Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 125/1527/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2023. Зареєстровано: 30.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2023.
Дата набрання законної сили: 30.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/125/99/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022020000000479

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		125/1527/22
		1-кп/125/99/2022
		 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.01.2023                             м. Бар Вінницької області
		 
		Барський районний суд Вінницької області у складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		 
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бар Вінницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2022 за № 12022020000000479 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Бар Вінницької області, місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацевлаштований,освіта середняспеціальна, розлучений, судимості відсутні,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 119 КК України,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		У вечірнюпору доби20.08.2022, ОСОБА_4 ,перебуваючи убудинку заадресою: АДРЕСА_2 ,святкував таїнствохрещення малолітньоїдоньки брата ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,під часякого вживавалкогольні напої.Після застілля ОСОБА_4 пішов спатидо кімнатиу будинку.Через деякийчас,близько 02:00год.,21.08.2022 ОСОБА_4 ,перебуваючи встані алкогольногосп`яніння,прокинувшись іпочувши плачмалолітньої ОСОБА_6 ,підійшовши доїї візочкувзяв їїна руки.Після цього ОСОБА_4 ,усвідомлюючи,що знаходитьсяу станіалкогольного сп`яніння,в силуякого йогодіяння іздогляду замалолітньою дитиноюможуть спричинитинебезпечні дляїї життянаслідки,діючи знеобережності,не передбачаючиможливості настаннятаких наслідків,хоча повиненбув іміг їхпередбачити,рухаючись кухонноюкімнатою,не втримавширівновагу,впав напідлогу разоміз малолітньою ОСОБА_6 на їїтіло,від чоговона отримала поєднану травму тіла у вигляді відкритої черепно-мозкової травми (садна на лобі зліва, над правою надбрівною дугою, в тім`яній ділянці голови справа; синець за лівою вушною раковиною, розтрощення кісток склепіння та основи черепа, розм`яття головного мозку), та закритої тупої травма грудної клітки (множинні переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8-го ребер зліва та 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9-го ребер справа біля хребтової лінії, переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9-го ребер справа по переднє паховій лінії, крововиливи по задній поверхні обох легень), а також садно по передній поверхні правого колінного суглобу, синець по верхній поверхні лівої ступні. Смерть ОСОБА_6 , настала від гострої крововтрати та травматичного шоку, які виникли на тлі відкритої черепно-мозкової травми-розтрощення кісток склепіння та основи черепа, розм`яття головного мозку, та закритої тупої травми грудної клітки-множинних переломів ребер. Вищевказана поєднана травма тіла, від якої настала смерть ОСОБА_6 , має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння і стоїть в причинному зв`язку із смертю. Після спричинення вище вказаної поєднаної травми тіла, смерть ОСОБА_6 настала одразу і вчиняти які-небудь самостійні цілеспрямовані дії (пересуватись, кричати, тощо), вона не могла. ОСОБА_4 , підвівшись, пішов до кімнати, залишивши малолітню ОСОБА_6 на підлозі. 
		Таким чином,  ОСОБА_4  своїми необережними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 119 Кримінального Кодексу України, а саме вбивство через необережність.
		 
		2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом
		2.1. Позиція сторони захисту
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні вбивства через необережність малолітньої ОСОБА_6 .
		Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання про те, що вкінці літа 2022 року, 20 числа, відбувалося святкування хрестин доньки його рідного брата, прийшли куми, сусіди. Посиділи, добре випили, потім обвинувачений пішов спати. У будинку залишилися ночувати лише потерпіла, діти, брат обвинуваченого і обвинувачений. Мілана спала у візку біля ліжка батьків у їхній кімнаті. У брата обвинуваченого і потерпілої ОСОБА_7 була лише одна спільна дитина  загибла ОСОБА_8 . Обвинувачений прокинувся вночі, щоб сходити до туалету, почув, що плаче дитина, взяв її на руки, щоб заспокоїти, раніше часто брав її на руки і колихав. Пам`ятає, що впав із дитиною. Пам`ятає, що йшов з дитиною на кухню, бо там можна було увімкнути світло, а в кімнаті, де була дитина, всі спали, а ще був п`яний, толком «не соображав», на ногах тримався, як п`яний. Впав через те, що перечепився через поріг, тримаючи дитину в цей час на руках, впав на дитину. Далі що було  не пам`ятає. Батьків дитини не розбудив, оскільки вони були п`яні, тому не намагався їх розбудити. Отямився, коли приїхала поліція, поліцейські його розбудили, коли він спав в залі, де спав до падіння. Про те, що дитина померла, дізнався у відділку поліції. Обвинувачений підтвердив, що під час застілля вживав спирті напої, а саме горілку, і був у стані сильного алкогольного сп`яніння. Пояснив, що тиждень перед днем святкування жив у будинку потерпілої і брата. Зазначив, що має досвід догляду за дітьми, адже у нього є рідний син, за яким він доглядав до двохрічного віку, поки не перестав проживати із дружиною, а також часто приїздив до сім`ї брата, де доглядав за дітьми потерпілої, у тому числі за племінницею.
		На запитання захисника, які висновки для себе зробив обвинувачений, останній зазначив: не треба пити. 
		   Обвинувачений на етапі встановлення даних про особу на запитання суду про те, чи є у нього утриманці, зазначив, що утриманці відсутні, повідомив, що син не перебуває на його утриманні і проживає зі своєю матір`ю. Розповів, що давно був офіційно працевлаштований протягом шести місяців у столярному цеху, після того більше не мав стабільної роботи, отримував нерегулярні заробітки на різних видах робіт, особливостей стану здоров`я не має. Зазначив, що давно зловживає алкогольними напоями. Проживає з матір`ю, вона гіпертонік, в неї астма, вона ледь ходить.
		 
		2.2. Позиція сторони обвинувачення
		Прокурор стверджував, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вбивства через необережність за обставин, викладених в обвинувальному акті, є доведеною належними, допустимими і достатніми доказами.
		В обвинувальному акті прокурор вказав, що обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а обставиною, яка його пом`якшує  щире каяття. 
		 
		2.3. Докази та процесуальні рішення, надані стороною обвинувачення
		2.3.1. Позиція потерпілої ОСОБА_7 .
		Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилась, про час та місце проведення судового розгляду кримінального провадження повідомлена належним чином. Неодноразово подавала до суду заяви з проханням підготовче судове засідання і судовий розгляд провести без її участі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не висловила, вказавши, що цивільний позов заявляти не буде. Просила карати обвинуваченого несуворо.
		2.3.2. Показання свідка ОСОБА_9 .
		Допитаний у судовому засіданні в присутності законного представника (матері) ОСОБА_7 неповнолітній свідок ОСОБА_9 надав показання наступного змісту. 
