Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 276/319/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 30.01.2023. Зареєстровано: 30.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2023.
Дата набрання законної сили: 03.10.2023
Результат оскарження 03.10.2023 Житомирський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/295/644/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017060000000025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №276/319/17
		Категорія  336
		1-кп/295/644/23
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.01.2023 року м. Житомир
		 
		Богунський районний суд м. Житомира в складі:
		головуючого судді                           ОСОБА_1 ,
		секретарів судового засідання         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		з участю учасників кримінального провадження:          
		прокурора          ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого                  ОСОБА_5 
		захисника                                             ОСОБА_6 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в залі суду кримінальне провадження № 42017060000000025 від 18.022017 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Малин Житомирської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, непрацюючого, учасника бойових дій, одруженого, немаючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		за ч. 3 ст. 368 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 обвинувачується у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди за наступних обставин.
		Так, відповідно дост. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 (далі - Закон) національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Згідно ст. 2 цього ж Закону, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку, 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, 3) протидії злочинності, 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		Відповідно до статті 18 Закону поліцейські зобов`язані неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.
		Згідно зі ст. ст. 59, 62 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень, під час виконання яких поліцейські є представниками держави.
		Статтею 61 Закону передбачено, що на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.
		23.12.2016 наказом начальника ГУ НП в Житомирській області № 330 о/с майора поліції ОСОБА_5 призначено на посаду заступника начальника відділення поліції - керівника патрульної поліції Хорошівського відділення поліції ГУ НП в Житомирській області (далі - Хорошівське відділення поліції).
		Згідно посадової інструкції, затвердженої 30.12.2016 начальником Хорошівського відділення поліції, ОСОБА_5 :
		-здійснював та організовував роботу у межах делегованих начальником повноважень;
		-забезпечував ефективне виконання покладених на сектор превенції та сектор реагування патрульної поліції завдань щодо розкриття та запобігання злочинам і правопорушенням на підвідомчій території, дотримання прав і свобод громадянина;
		-планував роботу всіх працівників сектору реагування патрульної поліції та сектору превенції щодо поставлених завдань і доручень керівництва, контролював якість їх виконання;
		-забезпечував постійне відстеження результатів діяльності сектору превенції та секторів реагування патрульної поліції, дотримання законності та усунення недоліків у роботі особового складу;
		-забезпечував у встановленому порядку взаємодію підпорядкованих секторів з іншими підрозділами та державними органами у вирішенні питань охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю та інші.
		Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду заступника начальника відділення поліції - керівника патрульної поліції Хорошівського відділення поліції, відповідно до положень п. 1 примітки статті 364 КК України та п. 2 примітки статті 368 КК України є службовою особою правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище та відповідно до п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
		06.02.2017 на підставі ухвали слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 30.01.2017 №276/93/17 у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016060140000628 від 27.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що за адресою: АДРЕСА_2 , співробітниками Хорошівського відділення поліції за участі ОСОБА_5 проведено обшук за результатами якого виявлено та вилучено металеві ваги та металобрухт загальною вагою 490 кг.
		Цього ж дня, за фактом виявлення під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 металобрухту чорних металів до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017060140000064 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.
		07.02.2017 слідчим Хорошівського відділення поліції ОСОБА_9 у рамках кримінального провадження №12017060140000064 від 06.02.2017 у порядку ст. 40 КПК України надано доручення щодо проведення слідчих (розшукових) дій, а саме встановлення та допиту осіб, які збували металобрухт чорних та кольорових металів ОСОБА_7 , проведення інших заходів та слідчих дій, направленних на розкриття злочину та встановленню винних. Обов`язок виконання даного доручення начальником Хорошівського відділення поліції було покладено на сектор превенції цього ж відділення.
		В ході виконання співробітниками сектору превенції доручення слідчого в ОСОБА_5 , який згідно своїх посадових обов`язків організовує та контролює роботу сектору превенції Хорошівського відділення поліції, винник злочинний умисел на отримання для себе неправомірної вигоди від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , шляхом використання свого службового становища.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що в силу покладених на нього обов`язків щодо організації виконання вказаного доручення, яка полягає у збиранні достатніх доказів вини останніх, контролю за його виконанням та якістю такого виконання, враховуючи можливості займаної ним посади заступника начальника - начальника патрульної поліції Хорошівського відділення поліції, ОСОБА_5 , 10.02.2017 та 15.02.2017, зустрічався з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у своєму службовому кабінеті приміщення Хорошівського відділення поліції, яке знаходиться за адресою: Житомирська область, Хорошівський район, смт Хорошів, вул. Г. Кантемирівців, 2. У ході розмов ОСОБА_5 повідомив подружжю ОСОБА_10 про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ст. 213 КК України, за фактом порушення останніми порядку здійснення операцій з металобрухтом, а також наявності достатніх доказів їх вини та невідворотності притягнення їх до кримінальної відповідальності за даний злочин.
		17.02.2017, близько 14 години, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 при в`їзді до смт. Хорошів зі сторони с. Рижани Хорошівського району, де, перебуваючи у власному автомобілі марки «CHEVROLET AVEO», д.н.з. « НОМЕР_1 », висловив ОСОБА_7 вимогу про надання йому грошових коштів у сумі 10 000 грн. за його сприяння у непритягненні подружжя ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності.
		Своїми діями ОСОБА_5 створив умови, за яких ОСОБА_7 та ОСОБА_8 усвідомили той факт, що у разі ненадання ОСОБА_5 обумовленої неправомірної вигоди, їх законним правам та інтересам загрожує реальна небезпека та вони можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за злочин, якого не вчиняли. 
		Не бажаючи настання негативних наслідків для себе та дружини у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_7 , з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, змушений був погодитися з висунутою вимогою ОСОБА_5 про надання останньому неправомірної вигоди у розмірі 10 000 грн.
		22.02.2017, близько 14 години, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу приміщення кафе «Дорожнє» за адресою: вул. Лісова, 11, смт. Нова Борова, Хорошівський район, Житомирська область, у салоні службового автомобіля марки «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи службовою особою правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 10 000 грн. за сприяння у непритягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , шляхом невчинення дій, спрямованих на збирання достатніх доказів вини останніх при виконанні доручення слідчого підлеглими працівниками.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що 01 листопада 2016 року його було поновлено на посаді заступника начальника-керівника патрульної поліції Хорошівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області. В його обов`язки входило контроль та організація роботи окремих підрозділів Хорошівського відділення поліції, а саме груп швидкого реагування та превентивної діяльності. Згідно доручення, яке виконував дільничний офіцер поліції ОСОБА_11 разом із інспектором дозвільної системи ОСОБА_12 , щодо крадіжок телефонного кабелю в с. Добринь було допитано декілька громадян, яких саме він не знає, які вказали, що вони здавали опалені телефонні дроти ОСОБА_10 . Про що йому доповіли, коли це саме було не пам`ятає, приблизно в січні 2017 року. Доручення разом із даними протоколами допиту були надані до Хорошівського слідчого відділення поліції. Після чого були виділені матеріали із кримінального провадження щодо крадіжок телефонних дротів та зареєстровано кримінальне провадження щодо незаконної скупки чорних та кольорових металів. По даному провадженню слідчим був призначений ОСОБА_9 та було подано клопотання до Хорошівського районного суду щодо проведення обшуку помешкання ОСОБА_10 . 
