Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14923/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2023. Зареєстровано: 30.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2023.
Дата набрання законної сили: 22.12.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 грудня 2022 року 
		м. Київ
		 
		Справа № 910/14923/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 
		Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.
		за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
		за участю представників:
		Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк": Куценка О. В.
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект": Демченка С. В. (в режимі відеоконференції)
		Арбітражного керуючого Стецини І. В. (особисто, в режимі відеоконференції)
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від  26.10.2022
		у складі колегії суддів: Гарник Л. Л. (головуючої), Отрюха Б. В., Пантелієнка В. О.
		у справі за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "УІФК-КРИМ"
		про банкрутство 
		Вступ
		1. У справі про банкрутство Товариство подало заяву про визнання грошових вимог, які ґрунтуються на договорі поруки за яким боржник забезпечував зобов`язання іншої юридичної особи. 
		2. Місцевий господарський суд відмовив у визнанні кредиторських вимог Товариства через неподання ним сукупності належних і допустимих доказів, достатніх для встановлення обґрунтованості грошових вимог кредитора до боржника. 
		3. Апеляційний суд ухвалу першої інстанції в частині відмови у визнанні вимог Товариства скасував та визнав такі грошові вимоги в повному обсязі, врахувавши докази подані Товариством під час апеляційного перегляду справи.
		4. З урахуванням доводів касаційної скарги та висновків судів попередніх інстанцій на вирішення Верховного Суду постало питання:
		- щодо сутності підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог у справах про банкрутство ?
		- чи підлягають визнанню грошові вимоги кредитора до боржника на підтвердження яких до заяви поданої в суд першої інстанції долучено копії договорів без надання доказів їх виконання, що подані до суду апеляційної інстанції ?
		5. Верховний Суд частково погодився з доводами касаційної скарги, скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі ухвалу місцевого господарського суду в частині відмови у визнанні грошових вимог Товариства.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/14923/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УІФК-КРИМ" (далі - ТзОВ "УІФК-КРИМ"), визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") до боржника у розмірі 3 605 246,47 грн, уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном ТзОВ "УІФК-КРИМ", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Стецину Ігоря Володимировича.
		7. 30.11.2020 офіційно оприлюднене оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "УІФК-КРИМ". 
		Зміст та підстави заявлених до боржника грошових вимог
		8. 29.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (далі - ТзОВ "Агро Комплект") подало поштою до Господарського суду міста Києва заяву з грошовими вимогами до ТзОВ "УІФК-КРИМ" на суму 887 881 191,13 грн.
		9. Вимоги обґрунтовані наявністю у ТзОВ "Агро Комплект" на підставі укладеного з ТзОВ "УІФК-КРИМ" договору поруки від 21.07.2017 № 128/2017 права вимоги до боржника на суму 887 885 395,13 грн, раніше сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротермінал" (далі - ТзОВ "Агротермінал") на користь АТ КБ "ПриватБанк" згідно з договором застави від 14.12.2016                       № DNHSLO№03629/DZ.
		10. За твердженням заявника, на підставі договору застави від 14.12.2016                № DNHSLON03629/DZ, укладеного між ТзОВ "Агротермінал" та                                        АТ КБ "ПриватБанк", ТзОВ "Агротермінал" 14.12.2016 перерахувало                                   АТ КБ "ПриватБанк" грошові кошти в сумі 887 881 191,13 грн.
		11. 20.07.2017 ТзОВ "Агротермінал" відступив ТзОВ "Агро Комплект" право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (далі -                    ТзОВ "Боріваж") за погашення регресу в сумі 887 881 191,13 грн, сплачених            ТзОВ "Агротермінал" 14.12.2016 на користь АТ КБ "ПриватБанк" як погашення заборгованості згідно з договором застави від 14.12.2016 № DNHSLON03629/DZ, укладеним між ТзОВ "Агротермінал" та АТ КБ "ПриватБанк".