		Обвинувачений є рідним братом його вітчима. У селі Супівка відбувалося святкування хрестин його малолітньої сестри ОСОБА_8 . На святкуванні були присутні батьки, куми, обвинувачений. Дорослі вживали спиртні напої, свідок не вживав. Посвяткувавши певний час, свідок пішов спати близько 22.00 год. На той момент дитина спала у візочку в кімнаті батьків. Вночі свідок прокинувся близько першої години ночі і побачив, що біля нього стоїть обвинувачений, свідок запитав його, чого він ходить, обвинувачений нічого не відповів. Потім свідок пішов в іншу кімнату і побачив дитину, яка лежала на порозі між кімнатою і коридором, зрозумів, що вона нежива. Потім свідок підняв дитину і заніс її на ліжко у ту кімнату, де вона спала. Свідок спитав обвинуваченого, що з дитиною, на що останній відповів таким же запитанням. Свідок бачив, що в дитини на вусі і на носі була кров, була опухла голова. Свідок також побачив кров на плечі в обвинуваченого, який був без футболки, кров свідок побачив після того, як поклав дитину на ліжко. На той момент більше ніхто, крім обвинуваченого, по будинку не ходив. Далі свідок вийшов на вулицю і подзвонив куму ОСОБА_10 , який хрестив дитину, потім подзвонив до інших кумів, вони прийшли і викликали швидку і поліцію, викликав поліцію і швидку ОСОБА_11 . Коли свідок дзвонив кумам, то обвинувачений знаходився десь у будинку, вітчим спав у літній кухні, а матір спала десь у будинку. Після того, як свідок повернувся до будинку, то обвинувачений тримав дитину на руках і бавив її, на думку свідка, він вважав дитину живою. Свідок сказав обвинуваченому покласти дитину, оскільки вже пізно. Свідок підтвердив, що обвинувачений вживав алкогольні напої під час святкування і вночі він був під дією алкоголю. Коли приїхала поліція, то обвинувачений сидів на вулиці на лавочці, а дитина лежала на веранді на ліжку.
		2.3.3. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12022020000000479 станом на 22.08.2022, за даними якого відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 119 Кримінального кодексу України, були належним чином внесені до реєстру 21.08.2022 за заявою ОСОБА_12 про те, що 21.08.2022 о 00:51 в будинку АДРЕСА_2 , виявлено без ознак життя тіло малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі слідами насильницької смерті.
		2.3.4. Постанова заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про створення слідчої групи від 21.08.2022, згідно з якою було створено міжрегіональну слідчу групу, старшим якої визначено старшого слідчого ОСОБА_13 .
		2.3.5. Постанова заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про визначення групи прокурорів від 21.08.2022, згідно з якою створено групу прокурорів у кримінальному провадженні, старшим якої визначено прокурора ОСОБА_3 .
		2.3.6. Протокол огляду місця події з додатками (фототаблицями) від 21.08.2022.
		Згідно з даними протоколу огляду місця події з додатками (фототаблицями) від 21.08.2022, який проведено слідчим ОСОБА_14 , що входив до групи слідчих, огляд розпочато о 06 год. 36 хв. на підставі повідомлення по спецлінії «102», місцем огляду є територія житлового домогосподарства по АДРЕСА_2 , де розташований одноповерховий житловий будинок прямокутної форми з верандою. На веранді будинку виявлено складний диван, застелений м`якою тканиною, під якою виявлено труп дитини жіночої статі в положенні лежачи, кінцівки витягнуті вздовж тулуба, нижні кінцівки зігнуті в колінних суглобах та дещо розведені в сторони. Одяг відсутній. Трупні явища станом на 06:48. Труп охолоджений рівномірно. Трупне заклякання добре виражене в усіх групах м`язів. Трупні плями не визначаються. В ділянці отворів носа наявна підсохла кров, в ділянці вушних отворів наявна підсохла кров. В лобній ділянці зліва садно овальної форми з червоною поверхнею нижче рівня оточуючих тканин. В тім`яній ділянці відзначаються садна від цяткових до 2,5х0,4 см. В ділянці верхнього краю правої вушної раковини садно червоного кольору з підсохлою поверхнею нижче рівня оточуючих тканин. При пальпації грудної клітини відмічається патологічна рухливість ребер справа та зліва. На тильній поверхні лівої ступні відмічається синець блідо-фіолетового кольору невизначеної форми. Обстановка на веранді не порушена, судячи із загального вигляду. 
		Згідно з протоколом огляду місця події під час огляду було вилучено: ланцюжок із білого металу; п`ять скляних стаканів невеликого розміру; кофта рожевого кольору зі слідами речовини бурого кольору; штани дитячі рожевого кольору з білим манжетом та слідами речовини бурого кольору; змив речовини бурого кольору з підлоги на коридорі; змив речовини бурого кольору з внутрішньої сторони дверей кухні; футболка синього кольору чоловіча; пара дитячих шкарпеток біло-рожевого кольору; змив речовини бурого кольору з дверей коридору; вирізка з простирадла з кімнати №2 зі слідами речовини бурого кольору; дві пластикові дитяча пляшки для годування; поліетиленова упаковка від памперсів; дитячі штани жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору. 
		2.3.7. Постанова слідчого про визнання предметів речовими доказами та передачу на зберігання від 21.08.2022, якою речі, що були вилучені під час огляду місця події в приміщенні будинку по АДРЕСА_2 , а саме, змив речовини бурого кольору з підлоги на коридорі, змив речовини бурого кольору з дверей коридору, змив речовини бурого кольору з внутрішньої частини дверей кухні, вирізку з простирадла з кімнати зі слідами речовини бурого кольору, дитячі штани рожевого кольору з білим манжетом зі слідами речовини бурого кольору, кофту рожевого кольору зі слідами речовини бурого кольору, дитячі штани жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору, пару дитячих шкарпеток біло-рожевого кольору, ланцюжок із білого металу, 2 (дві) пластикові дитячих пляшки для годування, поліетиленову упаковку з-під підгузків, 5 (п`ять) скляних стаканів, чоловічу футболку синього кольору визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022020000000479 від 21.08.2022, та після проведення необхідних процесуальних дій передано до камери зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області. 
		2.3.8. Ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.08.2022 (справа №127/18429/22, провадження № 1-кс/127/7434/22), якою накладено арешт на вищевказані речові докази (пункт 2.3.7).
		2.3.9. Постанова слідчого про визнання предметів речовими доказами та передачу на зберігання від 21.08.2022, якою вилучені під час обшуку затриманого ОСОБА_4 шорти темного кольору зі слідами речовини бурого кольору, гумові шльопанці темного кольору визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022020000000479 від 21.08.2022, та після проведення необхідних процесуальних дій передано до камери зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області. 
		2.3.10. Ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.08.2022 (справа №127/18432/22, провадження № 1-кс/127/7435/22), якою накладено арешт на вказані речові докази (пункт 2.3.9).
		2.3.11. Згідно з довідкою КНП «Барська міська лікарня» о 12 год. 40 хв. 22.08.2022 було проведено медичний огляд ОСОБА_4 , і згідно з висновком медичного огляду №200, складеного 22.08.2022 о 12 год. 40 хв. , у ОСОБА_4 встановлено алкогольне сп`яніння, показник приладу «Драгер»  1,06 проміле.
