Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/3394/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2023. Зареєстровано: 31.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2023.
Дата набрання законної сили: 14.06.2023
Результат оскарження 14.06.2023 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/206/134/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа 206/3394/22 
		Провадження 2/206/134/23 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 січня 2023 року                                                                  м. Дніпро
		 
		Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого судді Прінь І.П., 
		за участі: секретаря судового засідання Ракша Ю.М.,
		розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про захист прав споживача, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом в обґрунтування якого зазначає, що 29.01.2021 року на телефон матері позивачки ОСОБА_2 подзвонили представники ТОВ «Служба миттєвого кредитування» і повідомили що ОСОБА_1 начебто 04.12.2020 отримала у них кредит у розмірі 3000 грн., які вимагали повернути. ОСОБА_1 жодних кредитів у ТОВ «Служба миттєвого кредитування» ніколи не брала, станом на 04.12.2020 проживала на території Російської Федерації. У зв`язку з цим мати позивачки звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення до ВП №4 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, були внесені до ЄРДР 04.04.2021 за №12021046150000014. В рамках досудового розслідування було встановлено, що між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» і і  ОСОБА_3 нібито наявний діючий договір про надання фінансових послуг №2033930998872 від 04.12.2020, який був укладений в електронній формі. Укладення договору відбувалося 04.12.2020 о 10-36 з ІР- адреси НОМЕР_1 за допомогою телефону НОМЕР_2 , електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Кредитні кошти були перераховані на рахунок, зазначений клієнтом у заяві, а саме: номер карти НОМЕР_3 , банк PJSC TASCOMBANK. Позивач вважає, що вказаний договір є неукладеним, оскільки нею не укладався і не підписувався. Ані договір, ані заявка-анкета не містить підпису, електронно-цифрового підпису ОСОБА_1 ; у договорі про надання фінансових послуг прізвище позивачка зазначено « ОСОБА_4 », а не « ОСОБА_5 »; позивачка з 2018 року і на 04.12.2020 року знаходилася за межами України на території Російської Федерації, що підтверджується листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №91-26919/0/15-22 від 22.09.2022. ІР- адреси НОМЕР_1 належить мобільному оператору «Київстар». За повідомлення мобільного оператора телефонний номер НОМЕР_2 використовувався знеособлено, у період з 03.09.2018 року по 04.12.2020 року не був активний та в мережі «Київстар» не обслуговувався. З 04.12.2020 телефонний номер обслуговувався знеособлено, за гр. ОСОБА_1 як абонентом не був зареєстрований. В анкеті-заяві зазначена адреса проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , в той час, як її адреса реєстрації є : АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 ніколи не мала в АТ «Таскомбанк» ніяких банківських рахунків, тобто грошових коштів у сумі 3000 грн. від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» вона не отримувала. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови, договір вважається неукладеним.
		Позивачем також було встановлено, що в Бюро кредитних історій наявна інформація про кредитну історію ОСОБА_1 і про наявність станом на 24.08.2012р. заборгованості перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування» в розмірі 75233,20 грн. за договором від 04.12.2020. Оскільки договір є неукладеним, згоди на використання її персональних даних і передання відомостей до Бюро кредитних історій вона не надавала, тому вважає дії ТОВ «Служба миттєвого кредитування» щодо передачі відомостей до ТОВ «Бюро кредитних історій» про наявність заборгованості у ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг №2033930998872 від 04.12.2020 є протиправними.
		Позивачка просить суд: - визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» інформації для формування кредитної історії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), про грошові зобов`язання за договором про надання фінансових послуг №2033930998872 від 04.12.2020; - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» вилучити з кредитної історії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) інформацію про грошове зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» за договором про надання фінансових послуг №2033930998872, що відображена як інформація за договором (а5616d3c-8776-4c20-b36f-9f33643829ec).
		Ухвалою суду від 08.11.2022 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 27.12.2022 року підготовче провадження у справі було закрито, справа призначена до судового розгляду.
		09.01.2023 року до суду надійшов відзив відповідача ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (відправлений поштою 15.12.2022) у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вказує на те, що кредитний договір №2033930998872 від 04.12.2020 був укладений з позивачем в електронному вигляді, відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію». Договір був підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто відповідно до ст. 639 ЦК України є укладеним у письмовій формі. Грошові кошти у сумі 3000 грн. були перераховані за допомогою платіжної системи WayForPay на номер карти, дані про яку клієнт самостійно зазначає у платіжній системі WayForPay. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. 
