Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/305/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2023. Зареєстровано: 27.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2023.
Дата набрання законної сили: 27.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		УХВАЛА          
		27.01.2023 р.                                                                             Справа № 914/305/22 
		Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши заяву
		відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест», м. Львів,про відвід судді.У справі за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест», м. Львів,до відповідача 2:Державного реєстратора відділу «Центру надання адміністративних послуг» Солонківської сільської ради Живко М. О., с. Солонка Пустомитівського р-ну Львівської обл.,до відповідача 3:Головного управління Держгеокадастру у Львівській області,  м. Львів,про: -          визнання недійсним та скасування державного акту; -          скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки; -          скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку; -          скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою; -          скасування держаної реєстрації права власності на промислово-продовольчий торговий центр з одночасним припиненням права власності.Представники сторін не викликались (не повідомлялись).Встановив.
		На розгляді в Господарському суді Львівської області перебуває справи за позовом Львівської міської ради до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест», відповідача 2: Державного реєстратора відділу «Центру надання адміністративних послуг» Солонківської сільської ради Живко М. О., відповідача 3: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним та скасування державного акту; скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки;и скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку; скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою; скасування держаної реєстрації права власності на промислово-продовольчий торговий центр з одночасним припиненням права власності.
		Ухвалою суду від 27.09.2021 позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.10.2021.
		Подальший рух справи відображено в попередніх ухвалах та протоколах суду.
		Разом з тим, ухвалою суду від 04.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.10.2022. У наступних судових засіданнях з розгляду справи по суті оголошувались перерви до 10.01.2023 та до 11.01.2023.
		Ухвалою суду від 11.01.2023 клопотання ТзОВ «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» від 11.01.2023 про повернення у підготовче провадження та аналогічне клопотання ПП «Захід Ценз» (п. 1 прохальної частини заяви від 09.01.2023             вих. № 09/01-23) задоволено, постановлено повернутися до розгляду справи №    914/305/22 у підготовчому провадженні, заяву ПП «Захід Ценз» про вступ у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 задоволено, залучено останнє третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1, поновлено відповідачу 1 строк на подання доказів та прийнято подані докази до матеріалів справи, застосовано до ТзОВ «СУАП «Галінвест» захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відкладено підготовче засідання на 24.01.2023.
		19 січня 2023 року до суду надійшла заява ТзОВ «СУАП «Галінвест» (вх. №    1325/23 від 19.01.2023) про відвід судді (сформована в системі «Електронний суд» 18.01.2023). Правовою підставою відводу вказано норму пункту 5 частини першої статей 35 Господарського процесуального кодексу України.
		Судом (головуючий суддя Трускавецький В. П.) ухвалою від 20.01.2023 визнано заявлений відвід необґрунтованим та передано справу №    914/305/22 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
		Суддя Гоменюк З. П., якій згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи передано розгляд заяви про відвід, ухвалою суду від 23.01.2023 відмовила у задоволенні поданої відповідачем 1 заяви про відвід. Як вбачається з вказаної ухвали, відповідач 1 у зв`язку з незгодою з процесуальними рішеннями судді Трускавецького В. П. заявив останньому відвід, при цьому правовою підставою вказав п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
		У підготовчому засіданні 26.01.2023 на розгляді суду перебувало низка клопотань та заяв, зокрема, клопотання відповідача 1 про колегіальний розгляд справи, про приєднання доказів до матеріалів справи та три заяви про вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1.
		Протокольними ухвалами від 24.01.2023 судом вирішено заявлені клопотання, зокрема, відмовлено у призначенні колегіального розгляду справи та відмовлено у вступні третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1.
		За наслідками розгляду заявлених заяв та клопотань, представником відповідача 1 усно заявлено відвід головуючому судді та заявлено клопотання про оголошення перерви для надання учаснику процесу часу продовж 2 днів для письмового викладення своїх аргументів з нормативним посиланням на підстави для відводу.
		У підготовчому засіданні оголошено перерву до 26.01.2023 до 09:30 год.