		2.3.12. Протокол проведення слідчого експерименту від 22.08.2022 за участю підозрюваного ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 , який проводився на території домоволодіння по АДРЕСА_2 . Під час відтворення обставин подій ОСОБА_4 показав кімнату, у якій він спав разом із ОСОБА_15 і розповів, що прокинувся, щоб піти до туалету, та почув, що у сусідній кімнаті плаче дитина. Пройшов з учасниками слідчого експерименту далі і розповів, що в кімнаті, де знаходилася дитина в дитячій колясці, також знаходилося ліжко, де спав батько дитини ОСОБА_16 , і крісло, в якому спала мати дитини ОСОБА_17 , обидва батьків спали і не чули, що дитина плакала. ОСОБА_4 повідомив, що підійшовши до дитячого візка, взяв дитину на руки. За допомогою макета підозрюваний продемонстрував, як зазвичай брав дитину на руки. Далі ОСОБА_4 повідомив, що коли виходив з дитиною із кімнати, то шльопанцями зачепився за поріг, після чого впав вперед в приміщення кухні, як точно, вказати не зміг, повідомивши, що був п`яний. Повідомив, що дитина впала під нього, після падіння він підвівся і увімкнув світло на кухні, однак, що дитина не подавала вже ознак життя  не зрозумів. Як саме впала дитина  не пам`ятає. Повідомив, що після падіння дитина не плакала і не кричала. Розповів, що після падіння, коли зайшов до кімнати і розбудив ОСОБА_18 , ОСОБА_8 у нього на руках не було, чи поклав дитину до візка  не пам`ятає. 
		2.3.13. Висновок експерта Барського відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Вінницької обласної ради №45 від 19.09.2022, у підсумковій частини якого вказано таке. На підставі судово-медичної експертизи трупа дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , результатів судово-хімічної експертизи крові («Висновок експерта» №1831 від 29-31.08.2022), судово-гістологічної експертизи шматочків внутрішніх органів («Висновок експерта» №1620 від 22.08-16.09.2022) експерт дійшов таких висновків: при судово-медичній експертизі трупа дитини ОСОБА_6 виявлено поєднану травму тіла у вигляді відкритої черепно-мозкової травми (садна на лобі зліва, над правою надбрівною дугою, в тім`яній ділянці голови справа; синець за лівою вушною раковиною, розтрощення кісток склепіння та основи черепа, розм`яття головного мозку), та закритої тупої травми грудної клітки (множинні переломи 3,4,5,6,7,8-го ребер зліва та 2,3,4,5,6,7,8,9-го ребер справа біля хребтової лінії, переломи 3,4,5,6,7,8,9-го ребер справа по переднє паховій лінії, крововиливи по задній поверхні обох легень), а також садно по передній поверхні правого колінного суглобу, синець по верхній поверхні лівої ступні. 3а медико-морфологічними ознаками вище вказана травма тіла у ОСОБА_6 виникла внаслідок травмуючої дії-стиснення, тертя, тупим твердим (чи іншим) предметом (предметами), незадовго до смерті і має ознаки прижиттєвого походження. Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок гострої крововтрати та травматичного шоку, які виникли на тлі відкритої черепно-мозкової травми-розтрощення кісток склепіння та основи черепа, розм`яття головного мозку, та закритої тупої травми грудної клітки-множинних переломів ребер. Вище вказана поєднана травма тіла, від якої настала смерть ОСОБА_6 , має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння і стоїть в причинному зв`язку із смертю (п.2.1.3. «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» 1995р.). Після спричинення вище вказаної поєднаної травми тіла, смерть ОСОБА_6 настала одразу і вчиняти які-небудь самостійні цілеспрямовані дії (пересуватись, кричати, тощо), вона не могла. Будь-яких захворювань, які б мали відношення до причини смерті, під час дослідження трупа ОСОБА_6 не виявлено. Судячи зі ступеню розвитку трупних змін, беручи до уваги час та місце виявлення трупа, слід вважати, що смерть ОСОБА_6 настала в межах 8-12 год. до часу розтину тіла. При судово-хімічній експертизі крові від трупа ОСОБА_6 методом газово-рідинної хроматографії наявність метилового, етилового спиртів, а також про пилового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.
		2.3.14. Висновок експерта Барського відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Вінницької обласної ради №71 від 21.08.2022, згідно з яким у ОСОБА_4 виявлено синець та садна в ділянці правого плечового суглобу, садно правого колінного суглобу. 3а медико-морфологічними ознаками вищевказані ушкодження у ОСОБА_4 виникли внаслідок травмуючої дії, удару (контрудару), тертя, тупим твердим (чи іншим) предметом (предметами), по давності утворення можуть відповідати терміну та за умов, вказаних обстежуваним, 20.08.2022, та за ознакою розладу здоров`я (тривалістю не більш як шість днів), належать до легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров`я, (п.2.3.2. «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» 1995р.). Тілесних ушкоджень, які б свідчили про боротьбу і самозахист, при огляді ОСОБА_4 не виявлено.
		2.3.15. Висновок судово-психіатричного експерта КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради» №102 від 29.09.2022, згідно з яким в період часу, до якого відноситься інкриміноване діяння, ОСОБА_4 виявляв психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F10.2). В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час у ОСОБА_4 виявлені психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F10.2). ОСОБА_4 в теперішній час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. На наркоманію не страждає. Примусового лікування від алкоголізму не потребує, а потребує лікування на загальних підставах. До індивідуально-психологічних властивостей ОСОБА_4 відноситься достатній рівень продуктивності психічних функцій. В особистісній сфері виявляє: емоційну лабільність, егоцентричність, екстравертованість, довірливість, наполегливість, особистісну спрощеність, залежні форми поведінки. Самооцінка лабільна. Вольова саморегуляція не порушена. Індивідуально-психологічні властивості ОСОБА_4 не вплинули на його психологічний стан на період правопорушення, у скоєнні якого він підозрюється. З урахуванням його вікових особливостей та емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища, був здатний усвідомлювати фактичний зміст своїх дій, повною мірою керувати ними та передбачати їх наслідки. Здатний правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні, і давати про них відповідні покази. ОСОБА_4 в досліджуваний період не перебував у стані фізіологічного афекту або у будь-якому іншому вираженому емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку. Не виявляє ознак підвищеної схильності до фантазування та навіювання. Оцінка схильності до брехні підекспертної особи виходить за межі компетенції експертів-психологів судових.
		   2.3.16. Постанова прокурора про отримання зразків для проведення експертизи від 21.08.2022, згідно з якою постановлено відібрати зразок крові, зразок букального епітелію, змиви з обох рук та правої лопатки підозрюваного ОСОБА_4 . 