		На початку лютого 2017 року після того, як був отриманий дозвіл на проведення обшуку помешкання ОСОБА_10 , він забрав слідчого ОСОБА_9 із ОСОБА_13 , а дільничний офіцер поліції ОСОБА_11 та інспектор дозвільної системи ОСОБА_12 разом із понятими чекали в смт. Іршанськ, де він їх забрав також та відвіз в с. Добринь. Слідчий ОСОБА_9 представився ОСОБА_10 та повідомив, з якою метою прибув до них. Під час проведення обшуку із дільничним офіцером поліції ОСОБА_11 в присутності понятих, він знаходився поблизу службового автомобіля. Через деякий час до нього підійшов ОСОБА_11 і сказав, що у веранді будинку знайшов «ледоколи», на що він йому сказав, щоб вони їх не чіпали, а тим часом передзвонив начальнику Хорошівського відділення поліції ОСОБА_14 , який сказав, щоб він передзвонив начальнику слідчого відділення Хорошівського відділення поліції ОСОБА_15 , на що останній відповів, щоб зареєстрували повідомлення про виявлення вибухонебезпечних предметів та чекали вибухотехніків, яких він зараз організує. Після приїзду вибухотехніків було закінчено обшук в помешканні ОСОБА_10 та знайдено промислові ваги та металобрухт. Металобрухт було вилучено, зважено та разом із вагами доставлено в службовий гараж, який знаходиться в смт. Іршанськ.
		В десятих числах лютого ОСОБА_11 прийшов до нього і сказав, що до нього приходили ОСОБА_10 і дуже нав`язливо просили, щоб він віддав їм ваги та метал, на що він відповів, щоб вони їхали в Хорошівське відділення поліції до заступника начальника ОСОБА_5 і вирішували свої питання там.
		Наступного дня до нього приїхала ОСОБА_10 і почала просити, щоб він їй допоміг у вирішенні її питання по кримінальному провадженню щодо прийому чорних та кольорових металів, на що він відповів їй, що однозначно по даному питанню матеріали будуть направлені до суду, але якщо вони підуть на співпрацю із слідством, то тоді можна буде укласти угоду і обговорити питання громадських робіт або умовний термін, на що вона не погодилася.
		15.02.2017 до нього в кабінет зайшли подружжя ОСОБА_10 і почали настирливо просити його, щоб він допоміг їм закрити кримінальне провадження, на що він їм відповів, що цього зробити не може, але якщо вони будуть співпрацювати із слідством, то можна буде укласти угоду щодо покарання у вигляді громадських робіт або іспитового терміну. Вони знову не погодилися. Під час цієї розмови з ОСОБА_10 він зателефонував прокурору ОСОБА_16 і запитав, якщо ОСОБА_10 підуть на угоду, чи можна вийти на покарання у виді громадських робіт, на що останній відповів, що потрібно порадитися із ОСОБА_17 . Після цього він передзвонив до ОСОБА_17 і також запитав про те, що якщо ОСОБА_10 будуть співпрацювати, то чи можна буде укласти угоду та вийти на покарання у вигляді громадських робіт, на що ОСОБА_18 відповів, що можна, але йому потрібно подивитися справу і поспілкуватися із ОСОБА_10 . ОСОБА_10 на дану пропозицію не погоджувалися. Також він їм повідомив, що кримінальне провадження по знайдених у них вибухонебезпечних предметів буде закрито. Після чого вони пішли. Через деякий час він їм передзвонив, щоб вони повернулися і обговорити питання щодо того, щоб вони погодилися на угоду, так як в системі поліції діяла і діє так звана «палочна система» і кожен злочин знаходиться на контролі. Тому, якщо не виконати так званий орієнтовний план, то можна отримати дисциплінарне стягнення. Під час зустрічі ОСОБА_10 відмовилися йти на співпрацю. Крім того, вони запропонували зустрітися знову та ще раз просили допомогти закрити кримінальне провадження та запитали, що їм для цього потрібно взяти, на що він їм відповів, що закрити провадження неможливо, оскільки це є службовим порушенням та призведе до його звільнення або більш суворої відповідальності.
		Також, ОСОБА_11 знову повідомив йому, що ОСОБА_10 заважають працювати, а також тероризують його родичів про вирішення їхнього питання по кримінальній справі і уникнення відповідальності та повідомив, що вони дзвонили до ОСОБА_19 , щоб той також допоміг їм у вирішені їхнього питання. Поспілкувавшись із мешканцями с. Добринь, останні охарактеризували родину ОСОБА_10 , як скандальних людей, що вводять в оману задля власних корисливих цілей.
		17.02.2017 він передзвонив до ОСОБА_10 і сказав, щоб під`їхав у Хорошів, на що той погодився, в якій годині не пам`ятає. Вони зустрілися при в`їзді в смт. Хорошів, так як на той час він знаходився на СТО неподалік. Під час зустрічі він знову запропонував ОСОБА_10 піти на угоду щодо громадських робіт, а саме він йому сказав у сумі десяти днів, чице його влаштує, а також сказав йому, що розповість, що потрібно говорити у прокуратурі, на що ОСОБА_10 погодився. Зазначив, що під час даної розмови він не мав на увазі отримання якоїсь неправомірної вигоди, а мав на увазі десять днів громадських робіт, оскільки в попередніх розмовах він йому неодноразово вказував на те, що ОСОБА_10 повинен влаштуватись на роботу. Після чого ОСОБА_10 змінив тему розмови та почав спілкуватись про свої проблеми із родичами та про гроші, погіршення стану здоров`я дружини, всіляко намагаючись викликати співчуття та жалість. Тоді він йому сказав, що треба проїхати до слідчого, щоб слідчий його допитав, на що ОСОБА_7 сказав у нього немає часу зараз, а поїде з понеділка. Він передзвонив ОСОБА_7 і зустрівся з ним для того, щоб останній з дружиною не заважали працювати його підлеглим, а йшли на співпрацю зі слідством, тому що інших шляхів уникнення відповідальності бути не могло.
		21.02.2017, приблизно о 21 годині, до чергової частини Хорошівського відділення поліції надійшло повідомлення про озброєне пограбування магазину в смт. Іршанськ, на даному виклику він перебував до 5 години ранку. Після чого, по вказівці начальника Хорошівського відділення поліції ОСОБА_14 приблизно о 8 годині, 22.02.2017, він спільно із працівниками карного розшуку прибув до службового приміщення поліції в смт. Іршанськ, де їх чекав дільничний офіцер поліції ОСОБА_11 та інспектор дозвільної системи ОСОБА_12 для проведення оперативно-розшукових дій по вчиненню кримінального провадження. Цього дня, ОСОБА_7 дзвонив до нього неодноразово і настирливо добивався зустрічі. Коли приблизно о 12 годині ОСОБА_10 зателефонував йому та знову наполегливо просив зустрітися, сказав що у нього є важливе питання «не по телефону», він погодився на зустріч, тому що думав, що той хоче надати якусь інформацію, яка може допомогти у викритті злочинців. А тому запропонував ОСОБА_7 зустрітися поблизу кафе, що знаходиться на дорозі Житомир-Коростень в смт. Нова Борова. Коли їхав, то побачив як їде ОСОБА_10 на своєму автомобілі та моргнув фарами і той зупинився. Далі ОСОБА_10 сів до нього в службове авто на переднє сидіння і запитав, що із його справою, на що він відповів, що із цими питаннями йому потрібно звернутись до прокурора. Далі, поцікавившись терміновим питанням, яке виникло до нього у ОСОБА_10 , останній почав говорити про якийсь німецький танк другої світової війни, на це він відповів, що у нього є знайомі в інституті, вони йому зможуть в цьому питанні допомогти. Зазначив, що його думки були спрямовані на той час на розкриття збройного нападу, який був вчинений у ніч з 21 на 22.02.2017. Розуміючи, що в розмові ОСОБА_10 знову не було інформації, яка б мала оперативний інтерес, щоб закінчити незрозумілу розмову та із сподіванням, щоб ОСОБА_10 покинув службовий автомобіль, він запропонував, щоб ОСОБА_10 взяв довідку, що метал, який у нього було вилучено, він купив, про що наголошувала його дружина, приїхав із цією довідкою до слідчого, щоб надати свідчення. На що ОСОБА_10 сказав, що зараз не може приїхати до слідчого, а приїде пізніше.
