Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/12775/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2023. Зареєстровано: 31.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2023.
Дата набрання законної сили: 03.03.2023
Номер судового провадження: 2/127/1582/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/12775/22
		Провадження № 2/127/1582/22 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(ЗАОЧНЕ)
		24.01.2023 року                     м. Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі :
		головуючої судді Бессараб Н.М., 
		при секретарі Поливаній Ю.В., 
		з участю представника позивача - адвоката Балтака О.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Російська Федерація про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до Держави Російська Федерація про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та просила суд стягнути з держави Російська Федерація на користь позивача завдану моральну шкоду в розмірі 1098769 грн., що на день подання позову згідно офіційного курсу Національного банку України становить 35000 євро, майнову шкоду в розмірі 176000,00 грн., що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 5606,28 євро та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн., що згідно курсу Національного банку України становить 254,83 євро.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у зв`язку з військовими діями Російської Федерації разом з маленьким сином були вимушені покинути своє постійне житло, рідний дім у м. Рубіжне Луганської області та переїхати до м. Вінниця, де наразі тимчасово проживають, що підтверджується довідками про взяття їх на облік внутрішньо переміщеними особами. Повернутися до рідного житла у позивачки та її маленького сина немає можливості з огляду на окупацію, військові дії РФ, а також те, що її чоловік ОСОБА_2 є військовим. Після знаходження у квартирі позивачки військової форми її чоловіка, військовослужбовці РФ з особливою зневагою, цинізмом та жорстокістю пограбували квартиру, знищили всі меблі, техніку та інші речі наявні у квартирі, а також викрали автомобіль. Наведені обставини, зокрема, підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні 12022020010000539. Провести оцінку вартості викраденого немає можливості, так як наразі м. Рубіжне Луганської області досі перебуває під збройною агресією РФ.
		Крім того, облаштування у м. Вінниці для позивачки є складним, так як вона втратила роботу, яку мала в м. Рубіжне, працевлаштування за новим місцем роботи наразі є неможливим, так як на утриманні позивачки перебуває маленький син, за яким немає більше кому наглядати. Придбати нове житло у позивачки немає можливості, тому вона змушена орендувати житло, що підтверджується договором оренди житла.
		Від початку військового нападу Російської Федерації проти України, позивач постійно перебуває у пригніченому стані, у неї та її сина знизилися життєвий тонус і погіршилося загальне самопочуття, що негативно позначилося на їх стосунках з оточуючими та призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків. Позивачка вимушена постійно бути в емоційному переживанні та тривозі за свого чоловіка, з яким вкрай рідко вдається вийти на зв`язок щоб хоча б знати, що він живий та не поранений. Син позивачки фактично залишився без належного батьківського піклування і спілкування з батьком. Позивачка позбавлена повноцінного відпочинку, оскільки постійно думає про жахіття війни, відчуває безпорадність через небезпеку, створену збройною агресією Російської Федерації та розчарування внаслідок тривалого порушення прав. Окремо слід вказати, що позивачка особливо схвильована через суттєву частку серед загиблих і поранених, таких, що були зґвалтовані і зазнали насильства дітей і підлітків, що вкрай негативно впливає на психічний та емоційний стан позивача та її переживання за свою безпеку та безпеку маленького сина.
		Позивачка вважає, що безпосереднім суб`єктом, внаслідок дій якого позивачу та її дитині завдана моральна і майнова шкода, є іноземна країна - РФ, тому їй завдано моральної шкоди яку вона оцінює в розмірі 1098769 грн., що на день подання позову згідно офіційного курсу Національного банку України становить 35000 євро.
		Внаслідок незаконних військових дій РФ та її збройних формувань у рідному місті позивачки та її сина  м. Рубіжне Луганської області, позивачка фактично втратила своє житло, тобто можливість володіти, користуватись та розпоряджатись належною їй квартирою, тому вона з сином вимушена винаймати житло. Згідно Договору оренди квартири б/н від 16.03.2022 розмір орендної плати за 1 календарний місяць складає 9000,00 грн. Визначаючись з терміном вимушеного проживання в орендованій квартирі, вважає за необхідне орієнтовно вказати 4 календарні місяці (березень - липень 2022 року), сукупний розмір орендної плати за які становить 36000 грн., що і є матеріальним збитком завданим порушенням права на житло, і, згідно офіційного курсу Національного банку України становить 1146,74 євро.