		   2.3.17. Протокол відібрання зразків для експертизи від 21.08.2022, згідно з яким у ОСОБА_4 відібрано зразки для експертизи шляхом відібрання змивів з лівої частини грудей, правого вуха, правого плеча. 
		   2.3.18. Постанова слідчого про залучення експертів імунолога і цитолога для проведення судово-медичних експертиз від 23.08.2022.
		   2.3.19. Висновок експерта №152 від 23.09.2022 відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Вінницької обласної ради, який провів експертизу змивів з правого плеча, правого вуха та лівої частини грудей. В підсумковій частині висновку вказано: кров трупа малолітньої ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В; кров підозрюваного ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В; в плямах на змивах з правого плеча (об`єкт №3), правого вуха (об`єкт №5) та лівої частини грудей (об`єкт №6), представлених на дослідження, знайдено кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген А. Таким чином, кров у вказаних об`єктах може походити від будь-якої людини групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, і походження її від трупа ОСОБА_6 не виключається. В плямах на змивах з лівої руки (об`єкт №2) та правої лопатки (об`єкт №4), представлених на дослідження, наявності крові не встановлено. Плями крові на змивах з правого вуха (об`єкт №5) належать особі жіночої генетичної статі. Таким чином, враховуючи статеву характеристику осіб, що проходять у справі, виявлені плями крові можуть походити від самого трупа малолітньої ОСОБА_6 . 
		2.3.20. Постанова слідчого про залучення експертів імунолога і цитолога для проведення судово-медичних експертиз від 23.08.2022, згідно з якою на дослідження передано зразки крові трупа ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_4 , гумові шльопанці, шорти темного кольору зі слідами речовини бурого кольору.
		2.3.21. Висновок експерта №151 від 28.09.2022 відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Вінницької обласної ради. В підсумковій частині висновку вказано: в плямах на шортах (об`єкт №№1,2), вилучених у ОСОБА_4 , знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген А. Таким чином, кров у вказаних об`єктах може походити від будь-якої людини групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, і походження її від трупа ОСОБА_6 не виключається. В плямах на гумових шльопанцях, вилучених у ОСОБА_4 , наявності крові не встановлено. Статева належність слідів крові, виявлених в плямах на шортах темного кольору (об`єкти №№1ц,2ц) не встановлена в зв`язку з відсутністю в одиничних збережених, придатних для цитологічного дослідження ядрах клітинних елементів крові відповідних статево-специфічних ознак. 
		2.3.22. Висновок експерта №СЕ-19/102-22/12488-БД від 30.08.2022 Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, згідно з яким в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 , які наведені в таблиці результатів дослідження.
		2.3.23. Як дані, що характеризують особу обвинуваченого, прокурор надав: відповідь на запит слідчого від КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І.Ющенка Вінницької обласної ради» №29/5053 від 25.08.2022, згідно з якою ОСОБА_4 у 2001 році перебував в цій лікарні на військовій експертизі; відповідь на запит слідчого від КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» №1948 від 25.08.2022, згідно з якою ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку у закладі не перебуває; відповідь на запит слідчого від КНП «Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня» Вінницької міської ради №717 від 26.08.2022, згідно з якою ОСОБА_4 на «Д»-обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався; відповідь на запит слідчого від КНП «Барська міська лікарня», згідно з якою ОСОБА_4 під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; довідку з інформаційної системи МВС №9134/24-2022 від 21.08.2022, за даними якої обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
		 
		2.4. Докази, надані стороною захисту
		Як дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також для врахування під час обрання міри покарання стороною захисту надано: довідку про склад сім`ї від 30.09.2022 №08-58/447, видану Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Барської міської ради, згідно з якою до складу сім`ї ОСОБА_19 , 1960 року народження (виповнилося 62 роки), входять двоє синів: ОСОБА_4 і ОСОБА_20 , 1988 року народження; копію пенсійного посвідчення матері обвинуваченого ОСОБА_19 , згідно з яким останній призначено пенсію за віком; копію медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_19 , у якій відсутні дані про те, що вона потребує постійного стороннього догляду; копію свідоцтва серії НОМЕР_1 про народження сина обвинуваченого  ОСОБА_21 , за даними якого він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто йому виповнилося 17 років; довідку військової частини від 07.11.2002 №1014, згідно з якою рідний брат обвинуваченого ОСОБА_20 з 14.10.2022 перебуває на військовій службі за мобілізацією. 
		 
		2.5. Оцінка наданих сторонами доказів та їх позицій
		Наданими стороною обвинувачення доказами підтверджується, що досудове розслідування здійснювалося належними процесуальними суб`єктами після внесення на підставі повідомлення на спецлінію «102» відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. До моменту внесення вказаних відомостей було проведено лише огляд місця події, що відповідає приписам частини 3 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. 
		Ті обставини, що ОСОБА_4 , рухаючись кухонною кімнатою, не втримавши рівновагу, впав на підлогу разом із малолітньою ОСОБА_6 на її тіло, від чого вона отримала травми, що призвели до її смерті, а потім пішов до кімнати, залишивши дитину на підлозі, підтверджуються:
		даними протоколу огляду місця події від 21.08.2022, яким зафіксовано виявлення трупа малолітньої ОСОБА_6 на ліжку на веранді у будинку АДРЕСА_2 з видимим ознаками тілесних ушкоджень, а також вилучення знайдених на місці події речових доказів, які в подальшому були передані для проведення відповідних експертиз; 
		показаннями обвинуваченого, який повністю визнав усі обставини, викладені в обвинувальному акті і під час допиту чітко пригадав, що брав дитину на руки і разом з нею впав, впавши на дитину, а також підтвердив, що працівники поліції його розбудили, коли він спав на ліжку у залі; 
		показаннями свідка ОСОБА_9 , який підтвердив, що виявив дитину без ознак життя на підлозі будинку, у той час, як по будинку ходив тільки ОСОБА_4 , у якого була кров на плечі; 
		даними протоколу проведення слідчого експерименту від 22.08.2022, під час проведення якого обвинувачений на місці подій продемонстрував, як він пересувався по будинку, де саме відбулося падіння, за допомогою макета відтворив, як зазвичай він брав дитину на руки;
		висновком експерта №45 від 19.09.2022, яким підтверджено отримання дитиною незадовго до смерті поєднаної травми тіла, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння і стоїть в причинному зв`язку із смертю, яка настала одразу після отримання травми; описані експертом ушкодження тіла малолітньої і механізм їх отримання узгоджуються із показаннями обвинуваченого про те, що він упав на дитину з висоти свого зросту.
		Ті обставини, що на тілі ОСОБА_4 були виявлені сліди крові, яка за групою відповідає групі крові загиблої дитини, і не відповідає групі крові обвинуваченого, а також сліди крові, що належать особі жіночої генетичної статі, підтверджується висновком експерта №152 від 23.09.2022. 
		В плямах на шортах, які були вилучені у ОСОБА_4 під час затримання при проведенні обшуку затриманої особи, була знайдена кров людини тієї групи, яка відповідає групі крові загиблої дитини, що підтверджується висновком експерта №151 від 28.09.2022. 