		Представник відповідача ТОВ «Служба миттєвого кредитування» в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
		Відповідач ТОВ «Українське бюро кредитних історій» відзив на позов не подав. В судове засідання представник ТОВ «Українське бюро кредитних історій» не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
		Представник позивача - адвокат Точилін М.В. подав заяву про розгляд справи без участі позивачки, яка підтримує свої позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному обсязі.
		Суд ухвалив розглянути справу за відсутності учасників провадження, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за наявними у справі доказами.
		Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
		Судом встановлено, що 04 грудня 2020 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг №2033930998872 «Стандартний». Згідно із п. 4.15 цей договір укладається в письмовій формі у вигляді письмового документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором. 
		Відповідач зазначає, що позивач з метою отримання кредиту, здійснила реєстрацію на сайті bistrozaim.ua на сторінці реєстрації https//bistrozaim.ua/register, шляхом заповнення запропонованої форми із зазначенням відомостей про ІПН, паспортних даних, місця проживання, місця роботи, контактної особи, додає дані своєї банківської картки на яку будуть переказуватися кошти, обирає бажану суму позики і термін повернення, ознайомлюється з Правилами й умовами надання позики. Після цього клієнт підтверджує направлення оферти у відповідності до запропонованої редакції, а також згоду на обробку персональних даних, в тому числі на передачу даних в бюро кредитних історій. Після подачі заявки клієнт отримує на вказаний номер телефону СМС із кодом, який він вносить на сайті фінустанови, і таким чином підтверджує подачу заявки.
		ОСОБА_1 04.12.2020 року акцептувала оферту і між нею та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» був укладений договір про надання фінансових послуг №2033930998872 «Стандартний», за яким вона отримала кредит у розмірі 3000 грн строком на 16 календарних днів. Грошові кошти були перерахована через платіжний сервіс WayForPay на банківську картку НОМЕР_3 , яку позичальник зазначив у заявці.
		Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
		Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
		Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		       Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		У разі відсутності істотної умови договір вважається неукладеним. До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20.02.2019 у справі №629/5364/13-ц, від 26.02.2020 у справі №205/5292/15-ц.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
		Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані  в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
		При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому  статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
		Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
		Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
		В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Позивач ОСОБА_1 вказує на те, що цей договір вона не укладала і не підписувала, грошові кошти за цим договором не отримувала. 
		02.04.2021 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до Камянського РУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення злочину, в якій зазначила, що невідома особа оформила на ім`я дочки ОСОБА_1 кредит у компанії ТОВ «Служба миттєвого кредитування». Постановою начальника сектору дізнання від 16.04.2021р. ОСОБА_2 була залучена до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021046150000014 за ч.1 ст. 190 КК України як представника потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		В рамках досудового розслідування ТОВ «Служба миттєвого кредитування» була надана інформація  (лист №1069 від 23.09.2021р.) про те, що між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» і ОСОБА_1 був укладений електронний договір про надання фінансових послуг №2033930998872 від 04.12.2020. Укладення договору відбувалося 04.12.2020 о 10:36:38 годині з ІР- адреси НОМЕР_1 . Надання кредиту було здійснено на картковий рахунок, зазначений клієнтом у заяві-анкеті, номер карти : НОМЕР_3 банк PJSC TASCOMBANK.
		Укладання договору здійснювалося за допомогою телефону НОМЕР_2 , електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , які вказані в анкеті-заяві.
		Згідно із додатком №1 до кредитного договору (Заява-Анкета для отримання кредиту), який є невід`ємною частиною договору, а саме пункту 6 «Прикінцеві умови» зазначено, що всі заяви на видачу кредитних коштів на мій картковий рахунок надані з мого особистого мобільного телефону є дійсними та надані мною особисто.
		Судом також встановлено, що на час укладання спірного договору позивачка ОСОБА_1 перебувала за межами України, що підтверджується довідкою Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №91-26919/15-22 від 22.09.2022, в якій зазначено, що ОСОБА_1 виїхала з України -25.09.2018р., в`їхала - 16.12.2021 року.
		Згідно інформаційної довідки ПАТ «Київстар» №16927/02 від 25.08.2022 телефонний номер НОМЕР_2 до 02.09.2018 року обслуговувався знеособлено (анонімно), за гр. ОСОБА_1 як абонентом не був зареєстрований. У період з 03.09.2018 року по 04.12.2020 року не був активний та в мережі «Київстар» не обслуговувався. З 04.12.2020 року телефонний номер НОМЕР_2 обслуговується знеособлено (анонімно), за гр. ОСОБА_1 як абонентом не був зареєстрований.
