Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/2781/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2023. Зареєстровано: 30.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2023.
Дата набрання законної сили: 11.05.2023
Результат оскарження 11.05.2023 Львівський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/466/72/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140090001037

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 466/2781/19
		Провадження № 1-кп/466/72/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30 січня 2023 року м. Львів
		Шевченківський районний суд м. Львова
		в складі: головуючий суддя ОСОБА_1 
		з участю секретарів с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 прокурора ОСОБА_4 
		 захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, інваліда 3-ї групи загального захворювання, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,-
		 в с т а н о в и в: 
		 
		ОСОБА_6 25.03.2019, приблизно о 14 год. 45 хв., перебуваючи поряд із будинком АДРЕСА_2 , поруч із входом у магазин «EVA», маючи раптово виниклий умисел на заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, що не був небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої особи за попередньою змовою з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, дочекавшись коли інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підійшла до потерпілої ОСОБА_7 та здійснила на неї напад з метою заволодіння її майном, а саме, різким рухом своїх рук взяв потерпілу ОСОБА_7 за плечі, та розвернув її на себе, після чого штовхнув, внаслідок чого остання зробила декілька кроків назад, в цей час інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, схопила руками жіночу сумку чорного кольору, в якій знаходилось 20000 грн., 1000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 25.03.2019 становить 26960 грн. 93 коп., 1200 злотих Республіки Польща, що відповідно до курсу НБУ станом на 25.03.2019 становить 8520 грн. 84 коп., 50 Євро, що відповідно до курсу НБУ станом на 25.03.2019 становить 1523 грн. 56 коп., та тягнув її на себе, намагаючись вирвати сумку з грошовими коштами з рук потерпілої, після чого, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном, до потерпілої ОСОБА_7 наблизився ОСОБА_6 , який однією рукою схопив жіночу сумку, яка на ремінці висіла на плечі потерпілої ОСОБА_7 , та яку остання також утримувала обома руками, і спільно з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, намагались вирвати її з рук потерпілої, під час чого ОСОБА_6 брелком у виді розкладного ножа, який утримував в іншій руці, перерізав ремінець вказаної сумки, на що потерпіла ОСОБА_7 , з метою перешкодити заволодіння її сумкою з грошима, притиснула цю сумку обома руками до свого тулубу та впала на тротуар обличчям до низу, таким чином, що сумка знаходилась затиснутою між тілом потерпілої та поверхнею тротуару, почала голосно кричати та кликати на допомогу. 
		Не зумівши довести вчинення кримінального правопорушення - заволодіння жіночою сумкою з грошима потерпілої ОСОБА_7 , з причини що не залежали від їх волі - вчинення опору потерпілою, та будучи виявленими випадковими перехожими, ОСОБА_6 разом з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження втік з місця вчинення злочину. 
		В подальшому брелок у виді розкладного ножа ОСОБА_6 викинув на смітник і згодом сам, добровільно з`явився до органу поліції.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні передбаченому ч. 2 ст.187 КК України категорично заперечив, показав, що злочинного умислу на насильницьке заволодіння майном потерпілої у нього не було, заподіяння чи загрозу заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень своїми діями він не вчиняв, жодним чином їй не погрожував. Про обставини вчинення щодо потерпілої ОСОБА_7 злочину пояснив, що 25.03.2019 він випадково познайомився у компанії своїх друзів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з ОСОБА_11 . В цей день вони компанією бездіяльно проводили час в районі «Краківського ринку» у м. Львові. Згодом інші хлопці з компанії розійшлися і він з ОСОБА_12 залишились удвох. Коли вони удвох проходили по вул. Шолом-Алейхема у м. Львові, поруч із входом у магазин «EVA», ОСОБА_13 підійшов до потерпілої ОСОБА_7 і різким рухом своїх рук взяв потерпілу ОСОБА_7 за плечі, та розвернув її на себе, після чого штовхнув, внаслідок чого вона зробила декілька кроків назад, та схопив руками її сумку чорного кольору. У нього, ОСОБА_6 , під час нападу на потерпілу з собою був брелок, який являв собою маленький ножик, довжина леза приблизно 1-1,5 см, яким він відтягнувши сумку потерпілої, коли не зміг вирвати сумку в потерпілої обрізав ремінець даної сумки, але сумкою так і не заволодів. Жодних розмов з потерпілою не було, погроз також не було. Умислу на заподіяння шкоди здоров`ю потерпілої також не було, його умисел був спрямований допомогти ОСОБА_14 , заволодіти сумкою потерпілої. Про вміст сумки йому на той момент нічого не було відомо. Пропередньо з ОСОБА_15 нападу не планували, все це сталось спонтанно. Після нападу, коли потерпіла впала не відпускаючи сумку, почала кричати, вони втекли і розбіглись у різні сторони. Йому відомо, що ОСОБА_16 затримали одразу. Коли він, ОСОБА_6 втікав, то пробігаючи повз смітники на якійсь вулиці, викинув свій брелок-ніж. Згодом він сам через декілька днів вирішив добровільно з`явитись до поліції і про усе розповісти. Що і зробив. 
		Повністю визнає себе винуватим у скоєнні за попередньою змовою групою осіб грабежу щодо потерпілої ОСОБА_7 . У вчиненому щиро розкаюється.
		Також просив врахувати, що потерпіла претензій до нього немає, та суворо його не карати. (Т.2 а.с.166-167)
		 