		Вказаними слідами крові підтверджується безпосередній контакт обвинуваченого із тілом померлої дитини при падінні. 
		Виявлені на тілі обвинуваченого синець та садна в ділянці правого плечового суглобу, садно правого колінного суглобу, що встановлені згідно з висновком експерта №71 від 21.08.2022, також підтверджують факт падіння обвинуваченого з висоти власного зросту.
		Обставина перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння у день подій підтверджується: показаннями обвинуваченого, який підтвердив, що вживав міцні алкогольні напої під час застілля і був у стані сильного алкогольного сп`яніння; показаннями свідка ОСОБА_9 , який бачив, як обвинувачений під час святкування хрестин вживав алкогольні напої, а також по його зовнішньому вигляду і поведінці визначив, що обвинувачений був у стані алкогольного сп`яніння, коли був виявлений труп дитини; даними довідки КНП «Барська міська лікарня», у якій хоч і вказано, що огляд було проведено 22.08.2022 о 12 год. 40 хв., однак вказано, що направлення на огляд було видано 21.08.2022 о 12 год. 30 хв., тому суд враховує, що в довідці допущено описку щодо дати проведення огляду, який відбувся 21.08.2022. 
		Ті обставини, що обвинувачений у день подій у повній мірі усвідомлював фактичний зміст своїх дій, повною мірою міг керувати ними та передбачати їх наслідки, не перебував у стані фізіологічного афекту або у будь-якому іншому вираженому емоційному стані, який би міг суттєво вплинути на його свідомість та поведінку, підтверджується висновком судово-психіатричного експерта КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради» №102 від 29.09.2022. 
		Щодо форми вини, суд зазначає таке.
		Відповідно донорм статті25Кримінального кодексуУкраїни необережністьподіляється накримінальну протиправнусамовпевненість такримінальну протиправнунедбалість.  Необережністьє кримінальноюпротиправною самовпевненістю,якщо особапередбачала можливістьнастання суспільнонебезпечних наслідківсвого діяння(діїабо бездіяльності),але легковажнорозраховувала наїх відвернення.  Необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
		Під час встановлення вини та її змісту в кожному конкретному випадку суд виходить з того, що вона об`єктивно існує в реальній дійсності, встановлює її на підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів. Суд пізнає вину так, як він встановлює й пізнає інші факти об`єктивної дійсності, що існують або відбуваються у зовнішньому світі поза свідомістю окремої людини чи свідомістю суддів. Ознаки суб`єктивної сторони вчинених злочинів та особливості психічного ставлення засудженого до вчинених діянь і їх наслідків встановлюються судами на підставі характеру вчиненого діяння та об`єктивно-предметних умов його вчинення, на підставі встановлених судом фактичних обставин вчинених злочинів, що закріплені належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченомуКПК, та оціненими відповідно до вимогстатті 94 КПК. Принцип суб`єктивного ставлення у провину в кримінальному праві має фундаментальне і основоположне значення для кваліфікації кримінального правопорушення.
		Подібні правові висновки щодо визначення форми вини викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 640/18653/17, які суд враховує у цій справі.
		Загальновідомими є те, що у людини, котра перебуває у стані алкогольного сп`яніння, порушується координація рухів, вона може втрачати рівновагу, стан сп`яніння також впливає на адекватність мислення та якість прийняття рішень у життєвих ситуаціях. Обвинуваченому, котрий тривалий час зловживає алкогольними напоями, що потягло, як визначив експерт, виникнення синдрому залежності, з практики відомий вплив алкоголю на його організм та поведінку. 
		Очевидним і доступним для усвідомлення кожної людини з нормальним рівнем розумового розвитку є те, що двомісячна дитина, впавши з висоти зросту дорослої людини, тим більше, якщо доросла людина впаде на неї, зазнає тяжкої шкоди. Таке усвідомлення вимагає від дорослої особи, яка здійснює догляд за дитиною, обережної і достатньо обачної поведінки. Оскільки обвинувачений мав досвід догляду за дітьми, він не міг не розуміти, якого рівня обережності та обачності слід дотримуватися. 
		Однак обвинувачений, усвідомлюючи, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, який він сам оцінював як стан сильного сп`яніння, про що повідомив під час допиту, розуміючи, що координація його рухів порушена і через стан алкогольного сп`яніння він не в повному обсязі здатен контролювати свої дії, внаслідок чого його дії із догляду за дитиною можуть спричинити небезпечні для її життя наслідки, хоч і не передбачав, що може впасти із дитиною і притиснути її вагою свого тіла, однак міг і повинен був це передбачити. 
		Відповідно до частині 1 статті 337 Кримінального процесуального кодексу, котра визначає межі судового розгляду, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Верховний Суд у постанові від 08.12.2020 у справі №278/1306/17 сформулював висновки щодо меж судового розгляду, які суд враховує у цій справі. Зокрема, Верховний Суд не погодився з позицією сторони захисту, яка зводилася до того, що обвинувачений має бути виправданий, якщо тільки сторона обвинувачення не доведе всіх і кожну обставину висунутого обвинувачення. Згідно з висновком Верховного Суду, це суперечило б самій ідеї змагального судового процесу, в якому сторонам надається можливість доводити і спростовувати обставини, які становлять предмет судового розгляду. Ситуація, коли частина обставин справи, які доводить сторона, не визнається доведеною або спростовується, є природним наслідком судового розгляду. Недоведеність певних обставин, на яких ґрунтувалось обвинувачення, не обов`язково свідчить про безпідставність обвинувачення в цілому. Судова практика має безліч випадків, коли судами змінюється правова кваліфікація злочину, інкримінованого особі, оскільки обвинуваченням не доведені певні елементи злочину або встановлені обставини не враховані при пред`явленні обвинувачення. Безумовно, визнання судом доведеними або недоведеними певних обставин може призвести до виправдання обвинуваченої особи в тому разі, якщо судом не визнано встановленими обов`язкових елементів злочину або не підтверджено причетності обвинуваченої особи до інкримінованого діяння. Суттєва зміна обвинувачення також може позначитися на правах сторони захисту, якщо стратегія і тактика захисту суттєво залежали від обставин справи, які обвинувачення згодом змінило. У такому випадку стороні захисту має бути надано достатній час і можливості для підготовки захисту від зміненого обвинувачення (пункти 14-17 постанови Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №278/1306/17).
		У кримінальному провадженні, що розглядається, обвинувачення у вчиненні вбивства з необережності було висунуте ОСОБА_4 . Отже, саме стосовно ОСОБА_4 і його діянь повинен проводитися судовий розгляд.
		Однак, у висунутому в обвинувальному акті обвинуваченні прокурор описав також діяння інших осіб, обвинувачення яким не висунуте, що виразилося у наступних словесних формулюваннях: «разом із її батьками ОСОБА_20 , ОСОБА_7 та іншими запрошеними гостями, під час якого вживали алкогольні напої. Після застілля, ОСОБА_20 та ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, залишивши малолітню ОСОБА_6 у візочку, пішли спати до однієї кімнати».
