Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/5999/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2023. Зареєстровано: 28.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2023.
Дата набрання законної сили: 28.07.2023
Номер судового провадження: П/520/6911/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Харків 
		27 січня 2023 року справа №520/5999/22 
		 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб (у письмовому провадженні) адміністративну справу
		за позовомМалого приватного підприємства "Агросервіс"
		доГоловного управління ДПС у Львівській області,
		за участю третьої особи
		яка не заявляє самостійних
		вимог на предмет спору на
		стороні відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області, 
		провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		У С Т А Н О В И В:
		Мале приватне підприємство "Агросервіс" (далі по тексту  позивач, МПП "Агросервіс") 03.08.2022 звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Львівській області (далі по тексту  відповідач, ГУ ДПС в Львівській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - третя особа), в якому просить:
		- визнати протиправними дії відповідача щодо непідтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік;
		- зобов`язати відповідача включити позивача до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.
		Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи у 2022 році у відповідності до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку IV групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок.
		Разом з тим, листом від 19.05.2022 №7098/6/13-01-18-13-11 відповідач повідомив позивача, про відмову останньому у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, посилаючись на те, що станом на 01.01.2021 у позивача наявний податковий борг у сумі 374 796,05 грн.
		Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб.
		Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи. 
		Вказану ухвалу суду надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
		Позивач зареєстрований як юридична особа у встановленому законом порядку, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься запис №1 449 120 0000 000023, дата запису 28.01.1999.
		Основними видами статутної діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що дає право йому перебувати на спрощеній системі оподаткування IV групи.
		У 2021 році позивачем підтверджено відповідно до пункту 291.4 статті 291 та пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Харківській області від 19.07.2021 №28808/6/20-40-18-12-19, копія якої міститься у матеріалах справи.
		Позивач з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік підтвердження перебування на спрощеній системі оподаткування - єдиному податку четвертої групи до Головного управління ДПС у Львівській області в електронному вигляді подана наступна звітність: податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи «загальна» №9020276792 із відомостями про наявність земельних ділянок, 09.02.2022 «звітна» №9022169710 із відомостями про наявність земельних ділянок, 08.02.2022 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9020276863, 15.02.2022 «новий звітний» №9031236027.
		Листом від 19.05.2022 №7098/6/13-01-18-13-11 відповідач повідомив позивача про те, що останнім не дотримано вимоги підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України та втратило статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.
		Підставою не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік слугувало те, що підприємство станом на 01.01.2022 має сумарний по Україні податковий борг у розмірі 374 796,05 грн. та поданій звітності позивача присвоєно ознаку «історія подання».
		Не погоджуючись з діями відповідача щодо не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, при цьому правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Розділом XIV цього кодексу (статті 291-300).
		Відповідно до пункту 298.8 ст.298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.
		Положеннями пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України регульовано порядок переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.
		Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
		При цьому, підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
		загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
		звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
		розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
		відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
		У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
		З системного аналізу викладених норм вбачається, що з метою підтвердження статусу платника єдиного податку такий платник податку повинен подати контролюючому органу визначений підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України перелік документів до 20 лютого поточного року.
		Згідно матеріалів справи, між сторонами відсутній спір щодо подання позивачем усіх необхідних документів для підтвердження у 2022 році статусу платника єдиного податку четвертої групи.
		У листі Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2022 №7098/6/13-01-18-13-11 відсутні зауваження щодо подання чи оформлення позивачем відповідних документів.
		Відповідач посилається на норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України згідно якого не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи: суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
		Наведена обставина стала єдиною підставою для прийняття відповідачем рішенням про відмову позивачу у набутті статусу платника єдиного податку 4 групи на 2022 рік.
		Проте, доводи контролюючого органу про наявність податкового боргу у позивача, як підстава відмови у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи з посиланням на норми підпункту 291.5-1.3 статті 291 Податкового кодексу України суд вважає помилковими, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.
		Суд звертає увагу, що наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто вперше набуває цей статус. У даному випадку іде мова про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування, оскільки позивач вже мав цей статус, що підтверджується даними відповідних довідок та інформаційних листів, які наявні у матеріалах справи.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07.02.2019 у справі №804/3117/17, від 26.02.2019 у справі №816/513/17, від 05.03.2019 у справі №818/606/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п`ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
		При цьому суд зауважує, що порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульований статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
		Згідно пункту 299.2 ст.299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
		Як передбачає пункт 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
		1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
		2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
		3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
		4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
		5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
		Таким чином, випадки анулювання реєстрації платником єдиного податку чітко окреслені пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, є вичерпними та перелік таких підстав, їхній зміст та документальне підтвердження наявності таких підстав у діяльності суб`єкта господарювання не підлягають розширеному тлумаченню як з боку платників податку, так і з боку контролюючих органів.
		Суд наголошує, що серед випадків, визначених у статті 299 Податкового кодексу України відсутня така підстава для анулювання реєстрації суб`єкта господарювання платником єдиного податку четвертої групи, як наявність податкового боргу станом на 1 січня звітного року.
		У разі наявності в контролюючого органу підстав вважати, що позивач не може бути платником єдиного податку, він згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України може прийняти рішення про анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/543/17 та від 29.03.2018 у справі №804/2321/17.
		Як встановлено судом, у рішенні відповідача, що оформлене листом від 19.05.2022 №7098/6/13-01-18-13-11, Головне управління ДПС у Львівській області не зазначає про наявність жодної із підстав, передбачених пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2022 року.
		Відтак, відсутність рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи свідчить про недоведення податковим органом дотримання ним як суб`єктом владних повноважень способу реалізації владних управлінських функцій, а також доводить безпідставність та протиправність дій податкового органу щодо не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2022 році.
		За викладених обставин, суд доходить висновку, що відмовляючи позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи в 2022 році відповідач діяв протиправно.
		Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява №38722/02)).
		Відтак, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
		У розумінні частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
		Згідно статті 90 Кодексу адміністративного кодексу України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Враховуючи викладене, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням вимог частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом: визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи в 2022 році та зобов`язання відповідача внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо позивача як платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік та надати позивачу відповідний витяг (довідку) з реєстру платників єдиного податку четвертої групи в 2022 році.
		Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01.08.2022 №241, копія якої наявна у матеріалах справи.
		Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 2481,00 грн.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Враховуючи те, що позов позивача задоволено, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 2481,00 грн.
		Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,
		В И Р І Ш И В:
		Позовну заяву Малого приватного підприємства «Агросервіс» (вулиця Шевченка, будинок 76, село Шевченкове Перше, Близнюківський район, Харківська область, 64801, код ЄДРПОУ: 30039435) до Головного управління ДПС в Львівській області (вулиця Стрийська, 35, місто Львів, Львівська область, 79003, код ЄДРПОУ: 43968090), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, місто Харків, Харківська область, 61057, код ЄДРПОУ: 43143704) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Львівській області щодо відмови Малому приватному підприємству «Агросервіс» у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи в 2022 році.
		Зобов`язати Головне управління ДПС в Львівській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо Малого приватного підприємства «Агросервіс» як платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік та надати Малому приватному підприємству «Агросервіс» відповідний витяг (довідку) з реєстру платників єдиного податку четвертої групи в 2022 році.
		Стягнути з Головного управління ДПС в Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь Малого приватного підприємства «Агросервіс» у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).
		Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст рішення виготовлено 27.01.2023.
		 
		 
		СуддяОльга Ніколаєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...