		12. Також, 21.07.2017 між ТзОВ "УІФК-КРИМ" (поручитель) та                                        ТзОВ "Агро Комплект" (кредитор) було укладено договір поруки від 21.07.2017            № 128/2017 за яким поручитель поручився перед кредитором за виконання обов`язку ТзОВ "Боріваж" з погашення регресу в сумі 887 881 191,13 грн, сплачених ТзОВ "Агротермінал" 14.12.2016 на користь АТ КБ "ПриватБанк" як погашення заборгованості згідно з договором застави від 14.12.2016                        № DNHSLON03629/DZ, укладеним між ТзОВ "Агротермінал" та                                       АТ КБ "ПриватБанк"; строк погашення регресної вимоги - 01.11.2018.
		13. Ані боржник, ані поручитель свої зобов`язання перед ТзОВ "Агро Комплект" не виконали, незважаючи на відповідні звернення ТзОВ "Агро Комплект", у зв`язку із чим, кредитор звернувся до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника.
		14. На підтвердження цих вимог ТзОВ "Агро Комплект" до заяви про визнання кредитором боржника додано такі документи: інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТзОВ "Агро Комплект"; копію договору застави від 15.11.2014 № DNHSLON03629/DZ, копію меморіального ордеру від 14.12.2016 № ВО17, копію договору від 20.07.2017 № 20/07/17/1 про відступлення права вимоги, копію повідомлення ТзОВ "Агро Комплект" від 20.07.2017 про заміну кредитора, копію договору поруки від 21.07.2017                       № 128/2017, копію претензії від 11.06.2018 ТзОВ "Агро Комплект", копію претензії від 11.06.2018 ТзОВ "Агро Комплект", відповідь на претензію                      ТзОВ "УІФК-КРИМ" від 28.11.2018, докази направлення кредиторської заяви боржнику та розпоряднику майна боржника, докази сплати судового збору.
		15. Пізніше, на виконання ухвали від 22.09.2021 ТзОВ "Агро Комплект" надало місцевому господарському суду копію кредитного договору від 27.05.2013                № DNHSLON03629 із додатком до нього, копію договору від 22.05.2014 про внесення змін № 1 до кредитного договору від 27.05.2013 № DNHSLON03629, копію договору від 14.12.2016 про внесення змін до кредитного договору від 27.05.2013 № DNHSLON03629.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанцій
		16. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі                             № 910/14923/20, серед іншого, відмовлено ТзОВ "Агро Комплект" у визнанні кредитором ТзОВ "УІФК-КРИМ".
		17. В цій частині ухвала мотивована тим, що грошові вимоги ТзОВ "Агро Комплект" у розмірі 887 881 191,13 грн не були у встановленому порядку підтверджені заявником належними і допустимими доказами.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		18. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 апеляційну скаргу ТзОВ "Агро Комплект" задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 скасовано в частині відмови ТзОВ "Агро Комплект" у визнанні кредитором ТзОВ "УІФК-КРИМ" на загальну суму 887 885 395,13 грн. Ухвалено в скасованій частині нове рішення, яким визнано грошові вимоги ТзОВ "Агро Комплект" до ТзОВ "УІФК-КРИМ" у розмірі 887 885 395,13 грн, з яких 4 204,00 грн віднесено до першої черги задоволення вимог кредиторів, 887 881 191,13 грн - до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
		19. Під час апеляційного перегляду ухвали першої інстанції суд задовольнив клопотання ТзОВ "Агро Комплект" від 11.08.2022 про долучення копій документів до матеріалів справи та пославшись на статті 86, 269, 237 ГПК України установив, що ці документи є належними доказами та підлягають оцінці при встановленні обставин, які входять до предмета доказування у цій справі.
		20. Апеляційний суд зазначив, що у судовому засіданні 14.09.2022 ним досліджено оригінали наданих кредитором документів та встановлено їх відповідність копіям документів, поданим в обґрунтування кредиторських вимог до ТзОВ "УІФК-КРИМ" згідно із заявою ТзОВ "Агро Комплект" про долучення копій документів до матеріалів справи від 11.08.2022.
