Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 685/876/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2023. Зареєстровано: 31.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2023.
Дата набрання законної сили: 26.01.2023
Номер судового провадження: 11-кп/4820/161/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022243200000154

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		26 січня 2023 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 685/876/22
		Провадження № 11-кп/4820/161/23
		 
		 
		 
		 
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
		 
		головуючого судді                                 ОСОБА_1 ,
		суддів                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі                                 ОСОБА_4 ,        
		за участю прокурора                         ОСОБА_5 
		потерпілої                                          ОСОБА_6 
		захисника                                         ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 02 листопада 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 червня 2022 року за № 12022243100000154, яким
		ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Теофіполь Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, 
		визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_2оку близько 17 год. ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклого словесного конфлікту з вітчимом ОСОБА_9 , який тримав у правій руці кухонний ніж, використовуючи його для перебирання полуниці, діючи умисно, з метою заподіяння смерті іншій людині, вихопив із рук ОСОБА_9 вказаний ніж та наніс ним два удари у ліву частину грудної клітки останнього, чим спричинив йому колото-різане проникаюче поранення лівої бокової поверхні грудної клітки на рівні 6-го ребра по лівій середній пахвовій лінії у вигляді рани даної ділянки та ушкодження лівого переднього зубчастого м`яза, 6-го ребра по лівій середній пахвовій лінії, пристінкової плеври в проекції ушкодження даного ребра, верхнього язичкового сегмента верхньої частини лівої легені, навколосерцевої сорочки й бокової стінки лівого шлуночка серця, колото-різане проникаюче поранення лівої бокової поверхні грудної клітки на рівні 5-го ребра по лівій задній пахвовій лінії у вигляді рани даної ділянки та ушкоджень лівого переднього зубчастого м`яза й пристінкової плеври на рівні 5-го міжреберного проміжку на лівій задній паховій лінії, бокового базального сегмента нижньої частини лівої легені й клітковини заднього середньостіння; лівобічний гемо пневмоторакс (накопичення близько 1700 мл крові та повітря у лівій плевральній порожнині); гемоперкард (накопичення близько 100 мл крові у порожнині перикарду), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого, від яких ОСОБА_9 помер.
		Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
		 
		Не погодившись з вироком суду, потерпіла подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду в частині призначеного ОСОБА_8 покарання змінити та призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі. Вважає призначене судом покарання занадто суворим. Вказує, що ОСОБА_8 щиро жалкує про вчинене, намагався зупинити кров та врятувати життя потерпілого, не покинув місця події, не чинив перепон у розслідуванні та будь-яким іншим чином не намагався уникнути відповідальності. На її думку суд не врахував те, що загиблий був позбавлений батьківських прав та ображав обвинуваченого. 
		Захисник ОСОБА_7 в свою чергу подав апеляційну скаргу, в якій також просить вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_8 змінити, призначити більш м`яке покарання у зв`язку з тим, що призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Вважає, що крім встановлених пом`якшуючих обставин, є ще одна, а сама, вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого... Вказує, що у дитинстві батько жорстоко поводився з ним, а коли підріс - принижував його честь та гідність, і таке поводження носило системний характер, що виникало у нього глибоке почуття образи та гніву на батька, що й стало причиною вчинення ним злочину. 
		Обвинувачений ОСОБА_8  в своїх апеляційних вимогах звертає увагу, що він не ухиляється від відповідальності за скоєний злочин, щиро кається, не погоджується з суворістю покарання. Вказує, що потерпіла також просить мінімальне покарання, отже це свідчить про те, що він заслуговує такої довіри. Вважає, що суд  формально  розглянув  кримінальне провадження щодо нього, тому  судове рішення  вважає  незаконним.  
		 
		       Узагальнені доводи учасників апеляційного перегляду провадження.
		 
		Потерпіла, захисник ОСОБА_7  підтримали апеляційні вимоги та просили призначити обвинуваченому покарання зменшивши термін реального позбавлення волі, прокурор заперечував проти апеляційних вимог .
		       Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково за наступними підставами.
		 
		Мотиви, з яких виходив суд при винесенні ухвали з посиланням на норми кримінального та процесуального закону. 
		 
		Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. У даному кримінальному провадженні колегія суддів переглядає апеляційні вимоги у межах заявлених вимог, щодо пом`якшення покарання. 
		Згідно зі ст. 370 КПК України вирок суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, відповідати вимогам, зазначеним у статті 374 КПК України. 
		Колегія суддів виходить з того, що зібрані слідством та досліджені судом докази у кримінальному провадженні підтверджують правильність правової кваліфікації дій обвинуваченому ОСОБА_8 за ст. 115 ч.1 КК України, що не оскаржувалося стороною захисту під час апеляційного перегляду провадження. 
		Вирішуючи апеляційні вимоги захисту та потерпілої в частині призначеного ОСОБА_8 покарання, яке на думку обвинуваченого, захисника обвинуваченого та потерпілої є суворим та не відповідає вимогам закону, колегія суддів дійшла наступного.
		       Аналізуючи вид та міру покарання, призначену обвинуваченому ОСОБА_8 колегія суддів виходить з положень, визначених в ст. 50 КК України, за якою покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Загальні засади призначення покарання визначені в ст. 65 КК України, за якою суд призначає покарання: 
		1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		       Виходячи з рекомендацій, викладених в п.2,3 Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.03 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до п. 1 ч. 1ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на грунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо. 
		 
