Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 229/568/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння, боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до ЗУ військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2023. Зареєстровано: 30.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2023.
Дата набрання законної сили: 27.02.2023
Номер судового провадження: 1-кп/229/654/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000002689

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		номер провадження 1-кп/229/395/2019
		номер справи 229/568/23 
		 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		27.01.2023 року м. Дружківка
		 
		Дружківський міський суд Донецької області у складі 
		головуючого судді                                                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,
		прокурора                                                         ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                                                 ОСОБА_4 ,
		захисника                                                         ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Дружківка Донецької області, громадянина України, який одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, судимостей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.114-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
		встановив:
		 
		Згідно обвинувального акту вбачається таке. 
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 року схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 року зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, III та XIII Основного Закону України - Конституції України.
		Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Усупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.
		Так, 24.02.2022 року на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24.02.2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		Так, 27.04.2022 року о 17 год. 21 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою фактичного місця мешкання: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з особистих мотивів, використовуючи власний телефон марки Росо моделі ХЗ Pro, із міжнародними ідентифікаторами мобільного обладнання: ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 та ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 , із встановленою в ньому SIM-карткою оператора мобільного зв`язку із номером абонента НОМЕР_3 , за допомогою месенджеру Telegram, із власного акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » поширив абоненту на ім`я « ОСОБА_8 », яка користується номером абонента НОМЕР_4 , інформацію стосовно розташування підрозділів Збройних сил України на території ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював, що вказана інформація може нашкодити національній безпеці України.
		Крім того, 16.05.2022 року о 08 год. 01 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою фактичного місця мешкання: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з особистих мотивів, використовуючи власний телефон марки Росо моделі ХЗ Pro, із міжнародними ідентифікаторами мобільного обладнання: ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 та ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 , із встановленою в ньому SIM-карткою оператора мобільного зв`язку із номером абонента НОМЕР_3 , за допомогою месенджеру Telegram, із власного акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » поширив абоненту на ім`я « ОСОБА_8 », яка користується номером абонента НОМЕР_4 , інформацію стосовно розташування підрозділів Збройних сил України у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював, що вказана інформація може нашкодити національній безпеці України.
		Зазначені умисні дії ОСОБА_9  кваліфіковані за  ч.2 ст.114-2 КК України - поширенні інформації про розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану. 
		26.01.2023 року між обвинуваченим ОСОБА_10 , за участю захисника ОСОБА_5 , з одного боку, та прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним, органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 з іншого боку, на підставі статей 468, 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) укладено угоду про визнання винуватості. 
		Згідно з умовами угоди обвинувачений ОСОБА_7 в повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті; зобов`язується беззастережно визнати винуватість в обсязі обвинувачення, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України. Сторони угоди узгодили покарання ОСОБА_11 за ч.2 ст.114-2 КК України у виді 5 ( п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі. 
		В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені  статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, які роз`яснені обвинуваченому. Обвинувачений ОСОБА_7   розуміє, що  умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
		Прокурор у судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості і просив призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання. 
		Обвинувачений ОСОБА_7 , який беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого за  ч.2 ст.114-2 КК України, та захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.
		Розглянувши питання про затвердження угоди суд дійшов таких висновків.
		Відповідно до п. 2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Частиною 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
		Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. 
		Судом установлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, який, за приписами ст.12 КК України, є тяжким злочином. Свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав беззастережно. 
		При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_7 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
		Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України (в тому числі, щодо змісту та порядку укладення угоди) та КК України (в тому числі щодо узгодженої міри покарання); підстав для відмови в її затверджені не встановлено.
		З огляду на викладене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості від 26.01.2023 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_10 , за участю захисника ОСОБА_5 , з одного боку, та прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним, органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , з іншого боку, слід затвердити, і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання за ч.2 ст.114-2 КК України у виді позбавлення волі. 