		На думку суду, в світлі обставин цієї справи, опис поводження батьків малолітньої із дитиною в обвинувальному акті, за яким обвинувачення висунуто ОСОБА_4 , суперечить приписам частини 1 статті 337 Кримінального процесуального кодексу України щодо меж судового розгляду, у зв`язку з чим вказані обставини належить виключити з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. 
		Крім того, прокурор в описі форми вини ОСОБА_4 , описавши необережність у формі кримінальної протиправної недбалості, додав також фразу: «не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання» (маючи на увазі небезпечні для життя наслідки), що є характерним для форми вини у виді непрямого умислу. 
		Так, згідно з частиною 3 статті 24 Кримінального кодексу України непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
		Оскільки злочин, який передбачено частиною 1 статті 119 Кримінального кодексу України, може бути вчинений лише з необережності, і в будь-якому випадку вчинення злочину з необережності виключає одночасне його вчинення з непрямим умислом, то помилково вказані поруч з характеристиками необережності у формі кримінальної протиправної недбалості, характеристики непрямого умислу, що суд розцінює як механічну помилку, судом виключено з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. 
		Крім того, виклад формулювання обвинувачення в обвинувальному акті містив посилання на процесуальні джерела доказів, а саме було вказано реквізити висновків експертів, а також невиправдані посилання на нормативні акти (а саме Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень), що також слід виключити з формулювання обвинувачення. Включенню також підлягає фраза «травми, несумісні із життям», з викладенням, натомість конкретних отриманих жертвою ушкоджень, оскільки, згідно з нормативним визначенням у Кримінальному кодексі України вбивством є заподіяння смерті, а не заподіяння травм, несумісних із життям. 
		З урахуванням наведеного, а також правил граматики та логіки викладу, судом було викладено формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним, яке, однак, не змінює обсягу обвинувачення висунутого прокурором, істотно його не змінює, не спричиняє формулювання нового обвинувачення, і жодним чином не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого. 
		 
		2.6. Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого
		Оцінивши надані стороною обвинувачення докази з точки зору належності, допустимості і достовірності кожного доказу окремо, а також усі надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вбивства через необережність у формі кримінальної протиправної недбалості, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 119 Кримінального кодексу України, є доведеною поза розумним сумнівом.
		 
		3. Мотиви призначення покарання
		3.1. Позиції сторін щодо міри покарання
		У судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, до набрання вироком законної сили змінити обвинуваченому запобіжний захід на тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.
		Потерпіла у письмовій заяві просила покарати обвинуваченого несуворо.
		Під час виступу у судових дебатах і під час виголошення останнього слова обвинувачений зазначив, що кається, просив відправити його на війну.
		Захисник просив призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане з позбавленням волі, із застосування норм статті 75 Кримінального кодексу України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням. Просив врахувати як обставину, яка пом`якшує покарання, крім вказаного прокурором в обвинувальному акті щирого каяття, також і активне сприяння розкриттю злочину, покликаючись на те, що обвинувачений добровільно брав участь у слідчому експерименті. 
		Захисник просив врахувати, що обвинувачений не ухилявся від суду, належним чином виконував свої процесуальні обов`язки. Звернув увагу, що брат обвинуваченого перебуває на військовій службі, тому обвинувачений залишився єдиним чоловіком в родині, який може допомагати матері похилого віку і потерпілій ОСОБА_7 та її дітям. На думку захисника, суспільному інтересу відповідає покарання, не пов`язане з позбавленням волі обвинуваченого, щоб він міг заробляти кошти, у тому числі отримувати грошове утримання як військовослужбовець, і матеріально допомагати матері і сім`ї потерпілої, відшкодувати завдану ним шкоду. 
		 
		3.2. Досудова доповідь органу пробації
		У досудовій доповіді, яка складена Жмеринським районним сектором №1 Філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області вказано таке.
		У розділі 2 «Соціально-психологічна характеристика обвинуваченого» (абзац 11), а також у витягу з оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення вказано: «Ризик (завдання) шкоди життю та здоров`ю: високий  існує ймовірність насильницьких дій, спрямованих на вбивство або завдання ушкоджень, небезпечних для життя та здоров`я». 
		Вказаний розділ 2 також містить опис бесіди з обвинуваченим, під час якої він розповів, що вже протягом п`яти років на цей час не працевлаштований, матеріальне становище не стабільне, має потребу в додаткових коштах, тому що єдиним джерелом доходу є мамина пенсія, має кредитні борги, які постійно прострочує, оскільки не має фінансової змоги самостійно їх погасити. Під час бесіди ОСОБА_4 також розповів, що він разом із матір`ю на постійній основі вживають різні алкогольні напої, що інколи призводить до втрати свідомості. Зі слів обвинуваченого, він проявляє себе в суспільстві та з сусідами як врівноважена, спокійна людина, однак алкоголь інколи чинить згубний вплив на його поведінку. Обвинувачений негативно ставиться до вчиненого правопорушення та визнає власну вину, хотів би змінити своє життя, однак не має жодних конкретно визначених цілей та не має алгоритмів для їх реалізації. 
		В абзаці 19 розділу 2 доповіді вказано: «Враховуючи соціально-психологічну характеристику та виявлені під час складання досудової доповіді криміногенні потреби обвинуваченого а саме: «Робота», «Матеріальне становище», «Контроль над поведінкою та мисленням», «Вживання алкогольних напоїв», «Особистісні характеристики», «Стосунки з близькими», «Ставлення до правопорушення», «Готовність до змін» та зібрані характеризуючи матеріали, які свідчать про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та вести законослухняний спосіб життя». 
		У розділі 3 «Оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення» доповіді вказано: ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий.
		У розділі 4 доповіді «Висновок про можливість виправлення без обмеження або позбавлення волі на певний строк» вказано: «Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_4 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства у т. ч. окремих осіб».
		Обвинувачений ОСОБА_4 був ознайомлений з текстом досудової доповіді, про що засвідчив своїм підписом на кожній сторінці доповіді, зауважень та уточнень до тексту досудової доповіді він не подав. 
		У доповіді не вказано, з яких мотивів орган пробації, встановивши з бесіди з обвинуваченим спосіб його життя, вказуючи у досудовій доповіді про те, що існує висока ймовірність насильницьких дій, спрямованих на вбивство або завдання ушкоджень, небезпечних для життя та здоров`я, вказуючи про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та вести законослухняний спосіб життя, оцінюючи ризик вчинення повторного правопорушення як середній (а не низький), а ризик небезпеки для суспільства і окремих осіб як високий, у кінцевому підсумку дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі, і що це не становитиме високої небезпеки для суспільства і окремих осіб. 