		Також завдана майнова шкода викраденням військовослужбовцями РФ автомобіля, належного позивачці і її чоловіку на праві спільної сумісної власності. На момент подання даного позову, середня вартість аналогічного автомобіля марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, згідно даних сайту аutо.rіа.соm, становить приблизно 140000,00 грн., що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 4459,54 євро.
		В судовому засіданні представник позивача  адвокат Балтак О.О. позовні вимоги підтримав, пославшись на обставини викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.
		Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с. 7-8).
		Позивач ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 15.07.2016 (а.с. 10).
		Від вказаного шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 14).
		За позивачем ОСОБА_1 в цілому зареєстровано на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23.03.2021, посвідченого приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Луганської області, зареєстрованого в реєстрі за №150 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №249524699 від 23.03.2021 (а.с. 16-18).
		Позивач ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_2 та малолітній син ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-8, 11, 15).
		Згідно довідки №409 від 02.06.2022 майор ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 03.12.2019 по теперішній час, є учасником бойових дій (а.с. 12, 13).
		Згідно з довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.03.2022 №509-5000435175 та №509-5000435195 позивач ОСОБА_1 та її малолітній син ОСОБА_3 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9, 15).
		У м. Вінниці позивач орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зі сплатою орендної плати в розмірі 9000,00 грн. на місяць, всього позивачем сплачено за оренду квартири кошти за чотири місяці (а.с. 46, 47, 50).
		Чоловік позивачки ОСОБА_2 є власником автомобіля марки «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 20). 
		Згідно інформації сайту аutо.rіа.соm, вартість автомобіля марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, становить 140000,00 грн. (а.с. 22-26).
		З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.06.2022 вбачається, що до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області звернулася ОСОБА_1 , яка повідомила, що військовослужбовці РФ, також територіальних формувань ДНР та ЛНР, що захопили м. Рубіжне Луганської області, пограбували квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а також викрали автомобіль марки «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_2 , в кузові червоного кольору, внаслідок чого було порушено кримінальне провадження №12022020010000539 за ч. 1 ст. 438 КК України (а.с. 21).
		Відповідно до консультації гастроентеролога від 17.06.2022 анамнез захворювання ОСОБА_1 : хворіє кілька місяців (погіршення на тлі стресових ситуацій). З висновку езофагогастродуоденоскопії вбачається, що у ОСОБА_1 ендоскопічні ознаки еритематозної гастропатії, нодулярної слизової шлунку (а.с. 42-45).
		З 2014 року Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України, тобто вчиняє дії, визначені статтею 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 14 грудня 1974 року, як акт збройної агресії.
		Згідно заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року №337-VІІІ, збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з тимчасової окупації Кримського півострову, зокрема, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (перша фаза збройної агресії).
		Друга фаза збройної агресії Російської Федерації проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (7 квітня 2014 року) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року).
		Третя фаза збройної агресії Російської Федерації розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил Російської Федерації.
		24 лютого 2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії Російської Федерації проти України  повномасштабне вторгнення Збройних Сил Російської Федерації на суверенну територію України.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
		Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Згідно із ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		В силу ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Як передбачено ч. 1 ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		Відповідно дост.1192ЦК України,якщо іншене встановленозаконом,з урахуваннямобставин справисуд завибором потерпілогоможе зобов`язатиособу,яка завдалашкоди майну,відшкодувати їїв натурі(передатиріч тогож родуі такоїж якості,полагодити пошкодженуріч тощо)або відшкодуватизавдані збиткиу повномуобсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Згідно із ч.ч. 3, 5 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків.
		В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
		При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
		Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
		У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення її нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем, а також іншим майном або в інший спосіб.
		Водночас у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України ОСОБА_1 зазнала душевних страждань і приниження, перенесла стрес і побоювання за свою безпеку, були порушені її нормальні життєві, позивач вживала додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права. 
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 неправомірними діями держави Російська Федерація.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер допущеного державою Російська Федерація правопорушення, глибину душевних страждань ОСОБА_1 , позбавлення її можливості реалізації своїх прав, а також вимоги розумності та справедливості.
		Відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди слід визначити у розмірі 1 098 769 грн. (один мільйон дев`яносто вісім тисяч сімсот шістдесят дев`ять гривень 00 копійок), що на день подання позову згідно офіційного курсу Національного банку України становить 35 000 євро.
		На думку суду, вказана сума є належною компенсацією завданої ОСОБА_1 моральної шкоди, що сприятиме відновленню порушених прав останньої.
		Внаслідок незаконних військових дій РФ та її збройних формувань у рідному місті позивачки та її сина  м. Рубіжне Луганської області, позивачка фактично втратила своє житло, тобто можливість володіти, користуватись та розпоряджатись належною їй квартирою, тому вона з сином вимушена винаймати житло. Згідно Договору оренди квартири б/н від 16.03.2022 розмір орендної плати за 1 календарний місяць складає 9000,00 грн. Визначаючись з терміном вимушеного проживання в орендованій квартирі, вважає за необхідне орієнтовно вказати 4 календарні місяці (березень - липень 2022 року), сукупний розмір орендної плати за які становить 36000 грн., що і є матеріальним збитком завданим порушенням права на житло, і, згідно офіційного курсу Національного банку України становить 1146,74 євро.
		Також позивачці завдана майнова шкода викраденням військовослужбовцями РФ автомобіля, належного позивачці і її чоловіку на праві спільної сумісної власності. На момент подання даного позову, середня вартість аналогічного автомобіля марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, згідно даних сайту аutо.rіа.соm, становить приблизно 140000,00 грн., що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 4459,54 євро.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 неправомірними діями держави Російська Федерація в розмірі 176000 грн. (сто сімдесят шість тисяч гривень), що на день подання позову згідно офіційного курсу Національного банку України становить 5606,28 євро (п`ять тисяч шістсот шість тисяч євро 28 євроцентів).
		Суд звертає увагу на те, що військова агресія та окупація Російською Федерацією території України є не тільки порушенням суверенітету й територіальної цілісності України, але й порушенням основоположних принципів і норм міжнародного права (статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй). Більше того, така військова агресія супроводжується злочинами геноциду проти народу України, а також іншими військовими злочинами збройних сил та вищого керівництва Російської Федерації.
		Оскільки внаслідок здійснення збройної агресії проти України Російська Федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, вчинила акт неповаги до суверенітету та територіальної цілісності іншої держави, то вона не має підстав посилатися на імунітет для уникнення відповідальності за заподіяні збитки позивачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі №635/6172/17).
		Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує вимоги, викладені в частині 3 цієї статті. 
		Згідно з приписами пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати (крім судового збору), пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		Визначаючись з розподілом витрат позивача на правничу допомогу суд враховує, що позивач ОСОБА_1 скористалася правовою допомогою адвоката Балтака О.О., про що свідчить договір про правову допомогу №01-02/06/2022 від 02.06.2022, ордер адвоката Балтака О.О. серії АВ №1035919, розрахунок судових витрат від 14.06.2022 та квитанція до прибуткового касового ордера №01 від 02.06.2022, відповідно до яких позивач сплатила за послуги адвоката кошти в розмірі 8000,00 грн. Загальна вартість наданих адвокатом послуг позивачу по даній справі складає 8000,00 грн., що на день подання позову згідно офіційного курсу Національного банку України становить 254,83 євро (двісті п`ятдесят чотири євро 83 євроценти) та які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1173, 1174, 1192 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги задовольнити.
		Стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 1 098 769 грн. (один мільйон дев`яносто вісім тисяч сімсот шістдесят дев`ять гривень 00 копійок), що на день подання позову згідно офіційного курсу Національного банку України становить 35 000 євро та майнову шкоду в розмірі 176000 грн. (сто сімдесят шість тисяч гривень), що на день подання позову згідно офіційного курсу Національного банку України становить 5606,28 євро (п`ять тисяч шістсот шість тисяч євро 28 євроцентів), а також понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8000 грн. (вісім тисяч гривень), що на день подання позову згідно офіційного курсу Національного банку України становить 254,83 євро (двісті п`ятдесят чотири євро 83 євроценти).
		Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_4 .
		Відповідач: держава Російська Федерація, місцезнаходження: посольство Російської Федерації в Україні: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 27.
		Повне рішення суду складено31.01.2023.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...