		Також показав, що під час розмови з ОСОБА_10 він сидів на сидінні водія та дивився в протилежну від нього сторону, а саме у вікно зліва, а ОСОБА_10 знаходився праворуч, на передньому пасажирському сидінні. ОСОБА_10 під час спілкування грошей йому не передавав. Він не бачив момент, коли ОСОБА_10 поклав гроші і блокнот, котрий навіть не належить йому. Якби він побачив, що ОСОБА_10 намагається покласти гроші, то б відреагував на це згідно закону. Після того, як він побачив, що до його автомобіля біжать декілька чоловіків, він одразу оглянув місце, де сидів ОСОБА_10 і побачив, що у чийомусь блокноті знаходяться гроші, їх було видно, бо вони виглядали із блокнота і зрозумів, що ОСОБА_10 його підставив.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, сторона обвинувачення посилається на такі докази, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_5 до події не знав. 06.02.2017 до його помешкання в АДРЕСА_2 приїхали працівники поліції з ухвалою суду, якою надано дозвіл на проведення обшуку в його домогосподарстві. Під час обшуку працівники поліції шукали кабель. У ході проведення обшуку у прибудові на території його господарства працівник поліції на ім`я ОСОБА_20 знайшов трубки, які як вони пояснили є газодетонаторами «ледокол» і є вибухонебезпечними. Окрім того, в ході обшуку було виявлено та вилучено металеву трубу та плиту, а також ваги. Під час проведення обшуку був присутній заст. начальника Хорошівського відділення поліції ОСОБА_5 . З метою з`ясувати, що їм далі роботи та коли повернуть вилучені речі, 08.02.2017 він разом з дружиною - ОСОБА_8 поїхали до Іршанського ВП, де зустріли поліцейського ОСОБА_20 , який повідомив, що з приводу повернення майна їм необхідно спілкуватись з керівництвом. Під час розмови з ОСОБА_5 останній повідомив, що за незаконні операції з металобрухтом передбачається покарання у вигляді штрафу, умовно-достроково або виправні роботи, на що ОСОБА_8 обурилась. Сказала що йому терміново треба влаштуватись на роботу, бо їй про це сказав ОСОБА_5 . Потім його дружина ще раз дзвонила обвинуваченому. Домовлялась про зустріч і вже вони вдвох були в кабінеті ОСОБА_5 на що останній підтвердив, що буде кримінальна справа. Інше вже не пам`ятає, бо погано себе почував.
		17.02.2018 під час зустрічі з ОСОБА_5 при в`їзді зі сторони с. Рижани, останній повідомив йому, що за вирішення питання йому необхідно надати кошти в сумі 10 000 грн. На це він попросив надати декілька днів, так як при собі не мав такої суми. Після даної розмови вони з дружиною прийняли рішення звернутись до управління внутрішньої безпеки ГУНП в Житомирській області задля притягнення ОСОБА_5 до відповідальності. Також зазначив, що всі розмови, котрі він та його дружина вели з ОСОБА_5 та дільничним ОСОБА_21 вони фіксували на диктофон на своєму мобільному телефоні. Рішення фіксувати розмови на диктофон було прийнято ними ще до того, як вперше прийшли до працівників поліції з проханням повернення вагів. Свій диктофон вони вмикали ще до початку розмови з працівниками поліції до зустрічі з ними. Прихід до працівників поліції була їхня власна ініціатива. 22.02.2017, перебуваючи в салоні службового автомобіля ОСОБА_5 , він передав останньому кошти в сумі 10000 грн., які ОСОБА_5 вказав покласти до записника, який у свою чергу поклав до бардачка.
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_5 до події не знала. У зв`язку з тим, що їх з ОСОБА_7 дитина захворіла, їм необхідні були кошти, тому вони почали збирати склотару. На смітниках знайшли і пластикові трубки, які як в подальшому пояснили працівники поліції «ледоколи», плиту та інші металеві речі, що в них були вилучені 06.02.2017. Також, зазначила, що розмови з ОСОБА_5 вона з чоловіком записували на телефон, з метою аби не «прогавити» деталі розмови, оскільки це стосувалось кримінальної справи та проведеного у них обшуку. При відвідуванях Хорошівського відділення поліції, вони брали з собою мобільний телефон, на який записували розмови. Це була їх власна ініціативна, оскільки розмови вони записували до звернення в правоохоронні органи. Зазначила, що саме обвинувачений пропонував її чоловіку при зустрічі кошти в сумі 10 000 грн за вирішення питання щодо їх кримінальної справи. Після чого вона з чоловіком прийняли рішення звернутись до управління внутрішньої безпеки ГУНП в Житомирській області задля притягнення ОСОБА_5 до відповідальності. Не пам`ятає, чи зверталась до когось щодо закриття кримінальної справи відносно неї та її чоловіка.
		Допитаний у судовому засіданні свідок  ОСОБА_12 показав, що ніяких стосунків з обвинуваченим не підтримує. У 2017 році працював на посаді інспектора дозвільної системи Володарськ-Волинської поліції та ОСОБА_5 був його безпосереднім керівником. Був присутній при обшуку, коли у ОСОБА_10 вилучались ваги та металобрухт. Після обшуку йому телефонувала ОСОБА_8 та просила допомогти вирішити питання щодо непритягнення її та її чоловіка до кримінальної відповідальності. Ніяких розмов і інформації щодо отримання неправомірної вимоги обвинуваченим чи іншими не чув. 
		Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_5 мав службові стосунки. У 2017 році виконував обов`язки прокурора та повідомив, що по кримінальному провадженню за ст. 213 КК України стояло питання лише притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб. Будь-яких спроб з боку ОСОБА_5 чи кого-небуть іншого вплинути на прийняття рішення про закриття кримінального провадження не було. Також показав, що йому дійсно телефонував ОСОБА_5 та запитував, чи може бути укладена угода у кримінальному провадженні щодо порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. При цьому, жодному працівнику Хорошівського відділення поліції ОСОБА_5 не повідомляв, що подружжя ОСОБА_10 пропонують йому неправомірну вигоду за закриття провадження, або провокують його іншим чином. Крім того, зазначив, що ОСОБА_5 характеризує як відповідальну особу. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок  ОСОБА_11 показав, що ніяких неприязних стосунків з обвинуваченим не має. У 2017 році займав посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Хорошівського відділення поліції. Також показав, що дійсно був учасником проведення обшуку 06.02.2017 в помешканні ОСОБА_10 , у ході якого було виявлено та вилучено металобрухт та ледоколи, під час обшуку був присутній також ОСОБА_5 . Обшук проводив слідчий ОСОБА_9 . У ході розслідування виконувалось доручення. Зазначив, що після обшуку сім`я ОСОБА_10 неодноразово приїжджала до нього та пропонували гроші за закриття кримінального провадження, але він відмовився від цієї пропозиції, після чого ОСОБА_10 поїхали в Хорошівське відділення поліції.
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_5 були службові стосунки. Показав, що здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом виявлення металобрухту у подружжя ОСОБА_10 за ст. 213 КК України, який було виявлено в останніх у ході обшуку. ОСОБА_22 цікавився провадженням, а саме, що необхідно зробити, які слідчі дії вчиняти та які докази збирати.
