду.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив державну зраду, а саме: діяння, умисно скоєне громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1ст.111КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VІІ від 08.04.2014, № 1689-VІІ від 07.10.2014).
		Також обвинувачений ОСОБА_4 будучи громадянином України, достовірно знаючи з розповсюджених повідомлень у засобах масової інформації та мережі Інтернет про проведення на території Луганської області України антитерористичної операції проти терористичної організації «ЛНР», усвідомлюючи, що діяльність даної терористичної організації та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, 24.02.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Довжанськ Луганської області, добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ЛНР» у м. Довжанськ Луганської області, вступив до її лав, отримав військове обмундирування, стрілецьку зброю і боєприпаси до неї, та з цього часу до 06.09.2022 брав участь у діяльності вказаної терористичної організації, виконуючи завдання, пов`язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України та забезпеченням різних видів та форм бою.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив участь у терористичній організації, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.258-3КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, згідно із Законом № 170-V від 21.09.2006, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 1689-VII від 07.10.2014).
		Також обвинувачений ОСОБА_4 будучи громадянином України, достовірно знаючи з розповсюджених повідомлень у засобах масової інформації та мережі Інтернет про проведення на території Луганської області України антитерористичної операції проти терористичної організації «ЛНР», усвідомлюючи, що діяльність даної терористичної організації та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, 24.02.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Довжанськ Луганської області, добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ЛНР» у м. Довжанськ Луганської області, де вступив до її лав у складі не передбаченого законом збройного формування - 3 відділення 1 взводу 4 роти 2 батальйону НОМЕР_1 стрілецького полку «Народної міліції», та з цього 13 часу до 06.09.2022 брав участь у діяльності вказаного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації. При цьому, ОСОБА_4 , вступаючи до вказаного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ЛНР», був достовірно обізнаний, що воно відноситься до збройних формувань, а саме - має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, які носять формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), має воєнізований характер завдань та методів здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у протистоянні збройній агресії російської федерації та керованих нею терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», та ставить перед собою специфічні завдання. 
		Крім того, ОСОБА_4 усвідомлював, що зазначене незаконне збройне формування терористичної організації «ЛНР» не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими визначено створення та функціонування збройних формувань України. ОСОБА_4 , беручи участь у вищевказаному не передбаченому законом збройному формуванні, відповідно до покладених на нього завдань, із закріпленою стрілецькою зброю (АК-74) з боєкомплектом до неї та гранатометом (РПГ-7), керуючись статутами збройних сил російської федерації та терористичної організації «ЛНР», у період часу з 24.02.2022 до 06.09.2022 виконував обов`язки «стрільця» в різних видах бою та формах його забезпечення проти Збройних Сил України, а також забезпечував безпеку місць перебування збройних сил російської федерації та терористичної організації «ЛНР» в населених пунктах Луганської та Харківської областей, які ними захоплені та окуповані під час збройної агресії. Злочинна діяльність ОСОБА_4 припинена 06.09.2022 військовослужбовцями Збройних Сил України у ході бойових дій поблизу с. Вовчий Яр Балаклійського району Харківської області.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.260КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014).
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив всі вищезазначені обставини, у вчиненому щиро розкаявся та просив його суворо не карати. 
		Надав покази, які в повній мірі відповідають фабулі обвинувачення та вищенаведеним встановленим судом обставинам. Вказав, що у обвинувальному акті вірно відображено те, що він діючи добровільно, з усвідомленням негативних наслідків, перейшов 24.02.2022 р. на бік ворога у період збройного конфлікту. Вказав, що він добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ЛНР», вступив до її лав, отримав зброю та до 06.09.2022 брав участь у діяльності вказаної терористичної організації.
		Пояснив, що події відбувались у період часу, у спосіб, за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Мотиви і мета вчинення ним злочинів, а також спосіб вчинення злочинів в обвинувальному акті відображені вірно.
		У вчиненому розкаюється, засуджує свою поведінку, покази суду надає добровільно. Просить суворо не карати та надати йому можливість стати на шлях виправлення.
		Зважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки цього не заперечили учасники судового провадження і такі ніким не оспорюються. 
		При цьому, суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони є послідовними, об`єктивно і повно відображають обставини вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, надані обвинуваченим безпосередньо у судовому засіданні, в присутності захисника, підстав для самообмови або обставин які ставлять під сумнів добровільність позиції обвинуваченого, судом не встановлено.
		Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 :
		-вчинив державну зраду, а саме умисно вчинене громадянином України діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VІІ від 08.04.2014, № 1689-VІІ від 07.10.2014);
		-вчинив дії, які виразилися в участі у терористичній організації, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України;
		-вчинив дії, які виразилися в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України.
		В ході судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 після вчинення злочинів, наслідки суспільно-небезпечного діяння останнього, особу обвинуваченого, його спосіб життя, ймовірність вчинення ним нових злочинів, зважено на усі обставини кримінального провадження в їх сукупності. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до яких, суд призначає покарання:
		1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53 цього Кодексу;
		2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу;
		3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Також, суд враховує, що згідно зі статтями 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
		Отже, суд виходить з того, що положення Кримінального кодексу України наділяють його правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
		Таким чином, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги характер та тяжкість вчинених ним злочинів, форму вини, спосіб вчинення злочинів, стадію злочинів, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, відношення обвинуваченого до скоєного.
		Також, суд враховує фактичні обставини справи і тяжкість заподіяних злочином наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, згідно характеристики державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», характеризується посередньо. 
		Пом`якшуючими покарання ОСОБА_4 обставинами суд визнає сприяння розкриттю злочину, розкаяння у вчиненому. Так, зокрема в ході судового розгляду обвинувачений надав в судовому засіданні визнавальні покази та засудив свою протиправну поведінку у присутності учасників процесу.
		Обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин судом не встановлено.
		Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		При цьому,суд враховуєположення ч.ч.1,2ст.50КК України,згідно яких,покарання єзаходом примусу,що застосовуєтьсявід іменідержави завироком судудо особи,визнаної винноюу вчиненнікримінального правопорушення,і полягаєв передбаченомузаконом обмеженніправ ісвобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави, як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. 
		Отже, покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки особи. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.
		Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано його дії.
		Враховуючи всі обставини даної справи, відповідно до правил ст. 70 КК України, на думку суду, при визначенні остаточного покарання, слід застосувати спосіб поглинення менш суворого покарання більш суворим. 
		Дискреційні повноваження суду - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосовувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
		Отже, при призначенні покарання обвинуваченому, суд застосовує судову дискрецію (судовий розсуд), тобто поняття яке у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. 
		За висновком суду, таке покарання для засудженого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. Таке покарання також перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
		Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
		Строк відбуття покарання слід рахувати з моменту фактичного звернення вироку до виконання.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111, ч.1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України та обрати йому покарання:
		- за ч. 1 ст. 111 КК України  13 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна;
		- за ч.1 ст. 258-3 КК України  10 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна;
		- за ч. 2 ст.260 КК України  5 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна; 
		Згідно ч.1ст.70КК України,остаточно,за сукупністюзлочинів,шляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим,обратиОСОБА_4  покарання - 13 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного звернення вироку до виконання.
		Апеляційна скарга на вироксуду може бути подана протягомтридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львоваз підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...