		21. Також, суд дослідив запис технічної фіксації судових засідань у цій справі, та встановив, що під час розгляду справи в суді першої інстанції в судовому засіданні, яке відбулося 18.10.2021, судом досліджувались оригінали документів, наданих ТзОВ "Агро Комплект", втім суд не зазначив, які саме документи були ним досліджені.
		22. На підставі оцінки доказів, а саме, крім поданих в суді першої інстанції, додатково поданих під час апеляційного провадження доказів згідно з клопотанням від 11.08.2022 (зокрема, укладеної 20.07.2017 між                                ТзОВ "Агро Комплект" та ТзОВ "Боріваж" (боржник) угоди про добровільне погашення до 01.11.2018 заборгованості у розмірі 887 881 191,13 грн за договором відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2017 № 20/07/17/1, додаткової угоди 31.12.2017 № 1 до цієї угоди про добровільне погашення заборгованості, відповіді ТзОВ "Боріваж" на вимогу оплатити заборгованість за погашення регресу у розмірі 887 881 191,13 грн, сплаченої ТзОВ "Агротермінал" на підставі укладеного з АТ КБ "ПриватБанк" договору застави від 14.12.2016            № DNHSLON03629/DZ) апеляційний суд дійшов висновку, що заявником доведено та матеріалами справи підтверджено факт наявності у ТзОВ "Агро Комплект" вимог до боржника, як поручителя за договором поруки, наявності боргу основного боржника ТзОВ "Боріваж", розміру такого боргу, переходу права вимоги до ТзОВ "Агро Комплект" тощо. 
		КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
		Рух касаційної скарги
		23. 29.11.2022 АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 910/14923/20.
		24. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи                № 910/14923/20 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), Пєсков В. Г., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 29.11.2022.
		25. Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2022 відкрито касаційне провадження, призначено справу до розгляду на 22.12.2022 та надано її учасникам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		26. У судовому засіданні 22.12.2022 взяли участь представники скаржника,             ТзОВ "Агро Комплект" та арбітражний керуючий, інші учасники справи явку своїх представників не забезпечили.
		27. Заяв від учасників справи щодо неможливості участі у судовому засіданні чи реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надійшло.
		28. Верховний Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
		29. Участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 22.12.2022, обов`язковою не визнавалася.
		30. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявного у судовому засіданні складу учасників.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Узагальнений виклад вимог та доводів касаційної скарги 
		31. У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі № 910/14923/20 у скасованій раніше апеляційним судом частині.
		32. В якості підстави касаційного оскарження касант зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та стверджує, про неврахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду щодо винятковості випадків прийняття доказів під час апеляційного перегляду справи та щодо підвищеного стандарту доказування підставності кредиторських вимог у справі про банкрутство.
		33. Обґрунтовуючи ці доводи скаржник стверджує, зокрема, що:
		- всупереч приписів частини четвертої статті 13, статей 80, 269 ГПК України та висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм, за відсутності будь-яких виняткових обставин під час апеляційного перегляду ухвали першої інстанції суд дозволив ТзОВ "Агро Комплект" подати нові докази, прийняв їх та саме оцінкою цих доказів обґрунтував визнання кредиторських вимог до боржника;
		- апеляційний суд, скасувавши увалу місцевого господарського суду в частині відмови у визнанні грошових вимог ТзОВ "Агро Комплект", не надав оцінки законності і обґрунтованості цього судового рішення та залишив поза увагою, що підставою для відмови у визнанні кредиторських вимог було саме ненадання ТзОВ "Агро Комплект" у першій інстанції належних і допустимих доказів підставності заявлених до боржника вимог. 
		- апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування підвищеного стандарту доказування на заявника кредиторських вимог, тому не здійснив належного правового аналізу обставин справи і доводів                                АТ КБ "ПриватБанк", що підтверджують необґрунтованість та фіктивний характер заборгованості боржника перед ТзОВ "Агро Комплект".