		 
		Крім того, у судовому засіданні судом досліджені наступні докази:
		 
		- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17.02.2017, з якого вбачається, що о 17 год 30 хв слідчий СВ прокуратури Житомирської області прийняв усну заяву від ОСОБА_7 про вимагання від останнього працівником правоохоронного органу неправомірної вигоди. ОСОБА_7 повідомив, що 06.02.2017 після проведеного обшуку у їх домоволодінні, коли були вилучені як вибухові пристрої «Лідоколи», ваги та металолом, він з дружиною приїхали до приміщення Хорошівського ВП та прийшли до свого знайомого дільничного на ім`я ОСОБА_20 (як встановлено судом - ОСОБА_11 ), бо їм потрібно було повернути вилучене майно. На їх запитання ОСОБА_23 повідомив, що таких питань не вирішує і порадив звернутися до раніше незнайомого їм заступника начальника відділу ОСОБА_22 . Наступного дня вони приїхали у смт. Хорошів, де його дружина - ОСОБА_8 пішла до відділу поліції, а коли повернулася, розповіла, що зустрілась з ОСОБА_22 та просила повернути вилучене майно. На що останній сказав, що з приводу «Лідоколів» справа буде закрита, а з приводу іншого майна щоб вона не переживала, він їй зателефонує. 14.02.2017 приблизно о 18 год їй зателефонував ОСОБА_22 та повідомив про необхідність приїхати разом з ним до відділу поліції. Наступного дня він з дружиною приїхали до відділу поліції, де ОСОБА_23 записав їх у книгу відвідувачів і вони пройшли до кабінету ОСОБА_22 . У кабінеті останній повідомив, що їх притягнуть до кримінальної відповідальності за незаконні операції з металобрухтом та розповів про передбачене законодавством покарання за цей злочин, а саме штраф від 17000 до 38000 грн,, або рік умовно чи виправні роботи. Його дружина почала голосно висловлюватись, що вони не злочинці, нічим кримінальним не займаються, після чого він та дружина пішли. По дорозі на телефон дружині зателефонував ОСОБА_22 та наскільки він зрозумів, просив написати, що він та дружина займаються закупівлею металобрухту, на що вона відреагувала досить емоційно та грубо відповіла, що нічого такого писати не буде. Після цього ОСОБА_22 сказав, що зрозумів та поклав слухавку. Він сказав дружині, що вона творить і що у них можуть бути проблеми, сказав передзвонити ОСОБА_22 та вибачитись, що вона і зробила. На це ОСОБА_22 запропонував повернутись до нього та поговорити спокійно. Коли вони повернулись до кабінету ОСОБА_22 , останній під час розмови сказав, що може допомогти вирішити питання, щоб його - ОСОБА_7 не притягнули до кримінальної відповідальності. Тоді він надав ОСОБА_22 свій номер телефону, оскільки його дружина запальна та може наламати дров. Вказані ним номери ОСОБА_22 записав до блокноту. Після чого вони пішли. А 17.02.2017 йому приблизно о 10 год подзвонив ОСОБА_22 та сказав, що необхідно зустрітись, та щоб він під`їхав у Володарськ-Волинський (Хорошів). Приблизно о 14 годині на дорозі зі сторони с. Рижани, до його автомобіля під`їхав на автомобілі Всі«Шевроле» ОСОБА_22 та він пішов в автомобіль до останнього, де сів на переднє пасажирське сидіння. В автомобілі ОСОБА_22 повідомив, що по їх справі все буде добре, що можна зробити все без суду, однак для цього необхідні затрати та запитав, чи не буде дорого 10000 грн, на що він сказав, що не дорого. При цьому ОСОБА_22 сказав, що це менша половина того, що він має заплатити. Тоді він повідомив, що зразу не має такої суми, потрібно декілька днів, щоб її зібрати. ОСОБА_22 погодився, однак сказав, що передати гроші потрібно до кінця наступного тижня. Він погодився. ОСОБА_22 сказав передзвонити, коли збере гроші. Він має записані ним та дружиною розмови з ОСОБА_23 та ОСОБА_22 , запис яких додав до цього протоколу;
		- рапорт ст. о/у в ОВС УВБ в Житомирській області ДВБ НПУ ОСОБА_24 на ім`я начальника УВБ в Житомирськй області ДВБ Національної поліції України від 18.02.2017, у якому за результатами виконання доручення слідчого прокуратури Житомирської області у цьому кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР цього ж дня, щодо встановлення осіб, причетних до факту вимагання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за позитивне рішення питання щодо уникнення відповідальності за операції з металобрухтом та повернення вилучених у ході обшуку речей, причетні працівники Хорошівського ВП: ОСОБА_5 , дільничний офіцер поліції ОСОБА_11 ;
		- як вбачається з витягу з ЄРДР про завершення досудового розслідування, дата внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до реєстру є 18.02.2017 о 12 год 36 хв;
		- письмова згода ОСОБА_7 на залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, у якій його попереджно про заборону провокувати (підбурювати) осіб на вчинення злочину від 21.02.2017; 
		- протокол огляду речей від 22.02.2017 та фототаблиця до нього, відповідно до якого 22.02.2017 в службовому автомобілі за 1,5 км. Від повороту до с. Небіж Хорошівського району від автодороги Житомир-Виступовичі у автомобілі за участі слідчого, спеціаліста, понятих та заявника ОСОБА_7 слідчим оглянуто надані ОСОБА_7 10 000 грн. в загальній кількості 31 купюра номіналом по 500 грн - 16 штук, по 200 грн - 5 штук, та по 100 грн. - 10 штук., які після проведених процесуальних дій в подальшому повернуті ОСОБА_7 ; 
		 
		- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 27.02.2017, відповідно до якого 22.02.2017 у ранкову пору доби до ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_5 та вказав на необхідність зустрітись. Цього ж дня, слідчим з 10 год 44 хв по 11 год проведено огляд та маркування грошових коштів в сумі 10 000 грн, а близько 14 год 15 хв ОСОБА_25 на власному транспорті поїхав з смт. Хорошева у напрямку с. Добринь через смт. Нову Борову. Під час руху, зустрічний автомобіль марки «ВАЗ 2107», реєстраційемй номер НОМЕР_2 на блакитному фоні, декілька разів увімкнув ближнє світло фар, після чого ОСОБА_7 з`їхав на паркувальний майданчик кафе «Дорожнє», а до нього під`їхав автомобіль «ВАЗ 2107» з ОСОБА_22 . Після чого, ОСОБА_7 сів до автомобіля ОСОБА_5 . О 14 год 42 хв ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 10 000 грн ( ОСОБА_7 поклав гроші до записника, який знаходився у службовому автомобілі, після чого поклав записник у місце для зберігання дрібних речей), відразу після чого був затриманий; 
		- протоколом за результатами проведення НСРД аудіо- та відео контролю від 28.03.2017, з якого вбачається, що такий контроль здійснено УВБ в Житомирській області на підставі доручення слідчого СВ прокуратури Житомирської області та ухвали слідчого судді апеляційного суду Житомирської області від 20.02.2017 у даному кримінальному провадженні. Час проведення НСРД є 22.02.2017 з 14 год 12 хв до 14 год 42 хв. Під час проведення контролю встановлено, що біля кафе «Дорожнє» у с. Н. Борова Житомирської області у службовому автомобілі Хорошівського ВП мала місце зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . З змісту розмови встановлено, що ОСОБА_7 цікавиться, що там по його питанню, чи закривається справа повністю, на що ОСОБА_5 відповідає, що потрібно буде протокол допиту останнього, на що ОСОБА_7 просить написати, що та як потрібно буде казати. ОСОБА_5 пропонує взяти довідку, що вилучений у кримінальному провадженні метал був купленим ОСОБА_7 , на що останній погоджується і каже, що вирішить це питання. ОСОБА_5 запитує, що у ОСОБА_7 трапилось і про що той хотів порадитись. ОСОБА_7 говорить що має одне питання, а саме про знайдений танк і як можна документально підтвердити таку знахідку, перо що і відбувається подальша розмова. По закінченню розмови ОСОБА_7 говорить, що тут усе, щоб ви не переживали, перещитуйте, змінює мову запитанням, що по нашому питанню, на що ОСОБА_22 відповідає, що обговорять завтра або післязавтра. ОСОБА_10 питає дозволу щось кудись покласти. На що ОСОБА_22 говорить, що знає, що це працівники СБУ. 
		- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.07.2017, відповідно до якого 22.02.2017 о 14 год 42 хв в АДРЕСА_3 , одразу після одержання в автомобілі неправомірної вигоди затримано ОСОБА_5 , у якого серед інших речей, вилучено мобільні телефони;
		 
		- протоколом обшуку від 22.02.2017, відповідно до якого поблизу кафе «Дорожнє» за адресою вул. Лісова, 12, в смт. Нова Борова у службовому автомобілі марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_5 , з ніші для зберігання дрібних речей вилучено блокнот з грошовими коштами в сумі 10 000 грн з серіями та номерами які зазначені в протоколі огляду речей від 22.02.2017;
		 
		- ухвалою Корольовського        районного суду від 23.02.2017, якою надано дозвіл на проведення обшуку гаражного приміщення Іршанської територіальної громади, яке використовується співробітниками Хорошівського ВП для зберігання речових доказів;
		 
		- заява Іршанського селищного голови про надання дозволу на проведення огляду приміщення, а також протокол огляду місця події від 22.02.2017, відповідно до якого оглянуто гаражне приміщення Іршанської територіальної громади, яке використовується співробітниками Хорошівського ВП для зберігання речових доказів, у ході якого виявлено ваги, плиту та металеві труби, вилучені в ході обшуку 06.02.2017 в домоволодінні подружжя ОСОБА_10 у АДРЕСА_2 ;
		 
		- ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 23.02.2017, якою надано дозвіл на проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_5 № 26 в приміщенні Хорошівського відділення поліції;
		 
		- протокол обшуку від 22.02.2017, відповідно до якого оглянуто службовий кабінет №26 Хорошівського ВП, яким користувався ОСОБА_5 та вилучено ноутбук, мобільний телефон, гроші, оптичний диск та записники;
		- ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 27.02.2017 (у тому числі про виправлення описки), якими накладено арешт на речі, вилучені під час обшуку затриманого ОСОБА_5 , речі, вилучені під час обшуку його службового кабінету та службового автомобіля;1
		- копією «Журналу обліку доставлених, відвідувачів, запрошених до Володарськ-Волинського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області» відповідно до якого ОСОБА_10 відвідували Хорошівський ВП. О 10-30 год 15.02.2017 р. ОСОБА_7 записаний до ОСОБА_5 . О 10-55 год 10.02.17 ОСОБА_8 записана до Недашківського.
		- копією «Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події в Хорошівському ВП» зареєстровано об 18-30 06.02.17 р. рапорт слідчого СВ ОСОБА_9 про те, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №120160601400000628 від 26.12.16 було встановлено що ОСОБА_7 здійснював опереції з металобрухтом без державної реєстрації або спеціального дозволу; 
		- (витягами) з наказів №330 о/с від 23.12.2016 та №15 о/с від 25.01.2017 ОСОБА_5 переміщено в зв`язку з реорганізацією з 23.12.16 на заступника начальника відділення поліції - керівником патрульної поліції Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області та 25.01.2017 за останнім закріплено спеціальний жетон;
		- посадовою інструкцією заступника начальника - начальника патрульної поліції ОСОБА_5 затвердженої 30.12.2016 відповідно якої, обіймав указану посаду заступника начальника відділення поліції - керівника патрульної поліції Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області; 
		- ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 23.02.2017, якою надано дозвіл на проведений общук службового автомобіля ОСОБА_5 ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 , поблизу кафе «Дорожнє» по вул.. Лісовій, 12 смт. Нова Борова Хорошівського району;
		- висновком судово-технічної експертизи за №1/386 від 23.02.2017, відповідно до якого надані грошові кошти в національній валюті в сумі 10 000 грн, які вилучені 22.02.2017 під час обшуку в службовому автомобілі ОСОБА_5 виготовлені з дотриманням вимог щодо виготовлення аналогічних банкнот, що знаходяться в офіційному обігу;
		- висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за №10/27 від 21.03.2017, відповідно до якої на поверхні грошових коштів в сумі 10 000 грн встановлено наявність нашарування спеціальних хімічних речовин із люмінесценцією жовто-зеленого кольору, які мають спільну родову належність із зразком препарату «Промінь-1»; 
		- протоколом огляду вилучених предметів та документів від 13.03.2017, відповідно до якого оглянуто предмети вилучені в службовому кабінеті ОСОБА_5 , де серед іншого оглянуто записник останнього, у якому виявлено наступні записи: «ст. 263, 213, 164 КК України», «Малашенко-металолом. Добринь», «взяти обшук по 213 КК України», «ОСОБА_34 НОМЕР_14, ОСОБА_35 НОМЕР_16, НОМЕР_15»;
		- протоколом огляду вилучених предметів та документів від 15.03.2017, відповідно до якого оглянуто речі вилучені в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , серед яких оглянуто мобільний телефон останнього марки «Sumsung Duos» з номером мобільного оператора ПрАТ «Київстар»  НОМЕР_3  та встановлено, що з вказаного номеру  ОСОБА_5 : 15.02.2017 об 11 год 20 хв телефонував на номер  НОМЕР_4 , що належить  ОСОБА_8  після чого через хвилину отримав вхідний дзвінок з того ж номеру; 17.02.2017 об 09 год 18 хв телефонував  ОСОБА_7  на номер  НОМЕР_5 ; 17.02.2017 о 12 год 39 хв 13 год 53 хв отримав два вхідних дзвінка від  ОСОБА_7  з номеру  НОМЕР_6 ; 22.02.2017 о 08 год 24 хв   ОСОБА_22 телефонував  ОСОБА_7  на номер  НОМЕР_6  та о 08 год 27 хв отримав зворотній дзвінок з того ж номеру; 22.02.2017 об 11 год 36 хв з номеру телефону  НОМЕР_6 , що належить  ОСОБА_7  відбувся дзвінок на номер телефону ОСОБА_5 , а о 14 год 19 хв ОСОБА_5 телефонував ОСОБА_7 на номер НОМЕР_6 (т. 2 а.п. 199-206);
		- протоколом огляду предметів від 21.03.2017, а саме оптичного носія інформації - CD-R диску, долученого ОСОБА_7  до заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17.02.2017, та дослідженого в судовому засіданні записаного на ньому змісту розмов, з якого вбачається, що на диску містяться неодноразові розмови між ОСОБА_5 та подружжям ОСОБА_10 . У тому числі серед яких зафіксовано розмову, де ОСОБА_22 зазначає ОСОБА_10 10, і каже що це половина всього того, на що ОСОБА_10 вказав, що згоден. При цьому, у подальшому ОСОБА_22 зазначає, що в любому випадку потрібно буде приїхати на допит, він розкаже, що треба буде... бо ОСОБА_10 прокурори нерви потріпають за цю всю справу, але ОСОБА_22 розкаже все що треба говорити, що казати і як казати в прокуратурі;
		- матеріалами кримінального провадження №12017060140000063 від 06.02.2017 за ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується те, що досудове розслідування у ньому проводилось слідчим СВ Хорошівського ВП ОСОБА_9 . Матеріали містять в тому числі:
		- копію ухвали слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду від 30.01.2017 про надання дозволу на проведення обшуку АДРЕСА_2 ;
		- матеріали обшуку 06.02.2017 у АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , під час якого вилучено вибухові пристрої обмеженої небезпечної категорії «Літокол-100» та «Літокол-150», а також металобрухт та ваги;
		- запит органу досудового розслідування лікувального закладу - Володарсько-Волинської ЦПМСД, довідки характеристики Іршанської селищної ради на зазначених осіб від 07.02.2017; 
		- постанову про призначення слідчим вибухотехнічної експертизи від 08.02.2017; 
		- протоколом огляду документів і речей від 27.02.2017, відповідно до якого слідчим СВ прокуратури Жтомирської області оглянуто зазначені матеріалами кримінального провадження №12017060140000063.
		- матеріалами кримінального провадження №°12016060140000628 від 26.12.2016 за ч. 1 ст. 185 КК України та протоколом огляду документів і речей від 27.02.2017, відповідно до якого слідчим СВ прокуратури Жтомирської області оглянуто зазначені матеріали кримінального провадження №°12016060140000628. підтверджується те, що досудове розслідування у ньому проводилось слідчими СВ Хорошівського ВП ОСОБА_9 та ОСОБА_26 за фактом викрадення 26.12.2016 належного ПАТ «Укртелеком» майна, а саме 22 метрів кабелю між двома опорами у АДРЕСА_2 . 