		26 січня 2023 року по усій території України в першій половині дня тривала повітряна тривога через масований ракетний обстріл території нашої держави. Водночас, відповідачем 1 сформовано в системі «Електронний суд» заяву про відвід, яка зареєстрована канцелярією суду після відбою повітряної тривоги 26.01.2023.
		Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
		Враховуючи, що відвід було заявлено у судовому засіданні та задоволено клопотання про надання двох днів для письмового обґрунтування правових підстав такого відводу, у суду відсутні підстави передавати заявлений відвід на розгляд іншому складу суду, а є обов`язок розглянути самостійно, що кореспондується з вищевказаними положеннями процесуального закону.
		Позиція заявника.
		У судовому засіданні 24.01.2023 представник відповідача 1 усно повідомив, що має сумніви в неупередженості судді у зв`язку з відмовою суддею Трускавецьким В. П. у задоволенні заявлених клопотань.
		Водночас, у письмовій заяві про відвід (вх.№    1905/23 від 26.01.2023) відзначено, що правовими підставами заявленого відводу є п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
		Справедливий та неупереджений розгляд цієї справи має особливе надважливе значення для ТзОВ «СУАП «Галінвест», оскільки Львівська міська рада фактично позбавляє права постійного користування земельною ділянкою на якій розташований об`єкт нерухомого майна та скасовує державну реєстрацію права приватної власності Відповідача 1 на об`єкт нерухомого майна - промислово-продовольчий торговий центр на вул. Стара, 3 у м. Львові з одночасним припиненням права приватної власності, що у разі задоволення позову призведе до неможливості здійснювати господарську діяльність та виконання договірних зобов`язань.
		У 2021-2022 роках ТзОВ «СУАП «Галінвест» вирішило провести державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою та права власності на промислово-продовольчий центр «Добробут» шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі документів, які ще у 90-х роках минулого століття були прийняті посадовими особами Львівської міської ради з метою залучення інвестицій в його розбудову і розвиток.
		Після цього, Львівський міський голова почав блокувати господарську діяльність ринку «Добробут» шляхом публікацій статей, в яких закликав не працювати з ППТЦ «Добробут», оскільки державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою та права власності на промислово-продовольчий центр «Добробут» шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є незаконною, при цьому не маючи на руках рішення суду про це, яке набрало законної сили. Хоча до моменту поки туди не почали зголошуватись інвестори, будучи очільником міста 16 років, ОСОБА_1 не згадував про ППТЦ «Добробут».
		В подальшому, Львівський міський голова ініціює надуманий судовий процес з метою створення правових підстав для можливого рейдерського захоплення ППТЦ «Добробут» і заради досягнення очільником міста своїх комерційних інтересів для цього залучаються як судові органи так і правоохоронні.
		На жаль, у ТзОВ «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» відсутня довіра до складу суду, а саме, до судді Трускавецького В. П. , оскільки існує підозра, що суддя формує свою правову позицію у відповідності до позиції окремих зацікавлених осіб, зокрема, Львівського міського голови, а не у відповідності до норми закону, що прямо суперечить Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
		У зв`язку з цим, відповідач - 1 вважає, що суддя Трускавецький В. П. прямо заінтересований у результаті розгляду справи №    914/305/22.
		Також, відповідач 1 звертає увагу на тому, що судом не застосовано до Львівської міської ради засобів процесуального примусу за невиконання останнім вимог ухвали суду про надіслання третій особі усі поданих заяв по суті спору та доказів.
		Водночас, відповідач 1 вказує, що клопотав про призначення колегіального розгляду справи у зв`язку з суспільним резонансом справи та з метою виключення сумнівів щодо необ`єктивного розгляду справи. Однак суддею Трускавецьким В. П. відмовлено у задоволенні поданого клопотання. Разом з тим, при розгляді інших справ, зокрема, спорів у справах № 914/1979/19, № 914/1543/16, № 914/1539/16, № 914/386/16, № 914/2520/16 та                  № 914/2063/16 суддя Трускавецький В. П. задовольняв клопотання про колегіальний розгляд справи. Тому, у відповідача 1 наявні сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Трускавецького В. П.
