Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/5454/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано судом: 30.01.2023. Зареєстровано: 31.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2023.
Дата набрання законної сили: 25.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  560/5454/22 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.   
		Суддя-доповідач -  Матохнюк Д.Б.   
		25 січня 2023 року 
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Матохнюка Д.Б. 
		суддів:  Білої Л.М.  Гонтарука В. М. , 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Лунь Т. С., 
		представника позивача: Білого В.В.,
		представника відповідача: Ткачук Н.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, 
		В С Т А Н О В И В :
		у травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (ГУ ДПС у Хмельницькій області) в якому просив:
		-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0141300711 від 16.12.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0141380711 від 16.12.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0141350711 від 16.12.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0141370711 від 16.12.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №0141240711 від 16.12.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
		- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф0141010711 від 15.12.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
		- визнати протиправним та скасувати рішення № 0141020711 (дату зазначено як 15.2021) Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
		30 серпня 2022 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову. 
		Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
		У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
		Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
		Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Судом першої інстанції встановлено те, що ОСОБА_1 з 02.02.2012 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебував на спрощеній системі оподаткування.
		Так, у період з 15.11.2021 по 23.11.2021, у зв`язку з прийняттям позивачем рішення про припинення підприємницької діяльності, посадовими особами податкового органу здійснено виїзну документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.11.2020, а також з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 02.02.2012 по 30.11.2020, за результатами якої складено акт від 30 листопада 2021 № 8466/22-01-07-11/ НОМЕР_1 .
		У ході проведеної перевірки податковим органом виявлені наступні порушення:
		-п 180.1. ст.180, п.181.1. ст. 181, п.185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 1004935 грн.;
		- пп. 296.5.1., 296.5.2. п.296.5. ст.296 Податкового кодексу України, в результаті чого в 2017 році занижений єдиний податок в сумі 6675 грн;
		- п. 44.1. ст. 44, п. 167.1. ст. 167, п. 177.1., 177.2., пп. 177.4.3, 177.4.4. п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 896 516,93 грн;
		- п.16-1 Підрозділу 10 Інші перехідні положення пп. 162.1.1, п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.2, п.163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений військовий збір в загальній сумі 74 709,75 грн;
		- п.2. ч. 1 ст.7., п.5, ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове пенсійне страхування від 08.07.2010, в результаті чого занижений єдиний внесок на загальну суму 387 881,44 грн, в тому числі за 2018 рік в сумі 114713,16 грн, за 2019 рік в сумі 154234,08 грн, 2020 рік в сумі 118934,20 грн;
		- п. 49.2. ст.49, пп.49.18.1., пп.49.18.2. п.49.18. ст.49, п.177,11 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого не подано Податкові декларації про майновий стан і доходи за 2018, 2019, 2020 роки;
		- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п.8.4. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09,12.2011 № 1588 із змінами ІД доповненнями, в результаті чого не подано Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
		На підставі акта перевірки податковим органом 16 грудня 2021 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
		-податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0141300711 від 16.12.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
		- податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0141380711 від 16.12.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
		- податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0141350711 від 16.12.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
		- податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0141370711 від 16.12.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
		- податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0141240711 від 16.12.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
		- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0141010711 від 15.12.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
		- рішення № 0141020711 (дату зазначено як 15.2021) Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
		При цьому, підставою для прийняття спірних рішення став висновок контролюючого органу, що позивачем у 2017 році перевищено граничний обсяг доходу від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяв перебувати на другій групі спрощеної системи оподаткування.
		Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач оскаржив їх до суду.
		За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Так, згідно п.п. 291.2, 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
		Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
		Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України визначено, що до другої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
		Доходом платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. (пп.1 п. 292.1 ст. 292 ПК України).
		При цьому, пп. 3 п. 292.11 статті 292 ПК України визначено, що до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
		Таким чином, сума фінансової допомоги, що надана на поворотній основі та повернута протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, не включається до складу доходу такого платника.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у 2017 році між позивачем та ТОВ "Полларді фешн груп" було укладено наступні договори:
		-договір поставки №04-07/2016 від 01.07.2016, умови якого виконані повністю, зокрема ФОП ОСОБА_1 (постачальником) поставлено товар, а ТОВ «Полларді Фешн Груп» прийнято і оплачено на рахунок ФОП ОСОБА_1 кошти за поставлений товар в сумі 1424500,00 грн.;
		- договір №04-07/2017 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 01.07.2017, сторонами якого є позикодавець - громадянин України ОСОБА_1 , Позичальник - ТОВ «Полларді Фешн Груп». Відповідно до умов даного договору сторони погодили, що поворотна фінансова допомога надається за першою вимогою Позичальника, але не пізніше, ніж 31 грудня 2017 року, в національній валюті, у розмірі 120000,00 (сто двадцять тисяч) гривень 00 коп. Перерахування грошових коштів здійснюється Позикодавцем на поточним і рахунок Позичальника або шляхом видачі готівки з каси Позикодавця (п. 2.4. Договору);
		- договір №04-07/2017 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2017, відповідно до якого позикодавець ТОВ «Полларді Фешн Груп», позичальник - ФОП ОСОБА_1 .