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
		(ТзОВ "Агро Комплект")
		34. У поясненнях від 22.12.2022 ТзОВ "Агро Комплект" заперечило проти здійснення касаційного провадження за скаргою АТ КБ "ПриватБанк" та, одночасно, проти її задоволення, посилаючись на правильність і всебічність оцінки, наданої апеляційним судом обставинам справи та ухвалі суду першої інстанції в частині кредиторських вимог товариства.
		35. До того ж, ТзОВ "Агро Комплект" навело докладний опис фактичних обставин і доказів, що, за твердженням кредитора, свідчать про обґрунтованість його грошових вимог.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
		36. Щодо наведеного у пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зазначає таке.
		Щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство
		37. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		38. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
		39. У частині першій статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		40. Частиною третьою статті 45 КУзПБ встановлені вимоги до змісту заяви кредитора, зокрема передбачено, що до заяви в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
		41. За приписами частини п`ятої статті 45 КУзПБ розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам. 
		42. Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (частина шоста статті 45 КУзПБ).
		43. Суд касаційної інстанції у цій справі враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження за якими:
		- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); 
		- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі                              № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
		- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі                                   № 904/9024/16);
		- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);
		- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі               № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
		44. Наведені правові висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ та втратою чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки КУзПБ (статті 45-47) містить подібне в цій частині правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
		Щодо сутності підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог у справах про банкрутство
		45. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20). 
		46. Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.
		47. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:
		- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;
		- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
		- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
		48. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).
		49. Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі                                № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18).
		50. Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). 
		51. Правовий висновок про обґрунтованість відмови суду у визнанні грошових вимог до боржника внаслідок неподання заявником належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов`язання при поданні заяви про визнання таких вимог сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.04.2019 у справі № № 910/21939/15, від 28.07.2020 у справі                            № 904/2104/19. Така судова практика є сталою, адже сформована як при застосуванні статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і - статті 45 КУзПБ.
		Щодо суті касаційної скарги
		52. У цій справі звертаючись до суду ТзОВ "Агро Комплект" обґрунтувало заяву про грошові вимоги до ТзОВ "УІФК-КРИМ" набуттям права вимоги на суму                   887 885 395,13 грн за низкою договорів, укладених щодо виконаного поручителем зобов`язання позичальника за кредитним договором від 27.05.2013 № DNHSLON03629 між АТ КБ "ПриватБанк" та ТзОВ "Боріваж" (позичальник), за яким банк зобов`язався надати останньому кредит з лімітом 25 000 000 доларів США на поповнення обігових коштів та за договором поруки від 21.07.2017                № 128/2017, укладеним між ТзОВ "УІФК-КРИМ" (поручитель) та ТзОВ "Агро Комплект", яким було забезпечено зобов`язання ТзОВ "Боріваж" зі сплати боргу перед новим кредитором.
		53. На підтвердження зазначених вимог ТзОВ "Агро Комплект" до заяви про визнання кредитором боржника додано такі документи: інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТзОВ "Агро Комплект"; копію договору застави від 15.11.2014 № DNHSLON03629/DZ, копію меморіального ордеру від 14.12.2016         № ВО17, копію договору № 20/07/17/1 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2017, копію повідомлення ТзОВ "Агро Комплект" від 20.07.2017 про заміну кредитора, копію договору поруки від 21.07.2017 № 128/2017, копію претензії ТзОВ "Агро Комплект" від 11.06.2018, копію претензії ТзОВ "Агро Комплект" від 11.06.2018, відповідь на претензію ТзОВ "УІФК-КРИМ" від 28.11.2018, докази направлення кредиторської заяви боржнику та розпоряднику майна боржника, докази сплати судового збору.
