Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/6540/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2023. Зареєстровано: 27.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2023.
Дата набрання законної сили: 27.02.2023
Номер судового провадження: 1-кп/442/91/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022140000000304

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 442/6540/22
		Провадження № 1-кп/442/91/2023
		 
		В И Р О К
		іменем України 
		 
		26 січня 2023 року м.Дрогобич
		Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
		у складі: головуючої - судді  ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянув у місті Дрогобичі у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022140000000304 від 19.07.2022, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Трускавець Львівської області, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останнього разу: вироком Апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2009 року за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, за ч.3 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, за п.п.9,12 ч.2 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, за ч.2 ст.194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, відповідно до ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст.71 КК України до призначеного судом покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 2006 року у виді 14 днів позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років 14 днів з конфіскацією майна, ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 14.06.2021 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 1 день, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 -1 Кримінального кодексу України (далі - КК),
		сторона обвинувачення: прокурор  ОСОБА_4 ,
		сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
		інші учасники судового провадження: потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_8 , потерпіла ОСОБА_8 та її представник ОСОБА_9 ,
		установив:
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		19.07.2022, приблизно о 18 годині 50 хвилин, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по автодорозі Т-1418 сполучення «Самбір-Дрогобич» поблизу с.Лішня, Дрогобицького району, Львівської області, у напрямку міста Дрогобич, порушив вимоги Р.1 п.п.1.5., 1.10. (в частині значення термінів «обгін»), Р.2 п.п.2.3.б) і д); 2.9. а); Р.10 п.10.1., Р.13 п.п.13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху, які виразилися в тому, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, був неуважний та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та при здійсненні маневру обгону не дотримався безпечного інтервалу, чим створив небезпеку для дорожнього руху, що в сукупності призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_10 , який в цей час йшов по краю зустрічної смуги руху та вів біля себе велосипед. В результаті наїзду пішохід ОСОБА_10 отримав важку поєднану травму у вигляді множинних переломів кісток тулуба, хребетного стовпа та кінцівок, з ушкодженням внутрішніх органів, що привело до розвитку важкого травматичного шоку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя і перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
		Своїми діями  ОСОБА_3  вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 286 -1 КК, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.
		Стаття (частина статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		Кримінальний кодекс України
		«Стаття 286-1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп`яніння 
		1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -
		…..
		3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого, -
		караються позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років.
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позиції, суд, за їх згодою, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого, процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження, цивільних позовів. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. У ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінального правопорушення та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставинам, викладеним в обвинувальному акті, зокрема, порушення правил безпеки дорожнього руху, які він допустив, та наслідки, що настали внаслідок цього, а саме те, що потерпілий отримав тілесні ушкодження та помер. Так, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що 19.07.2022 він в першій половині дня відпочивав на річці, де вжив 3 пляшки пива, після чого сів за кермо автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав його покійному батькові та рухаючись по автодорозі Т-1418 сполучення «Самбір-Дрогобич» поблизу с.Лішня, Дрогобицького району, Львівської області, у напрямку міста Дрогобич, його обігнав автомобіль червоного кольору та він рухався за ним. Попереду автомобіля червоного кольору рухався автобус, він їхав за червоним автомобілем, який здійснював обгін інших транспортних засобів, він також здійснюючи обгін різко дав рух вправо і не помітив пішохода на зустрічній смузі. Після наїзду на потерпілого він не зупинився та поїхав далі, бо перебував в шоковому стані. Цивільні позови визнає в повному обсязі. 
		Відповідно до п.п.1.5. ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		Відповідно до п.1.10. ПДР обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху.
		Згідно підп. «б» та «д» п. 2.3. ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
		    Згідно з вимогами підп. а 2.9. ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Відповідно до п.10.1. ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
		   Відповідно до п.13.1. ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
		      Відповідно до п.13.3. ПДР, під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
		Таким чином, аналіз вищезазначених доказів, досліджених судом в порядку ч.3 ст. 349 КПК, дає підстави суду зробити висновок про те, що ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом порушив п.п.1.5., п.п.2.3.б) і д), 2.9. а), п.10.1., п.п.13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху, що заподіяло у тому числі тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_10 , та ці суспільно небезпечні наслідки у виді тяжкого тілесного ушкодження потерпілому перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті з порушенням обвинуваченим ОСОБА_3 ПДР. Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінального правопорушення, та кваліфікує його дії за ч.3 ст. 286 -1 КК.
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданих майнових збитків.
		Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
		Мотиви призначення покарання
		При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності /а.с.96-97/, повністю визнав свою вину, розкаявся у вчинені кримінального правопорушення, має позитивну характеристику за місцем свого проживання /а.с.141/, одружений /а.с.142/, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває /а.с.140/, має дві обставини, які пом`якшують його покарання та не має обставин, які обтяжують покарання, а тому виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 слід призначити покарання достатнє і необхідне для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі, але в нижніх межах санкції частини 3 статті 286-1 КК з позбавленням права керування транспортними засобами. 
		Відповідно до ч.4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