		З огляду на те, що вказаний висновок суперечить даним інших розділів досудової доповіді, є невмотивованим, суд не бере його до уваги. 
		 
		3.3. Висновки суду щодо міри покарання
		Мета покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, визначена частиною 2статті 50 КК України. Згідно з цією статтею покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Отже, покарання, крім функції кари та виправлення самого винуватця кримінального правопорушення, має на меті й загальну превенціюзапобігання вчиненню кримінальних правопорушень іншими особами.
		Відповідно до частини 1статті 65 КК Українисуд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Вчинене обвинуваченим діяння, згідно з приписами статті 12 Кримінального кодексу України, є нетяжким злочином. 
		Водночас, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину для цілей обрання міри покарання з-поміж з альтернативно визначених у санкції статті, суду належить враховувати усі обставини вчиненого діяння, які впливають на рівень його суспільної небезпеки, та його наслідки. 
		У цьому контексті суд враховує, що злочин спричинив втрату життя людини, що відповідно до статті 3Конституції України є найвищою соціальною цінністю. Тяжкість втрати цієї цінності не зменшується урахуванням позиції матері загиблої, яка не бажає суворого покарання для обвинуваченого. Суд також враховує, що безпосередньою жертвою злочину стала двомісячна дитина, яка була абсолютно беззахисною перед діями обвинуваченого, була повністю під його владою і не мала жодного шансу на виживання в ситуації, що склалася, і наскільки безвідповідально обвинувачений поставився до поводження із такою особою, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. На характер вчиненого злочину впливає також поведінка обвинуваченого після падіння, зокрема, він не надав жодної допомоги дитині, заливши її лежати на підлозі, хоча на той момент не міг бути упевненим, що дитина померла. Навіть після того, як свідок йому вказав, що дитина мертва, обвинувачений поліцію не викликав, а пішов спати до своєї кімнати. Вказані обставини підвищують суспільну небезпеку вчиненого.
		Як характеристику особи винного суд враховує, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання, проживає разом з матір`ю, яка не потребує стороннього догляду, своєї сім`ї не має, давно розлучений і не опікується своїм сином, тривалий час не працевлаштований і не має регулярних заробітків, суспільно корисних занять не має. Обвинувачений хоч і не перебуває на диспансерному обліку в лікаря психіатра чи нарколога, однак висновком експерта підтверджено, що він тривалий час зловживає алкогольними напоями і має синдром залежності від алкоголю. Внаслідок вживання алкоголю в обвинуваченого наявні розлади психіки та поведінки. Жодних заходів щодо лікування синдрому залежності обвинувачений не вживає. Продовжував зловживати алкогольним напоями і під час судового розгляду, про що свідчить той факт, що він з`явився у судове засідання з ознаками алкогольного сп`яніння, які не заперечував, внаслідок чого судовий розгляд було відкладено. У переддень судового засідання, яким завершився розгляд, також вживав алкогольні напої, про що сам підтвердив суду. 
		Хоч обвинувачений і визнав свою вину, з`являвся у кожне судове засідання і не ухилявся від суду, однак суд не вбачає в його поведінці ознак щирого розкаяння. 
		Так, щире каяття, характеризуюче ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
		Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.
		Таким чином, щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		Подібні правові висновки викладені у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 643/13256/17, які суд враховує у цій справі.
		Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
		Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 559/1037/16-к.
		Однак обвинувачений не продемонстрував справжнього щирого жалю з приводу втраченого дитиною життя, відсутній також належний осуд своєї поведінки, усвідомлення умов, які сприяли настанню непоправних наслідків, що насамперед, повинно було б виразитися в намаганні позбутися синдрому залежності від алкоголю, що також би мінімізувало ризик вчинення кримінальних правопорушень у майбутньому. 
		Обвинувачений також не продемонстрував готовності брати на себе відповідальність за свої дії і нести покарання за вчинене, перекладаючи відповідальність на стан сп`яніння і не приймаючи відповідальності за те, що до такого стану він доводить себе сам систематично і свідомо, і не вживає заходів для лікування, демонстративно просив відправити його на війну.
		Однак прохання обвинуваченого відправити його на війну не може бути задоволено судом, оскільки захист Батьківщини є почесним обов`язком кожного громадянина, а не кримінальним покаранням, а суд повинен вирішити питання про обрання міри покарання за вчинений злочин. 
		Отже, така ознака, що пом`якшує покарання, як щире каяття, не підтвердилася під час судового розгляду, а формальне посилання на розкаяння суд розцінює як бажання уникнути позбавлення волі, страх перед можливістю втрати свободи за вчинене і усвідомлення невідворотності покарання.
		Вирішуючи питання про наявність інших обставин, які пом`якшують покарання, суд враховує, що під активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам досудового розслідування допомоги в установленні невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Це може бути повідомлення про всі відомі епізоди, обставини злочинного діяння, свідків, потерпілих, викриття інших співучасників кримінального правопорушення. Мінімальні вимоги, яким має відповідати позитивна посткримінальна поведінка у виді активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, полягають у добровільній дачі правдивих і повних свідчень про всі відомі особі обставини злочинного діяння. Активність сприяння розкриттю кримінального правопорушення означає, що дії особи повинні мати високу інтенсивність, ефективність та значну процесуальну цінність. Визначення ступеня активності залежить від обставин конкретного кримінального провадження.
		Подібні правові висновки викладені у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 759/3997/21. 
		Процесуальний керівник досудовим розслідуванням не посилався на активне сприяння розкриттю злочину з боку обвинуваченого. Про смерть дитини у поліцію повідомила інша особа, зібрані у справі докази не підтверджують наявність вказаної обставини, а саму по собі участь в слідчому експерименті, під час якого обвинувачений вказував, що значну частину обставин не пам`ятає, не можна вважати таким, що має високу процесуальну цінність і підтверджує активність сприяння розкриттю кримінального правопорушення. 
		Таким чином, судом не встановлено обставин, які пом`якшують покарання, що передбачені статтею 66 Кримінального кодексу України. 
		Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до пункту 13 статті 67 Кримінального кодексу України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. 
		Позиція сторони захисту в обґрунтування наявності суспільного інтересу щодо призначення обвинуваченому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, є суперечливою, оскільки зазначаючи про те, що брат, який був мобілізований на військову службу, не має змоги допомагати ні матері, ні своїй дружині, захисник стверджував, що обвинувачений, коли піде на службу, матиме змогу матеріально допомагати усій родині. Крім того, жодного інтересу до захисту Батьківщини від збройної агресії до моменту вчинення злочину обвинувачений не проявляв, добровольцем до лав Збройних Сил України не долучився, а висловив намір піти на військову службу під час розгляду кримінального провадження у суді. Жодних даних про те, що обвинувачений коли-небудь надав матеріальне утримання сину чи матері, матеріали справи не містять. Відтак суд відхиляє наведені доводи сторони захисту. 