		54. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 було встановлено ТзОВ "Агро Комплект" строк до 13.10.2021 для подання до суду доказів на підтвердження обґрунтованості вимог, а саме доказів виконання зобов`язання банком за кредитним договором № DNHSLON03629 від 27.05.2013, а також оригіналів договорів (для огляду в судовому засіданні) та їх належним чином засвідчених (читабельних) копій для залучення їх до матеріалів справи, а саме: договору поруки № 128/2017 від 21.07.2017, укладеного між ТзОВ "УІФК-КРИМ" та ТзОВ "Агро Комплект"; договору застави від 14.12.2016 № DNHSLON03629/DZ майнових прав на отримання грошових коштів за договором банківського вкладу б/н від 15.11.2014, укладеного між ТзОВ "Агротермінал" та                                    АТ КБ "ПриватБанк"; кредитного договору від 27.05.2013 № DNHSLON03629, укладеного між ТзОВ "Боріваж" та АТ КБ "ПриватБанк"; договору про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2017 № 20/07/17/1, укладеного між ТзОВ "Агротермінал" та ТзОВ "Агро Комплект".
		55. Наступного судового засідання, згідно з ухвалою від 18.10.2021, суд першої інстанції:
		- задовольнив клопотання ТзОВ "Агро Комплект" про продовження строку на подання доказів та констатував, що в судовому засіданні представник                   ТзОВ "Агро Комплект" надав для залучення до матеріалів справи копію кредитного договору від 27.05.2013 № DNHSLON03629, копію додатку № 1 від 27.05.2013 до кредитного договору від 27.05.2013 № DNHSLON03629, копію договору про внесення змін від 22.05.2014 № 1 до кредитного договору від 27.05.2013 № DNHSLON03629, копію договору від 14.12.2016 про внесення змін до кредитного договору від 27.05.2013 № DNHSLON03629;
		- оглянув у судовому засіданні 18.10.2021 оригінали наданих документів та долучив їх копії до матеріалів справи.
		56. За змістом цієї ухвали копії усіх оглянутих судом оригіналів документів, тобто кредитного договору від 27.05.2013 № DNHSLON03629 із додатком та договорами про внесення змін, були долучені до матеріалів справи                              № 910/14923/20.
		57. ТзОВ "Агро Комплект" зазначене не спростувало та не підтвердило виконання ухвали від 22.09.2021, зокрема в частині подання доказів виконання банком зобов`язання за кредитним договором № DNHSLON03629 від 27.05.2013.
		58. Як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали розгляду справи судом першої інстанції справи не містять інших належних і допустимих доказів дійсності та обґрунтованості грошових вимог ТзОВ "Агро Комплект", окрім долучених до заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника власне копій договорів застави, цесії, кредиту та поруки.
		59. Зі змісту заяви ТзОВ "Агро Комплект" з грошовими вимогами до ТзОВ "УІФК-КРИМ", що є предметом розгляду, вбачається що ці вимоги випливають із сукупності правовідносин з виконання договорів кредиту та поруки, а також з договору відступлення ТзОВ "Агротермінал" на користь ТзОВ "Агро Комплект" права зворотної вимоги поручителя до позичальника за кредитним договором, надалі забезпеченим порукою ТзОВ "УІФК-КРИМ".
		60. Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, виконання обов`язку боржника третьою особою, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		61. Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		62. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частини друга, третя статті 656                            ЦК України).
		63. Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.
		64. Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
		65. Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором на підставі договору про відступлення такого права, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (див. постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20).
		66. Відповідно до положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		67. Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 ЦК України).
		68. Верховний Суд наголошує, що при розгляді вимог про включення до реєстру вимог кредиторів боржника, що ґрунтуються на договорі поруки, у предмет доказування підлягають включенню всі обставини, пов`язані із сутністю зазначеного зобов`язання.
		69. Так, за змістом статей 553, 554 ЦК України обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
		70. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника (частини першої, другої статті 556 ЦК України).
		71. Верховний Суд акцентує, що визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) підлягають лише дійсні вимоги кредитора, які відповідають чинному законодавству та обґрунтовані кредитором належними і допустимими доказами на час заявлення таких вимог.
		72. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, водночас, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справі про банкрутство. 
		73. Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
		74. Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		75. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		76. Статтею 73 ГПК України визначено поняття доказів як будь-яких даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у частині другої цієї статті, зокрема, письмовими доказами.