		Згідно з умовами вказаного договору ТОВ «Полларді Фешн Груп» надає ФОП ОСОБА_1 поворотну фінансову допомогу в розмірі 120000,00 гривень.
		Так, умови договору про надання зазначеної суми позики були виконані, що підтверджується платіжним дорученням від 06.12.2017 №166, випискою по рахунку, яка міститься в матеріалах справи.
		Проте, у призначенні платежу уповноваженою особою ТОВ «Полларді фешн груп» вказано згідно договору від 04-07/2016 від 01.07.2016 за матеріали, яке відбулось помилково.
		Так, відповідно до абзацу 2 пункту 3.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 та діючої на момент існування спірних правовідносин, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
		Згідно п. 2.29 вказаної Інструкції (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі. Для цього платникові необхідно подати до банку, що його обслуговує, документ на відкликання (пункт 23.1 статті 23 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Таке відкликання здійснюється у порядку, визначеному внутрішніми правилами банку, і виключно у повній сумі.
		Тобто, до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит "Призначення платежу" шляхом відкликання платіжного доручення.
		У випадку, якщо грошові кошти вже були списані з рахунку платника та зараховані на рахунок отримувача, переказ набуває статусу завершеного (пункт 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Тобто з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов`язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим. А питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті "Призначення платежу" виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене підтверджується листом Національного Банку України від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу", яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами без участі банку.
		Тобто, законодавство України наділяє сторони правом зміни інформації у призначенні платежу сторонами самостійно без участі банку.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Полларді фешн груп» повідомило позивача про виправлення помилки в призначенні платежу, вказавши, що правильним слід вважати призначення платежу оплата ПФД за договором ПФД № 04-07/2017 від 01.07.2017.
		Вказане повідомлення було направлено позивачу 29.12.2017, що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції за 2017 рік, запис № 260 Лист про зміну призначення платежу (ПФД), який був відправлений ФОП ОСОБА_1 . 
		Дійсність даної господарської операції підтверджується також Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за звітний період - 4 квартал 2017 року (копія Звіту з відміткою про прийняття та квитанції наявна в матеріалах справи).
		У вказаному Звіті 1ДФ під порядковим номером 50 міститься запис про суму виплаченого доходу в розмірі 120000,00 грн та податковий номер 21937242294 особи ( ОСОБА_1 ), на користь якого виплачено грошові кошти. Ознака доходу у Звіті 1ДФ вказана 153.
		Так, 08.02.2018 року позивачем як позичальником було повернуто суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 120000 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 08.02.2018 №11 та актом звірки взаємних розрахунків, копія яких міститься в матеріалах справи.
		Враховуючи приписи підпункту 3 пункту 292.11 статті 292 ПКУ зазначена сума фінансової допомоги у розмірі 1200000 грн, яка повернута протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, не включається до складу доходу такого платника.
		Однак, контролюючим органом зазначену обставину не враховано і не взято до уваги, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновки про перевищення позивачем граничного обсягу доходу при перебуванні на спрощеній системі оподаткування другої групи є безпідставними.
		Крім того, відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
		Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
		Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
		Згідно п. 44.6 ст. 44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
		Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, акт перевірки, складений 30.11.2021, позивач отримав 01.12.2021.
		Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач 14 грудня 2021 року засобами поштового зв`язку направив до контролюючого органу заперечення до акта, які отримані відповідачем 21 грудня 2021 року.
		Проте, листом від 24 грудня 2021 року ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомило позивача про те, що заперечення подані з порушенням граничних термінів їх подання.
		Однак, з огляду на наведені вище приписи ПК України та дату відправлення позивачем заперечень на акт перевірки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заперечння подані до контролюючого органу у встановлений ПК України строк (протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки), й фактично спірні рішення прийняті контролюючим органом без урахування й надання оцінки своєчасно поданим запереченням на акт перевірки та долученим до нього документам, якими позивач спростовував встановлені перевіркою обставини.
		Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем не в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, а тому наявні підстави для їх скасування.  
		Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
		Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. 
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року - без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. 
		 
		Постанова суду складена в повному обсязі   30 січня 2023 року.
		 
		          
		Головуючий  Матохнюк Д.Б.    Судді     Біла Л.М.    Гонтарук В. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...