		- матеріалами кримінального провадження № 12016060140000064 від 06.02.2017 за ч. 1 ст. 213 КК України та протоколом огляду документів і речей від 27.02.2017, відповідно до якого слідчим СВ прокуратури Жтомирської області оглянуто зазначені матеріали кримінального провадження, підтверджується те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016060140000064 проводилось слідчим СВ Хорошівського ВП ОСОБА_9 . Матеріали містять в тому числі:
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №°12016060140000064 від 06.02.2017, відповідно до якого вказується що на підставі самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення внесено відомості до ЄРДР про те, що ОСОБА_7 протягом 2016-2017 років на території свого домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 здійснював операції з брухтом кольорового і чорного металів без спеціального дозволу (ліцензії);
		- клопотання начальника СВ Хорошівського ВП ОСОБА_15 про проведення обшуку до суду та копію ухвали слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду від 30.01.2017 про надання дозволу на проведення обшуку АДРЕСА_2 ;
		- матеріали обшуку 06.02.2017 у АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , під час якого вилучено зокрема 490 кг. металобрухту та ваги;
		- рапорти слідчого ОСОБА_9 та оперуповноваженого ОСОБА_12 про виявлення під час проведення обшуку факту здійснення незаконних операцій з металобрухтом;
		- запити слідчого та відповіді на запити щодо характеризуючи даних відносно ОСОБА_7 ;
		- отримане слідчим пояснення ОСОБА_7 від 06.02.2017 та протоколи допиту свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ;
		- доручення слідчого ОСОБА_9 від 07.02.2017, адресоване начальнику Хорошівського ВП ОСОБА_14 про доручення оперативному підрозділом Хорошівського ВП проведення слідчих дій, а саме встановлення осіб, які здавали металобрухт ОСОБА_7 , допиту понятих, що були присутні під час обшуку 06.02.2017 за місцем проживання останнього, проведення інших заходів та слідчих дій, направлених на розкриття злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України. Оглядом встановлено відсутність резолюції до виконання. 
		З урахуванням вищевказаних обставин, які сторона обвинувачення вважає доведеними перерахованими вище доказами, дії обвинуваченого ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Заслухавши показання обвинуваченого, свідків, дослідивши докази обвинувачення та захисту, суд приходить до наступного.
		Так, диспозицією ч. 3  ст. 368 КК України передбачено кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Відповідно до примітки 5 ст. 354 КК України, у статтях 354, 368, 368-3 і 368-4 КК України під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
		Як встановлено судом у судовому засіданні з досліджених показань обвинуваченого, свідків та матеріалів кримінального провадження, зокрема і з звукозапису розмов, зроблених свідками ОСОБА_30 , ОСОБА_7 вбачається, що під час розмов між цими свідками та ОСОБА_5 ініціаторами розмов з обвинуваченим виступали саме вказані свідки, які неодноразово спонукали його надати їм допомогу з вирішення питання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності шляхом закриття кримінального провадження про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України. При цьому неодноразово висловлювали побоювання щодо можливого та небажаного для ОСОБА_7 направлення матеріалів кримінального провадження про його обвинувачення до суду та наявності у подальшому судимості, як наслідку притягнення до кримінальної відповідальності, та прагнули уникнути таких небажаних наслідків. Крім, цього, намагання свідків схилити до таких дій мали місце і щодо інших, крім ОСОБА_5 працівників поліції Хорошівського ВП.
		За таких обставин, оскільки належних та допустимих доказів, у тому числі, здобутих внаслідок проведених НСРД пред`явлення ОСОБА_31 вимог щодо надання неправомірної вигоди, поєднаних з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням службового становища стосовно ОСОБА_7 , або умисного створення умов, за яких ОСОБА_7 вимушений був надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, стороною обвинувачення не надано та під час судового розгляду не здобуто, дії обвинуваченого не можуть бути кваліфіковані за такою кваліфікуючою ознакою, як вимагання неправомірної вигоди. 
		Наведене узгоджується з правим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 21 січня 2016 року (справа № 5-124кс15), відповідно до якого вимагання хабара (неправомірної вигоди) виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги тощо.
		Крім цього, оцінюючи зібрані по справі докази на предмет доведеності зазначених сторонами кримінального провадження обставин, суд приймає до уваги приписи ч.1 ст.94 КПК України, якою встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		При оцінці доказів суд також враховує положення ч.3 ст.62 Конституції України, яка передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Під час судового розгляду сторона захисту неодноразово посилалась на здійснення провокації злочину свідкам ОСОБА_7 та його дружиною ОСОБА_8 , тому суд зобов`язаний належно оцінити такі заяви на предмет дотримання практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами, як джерело права, а також приписів національного законодавства, положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Згідно ч. 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.
		У рішенні «Ваньян проти Росії» від 15.12.2005 Європейський суд надає визначення терміна «підбурювання»: «Якщо діяльність таємних агентів підбурила на вчинення злочину і немає підстав припускати, що злочин був би вчинений без їхнього втручання, то це виходить за межі діяльності таємних агентів і може бути визначено як підбурювання» 
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у багатьох своїх рішеннях наголошував на необхідності ретельної перевірки заяв про вчинення провокації із сторони працівників правоохоронних органів із забезпеченням підсудному (обвинуваченому, засудженому) права на повне і об`єктивне дослідження тих обставин справи, які можуть указувати на наявність провокацій, можливості допиту у судовому засіданні «секретних агентів», необхідність доведення прокурором відсутності провокацій із сторони працівників поліції чи осіб, які діють за їх завданням тощо (зокрема рішення Європейського суду у справах «Баннікова проти Російської Федерації», «Романаускас проти Литви»).
		Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів.
		В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства». (у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Худобін проти Російської Федерації», «Ваньян проти Російської Федерації», «Раманаускас проти Литви»).
		Європейським судом вироблена концепція провокації, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції, і є відмінною від застосування законних оперативних методів попереднього розслідування.
		Ним встановлено, що, тоді як застосування спеціальних методів розслідування, зокрема негласних, не може саме по собі порушувати право на справедливий судовий розгляд, небезпека поліцейської провокації в результаті таких заходів передбачає, що їх застосування повинно бути обмежене зрозумілими рамками (рішення у справі «Раманаускас проти Литви»).
		Прецедентне право Європейського суду не забороняє посилатися на стадії розслідування кримінальної справи і у випадку, якщо дозволяє характер злочинної дії, на докази, отримані в результаті проведення співробітниками органів внутрішніх справ операцій під прикриттям (рішення у справі «Люді проти Швейцарії»), однак, застосування агентів під прикриттям повинно бути обмежене, співробітники поліції можуть діяти таємно, але не займатись підбурюванням (рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»).
		Як встановлено під час судового розгляду, злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , був викритий внаслідок проведення оперативних заходів, вчинених працівниками правоохоронних органів за активної участі громадянина ОСОБА_25 , який діяв за вказівками працівників поліції, з ними тісно співпрацював, та підбурював обвинуваченого до вчинення злочину. Дані обставини у судовому засіданні не були спростовані прокурором жодним доказом.
		Також залишились неспростованими прокурором доводи захисту про те, що приводом та підставою для порушення кримінальної справи була заява саме ОСОБА_25 до прокуратури Житомирської області, що підпадає під дію висновків Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі «Весєлов та інші проти Російської Федерації», і вказує на те, що ОСОБА_25 слід вважати у цій справі секретним (таємним) агентом поліції, який діяв за вказівками працівників поліції.
		Під час судового розгляду прокурор будь-яких доказів на спростування доводів захисту не подавав, не вживав будь-яких дій, направлених на перевірку заяви про провокацію, посилаючись на власну думку про необґрунтованість таких заяв, тому суд оцінює відповідні доводи на підставі наявних у справі доказів та із врахуванням доводів учасників процесу в судовому засіданні.
		У рішенні по справі «Баннікова проти Російської Федерації» Європейським судом з прав людини розроблено два критерії перевірки заяв про наявність провокацій (підбурювання) до вчинення злочину із сторони працівників правоохоронних органів.