		77. Верховний Суд неодноразово наголошував, що визначаючи розмір заборгованості боржника, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду (подібний висновок щодо обов`язку суду під час перевірки розрахунку заявлених позовних вимог викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі                              № 917/1384/20).
		78. Керуючись зазначеним, у цій справі суд першої інстанції правильно врахував, що передане ТзОВ "Агротермінал" на користь ТзОВ "Агро Комплект" за договором відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2017 № 20/07/17/1 право зворотної вимоги поручителя до ТзОВ "Боріваж" ґрунтується, серед іншого, на правовідносинах за кредитним договором № DNHSLON03629 від 27.05.2013, укладеним між ТзОВ "Боріваж" та АТ КБ "ПриватБанк".
		79. Отже, обставини виконання сторонами кредитного договору                               № DNHSLON03629 від 27.05.2013 так само, як і обставини поруки                            ТзОВ "Агротермінал", зокрема саме сплати боргу за цим кредитним договором замість позичальника ТзОВ "Боріваж", входять до предмету доказування у цій справі, відтак мають бути підтверджені належними документами (письмовими доказами) у разі заявлення кредиторських вимог до боржника.
		80. Виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, що може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 209/3046/20 від 01.12.2021 у справі № 752/14554/15-ц, від 16.02.2022 у справі № 201/8309/18).
		81. Утім, як встановлено місцевим господарським судом в ухвалах від 22.09.2021 та від 15.12.2021 ТзОВ "Агро Комплект" таких належних і допустимих доказів не надало як стосовно виконання АТ КБ "Приват Банк" зобов`язання з надання позичальнику (ТзОВ "Боріваж") кредиту за кредитним договором                 № DNHSLON03629 від 27.05.2013, так і щодо сплати ТзОВ "Агротермінал" боргу за цим кредитним договором замість позичальника ТзОВ "Боріваж". 
		82. Відповідно до статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
		83. Згідно з пунктом 30.1 статті 30 вказаного Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
		84. Таким чином, моментом фактичного виконання зобов`язання є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок кредитора.
		85. При цьому, меморіальний ордер не є доказом саме зарахування суми грошових коштів на рахунок отримувача, а є доказом списання коштів відповідно до статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (подібний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 910/9619/19, від 07.04.2021 у справі № 910/10514/20).
		86. Отже, за встановлених у цій справі обставин лише копія меморіального ордеру від 14.12.2016 № ВО17 на суму 887 885 395,13 грн за яким платником зазначено ТзОВ "Агротермінал", а отримувачем - АТ КБ "ПриватБанк", до того ж без посилання на виконання зобов`язання позичальника (ТзОВ "Боріваж") за кредитним договором № DNHSLON03629 від 27.05.2013 та за відсутності доказів надання АТ КБ "Приват Банк" позичальнику (ТзОВ "Боріваж") кредиту за цим договором, не може бути визнане достатнім обґрунтуванням дійсності заявлених до боржника вимог, що правильно враховано місцевим господарським судом.
		87. Виходячи з наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відхилення грошових вимог ТзОВ "Агро Комплект" до боржника, як таких, що не були належним чином обґрунтовані і підтверджені заявником належними і допустимими доказами відповідно до вимог статті               45 КУзПБ, частини першої статті 73, частин першої та четвертої статті 80, статті 90 ГПК України.
		88. Суд апеляційної інстанції зазначеного вище не врахував, тому дійшов висновків про скасування ухвали місцевого господарського суду, що є помилковими з огляду на таке.
		Щодо процесуальної можливості подання додаткових доказів на підтвердження грошових вимог до боржника під час апеляційного перегляду справи
		89. Як уже зазначалося провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, ГПК України, іншими законами України.
		90. За змістом статі 45 КУзПБ кредитор повинен подати докази (документи, що підтверджують вимоги до боржника) разом із поданням заяви про визнання грошових вимог.
		91. При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
		92. Відповідно до частин першої, другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		93. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).
		94. Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок постанови Верховного Суду від 13.04.2021 зі справи № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603).