		Незважаючи на визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_6 у відкритому викраденні чужого майна із насильством, що не був небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої особи за попередньою змовою з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, його вина у цьому кримінальному правопорушенні повністю та об`єктивно підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування та перевіреними судом наступними доказами.
		Допитана судом потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що в березні 2019 року на вул. Шолом-Алейхема у м. Львові, поруч із входом у магазин «EVA» підійшов невідомий їй на той час ОСОБА_15 раптово штовхнув її та схопив сумку намагаючись вирвати, вона сумку не відпускала, одразу за ним, підійшов невідомий їй на той час ОСОБА_6 та схопивши сумку відтягнув її та чимось блискучим перерізав ремінець сумки, як їй пізніше сказали працівники поліції, що ремінець сумки був перерізаний. Самого предмету, який блиснув вона не бачила, жодних розмов з ОСОБА_14 та ОСОБА_6 під час даних подій не було, словесних погроз з їх боку не було, тілесних ушкоджень заподіяно їй не було, загрози для життя не було. Претензій до обвинуваченого немає, шкоду їй відшкодовано, щодо призначення покарання, віднесла це питання на розсуд суду (Т.2 а.с.48-49). 
		Такі ж аналогічні показання потерпіла ОСОБА_7 надала суду при її повторному судовому допиті, проведеного на клопотання прокурора з метою уточнення обставин вчинення злочину (Т.2 а.с. 169-170).
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21  не надали показів, які б безпосередньо стосувались події злочину, оскільки не були присутні при цьому. 
		Свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 підтвердили своїми показаннями обставини знайомства ОСОБА_6 та ОСОБА_15 та про те, що вони удвох від їхньої компанії 25.03.2019 в районі "Краківського базару" у м. Львові відділились і їм, свідкам про подальші дії ОСОБА_6 та ОСОБА_15 нічого не відомо (Т.2 а.с.151-152).
		Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 показали лише про обставини затримання громадянина, котрий вчинив напад на жінку 25.03.2019 по вул. Шолом-Алейхема у м. Львові, про самі обставини самого нападу їм нічого не відомо (Т.2 а.с.52-53, 59-60). 
		Дослідженим в судовому засіданні протокол слідчого експерименту та відеозапису такого, з потерпілою ОСОБА_7 від 30.03.2019 підтверджено її показання дані в судовому засіданні, а саме що в момент нападу на неї та коли ОСОБА_6 тягнув сумку в результаті чого ремінець сумки був обрізаний, то сумка була на віддалі ремінця сумки, а саме не біля її тіла, тому за своє життя чи здоров`я вона не боялася, а боялася за вміст сумки (Матеріали письмових доказів а.с.29-31).
		Дослідженим в судовому засіданні протоколом пред`явлення особи для впізнання та фототаблицею до нього від 02.04.2019, встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 серед пред`явлених їй для впізнання осіб впізнала ОСОБА_6 , як особу, яка вчинила щодо неї злочин 25.03.2019 по вул. Шолом-Алейхема у м. Львові (Матеріали письмових доказів а.с.66-69).
		Згідно дослідженого судом висновку експерта № 11/284 від 25.04.2019 ремінець сумки добровільно наданої 25.03.2019 потерпілою ОСОБА_7 - був розділений шляхом перерізу, внаслідок дії на нього робочої частини гострого заточеного предмету (леза). Слід розділу ремінця сумки потерпілої ОСОБА_7 не містить ознак розпилювання чи розірвання (Матеріали письмових доказів а.с.118-123).
		Судом досліджено протокол огляду речей від 25.03.2019 грошових коштів та жіночої сумки, що належать потерпілій ОСОБА_7 та квитанції про перевірку предмету злочину - грошей на їх платіжність (Матеріали письмових доказів а.с.33-53, 60).
		Згідно заяви від 25.03.2019 потерпіла ОСОБА_7 добровільно надала предмет злочину (Матеріали письмових доказів а.с.32).
		Згідно постанови про визнання речових доказів та приєднання речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 25.03.2019, жіночу сумочку чорного кольору та пудреницю марки «Eveline cosmetics» - визнано речовим доказом та здано в камеру зберігання Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області. Грошові кошти, а саме: долари CШA купюрами по 100 доларів США - 10 штук, грошові кошти купюрою 50 Євро, грошові кошти купюрами по 100 Польських злотих - 12 штук, грошові кошти українськими купюрами по 100 гривень - 31 штука, купюрами по 200 гривень - 42 штуки, купюрами по 500 гривень - 17 штук. Загальна сума - 1000 доларів США, 1200 Польських злотих, 50 Євро та 20 000 грн., визнано речовим доказом та передано на зберігання в банк КБ «Приват Банк» (Матеріали письмових доказів а.с.54-57).
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 27.03.2019 накладено арешт на речові докази (Матеріали письмових доказів а.с.71-78).
		Суд також дослідив матеріали кримінального провадження, що подані стороною обвинувачення, зокрема: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації 25.03.2019 кримінального провадження № 12019140090001037; рапорт чергової частини Шевченківського ВП про реєстрацію повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; заяву ОСОБА_7 по вчинене відносно неї кримінальне правопорушення; рапорт оперуповноваженого ВКР Шевченківського ВП ОСОБА_22 про вчинення ОСОБА_15 кримінального правопорушення; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації 30.03.2019 кримінального провадження № 12019140090001121; рапорт чергової частини Шевченківського ВП про реєстрацію повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
		Дані матеріали хоча і не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України, однак являються процесуальними документами, які підтверджують законність проведення органом досудового розслідування слідчих та процесуальних дій в межах даного кримінального провадження.
		 