		Отже, суд призначає покарання ОСОБА_3 із урахуванням ст. 71 КК України, так як останній після постановлення вироку Апеляційним судом Львівської області від 18 грудня 2009 року, за яким його засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, за ч.3 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, за п.п.9,12 ч.2 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, за ч.2 ст.194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, відповідно до ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст.71 КК України до призначеного судом покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 2006 року у виді 14 днів позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років 14 днів з конфіскацією майна, ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 14.06.2021 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 1 день, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення.
		Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		Щодо запобіжного заходу
		19 липня 2022 року ОСОБА_3 о 21.00 годині було затримано. 
		Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 21.07.2022 обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.09.2022 /а.с.143/.
		Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08.09.2022 продовжено ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.11.2022.
		Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 листопада 2022 року обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 грудня 2022 року без визначення розміру застави.
		Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 грудня 2022 року ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 18 лютого 2023 року. 
		У зв`язку із призначенням судом обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили.
		Щодо цивільних позовів
		При розгляді цивільних позовів ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди та ОСОБА_8 , від імені якої діє адвокат ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов до таких висновків.
		До суду 27.10.2022 надійшов цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
		Позов мотивований тим, що через загибель її чоловіка вона понесла витрати на його поховання, а саме ритуальні послуги у розмірі 11000 грн та поминальний обід 1627,80 грн. Крім того, нею були витрачені кошти на професійну правничу допомогу. Внаслідок загибелі її чоловіка позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях з приводу втрати найближчої людини, самотності. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 300000 грн. У зв`язку з наведеним посилаючись на ст.133,134 ЦПК України, ст.ст. 1166,1167 ЦК України позивач просила суд стягнути з цивільного відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21000 грн, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 12627,80 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди 300000 грн.
		У судовому засіданні представник цивільного позивача - ОСОБА_7 відмовилась від позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди та витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з відшкодуванням шкоди та витрат цивільним відповідачем. Врешті позивач та її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди.
		ОСОБА_3 у судовому засіданні цивільний позов ОСОБА_6 визнав у повному обсязі. 
		18.11.2022 ОСОБА_8 , від імені якої діє адвокат ОСОБА_9 звернулася до суду з цивільним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
		Позов мотивований тим, що внаслідок загибелі батька позивача, позивачу було завдано моральну шкоду. Противоправні дії ОСОБА_3 негативно вплинули на стан її здоров`я, порушили звичайний ритм життя. Позивач тривалий час відчувала суттєву зміну стану свого здоров`я, погіршення самопочуття, відчувала тривогу та хвилювання. Моральну шкоду цивільний позивач оцінює в 250000 грн.
		ОСОБА_3 у судовому засіданні цивільний позов ОСОБА_8 визнав у повному обсязі. 
		Відповідно до ч.ч.1, 4, 5  ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю (ч.2 ст.1168 ЦК України).
		Згідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Враховуючи наведене, характер заподіяння моральної шкоди, характер і об`єм моральних страждань потерпілих, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, визнання позовів цивільним відповідачем, суд дійшов висновку, що цивільні позови ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , від імені якої діє адвокат ОСОБА_9 слід задовольнити в повному обсязі. 
		Щодо арешту майна та долі речових доказів 
		Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Так, з набранням вироком законної сили накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2022 арешт на автомобіль марки «DaewooLanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 , слід скасувати.
		Відповідно до інформаційної довідки №91/01-16 від 20.12.2022 приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_12 . ОСОБА_11 помер. Після його смерті відкралась спадщина та заведена спадкова справа. Єдиним спадкоємцем є його дружина- ОСОБА_13 .
		Отже, враховуючи вищезазначене автомобіль марки «DaewooLanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слід повернути спадкоємцю ОСОБА_13 .
		З набранням вироком законної сили накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2022 арешт на велосипед зеленого кольору, який належав ОСОБА_10 , слід скасувати.
		Щодо процесуальних витрат 
		 В силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_14 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової трасологічної експертизи №2527-Е від 23.09.2022 у сумі 6040,64 грн, судової транспортно-трасологічної експертизи №2524-Е від 23.09.2022 у сумі 7550,80 грн, судової автотехнічної експертизи від 27.09.2022 у сумі 4530,48 грн, судової автотехнічної експертизи від 28.09.2022 у сумі 4530,48 грн та судової автотехнічої експертизи №2561-Е від 26.09.2022 у сумі 6606,95 грн,а всього у сумі 29259,35 грн.
		На підставі викладеного, ст.ст.23,1168 ЦК України, керуючись ст. ст. 369, 371, 373,374,376, 395, ч.15 ст.615 КПК України, 
		ухвалив:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років. 
		На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2009 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років. 
		Запобіжний захід ОСОБА_3   у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.
		Строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 19 липня 2022 року, зарахувавши йому таким чином згідно ч. 5 ст. 72 КК строк попереднього ув`язнення в строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи з розрахунку день за день.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити у повному обсязі. 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 300000 (триста тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Цивільний позов ОСОБА_8 , від імені якої діє адвокат ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити у повному обсязі. 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз у сумі 29259,35 (двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять грн тридцять п`ять копійок) гривень.
		Накладений на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2022 арешт на автомобіль марки «DaewooLanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.
		Речовий доказ - автомобіль марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на території спецмайданчика за адресою: вул.Бориславська,30, м.Дрогобич, Львівської області - повернути ОСОБА_13 .
		Накладений на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2022 арешт на велосипед зеленого кольору, який належав ОСОБА_10 - скасувати.
		Речовий доказ - велосипед зеленого кольору, який зберігається на території спецмайданчика за адресою: АДРЕСА_2 - повернути потерпілій ОСОБА_6 .
		Речові докази - уламки прозорого скла та корпусу дзеркала, які зберігаються КЗРД ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області - знищити.
		Речовий доказ - магнітний носій інформації-оптичний диск «ALERUS», який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігати в матеріалах провадження. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Львівським апеляційним судом.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...