Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/829/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано судом: 30.01.2023. Зареєстровано: 30.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2023.
Дата набрання законної сили: 01.03.2023
Номер судового провадження: 6/907/829/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"27" січня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/829/22 
		 
		Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши матеріали позовної заяви,
		за позовом: Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", код ЄДРПОУ - 42502769, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7,
		до відповідача: Фізичної особи - підприємця Кліманової Лівії Оттівни, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
		про стягнення коштів,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості у розмірі 16 246,00 грн. з ФОП Кліманової Лівії Оттівни, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем обов`язків за укладеним Договором №КБР-35/11/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах.
		 
		Описова частина рішення. 
		Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. 
		Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. 
		Розгляд справи здійснено судом без виклику сторін, підписано повний текст рішення.
		 
		І. Суть спору за позицією Позивача. 
		В обґрунтування заявлених вимог, позивач покликається на те, що 01.11.2021 між позивачем, Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав", Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та відповідачем було укладено договір №КБР-35/11/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (далі - договір). 
		Позивач зазначає, що договір про правомірне використання, що є предметом позовної заяви, є таким договором, що витікає з суті правовідносин, що виникають за ним між його сторонами. Отже, позивач очікує на виплату винагороди (роялті) за використання об`єктів суміжних прав від користувача (відповідача), що, згідно договору про правомірне використання, мають надходити на його рахунки, але такі платежі користувачем (відповідачем) здійснено не було, що стало підставою подання цієї позовної заяви. 
		Також, позивач підкреслює, що за весь час з моменту підписання договору та станом на момент подання позовної заяви, відповідач мав право легально здійснювати комерційне використання музичних творів. Одночасно з цим, відповідач не дотримувався належним чином обов`язку сплачувати винагороду. 
		Згідно умов договору, зокрема п. 3.1., даний договір укладається строком на 1 рік (з автоматичною пролонгацією) і за своєю правовою природою ліцензійним договором. 
		Відповідно до п. 3.3. договору, користувач здійснює оплату за весь строк дії шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами, розмір яких встановлено у Додатку №3 до договору. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем, як за авторські, так і за суміжні права, в розмірі, що зазначений в Додатку №3 до цього договору. 
		Зазначені вище положення свідчать про наявність у відповідача обов`язку із сплати винагороди за 1 рік. 
		Відповідно до проведених розрахунків, позивач вказує, що сума боргу, яка підлягає стягненню на його користь складає 16 246,00 грн. 
		У зв`язку з цим, позивач змушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за вказаним вище договором. 
		 
		ІІ. Позиція Відповідача. 
		Відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача значиться  Закарпатська область, Мукачівський район, с. Березинка, вул. Нова, буд. 67, кв. 1.
		Згідно приписів ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб.
		Суд враховує, що згідно норми ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру. Так, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
		На вказану в Єдиному державному реєстрі адресу Відповідача судом була направлена ухвала від 10.11.2022 про відкриття провадження у справі з приписами до відповідача вчинити певні процесуальні дії для розгляду цієї справи. Дане поштове відправлення було вручено особисто відповідачеві 19.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Отже, оскільки вказана у позовній заяві та використана судом для повідомлення відповідача адреса є дійсною, відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження і вважається належно повідомленим про відкриття провадження та про необхідність подачі заяв по суті справи. 
		Однак, станом на дату ухвалення судом рішення, заяв по суті справи від Відповідача не надійшло.
		Згідно з ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. 
		Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		При цьому, за правилами, визначеними нормою статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Але, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
		Отже, з досліджених судом відносин суд виходить з того, що належно повідомлений про справу відповідач не заперечує проти дійсності обставин, що викладені у позовній заяві та підтверджені відповідними доказами.
		Суд керується приписами статті 2 ГПК України, згідно яких завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Отже, відповідач повідомлений про строк подання відзиву належним чином, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, відтак суд, керуючись нормами-принципами та завданнями ГПК України, виходить з того, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Суд вирішує спір відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову тощо.
		Також, згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
		 
