Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/5584/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2023. Зареєстровано: 28.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2023.

Номер судового провадження: 2/756/1005/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		26.01.2023 Справа № 756/5584/22
		  Унікальний номер 756/5584/22
		Провадження номер 2/756/1005/23
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 січня 2023 року                                                                                м. Київ
		 
		Оболонський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - Шролик І.С.,
		секретар судового засідання - Гаврилко Д.О.,
		розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про застосування наслідків неукладеного правочину,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У липні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить суд: встановити відсутність зобов'язання ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором поруки від 23 липня 2019 року щодо солідарної відповідальності за порушення ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором № 037-2008-448 від 27 лютого 2008 року, укладеного міжАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 .
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у липні 2022 року позивач отримав із Вінницького міського суду Вінницької області позовну заяву АТ «Універсал Банк» про солідарне стягнення заборгованості із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № 037-2088-488 від 27 лютого 2008 року, яка станом на 16 листопада 2021 року становить 46717,93 доларів США. 
		Стягнення заборгованості, зокрема із позивача, мотивоване укладенням з ним договору поруки від 23 липня 2019 року, за умовами якого він зобов`язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення позичальником ОСОБА_2 зобов`язань, що випливають із кредитного договору № 037-2088-488 від 27 лютого 2008 року.
		Однак ОСОБА_1 стверджує, що договору поруки він не підписував, про його існування стало відомо зі змісту отриманої позовної заяви. Зазначає, що має намір у підготовчому судовому засіданні заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 липня 2022 року справу передано для розгляду головуючому судді Шролик І.С.
		Ухвалою суду від 21вересня 2022 року відкрито загальне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 08 вересня 2022 року.
		08 вересня 2022 року підготовче засідання відкладене до 10 жовтня 2022 року у зв`язку з неявкою сторін та заявою представника позивача про відкладення.
		10 жовтня 2022 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання пере призначено на 14 листопада 2022 року.
		14 листопада 2022 року в судове засідання сторони та їх представники не з`явились, розгляд спави відкладено на 05 грудня 2022 року.
		Ухвалою від 05 грудня 2022 року закрито підготовче судове засідання, призначено розгляд справи по суті на 23 січня 2023 року.
		Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
		За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
		Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. 
		07 жовтня 2022 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому вказує, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа № 127/5064/22 за позовом АТ «УніверсалБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 24 серпня 2022 року відкрито загальне позовне провадження, та на дату подання цього відзиву підготовче провадження у справі ще не закрито. Відтак, ОСОБА_1 в рамках вказаної цивільної справи гарантовано право заперечувати проти вимог кредитора в тому числі шляхом проведення експертизи. Вказує, що після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. З наведених підстав представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на судову практику. Крім того зазначає, що позивач обізнаний про договір поруки, а позов про застосування наслідків неукладеного правочину спрямований на затягування судового процесу по справі № 127/5064/22.
		Позивач, його представник в судове засідання 23 січня 2023 року не з`явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином, шляхом надіслання повістки на адресу позивача та його представнику, кожному окремо. До суду від позивача, представника позивача не надходили повідомлення про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження), не надходили й заяви про поважність причин, з яких позивач чи його представник не змогли з`явитися в судове засідання.
		Представник відповідача у судове засідання 23 січня 2023 року не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
		У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.  
		Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
		За таких обставин, враховуючи що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, суд вважає можливим провести розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів, та наданих стоонами доказів, без участі належно сповіщених сторін та їх представників.
		Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
		З матеріалів справи вбачається, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 27 лютого 2008 року укладено кредитний договір № 037-2008-448 (а. с. 24-29).
		Відповідно до п.1.1 вказаного договору, кредитор зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти у сумі 53290,32 доларів США. 
		В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 01 квітня 2009 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № б/н (а. с. 53).
		07 червня 2010 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору поруки № б/н (а.с. 56).
		Крім того, між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладалися договори поруки б/н 24 червня 2011 року, 14 липня 2015 року, 25 січня 2016 року, 14 липня 2017 року, 27 липня 2018 року (а. с. 59-77)
		Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 змінив ім`я на « ОСОБА_1 » (а.с.78).
		23 липня 2019 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № б/н, що є предметом розгляду даної справи (а.с. 17-23).
		Судом також досліджено, інформацію, що міститься у відкритому доступі на сайті Вінницького міського суду Вінницької області, за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0232. Згідно даних сайту, в провадженні суду перебуває справа №127/5064/22 за позовом АТ «УніверсалБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, подана 22 лютого 2022 року. Згідно відомостями сайту, судове засідання призначено на 22 лютого 2023 року. 
		Спір між сторонами виник з приводу відсутності зобов'язання ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором поруки від 23 липня 2019 року щодо солідарної відповідальності за порушення ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором.
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного правау разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина першастатті 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 16 цього кодексу).
		Статтею 1054 ЦК України передбачено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
		Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
		За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
		Згідно зі статтею 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (стаття 553 ЦК України).
		Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
		В своїй постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц Велика Палата ВС вказала, що якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання. Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений. Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що порука припинилася.
		Також, Велика Палата ВС у постанові 22 вересня 2022 року (справа № 462/5368/16-ц) зробила висновок, що застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише тоді, якщо ця невизначеність триває, суд не розглядає ініційований кредитором для захисту його прав спір із боржником і не вирішив цей спір раніше (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 64)). Саме за цих умов боржник (поручитель) може звернутися до суду з позовом про визнання відсутності права вимоги кредитора за договором поруки (визнання його права припиненим), зокрема про визнання поруки припиненою, і такий спосіб захисту буде належним та ефективним. У разі задоволення цього позову суд у резолютивній частині визнає відсутнім право вимоги кредитора за договором поруки, зокрема визнає поруку припиненою, а не припиняє поруку (вищевказане узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 4 лютого 2015 року у справі № 6-243цс14).
		Також Великою Палатою ВС у постанові 22 вересня 2022 року сформовано висновок принципу процесуальної економії. Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див., наприклад, постанови від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Тому ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права треба оцінювати, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи зумовить задоволення такої вимоги дійсний захист інтересу позивача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 71)).
		Після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів поручитель не може окремо ініціювати вирішення спору про визнання відсутності у кредитора права вимоги (про визнання поруки припиненою). Такий окремий позов не є належним способом захисту, а тому його не можна задовольнити. Наявність у поручителя відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування банком боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення коштів. Оскільки банк ініціював вирішення такого спору, поручитель може ефективно захистити своє право саме у справі № 462/5579/15-ц, заперечуючи проти позову кредитора, наприклад, через те, що порука припинилася. Для цього непотрібно заявляти зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора (про визнання поруки припиненою) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункти 62-63)). Тому Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про задоволення позову поручителя у справі № 462/5368/16-ц.
		В силу частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		З огляду на наведені вище правові висновки, суд також враховує, що на даний час Вінницький міський суд Вінницької області розглядає ініційований кредитором (АТ «Універсал Банк») для захисту його прав спір до боржників (позичальника  ОСОБА_2  та поручителя ОСОБА_1 ), що виник саме за кредитним договором № 037-2088-448 від 27 лютого 2008 року (цивільна справа № 127/5064/22) та вважає за необхідне зазначити, що згідно з принципом процесуальної економії, штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту, більш того після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів поручитель не може окремо ініціювати вирішення спору про визнання у кредитора відсутність права вимоги.
		Як зазначено самим ОСОБА_1 у позові, так і з інформації, що міститься у відкритому доступі на сайті Вінницького міського суду Вінницької області, за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0232, вбачається що 22 лютого 2022 року в провадження суду надійшла справа №127/5064/22 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень 28 квітня 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області постановив ухвалу про відкриття провадження, цією ж ухвалою постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання. Крім того, 24 листопада 2022 року постановлено ухвалу, якою відмовлено у клопотанні представника відповідачів про зупинення провадження у справі, яке було обґрунтоване саме перебуванням на розгляді в Оболонському районному суді м.Києва цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про застосування наслідків неукладеного правочину, у зв`язку з чим, представник вважала, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи № 127/5064/22 до набрання законної сили рішенням у справі № 756/5584/22.
		Наступне судове засідання у справі № 127/5064/22 призначено на 22 лютого 2023 року, на даний час розгляд справи перебуває на стадії підготовчого провадження.
		Натомість, дана цивільна справа № 756/5584/22 про застосування наслідків неукладеного правочину ініційована стороною позивача у липні 2022 року, тобто після того, як банк звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з позичальника та поручителя.
		Після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів поручитель не може окремо ініціювати вирішення спору про визнання відсутності у кредитора права вимоги (про визнання поруки припиненою). Такий окремий позов не є належним способом захисту, а тому його не можна задовольнити. Наявність у поручителя відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування банком боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення коштів.
		Окрім того, суд оцінює процесуальну поведінку сторони позивача, які як позивач так й його представник жодного разу в судові засідання, що призначені на 08 вересня 2022 року,14 листопада 2022 року, 05 грудня 2022 року та 23 січня 2023 року не з`явилися. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не подавали, що в сукупності свідчить про неналежну реалізацію процесуальними правами та намір затягнути розгляд справи й відсутність прагнення на вирішення спору у продовж розумного строку.
		Оскільки банк (АТ «Універсал Банк») ініціював вирішення такого спору (спору про стягнення коштів, справа № 127/5064/22), то на переконання суду, поручитель ОСОБА_1 може ефективно захистити своє право саме у справі № 127/5064/22.
		За таких обставин, суд приходить до переконання, що такий окремий позов не є належним способом захисту, що є наслідком відмови ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до АТ «Універсал Банк» про застосування наслідків неукладеного правочину.
		Наведене повністю узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2022 року у справі №462/5368/16-ц (провадження № 14-143цс20), у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження №14-67цс20).
		Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, в тому числі зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
		Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України,суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про застосування наслідків неукладеного правочину.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складено 26 січня 2023 року.
		 
		Суддя                                                                 І.С. Шролик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...