		Суд з всебічним та повним урахуванням вищевказаних доказів встановив, що вказані обвинуваченим ОСОБА_6 обставини вчиненого ним кримінального правопорушення підтверджуються та знаходяться в об`єктивному зв`язку із вищевказаними показаннями потерпілої та дослідженими доказами. 
		Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів, як вказано у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20 вересня 2012 року та враховується також якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Суд вважає, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 органом досудового розслідування за ч. 2 ст.187 КК України є не вірною, враховуючи наступне.
		З об`єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного, зокрема, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу.
		При цьому форма висловлення погрози не обмежується конкретними словами про можливе застосування насильства, вона має місце й тоді, коли винна особа, зокрема, своїми жестами, демонстрацією зброї або інших предметів, які потерпілий об`єктивно може розцінити як такі, що при їх застосуванні його здоров`ю чи життю загрожуватиме небезпека, бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, то ця погроза буде реалізована, а в потерпілого дійсно таке враження склалося.
		Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», викладених у п.п.5.6.9. визначено наступне.
		Під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого при грабежі, слід розуміти умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров`я або незначної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (завдання удару, побоїв, незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров`я в момент заподіяння. Такі насильницькі дії, вчинені під час грабежу, повністю охоплюються частиною другою статті 186 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК не потребують.
		Розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.
		Під нападом за статтею 187 КК слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. 
		Небезпечне для життя чи здоров`я насильство (стаття 187, частина третя статті 189 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо. 
		 