		ІІІ. Мотивувальна частина.
		Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
		Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке: 
		 3.1. 01.11.2021 між позивачем, Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав", Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та відповідачем було укладено договір №КБР-35/11/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (далі - договір) (а. с. 18 - 20). 
		Договір про правомірне використання, що є предметом позовної заяви, є таким договором, що витікає з суті правовідносин, що виникають за ним між його сторонами. Отже, позивач очікує на виплату винагороди (роялті) за використання об`єктів суміжних прав від користувача (відповідача), що, згідно договору про правомірне використання, мають надходити на його рахунки, але такі платежі користувачем (відповідачем) здійснено не було, що стало підставою подання цієї позовної заяви. 
		Відповідно до п. 1.1. договору, користувач (відповідач) доручає Приватній організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань). 
		Згідно п. 1.2. договору, сторони за цим договором передбачають особливий порядок перерахування коштів від користувача до авторської організації - Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" і до суміжної організації (позивача) - Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", який при цьому не пов`язаний із жодними додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об`єктів авторського права та суміжних прав. 
		Пунктом 2.1. договору передбачено, що критерії за якими відбирались контрагенти у яких користувач отримає дозвіл щодо публічного виконання в сфері авторського права та в сфері суміжних прав є: для публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань - суміжна організація (позивач). 
		Згідно п. 3.1. договору, договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю природою ліцензійним договором. 
		Пунктом 3.2. передбачено, що за договором, відповідач здійснює оплату за весь строк дії договору шляхом виплат в розстрочку, саме здійснює оплату щомісячними платежами, розмір яких встановлено у додатку №3 до договору. При цьому, користувач (відповідач) здійснює оплату щомісячними платежами та єдиним платежем, як за авторські, так і за суміжні права в строк для сплати роялті. 
		Відповідно до п. 3.5. договору, механізм розстрочки діє наступним чином. Відповідач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання договору. В той же час, якщо користувач не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права 2 календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови повної оплати за весь строк дії ліцензійних договорів. Умови повної оплати означають: оплату за весь строк у вигляді повної передоплати, при чому її строк здійснення вважається таким, що настав. 
		Згідно до п. 3.6. договору, позивач отримує 50 % із єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права. 
		Акт нарахування роялті виписується кожен місяць і підписується із використанням ЕЦП за допомогою системи електронного документообігу. Повернення підписаного акту не є обов`язковим. 
		Пунктом 5.1. договору передбачено, що у разі виникнення заборгованості користувача за цим договором, позов про стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо суміжною організацією (позивачем) до користувача (відповідача). 
		3.2. 01.11.2021 також був укладений договір про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" та позивачем (а. с. 21 - 22). 
		Крім того, 01.11.2021 був укладений договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" та позивачем (а. с. 23 - 24). 
		Згідно п. 5.2. зазначених вище договорів, у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди виключно протягом місяця до настання дати закінчення її строку, дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку цієї ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. 
		3.3. Додатком до договору передбачено, що назва закладу, в якому відповідач здійснює використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторського права: Магазин "АВС", м. Мукачево, вул. Миру, 94/3, 125 кв. м. 
		Сторонами погоджено наступний розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права: 1444,00 грн. Сума договору вноситься за 2 наступні місяці, тобто за листопад та грудень. 
		3.4. Позивач зазначає, що зазначені вище положення договору свідчать про наявність у відповідача обов`язку із сплати винагороди за 1 рік. При цьому у договорі згадується розстрочка, дія якої обумовлена певними факторами. Однак, позивач зазначає, що механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє відповідно до п. 3.5. договору про правомірне використання, строк оплати для відповідача на поточний момент настав щодо 1 повного року. Відтак, оскільки механізм розстрочки є таким, що вже не діє, відповідач має сплатити за цей період "у вигляді повної передоплати". 
		Отже, за перший рік дії договору, у відповідача виникла така заборгованість 1444,00 грн. X 11 (кількість місяців у першому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 15 884,00 грн. 
		За твердженням позивача, відповідач сплатив частково суму боргу за грудень 2021 року у сумі 720,00 грн. Отже, за перший рік дії договору у відповідача виникла заборгованість в такому розмірі: 15 164,00 грн. 
		Сума боргу за 2 рік дії договору становить: 1444,00 грн. X 12 (сума боргу за другий рік дії договору, який автоматично пролонгований, де відповідач веде господарську діяльність) = 17 328,00 грн. 
		Відтак, за підрахунками позивача, загальна сума заборгованості за 2 роки становить: 15 164,00 грн. + 17 328,00 грн. = 32 492,00 грн. 
		Відповідно до п. 3.6. договору, позивач отримує 50 % із єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права. Отже, позивачеві належить 50% від винагороди, а саме 16 246,00 грн., та яка складається з наступних періодів дії договору: 
		- перший рік дії договору: 15 164,00 грн./50% = 7582,00 грн. 
		- другий рік дії договору: 17 328,00 грн./50% = 8664,00 грн. 
		 3.5. За наведених фактичних відносин суд вважає доведеними обставини, що стали підставою для звернення Позивача з цим позовом до суду. Відповідач не заперечив проти обставин і підстав позову, отже проявив мовчазну згоду з позовними вимогами. Відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, вірними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Перевіряючи доводи і заперечення сторін, суд зазначає таке. 
		 3.6. Норми законодавства, що регулюють спірні відносини.
		Цивільний кодекс України. 
		Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.
		1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		 2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є
		 1) договори та інші правочини;
		Стаття 509. Поняття зобов`язання та підстави його виникнення
		1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Стаття 526. Загальні умови виконання зобов`язання
		 1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов`язання
		1. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Стаття 610. Порушення зобов`язання
		 