		95. Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - апелянта) (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013).
		96. Принцип рівності сторін у судовому процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. постанови Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №910/20010/20, від 16.11.2022 у справі № 910/4390/21).
		97. Прийняття апеляційним судом доказів, без встановлення й оцінки обов`язкових за частиною третьою статті 269 ГПК України передумов, крім порушення відповідних процесуальних приписів, матиме наслідком недотримання принципів рівності учасників процесу і змагальності сторін, принципу правової визначеності в аспекті однозначності та передбачуваності правозастосування.
		98. Всупереч зазначеним приписам апеляційний суд задовольнив клопотання ТзОВ "Агро Комплект" про долучення копій документів до матеріалів справи від 11.08.2022, за відсутності обґрунтування неможливості їх подання у першій інстанції, отже ухвалив це процесуальне рішення без належного мотивування та встановлення судом сукупності обов`язкових умов, передбачених частиною третьою статті 269 ГПК України.
		99. До того ж, саме ці, подані 11.08.2022 під час апеляційного перегляду справи копії документів, апеляційний суд перевірив на відповідність оригіналам та визнав належними доказами, на підставі яких фактично здійснив новий розгляд заяви ТзОВ "Агро Комплект" про визнання грошових вимог до боржника, замість перевірки законності і обґрунтованості оскарженої ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням обставин справи та доказів, поданих сторонами під час її розгляду судом першої інстанції, що суперечить приписам статті 269 ГПК України. 
		100. За наведеного Верховний Суд вважає помилковим скасування апеляційним судом законної і обґрунтованої ухвали місцевого господарського суду в частині відмови у визнанні грошових вимог ТзОВ "Агро Комплект" до боржника.
		101. Тому колегія суддів касаційної інстанції частково погоджується з доводами касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" про недотримання у апеляційному провадженні приписів статей 13, 269 ГПК України, що мало наслідком невмотивований вихід за межі перегляду справи апеляційним судом, недотримання процесуальних гарантій рівності і змагальності сторін.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		102. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		103. Частиною першою статті 312 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		104. З огляду на наведене касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягає задоволенню, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 скасовується повністю із залишенням в силі ухвали Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі № 910/14923/20.
		Щодо судових витрат
		105. Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		106. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		107. У зв`язку зі скасуванням постанови апеляційного господарського суду та залишенням в силі рішення суду першої інстанції про відмову у визнанні грошових вимог ТзОВ "Агро Комплект , витрати АТ КБ "ПриватБанк" за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду підлягають покладенню на ТзОВ "Агро Комплект".
		Висновки щодо застосування норм права
		Щодо сутності підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог у справах про банкрутство
		108. Системний аналіз статей 45-47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог. 
		109. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). 
		110. Для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.
		111. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:
		- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;
		- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
		- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
		112. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.
		Щодо процесуальної можливості подання додаткових доказів на підтвердження грошових вимог до боржника під час апеляційного перегляду справи
		113. Частиною третьою статті 269 ГПК України передбачено обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) доведення цих обставин учасником справи, який ці докази подає.
		114. Єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
		115 Прийняття апеляційним судом додаткових доказів на обґрунтування грошових вимог до боржника, без встановлення й оцінки обов`язкових за частиною третьою статті 269 ГПК України передумов, крім порушення відповідних процесуальних приписів, матиме наслідком недотримання принципів рівності учасників процесу і змагальності сторін, принципу правової визначеності в аспекті однозначності та передбачуваності правозастосування.
		На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк?  задовольнити повністю.
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 910/14923/20 скасувати повністю, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі № 910/14923/20 залишити в силі.
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект"             (вул. Ольги Княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код - 39205544) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк?                     (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код - 14360570) -                     9 080,00 грн (дев`ять тисяч вісімдесят гривень 00 коп) судового збору за подання касаційної скарги.
		4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          О. О. Банасько
		 
		 
		Судді                                                                                                    В. Г. Пєсков
		 
		 
		                                                                                                    В. Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...