		Як зазначено у висновку Касаційного кримінального суду ВС від 18.12.2018 у в постанові №194/1006/17, реальність погрози в кожному випадку залежить від суб`єктивного сприйняття її потерпілим з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження.
		 
		Так, потерпіла ОСОБА_7 під час її допитів в суді та при дослідженому судом проведеного за її участю слідчого експерименту чітко і послідовно вказувала, що не бачила в руці нападника ніж, коли той тягнув її сумку та у неї, ОСОБА_7  не було острахів за своє життя.
		Підстав сумніватися в правдивості показань потерпілої в судовому засіданні суд не вбачає, оскільки такі показання узгоджуються між собою та з обставинами вчиненого кримінального правопорушення, встановленими у судовому розгляді.
		Показання потерпілої ОСОБА_7 у сукупності із показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 не залишають сумнівів у доведеності вини останнього у відкритому викраденні майна потерпілої.
		Таким чином дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід вірно кваліфікувати за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України, оскільки своїми умисними діями він вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, що не був небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої особи за попередньою змовою групою осіб. 
		Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
		У відповідності до ст. 12 КК України, злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_6 є тяжким злочином.
		Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6  є щире каяття.
		Обставини, які б згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлені.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		Згідно з положенням постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотриматися вимог кримінального закону і зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд враховує, що він вчинив умисний корисливий тяжкий злочин, його особу, а саме те, що він є особою раніше не судимою, характеризується позитивно за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, відсутність обставин, що обтяжують покарання, щире каяття обвинуваченого, його відношення до вчиненого, з часу скоєння цього злочину до закінчення розгляду справи судом інших правопорушень обвинуваченим вчинено не було, добровільне відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину потерпілій, стан його здоров`я, а саме, що він являється інвалідом 3-ї групи загального захворювання, а також молодий вік обвинуваченого. Суд вважає, що міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 слід обрати в межах санкції частини статті, за якою суд кваліфікує кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі. Поряд з тим, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого, з урахуванням вищевикладеного та його суспільної небезпеки, є можливим без ізоляції від суспільства, і його слід звільнити від відбування покарання з іспитовим строком та покладенням відповідних обов`язків.
		З обвинуваченого ОСОБА_6 слід стягнути в дохід держави, оскільки кримінальне правопорушення вчинено ним за попередньою змовою у групі з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, половину вартості проведеної у справі експертизи, що становить 942 грн.60 коп.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у виді застави, слід залишити без змін до вступу вироку у законну силу.
		Речові докази по справі - грошові кошти, а саме: долари CШA купюрами по 100 доларів США - 10 штук, грошові кошти купюрою 50 Євро, грошові кошти купюрами по 100 Польських злотих - 12 штук, грошові кошти українськими купюрами по 100 гривень - 31 штука, купюрами по 200 гривень - 42 штуки, купюрами по 500 гривень - 17 штук., загальна сума - 1000 доларів США, 1200 Польських злотих, 50 Євро та 20 000 грн. та пудреницю марки «Eveline cosmetics» слід повернути потерпілій ОСОБА_7 . Речовий доказ - жіночу сумочку чорного кольору, враховуючи той факт, що є наявні виділені матеріали кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_15 та оголошено розшук останнього, слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
		 у х в а л и в:
		 
		Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 2 /два/ роки.
		На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_6 :
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у виді застави - залишити без змін до вступу вироку у законну силу.
		Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 942 грн.60 коп.(дев`ятсот сорок дві гривні 60 копійок) за проведену у справі експертизу № 11/284 від 25.04.2019. 
		Речові докази по справі: - грошові кошти: долари CШA купюрами по 100 доларів США - 10 штук, грошові кошти купюрою 50 Євро, грошові кошти купюрами по 100 Польських злотих - 12 штук, грошові кошти українськими купюрами по 100 гривень - 31 штука, купюрами по 200 гривень - 42 штуки, купюрами по 500 гривень - 17 штук., загальна сума - 1000 доларів США, 1200 Польських злотих, 50 Євро та 20 000 грн. та пудреницю марки «Eveline cosmetics» повернути потерпілій ОСОБА_7 . 
		Речовий доказ - жіночу сумочку чорного кольору - залишити при матеріалах кримінального провадження із зберіганням у камері зберігання речових доказів ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		  Суддя   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...