		Враховуючи наведене, відповідач 1 має сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Трускавецького В. П. при розгляді справи №    914/305/22 тому просить задовольнити подану заяву про відвід.
		Позиція суду.
		Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
		Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
		Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об`єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.
		Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу судді. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
		1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
		2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
		3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
		4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
		5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
		Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
		Суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
		Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
		Як вбачається з мотивів заявленого відводу, учасник процесу вказує про те, що в нього існує підозра, що головуючий суддя Трускавецький формує свою правову позицію відповідно до позиції зацікавлених осіб, зокрема, Львівського міського голови. Також, заявник вказує, що міський голова блокує господарську діяльність відповідача 1 шляхом публікацій статей, ініціює надуманий судовий позов з метою створення правових підстав для можливого рейдерського захоплення ППТЦ «Добробут», тощо.
		Відповідно до частини 4 статті 38 ГПК України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
		Так, проаналізувавши вказані обставини, суд зазначає, що заявником не надано жодних обґрунтувань, яким чином головуючий суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи. Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що публікації, статті чи інші дії міського голови чи інших осіб, про які зазначено у поданій заяві про відвід, не входять в предмет доказування щодо заявлених позовних вимог у даній справі.
		Водночас, суд констатує, що незастосування до позивача заходів процесуального примусу за невиконання вимог ухвали суду, зокрема, за ненадання доказів надіслання залученій третій особі заяв по суті спору з доказами, є по-перше: виключно правом суду, а  по-друге: суд самостійно вирішує чи наявні у даному випадку відповідні правові підстави для застосування штрафу чи ні, та ухвалює щодо цього факту відповідне рішення.
		Окрім того, суд звертає увагу заявника, що інші обставини про які вказує останній, зокрема, про задоволення клопотань про колегіальний розгляд справи у інших справ, жодним чином не пов`язані із неупередженістю чи об`єктивністю головуючого судді. Вказане є лише незгодою сторони з ухваленим процесуальним рішенням.
		Предметно відзначити, що заявник правильно відзначив, що суддею Трускавецьким В. П. було призначено до розгляду колегіально у складі трьох суддів 6 справ. Водночас, заявником не уточнено, що вказані рішення про колегіальний розгляд справи ухвалював 5 раз у 2016 році, і один раз у 2020 році, і лише останнє за клопотанням сторони. Разом з тим, у період з 2016 по 2023 роки на розгляд судді було розподілено більше 590 справ (не враховуючи додаткові матеріали). 
		Таким чином, проаналізувавши обставини, з якими заявник пов`язує свої мотиви щодо відводу головуючого судді, суд зазначає, що вказане є лише незгодою сторони з прийнятими процесуальними рішеннями. Більше того, у першому відводі, який було заявлено раніше (19.01.2023) та розглянуто іншим складом суду, останній теж відмітив, що виключною підставою є лише незгода з процесуальними рішення головуючого судді. Разом з тим, заявник не реалізує своїх прав на апеляційне оскарження прийнятих рішень, з якими останній не згідний.
		Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1    ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод    (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
		Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).
		Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
		Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
		Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
		Висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 35 ГПК України). 
		Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 у справі №    908/197/18 відзначила про помилковість аргументу ОСОБА_2 про те, що відповідно до висновків ЄСПЛ щонайменші сумніви щодо упередженості судді є підставою для його виходу з процесу. Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», на яку вказав ОСОБА_2 , ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява                    № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
		Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
		Так, суд констатує, що заявником не наведено жодних, а не те, що достатніх підстав вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи, тому у задоволенні поданої заяви про відвів судді Трускавецького В. П. (вх. № 1905/23 від 23.01.2023) необхідно відмовити.
		Керуючись ст.ст. 2, 35, 36, 38, 39, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» про відвід (вх. № 1905/23 від 23.01.2023) відмовити.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		           
		 
		Суддя                                                                                        Трускавецький В.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...