		Відповідно до критерію, який полягає у перевірці обґрунтованих заяв про підбурювання, суд повинен з`ясувати питання чи вчиняли працівники поліції чи особи, які діяли за їх завданням, дії, які вимусили чи спонукали засудженого до вчинення злочину, хто був ініціатором вчинення дій щодо підготовки злочину, поставленого у вину обвинувачену, на якій стадії злочину працівниками поліції почали застосовуватись оперативні заходи із метою подальшого викриття злочину.
		Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Романаускас проти Литви», «Баннікова проти Російської Федерації», «Весєлов та інші проти Російської Федерації» визначив перелік дій, які можливо розцінити, як провокація (підбурювання) до вчинення злочину, відповідно до яких описані вище дії ОСОБА_25 , який був ініціатором спілкування, телефонних розмов, зустрічей, ініціатором передачі грошей за відсутності ініціативи самого ОСОБА_5 свідчать про наявність провокацій на вчинення злочину.
		Доведеність факту вчинення злочину внаслідок провокацій (підбурювання) із сторони працівників поліції чи осіб, які діяли за їх завданням виключає як використання доказів, здобутих внаслідок цих дій, так і притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, вчинений за даних обставин. Таку позицію Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював у своїх рішеннях, зокрема у справах «Тейшейра де Кастро проти Португалії», «Романаускас проти Литви», «Баннікова проти Російської Федерації» та інших.
		Відповідно до п. 55 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.
		Отже, підсумовуючи всі вищевказані положення ЄСПЛ, суд стосовно обставин даного кримінального провадження зазначає наступне.
		Встановлені в судовому засіданні фактичні обставини, а саме: умисне цілеспрямоване звернення ОСОБА_30 та ОСОБА_25 безпосередньо до ОСОБА_5 , до інших працівників правоохоронного органу - Хорошівського ВП, наполегливі зустрічі та переконання у необхідності вчинення злочину, пропонування грошових коштів, пряме підтвердження неодноразовості вчинення відповідних активних дій свідків, їх зацікавленість у отриманні згоди на уникнення кримінальної відповідальності у спосіб, не передбачений законом, дають підстави суду вважати, що стороною обвинувачення не доведено, що не було факту підбурювання у частині одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
		Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що в даному випадку в діях цих свідків мала місце спланована провокація на вчинення злочину, так як свідок ОСОБА_7 за підтримки правоохоронних органів впливав на обвинуваченого, 22.02.2017 шляхом призначення зустрічі під надуманим приводом, телефонних розмов. Активні дії ОСОБА_10 щодо необхідності зустрічі з ОСОБА_22 у раніше необумовленому між ними місці, зміст розмови 22.02.2017 у службовому автомобілі між останніми, з якої вбачається, що ОСОБА_5 прибув на зустріч у зв`язку з телефонним дзвінком від ОСОБА_10 цього дня, у якому ОСОБА_10 просив зустрітися з обвинуваченим для вирішення якоїсь справи, активні дії ОСОБА_10 під час зустрічі щодо намагання передати гроші ОСОБА_5 за відсутності доказів будь яких дій або позитивної реакції останнього на дії ОСОБА_10 , якими можливо було б обґрунтувати добровільне отримання грошей в салоні службового автомобіля, негайне затримання ОСОБА_22 відразу після активних дій ОСОБА_10 , який помістив гроші у записник та перемістив ці речі у ящик для дрібних речей автомобіля, що унеможливило ОСОБА_5 висловити своє відношення до дій ОСОБА_10 на місці події.
		При цьому суд вважає, що оперативні дії та інші дії, зокрема, вручення коштів обвинуваченому відбулося за активного сприяння, активної організації працівниками правоохоронних органів при штучному створенні умов для вчинення злочину, так як, зважаючи на досліджені об`єктивні обставини справи, у суду немає підстав об`єктивно підозрювати, що ОСОБА_5 був задіяний у злочинній діяльності, або схильний до вчинення злочинів.
		Таким чином суд вважає, що в даному випадку дії свідка ОСОБА_7 були спрямовані на підбурювання злочину, який передбачено ч. 3 ст. 368 КК України, а тому у суду виникає непереборний сумнів у тому, що дане кримінальне провадження існувало б без активних дій свідка ОСОБА_7 , спрямованих на підбурювання до вчинення злочину, а тому дії свідка суд вважає провокацією, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції. 
		В постанові у справі «Баннікова проти Російської Федерації» Європейський Суд з прав людини ухвалив, що використання особливих методів ведення слідства - зокрема, агентурних методів - не може саме по собі порушити право на справедливий розгляд. Ризик підбурювання з боку співробітників міліції, викликаний зазначеними методами, означає, що їхнє використання має бути суворо регламентованим (рішення Європейського Суду в справі «Раманаускас проти Литви»).
		Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Тейшейра де Кастро проти Португалії», визнано допустимим обмежене використання негласних агентів. Разом із тим, системний аналіз указаного рішення ЄСПЛ, показує, що провокацією до вчинення злочину може вважатися діяльність працівників правоохоронних органів, яка вийшла за межі пасивного розслідування злочинної діяльності й без їхнього втручання злочин не було б вчинено.
		При визначенні, чи було слідство «фактично пасивним», Європейський Суд розглядає причини проведення прихованої операції й поводження органів влади при її проведенні. Європейський Суд опирається на те, чи були об`єктивні відомості про те, що особа була залучена в злочинну діяльність і була істотна ймовірність вчинення злочину.
		Підсумовуючи викладене, суд вважає, що аналіз зібраних та досліджених у ході судового розгляду доказів дає підстави стверджувати те, що одержання неправомірної вигоди було попередньо організоване свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , залученням до провокації правоохоронних органів, та в подальшому спровоковане як ОСОБА_7 так і працівниками правоохоронних органів, оскільки фізична особа, яка діяла за їх вказівками вийшла за межі «пасивного розслідування», вплинувши на обвинуваченого та схиливши його до вчинення злочину у зазначений вище спосіб.
		Судом при встановленні обсягу доказів було враховано положення ст. 22 КПК України, де вказується, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Отже, суд дає оцінку дослідженим доказам з урахуванням положень ст. ст. 84, 85,86,87 КПК України.
		Як зазначено у ст. 85 КПК, належними є такі докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч.1 ст. 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази ( рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», рішення у справі «Шабельника проти України»), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.
		Суд також враховує позицію ЄСПЛ, викладену у рішеннях «Ушаков проти України», «Коробов проти України», «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Щодо заяви ОСОБА_7 про вчинений злочин, то суд вважає, що даний доказ є недопустимим, оскільки відомості, викладені у заяві в частині обставин зустрічей, розмов, обговорення з обвинуваченим неправомірної винагороди та строків її передання, не відповідають дійсності та спростовуються дослідженими судом матеріалами кримінального провадження, зокрема і протоколом огляду предметів від 21.03.2017 та звукозаписом розмов між обвинуваченим та свідком від 17.02.2017. Також судом враховуються показання та дії свідка, як такі, що містять ознаки провокації.
		- рапорт ст. о/у в ОВС УВБ в Житомирській області ДВБ НПУ ОСОБА_24 не є джерелом доказів в розумінні ст.. 84 КПК України, а тому суд його відкидає з підстав недопустимості.
		Крім цього, як вбачається з рапорту та матеріалів справи, 18.02.2017 після 12 год 36 хв, тобто після внесення слідчим прокуратури до ЄРДР відомостей про початок кримінального провадження, цього ж дня слідчим було винесено та направлено доручення слідчого прокуратури в даному кримінальному провадженні до УВБ в Житомирській області, прийнято до канцелярії, розписано на о/у ОСОБА_24 , до кінця робочого дня останнім проведено виконання доручення та здійснено перевірку, складено рапорт за результатами виконання доручення. Однак, виходячи з змісту рапорту щодо встановлення обставин справи, осіб, причетних до вчинення злочину, їх анкетних даних, відомостей про номери їх мобільних телефонів та місцеперебування, наявності майна та адрес проживання, відстані від місця розташування прокуратури Житомирської області та УВБ в Житомирській до місця, де відбувалися події, яке становить більше 50 км., викликає обґрунтований сумнів у тому, що працівники поліції УВБ не були задіяні у справі та не здійснювали контроль за вчиненням злочину ще до внесення відомостей до ЄРДР, тобто до офіційного початку здійснення кримінального провадження.