		 1. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Стаття 612. Прострочення боржника
		 1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов`язання
		1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Стаття 626. Поняття та види договору
		1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Господарський кодекс України. 
		Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов`язань
		 1. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		 2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		3.7. Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.
		Як вже зазначалося вище та як підтверджується належними і допустимими доказами, зокрема розрахунком заборгованості, який міститься у позовній заяві, непогашена заборгованість основного боргу відповідача перед позивачем складає 16 246,00 грн., з яких - перший рік дії договору: 15 164,00 грн./50% = 7582,00 грн.; другий рік дії договору: 17 328,00 грн./50% = 8664,00 грн. 
		Перевіривши проведений арифметичний розрахунок, судом встановлено, що сума основного боргу розрахована вірно. 
		Згідно приписів ст. 599 ЦКУ зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. 
		Відповідно до вимог ст. 526 ЦКУ, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Договір є обов`язковим до виконання.
		Як було встановлено судом, 01.11.2021 між позивачем, Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав", Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та відповідачем було укладено договір №КБР-35/11/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (далі - договір) (а. с. 18 - 20). 
		Згідно п. 3.1. договору, договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю природою ліцензійним договором. 
		Пунктом 3.2. передбачено, що за договором, відповідач здійснює оплату за весь строк дії договору шляхом виплат в розстрочку, саме здійснює оплату щомісячними платежами, розмір яких встановлено у додатку №3 до договору. При цьому, користувач (відповідач) здійснює оплату щомісячними платежами та єдиним платежем, як за авторські, так і за суміжні права в строк для сплати роялті.
		Таким чином, суд робить висновок, що наданими позивачем документами підтверджується існуюча заборгованість перед ним у розмірі 16 246,00 грн.
		Відповідачем у заявах по суті справи погашення такої заборгованості не спростовано. Відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
		 
		Щодо обґрунтованості рішення.
		Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. 
		ІV. Розподіл судових витрат. 
		Згідно платіжного доручення № 2818 від 12.10.2022 (а. с. 12) позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн..
		Судові витрати слід покласти на відповідача згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
		Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 241 ГПК України, суд - 
		у х в а л и в: 
		1. Позов задовольнити повністю.
		 
		2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кліманової Лівії Оттівни, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", код ЄДРПОУ - 42502769, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, суму основного боргу, що складає 16 246,00 грн. (шістнадцять тисяч двісті сорок шість гривень 00 копійок).
		 
		3. Судові витрати покласти на відповідача. 
		 
		4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кліманової Лівії Оттівни, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", код ЄДРПОУ - 42502769, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривень 00 копійок). 
		 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		Копію рішення надіслати сторонам.
		 
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
		 
		Суддя П.Д. Пригуза

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...