		Витрати на проведення комп`ютерно-технічної експертизи в розмірі 16 234,22 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Розглядаючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , суд ураховує, що  останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який вчинений під час воєнного стану, з метою запобігання уникнення обвинуваченим покарання та запобігання вчинення ним нових злочинів, суд вважає за можливе запобіжний захід відносно ОСОБА_9 залишити раніше обраний у вигляді тримання під ватрою.
		Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. 
		Керуючись статями 100, 124, 314, 374, 468, 469, 472-475 КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26.01.2023 року між обвинуваченим ОСОБА_10 , за участю захисника ОСОБА_5 , з одного боку, та прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним, органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , з іншого боку. 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 ( п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі. 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 до покарання строк його попереднього ув`язнення за період з 26.07.2022 року по 26.01.2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання за цим вироком ОСОБА_4 рахувати з дати його постановлення, тобто з 27.01.2023 року.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою відносно ОСОБА_4 залишити раніше обраний до набрання вироком законної сили. 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення комп`ютерно-технічної експертизи в сумі 16 234,22 грн.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2022 року на речові докази, та: мобільний телефон Samsung Galaxy М20 з ІМЕІ 1 - НОМЕР_5 та ІМЕІ 2 - НОМЕР_6 зі встановленою в ньому SIM-карткою із номером абонента НОМЕР_7 в чохлі із м`якого на дотик пластику чорного кольору (має пошкодження у вигляді розбитого екрану у правій середній частині розмірами 1,5x3 см); мобільний телефон Ulefone Armor Х5 Pro з ІМЕІ 1 - НОМЕР_8 та ІМЕІ 2 - НОМЕР_9 зі встановленою в ньому SIM-карткою із номером абонента НОМЕР_10 ; упаковка з-під стартового пакету SIM- картки оператора Lifecell із номером абонента НОМЕР_11 ; упаковка з-під стартового пакету SIM-картки оператора Vodafone із номером абонента НОМЕР_12 ; тримач з-під SIM-картки оператора Vodafone із номером абонента НОМЕР_12 ; упаковка з-під стартового пакету SIM-картки оператора Vodafone із номером абонента НОМЕР_13 ; тримач з-під SIM-картки оператора Vodafone із номером абонента НОМЕР_13 ; упаковка з-під стартового пакету SIM-картки оператора Vodafone із номером абонента НОМЕР_14 ; не розпакована упаковка з-під стартового пакету SIM-картки оператора Vodafone із ICCID НОМЕР_15 ; не розпакована упаковка з-під стартового пакету SIM-картки оператора Vodafone із ICCID НОМЕР_16 ; не розпакована упаковка з-під стартового пакету SIM-картки оператора Vodafone із ICCID НОМЕР_17 ; тримач з-під SIM-картки оператора Vodafone із номером абонента НОМЕР_18 ; тримач з-під SIM-картки оператора Lifecell із номером абонента НОМЕР_19 ; тримач з-під SIM-картки із SIM-карткою оператора «Київстар» із номером абонента НОМЕР_20 ; тримач з- під SIM-картки із SIM-карткою оператора «МТС» із серійним номером НОМЕР_21 ; картка пам`яті в пластиковому корпусі червоно-чорного кольору із написами «Micro SD USB 2.0»; картка пам`яті в металевому корпусі сріблястого кольору із написами «UMG ВЕСКО акционерное общество ДРУЖКОВСКОЕ РУДОУПРАВЛЕНИЕ ОГНЕУПОРНЕРУД»; картка пам`яті в пластиковому корпусі білого кольору із написами «16 Gb Toshiba 1714174АЗ11XASAA1S U301»; картка пам`яті в пластиковому корпусі чорного кольорі із написами «LG USB Drive UBHS 512 MB»; картка пам`яті в пластиковому корпусі білого кольору із написом «Арасеr»; картка пам`яті в металевому корпусі сріблястого кольору із написами «Арасеr 32 G aAP32GAH111 141847531614»; картка пам`яті в пластиковому корпусі чорно-блакитного кольору із написами «SP Silicon Power 16Gb»; картка пам`яті в пластиковому корпусі чорного кольору із написами «8 Gb D33B29»; картка пам`яті в пластиковому корпусі чорно-червоного кольору із написами «Kingston 16Gb»; картка пам`яті в пластиковому корпусі чорного кольору із написами «Арасеr USB 3.1»; картка пам`яті в пластиковому корпусі чорного кольору із написами «Transcend Mini SD 512 MB 6591 AC 512M OISSO»; адаптер для картки пам`яті із написами «Kingston Micro SD»; адаптер для картки пам`яті із написами «Team Micro SD»; магнітний ключ із написами «0003005712»; тримач з-під SIM-картки із номером абонента НОМЕР_22 ; 32) тримач з-під SIM-картки оператора «МТС Україна» із номером абонента НОМЕР_23 ; тримач з-під SIM-картки оператора «Київстар» із номером абонента НОМЕР_24 ; тримач з-під SIM-картки оператора «Київстар» із номером абонента НОМЕР_25 ; тримач з-під SIM-картки оператора «Київстар» із номером абонента НОМЕР_10 ; тримач з-під SIM-картки оператора «Київстар» із номером абонента НОМЕР_26 ; тримач з-під SIM- картки оператора «Київстар» із номером абонента НОМЕР_7 ; тримач з-під SIM-картки оператора «Vodafone» із цифровим написом НОМЕР_27 ; платіжна картка КБ «Приватбанк» № НОМЕР_28 ; планшетний комп`ютер Samsung в корпусі чорного кольору в чохлі із синтетичного матеріалу синьо-коричневого кольору; ноутбук Hewllet-Packard Pavilion в корпусі сірого кольору із зарядним пристроєм; зошит в обкладинці із зображенням метелика із рукописними записами; системний блок персонального комп`ютера в корпусі чорного кольору із написом ZALMAN із прозорим корпусом з правого боку, - передати власнику ОСОБА_4 або уповноваженій ним особі; мобільний телефон Росо ХЗ Pro з ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 та ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 зі встановленою в ньому SIM- карткою із номером абонента НОМЕР_3 в метало-пластиковому чохлі чорно-блакитного кольору (має пошкодження у вигляді відклеювання захисної плівки екрану у його верхній лівій частині) - конфіскувати в дохід держави. 
		З підстав, передбачених частиною 3 статті 394 КПК України, вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя          ОСОБА_1 
		 
		27 січня 2023 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...