		Щодо протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, та аудіо, відео контролю особи, то суд вважає їх недопустимими доказами, оскільки як було встановлено вище в діях свідка ОСОБА_7 містяться ознаки провокації на вчинення злочину передбаченого ст. 368 ч.3 КК України.
		Протокол огляду речей від 22.02.2017 та фототаблиці до нього, відповідно до якого 22.02.2017 надані ОСОБА_7 10 000 грн. які після проведених процесуальних дій повернуті ОСОБА_7 ,; протокол затримання ОСОБА_5 як особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.07.2017; протокол обшуку від 22.02.2017, відповідно до якого у службовому автомобілі марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_5 , з ніші для зберігання дрібних речей вилучено блокнот з грошовими коштами в сумі 10 000 грн.; протокол обшуку від 22.02.2017, відповідно до якого оглянуто службовий кабінет №26 Хорошівського ВП, яким користувався ОСОБА_5 та вилучено ноутбук, мобільний телефон, гроші, оптичний диск та записники; протоколи огляду вилучених предметів та документів від 13.03.2017, 15.03.2017, 21.03.2017, суд вважає також недопустимими доказами як такі, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини з тих же підстав, а саме отримані в результаті поліцейської провокації.
		Крім цього зміст протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 27.02.2017 не містить будь-якого джерела доказів, на підставі якого у протоколі зроблені висновки про вимогу та отримання грошей ОСОБА_22 .
		Висновки судово-технічної експертизи за № 1/386 та судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за № 10/27 суд визнає недопустимими доказами, оскільки вони грунтуються на доказах, які суд вже визнав недопустимими.
		Щодо посадової інструкції, витягів з наказів про призначення на посаду, то дані докази підтверджують трудову діяльність обвинуваченого, та підтверджують ту обставину, що ОСОБА_5 дійсно обіймаючи посаду заступника начальника відділення поліції - керівника патрульної поліції Хорошівського відділення поліції, відповідно до положень п. 1 примітки статті 364 КК України та п. 2 примітки статті 368 КК України є службовою особою правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище та відповідно до п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень. 
		Щодо ухвал слідчого судді Корольовського районного суду від 23.02.2017, якими надано дозвіл на проведення обшуку гаражного приміщення Іршанської територіальної громади та службового кабінету ОСОБА_5 № 26 в приміщенні Хорошівського відділення поліції, а також надано дозвіл на проведений обшук службового автомобіля ОСОБА_5 ВАЗ 2107, то вони підтверджують процесуальну діяльність слідчого судді, реалізовану на основі діяльності правоохоронних органів, та не можуть бути окремим належним джерелом доказів винуватості обвинуваченого за ст. 368 ч.3 КК України в розумінні ст. 84 КПК України.
		       Досліджені у судовому засіданні інші докази, зокрема матеріали кримінального провадження №12017060140000063, №°12016060140000628, № 12016060140000064 за відсутності інших належних та допустимих доказів не можуть бути покладені в основу для прийняття рішення про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину як такі, з яких можна прийти до переконання у доведеності вини останнього.
		Показання свідка ОСОБА_7 , якого слід вважати у цій справі секретним (таємним) агентом поліції, який діяв за вказівками працівників поліції, суд відкидає як такі, що є упередженими, неналежними та недопустимими, спрямованими на підбурювання до вчинення злочину, а тому вважає їх провокацією, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції. 
		Крім цього, вони спростовуються показаннями інших свідків щодо обставин подій, та дослідженими ним же наданих звукозаписаписів розмов з обвинуваченим.
		Надаючи оцінку показам свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 ОСОБА_9 , суд визнає їх належними доказами невинуватості обвинуваченого, та вважає логічними, послідовними, які узгоджуються між собою, та іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, та спростовують пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення, не вказують на причину, наслідок, або умову вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, не встановлюють наявність суспільно небезпечного діяння, винуватість обвинуваченого, та інших обставин, що мають значення для вирішення кримінального провадження. 
		Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		За статтею 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Суд виходить з того, що на обвинуваченому не лежить обов`язок представляти виправдувальні докази, він має повне право обмежитися лише послабленням обвинувальних доказів. Досить, якщо він покаже, що обвинувальні докази не тільки не представляють достовірності, але навіть ймовірність.
		Навпаки, держава в особі державного обвинувачення повинна доказати винність обвинуваченого. Всі сумніви у винності обвинуваченого тлумачаться на його користь.
		Таким чином, суд вважає, що вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, не доведено шляхом надання допустимих та належних згідно діючого кримінально-процесуального законодавства доказів.
		Відповідно обвинувачений підлягає виправданню за ч. 3 ст. 368 КК України за недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.
		Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст. 174 КПК, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням:
		- судово-технічної експертизи за №1/386 у сумі 1320 грн 60 коп.;
		- судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за №10/27 у сумі 880 грн. 40 коп. , а всього у сумі 2201 грн., - підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.
		На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 370, 373, 374, КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдати за недоведеністю вчинення ним вказаного злочину.
		Речові докази: 
		- речі, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_5 : посвідчення працівника поліції серії ЖТП №002618, на ім`я ОСОБА_5 , - повернути до ГУНП в Житомирській області;
		- речі та документи, вилучені в ході обшуку 22.02.2017 в службовому кабінеті 26 Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області, а саме: дозвіл на зброю № НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_5 ; 200 гривень однією купюрою; оптичний диск зі штрих-кодом QH75765 у паперовому конверті; мобільний телефон марки «Samsung» моделі GT-E1202i з сім карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар»; записник у твердій картонній обкладинці формату А4 - повернути власнику ОСОБА_5 ;
		- речі та документи, вилучені під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_5 22.02.2017: три купюри у національній валюті гривні номіналом: 1 купюра - 50 грн, 1 купюра номіналом 10 грн, 1 купюра - 2 грн; 7 купюр номіналом 200 грн, 2 купюри номіналом по 500 грн.; валюта, 1 купюра номіналом 10 доларів США, 1 купюра номіналом 1 долар США; мобільний телефон марки «Sumsung Duos» з номером мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , - повернути власнику ОСОБА_5 ;
		- спеціальний чехол для утримання службового посвідчення та жетона; дисконтна карта «WOG-ПРАЙД» № НОМЕР_8 ; медична довідка серії 10ААЛ № 175657 на ім`я ОСОБА_5 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 на транспортний засіб «CHEVROLET AVEO" НОМЕР_1 ; водійське посвідчення серії НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_5 ; банківська карта «Приватбанк» № НОМЕР_11 ; клаптик паперу з рукописним написом « ОСОБА_32 НОМЕР_12 »; талон до посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 ; посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_13 на ім`я ОСОБА_5 ; 2 металевих ключі; гаманець шкіряний чорного кольору; картка замісник № 14 видана ОСОБА_5 про прийняття на зберігання ПМ НВ 4772-Р, патронів та магазинів; ноутбук марки «Samsung» NP-R528 з зарядним пристроєм , - залишити ОСОБА_5 ;
		- оптичні диски залишити при матеріалах кримінального провадження. 
		Грошові кошти у загальній сумі 10000 (десять) гривень номіналами по 500, 200 та 100 грн. повернути власнику ОСОБА_7 .          
		       Арешт накладений на підставі ухвалами слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 03.03.2017, а саме: транспортний засіб - легковий автомобіль марки «CHEVROLET AVEO" НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 ; квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_33 та ухвалою того ж суду від 27.02.17 на речі вилучені під час обшуку затриманого, авто та кабінету - скасувати.
		Судові витрати по справі, пов`язані з проведенням: судово-технічної експертизи за №1/386 у сумі 1320 грн 60 коп.; судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за №10/27 у сумі 880 грн. 40 коп., а всього у сумі 2201 грн., - віднести на рахунок держави.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.     
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...