		Згідно із пунктом 2.9.4. Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», які є невід`ємною частиною договору ( пункт 4.1 договору про надання фінансових послуг), які розміщені на офіційному сайті товариства і які були чинні на час укладення спірного договору, зазначено, що під час реєстрації, з метою ідентифікації особи Позичальника як власника банківського рахунку, Товариство здійснює верифікацію зазначених при реєстрації реквізитів банківської картки. Верифікація і додавання карти здійснюється за допомогою сторонньої платіжної системи WayForPay (https://wayforpay.com/), на сторінці якої Клієнт вносить номер карти, CVV, термін дії, телефон, адресу електронної пошти.
		Згідно із довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 09.12.2022 цим товариством була здійснена транзакція: номер картки НОМЕР_3 , власник картки (емітент) банк PJSC TASCOMBANKкатегорія картки MasterCard, час запиту 04.12.2020 11:03:05, сума 3000, валюта UAN. Інформацію про держателя вищевказаної банківської картки та про рух коштів по ній в повній мірі володіє банк-емітент цієї картки.
		З довідки АТ «ТАСКОМБАНК» №15666/56.2.2 від 12.09.2022 станом на 09.09.2022 жодних договірних відносин між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та Банком не зафіксовано. Визначити приналежність банківської картки банку-емітенту не вбачається за можливе, оскільки не зазначено перші шість цифр номеру картки.
		Таким чином, судом встановлено, що відповідачка на час укладання договору фінансового кредиту не мала жодних договірних відносин з АТ «ТАСКОМБАНК». 
		Доказів того, що грошові кошти були перераховані на картковий рахунок позивачки, відкритий в АТ «ТАСКОМБАНК» і були отримані саме нею суду не надано. 
		З огляду на приписи ст. 1046 ЦК України, згідно із якими договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, суд приходить до висновку, що спірний договір є неукладеним, оскільки позивачка не отримувала грошових коштів від відповідача.
		Оскільки договір про надання фінансових послуг №2033930998872 від 04.12.2020. є неукладеним, відтак дії ТОВ «Служба миттєвого кредитування» щодо передачі ТОВ «Українське бюро кредитних історій» інформації для формування кредитної історії ОСОБА_1 про грошові зобов`язання за договором про надання фінансових послуг №2033930998872 від 04.12.2020 є протиправними, а інформація про грошове зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за договором про надання фінансових послуг №2033930998872, що відображена як інформація за договором (а5616d3c-8776-4c20-b36f-9f33643829ec) має бути вилучена з кредитної історії позивачки відповідно до п.1 ч.1 ст.10 ЗУ«Про організацію формування та обігу кредитних історій» .
		Так, відповідно до статті 4 Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» від 23 червня 2005 року № 2704-IV формування та доступ до інформації, яка складає кредитну історію, повинно здійснюватися із забезпеченням конституційних прав і свобод суб`єктів кредитних історій, достовірності такої інформації, а також обов`язкової наявності згоди суб`єкта кредитної історії на збір і надання інформації, що складає кредитну історію.
		Відповідно до статті 10 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» бюро вилучає з кредитної історії: 1) інформацію, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 7, у разі відсутності кредитного правочину, договору або визнання їх недійсними; 2) всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього; 3) інформацію, яка передбачена пунктами 2-4 частини першої статті 7, у разі закінчення терміну зберігання інформації в кредитній історії. Бюро має право за участю користувача здійснювати звірення інформації, яка була надана цим користувачем для формування кредитної історії, та вносити до неї зміни на умовах і в порядку, передбачених цим законом та договором. Бюро зберігає інформацію протягом десятирічного терміну з моменту припинення кредитного правочину.
		Керуючись ст.ст. 5-13, 33-34, 76-81, 83, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про захист прав споживача, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.
		Визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» інформації для формування кредитної історії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), про грошові зобов`язання за договором про надання фінансових послуг №2033930998872 від 04.12.2020.
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» вилучити з кредитної історії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) інформацію про грошове зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» за договором про надання фінансових послуг №2033930998872, що відображена як інформація за договором (а5616d3c-8776-4c20-b36f-9f33643829ec).
		Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня  його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
		Позивач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування: код ЄДРПОУ 38839217, місце знаходження: 69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-а, офіс 25.
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій»: код ЄДРПОУ 33546706, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д.
		 
		Повне судове рішення складено 30.02.2023 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		               Суддя                                                                І.П. Прінь

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...