		       У разі обрання покарання у виді позбавлення волі це рішення повинно бути вмотивовано у вироку. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди 
		повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі 
		співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		 
		Приймаючи рішення за апеляційними вимогами сторони захисту та потерпілої про пом`якшення покарання колегія суддів також виходить з позиції ЄСПЛ, практика якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» при розгляді справ застосовується як джерело права. 
		У справі Скоппола проти Італії» від 17.09.09 року (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження. У справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.05 року та у справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.05 року суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також у справі «Ізмалов проти Росії» від 16.10.08 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Наведені правові тези Суду, щодо співмірності, пропорційності та індивідуалізації покарання слід визнавати одними з головних складових права на справедливий суд, закріпленого в ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».
		        Колегія суддів не вбачає підстав за апеляційними вимогами захисника для визнання у якості пом`якшуючої обставин за ст. 66 ч.1 п.7 КК України, вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого, оскільки такі обставини не підтверджуються дослідженими судом доказами. 
		Перевіряючи законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції в межах апеляційних скарг захисника та потерпілої, колегія суддів вбачає підстави для пом`якшення покарання обвинуваченого у межах санкції ст. 115 ч.1 КК України, оскільки вид та міра покарання, призначеного ОСОБА_8 , вироком суду першої інстанції не повністю узгоджуються з положеннями ст.50, 65 КК України. 
		        Приймаючи рішення за апеляційними вимогами учасників кримінального провадження в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, колегія суддів виходить з того, що він вчинив особливо тяжкий злочин, який спричинив тяжкі наслідки у вигляді смерті його ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що є обставиною обтяжуючою покарання згідно ст. 67 КК України. 
		Колегія судів враховує у якості обставин, пом`якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_8 згідно положень ст. 66 КК України - щиросердне каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки обвинувачений послідовно на слідстві, та в суді повідомляв обставини вчиненого ним злочину, покази не змінював, одразу після вчиненого намагався надати допомогу потерпілому, висловлював щирий жаль з приводу скоєного, що підтверджується показами потерпілої ОСОБА_6 та свідків. Всі наведені обставини, на думку колегії суддів свідчать про дієве, щиросердне каяття обвинуваченого у вчиненому злочині та очевидне бажання спокутувати вину перед потерпілою та суспільством. 
		Колегія суддів також вважає, що з числа обставин, визнаних судом в обтяжуючими покарання обвинуваченого ОСОБА_8 згідно ст. 67 ч.1 п.6-1 КК України, слід виключити вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, оскільки загиблий ОСОБА_9 був позбавлений батьківських прав щодо ОСОБА_8 рішенням Теофіпольського райсуду Хмельницької області від 12.04.07 року, на час вчинення злочину обвинувачений був повнолітньою особою, самостійно утримував себе, обвинувачений та загиблий мали сталі неприязнені стосунки протягом тривалого часу, що підтверджується поясненнями інших родичів, допитаних у якості свідків, зокрема потерпілої ОСОБА_6 , відомостей про те, що він мав спільний бюджет з загиблим або вони спільно вели господарство, щоб давало підстави вважати, що вони перебували у сімейних відносинах, стороною обвинувачення надано не було. 
		Розцінюючи відомості, що характеризують особу обвинуваченого, колегія суддів також враховує, що обвинувачений раніше не судимий, неодружений, за місцем проживання характеризується позитивно (а/с - 178), характеристика негативного змісту з ВП НП ГУНП Хмельницькій області була обгрунтовано відкинута судом, оскільки обставини, викладені в ній не знайшли свого підтвердження, займається господарством у смт Теофіполь за місцем мешкання, на обліку у медичних закладах не перебуває (а/с - 177). 
		       При вирішенні апеляційних вимог захисту, колегія суддів також враховує думку потерпілої ОСОБА_6 , яка просила про пом`якшення покарання обвинуваченому та молодий вік ОСОБА_8 . Усі наведені обставини в сукупності, на думку колегії суддів дають підстави для пом`якшення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 та призначення йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ст. 115 ч.1 КК України ближче до мінімальної межі, що буде відповідати меті покарання, визначеній в ст. 50 ч 2 КК України, буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. 
		Відповідно до положень ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість. 
		       У разі пом`якшення покарання, вирок суду згідно положень ст. 408 КПК України підлягає зміні. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405,407,408 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити частково.
		Вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 02 листопада 2022 року, ухвалений щодо  ОСОБА_8  - змінити в частині призначеного покарання.
		Призначити  ОСОБА_8  покарання за ст. 115 ч.1 КК України в виді 8 років позбавлення волі.
		В іншій частині вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 02 листопада 2022 року, ухвалений щодо ОСОБА_8 залишити без зміни. 
		Ухвала суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного суду, а особою що тримається під вартою протягом цього строку з дня отримання копії ухвали.
		 
		 
		 
		       Судді:
		 
		                ОСОБА_1                          ОСОБА_3                          ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...