		З вищенаведених мотивів, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, відсутність пом`якшуючих обставин, наявність обставини, що обтяжує покарання, суд переконаний, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства. Необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з огляду на визнання ним своєї вини і неухилення від суду, що зменшує міру покарання від максимальної межі, буде покарання в межах санкції інкримінованої статті у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. 
		Суд вважає за неможливе призначити більш м`яке покарання навіть з урахуванням першого притягнення до кримінальної відповідальності, з огляду на висновки суду щодо характеру злочину і особи винного. Суд не вбачає також і суспільного інтересу в обранні іншої міри покарання. 
		Вирішуючи питання про те, чи повинен обвинувачений відбувати призначене покарання, суд враховує непоправні тяжкі наслідки злочину, відсутність щирого розкаяння обвинуваченого, відсутність намірів стати на шлях виправлення і позбавитися синдрому залежності. З цих мотивів суд вважає неможливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. Тільки реальне покарання сприятиме вихованню в обвинуваченого належної обачності і відповідальності за свої дії. 
		 
		4. Інші питання, які вирішуються під час ухвалення вироку
		Цивільний позов потерпілою у кримінальному провадженні заявлено не було.
		Згідно з частиною 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Розмір процесуальних витрат на залучення експерта для проведення судової біологічної експертизи в сумі 5077,54 грн підтверджується довідкою Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру до висновку експерта від 30.08.2022 № СЕ-19/102-22/12488-БД. Оскільки вказану експертизу проводив експерт установи, що фінансується з державного бюджету, то з обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави вказані витрати.
		Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 368КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.
		Оскільки потреба в збереженні речових доказів минула, слід скасувати арешти, накладені ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.08.2022 (справа №127/18429/22, провадження № 1-кс/127/7434/22), ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.08.2022 (справа №127/18432/22, провадження № 1-кс/127/7435/22), на речові докази у кримінальному провадженні. 
		Згідно з квитанцією про прийняття на відповідальне зберігання вилучених речових доказів до камери зберігання Відділу поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області № 52 від 17.10.2022 прийнято на зберігання такі речові докази: зразок букального епітелію ОСОБА_4 із залишками первинного пакування, поміщений у спеціальний пакет експертної служби МВС 5679744; дві пластикові дитячих пляшки для годування, упаковані у два паперових конверти; поліетиленову упаковку з-під підгузків, упаковану у паперовий конверт; ланцюжок із білого металу, упакований у паперовий конверт; п`ять скляних стаканів (чарок), упакованих у картонну коробку; речі, вилучені під час затримання ОСОБА_4 , а саме гумові шльопанці та шорти темного кольору зі слідами речовини бурого кольору, змиви з правого вуха, правої лопатки, лівої частини грудей та правого плеча, змив з лівою та правої руки, зразок крові підозрюваного ОСОБА_4 , дитяча кофта зі слідами речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору з порога коридору, вирізка з простирадла зі слідами речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору з внутрішньої сторони дверей кухні, дитячі шкарпетки, змив речовини бурого кольору з внутрішньої сторони дверей кухні, дитячі шкарпетки, змив речовини бурого кольору з внутрішньої частини одвірка кухні, футболка темно синього кольору, поміщені у спеціальний пакет НПУ 7384881.
		Прокурор запропонував вказані речові докази знищити, інші учасники провадження щодо долі речових доказів не висловилися. 
		Відтак, на підставі положень пункту 4 частини 9 статті 100КПК України вказані речові докази слід знищити. 
		Згідно з абзацом 12 пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються: рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Прокурор заявив клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу на тримання під вартою.
		Враховуючи те, що під час судового розгляду до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового арешту у зв`язку із встановлення ризику переховування від суду, до умов застосування вказаного запобіжного заходу обвинувачений проявив несумлінне ставлення, оскільки без дозволу суду з власної ініціативи залишив місце проживання без нагальної потреби, що підтверджується наданими органом поліції матеріалами і поясненнями з приводу вказаного факту, наданими обвинуваченим під час судового засідання, продовжує зловживати алкогольним напоями, з огляду на те, що призначена судом міра покарання значно посилює вказаний ризик і може призвести до ухилення від покарання, суд дійшов висновку, що до набрання вироком законної сили слід змінити обвинуваченому запобіжний захід з цілодобового арешту на тримання під вартою, але не більше, ніж на шістдесят днів з дня проголошення вироку. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 слід обраховувати з дня набрання вироком законної сили.
		   У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України об 11.10 год. 21.08.2022, а звільнено 23.08.2022 та застосовано запобіжний захід в виді домашнього арешту. Тому слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк затримання ОСОБА_4 , починаючи з 21.08.2022 до 23.08.2022, у порядку передбаченому ст. 72 КК України.
		Відповідно до частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України слід зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк тримання під вартою з дня взяття під варту до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку 1 (один) день тримання під вартою за 1 (один) день позбавлення волі.
		 
		Керуючись статтями368,370,374,395КПК України суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 119 Кримінального кодексуУкраїни і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		Змінити  ОСОБА_4 запобіжний захід на тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше, ніж до 23 год. 59 хв. 30.03.2023, і взяти його під варту із зали суду негайно.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати з дня набрання вироком законної сили.
		Відповідно до частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк затримання з 21.08.2022 до 23.08.2022, і строк тримання під вартою з дня взяття під варту до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку 1 (один) день тримання під вартою за 1 (один) день позбавлення волі.
		Скасувати арешти, накладені ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.08.2022 (справа №127/18429/22, провадження № 1-кс/127/7434/22), ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.08.2022 (справа №127/18432/22, провадження № 1-кс/127/7435/22), на речові докази у кримінальному провадженні. 
		Речові докази у кримінальному проваджені, а саме: зразок букального епітелію ОСОБА_4 із залишками первинного пакування, поміщений у спеціальний пакет експертної служби МВС 5679744; дві пластикові дитячих пляшки для годування, упаковані у два паперових конверти; поліетиленову упаковку з-під підгузків, упаковану у паперовий конверт; ланцюжок із білого металу, упакований у паперовий конверт; п`ять скляних стаканів (чарок), упакованих у картонну коробку; речі, вилучені під час затримання ОСОБА_4 , а саме гумові шльопанці та шорти темного кольору зі слідами речовини бурого кольору, змиви з правого вуха, правої лопатки, лівої частини грудей та правого плеча, змив з лівої та правої руки, зразок крові підозрюваного ОСОБА_4 , дитячу кофту зі слідами речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору з порога коридору, вирізку з простирадла зі слідами речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору з внутрішньої сторони дверей кухні, дитячі шкарпетки, змив речовини бурого кольору з внутрішньої сторони дверей кухні, дитячі шкарпетки, змив речовини бурого кольору з внутрішньої частини одвірка кухні, футболка темно синього кольору, поміщені у спеціальний пакет НПУ 7384881  знищити.
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 5077 (п`ять тисяч сімдесят сім) гривень 54 копійки.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Барський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій і прокурору.
		Копію вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя Юлія САЛДАН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...