Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/1010/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2023. Зареєстровано: 31.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2023.

Номер судового провадження: 2/308/3295/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/1010/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		        І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		31 січня 2023 року                                                                        місто Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
		головуючого судді                                 Хамник М.М.,
		за участю секретаря судових засідань                Івашко Я.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним, -
		за участю:
		представника відповідача - ОСОБА_2 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петрик Віталій Васильович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс», в якому просить визнати кредитний договір від 30.11.2021 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» нікчемним.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 листопада 2021 року невідома особа шахрайським шляхом заволоділа даними ОСОБА_1 за наступних обставин. 
		28 листопада 2021 року Позивач виявив бажання працевлаштуватись на роботу Менеджером обміну криптовалюти в компанії «ВіВіt», оголошення про яку побачив на сайті пошуку робіт Work.ua. На даному сайті Позивач залишив свій контактний номер телефону, за яким роботодавці можуть з ним зв`язатись. 
		У подальшому між Позивачем та невідомою особою з контактним номером телефону « НОМЕР_1 » велася переписка стосовно умов роботи та працевлаштування. Однією із умов працевлаштування у компанії «ВіВіt» була наявність у працівника власної банківської карти, яку Позивач, щоб відповідати усім вимогам, оформив у відділенні Monobank. 
		Після заповнення позивачем Анкети для працевлаштування, на його контактний номер телефону надійшло смс - повідомлення про те, що статус анкети підтвердився, наступним кроком потрібно перейти по посиланню (Телеграм Бот) для долучення карти в систему. Перейшовши за посиланням, Позивач здійснив всі необхідні дії і став очікувати підтвердження від роботодавця. Однак, за деякий проміжок часу Позивачу зателефонував невідомий номер телефону, як виявилось це був співробітник мікрофінансової організації (далі - МФО), який вимагав підтвердження оформлення заявки на видачу кредитних коштів. Позивач повідомив, що не має наміру брати кредитних коштів, і МФО скасували вищезазначену заявку. 
		Окрім того, на електронну адресу Позивача від Monobank надійшло повідомлення про те, що хтось увійшов у його аккаунт з невідомого пристрою, а саме: Redmi M2010J19SY.
		Відразу після цього Позивач усвідомив, що його обманули і невідомі особи можуть взяти на його ім`я кредитні кошти, внаслідок заволодіння його даними. Позивач також звернувся до відділення Monobank з метою блокування банківської карти. Ввечері того ж дня, Позивач звернувся з цього приводу в Українське бюро кредитних історій. Як виявилось, невстановлена особа встигла шахрайським шляхом оформити на ім`я Позивача 3 (три) кредити. 
		Окрім цього, підозрюючи про шахрайські дії Позивач звернувся до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області з заявою (повідомленням) за даним фактом про вчинення щодо нього кримінального правопорушення. За даною заявою було відкрито кримінальне провадження та, зокрема, внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12021078030001483. Також, Позивач звернувся до Керівника ТОВ «ФК» Ірбіс», в якому повідомив, що Кредитний договір не укладав, кошти не отримував та сплачувати не в змозі. 
		Відтак, позивач стверджує, що: не реєструвався на сайті ТОВ «ФК» Ірбіс»; не заповнював ніякої анкети, не отримував ніяких кодів та не робив жодних дій, які б підтверджували його наміри щодо отримання позики від даної фінансової установи; не вів жодної офіційної переписки щодо отримання позики; позивач із представником відповідача ніколи і ні за яких обставин не досягали домовленості про можливість укладення договору у електронній формі чи шляхом обміну електронними листами; з текстом договору позики позивач не знайомий, а умови кредитування чи надання позики відповідача йому невідомі і з ними його ніхто не знайомив. 
		Враховуючи наведене позивач вважає, що у даному випадку фінансові шахраї використали його дані. Натомість відсутні будь які докази, з яких би вбачалось існування між позивачем та відповідачем кредитних або інших зобов`язальних правовідносин.
		Ухвалою суду від 28.01.2022 позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. 
		21.02.2022 позивачем на виконання ухвали суду від 28.01.2022 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою суду від 22.02.2022 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. 
		10.05.2022 відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» в особі представника - адвоката Горячева Олексія Анатолійовича, подано відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з огляду на наступне. 
		Відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. 
		Так, між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про надання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021.
		Відповідно до п. 1.1 умов Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» здійснює свою діяльність з надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту шляхом розміщення Договору про надання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021 в онлайн Системі на власному веб-сайті при цьому направляє (робить) пропозицію укласти Договір (оферту) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». 
		Згідно п. 1.4. Договору, прийняти (акцептувати) Пропозицію може лише Клієнт, що подав Заявку на Кредит.
		Згідно п.п. 2.3.1., 2.З.2., Правил надання коштів у позику для фізичних осіб, в тому числі на умовах фінансового кредиту (далі - Правила), для отримання можливості подати Заявку Клієнт має пройти процедуру реєстрації у Системі, зазначити реквізити платіжної картки та підтвердити використання Клієнтом цієї платіжної картки у визначеному полі. Процедура реєстрації Клієнта у Системі передбачає введення Клієнтом відомостей про себе у Систему після заповнення відповідних полів реєстраційної форми, зазначення адреси електронної пошти та паролю, що використовуватимуться Клієнтом для доступу/входу до свого Особистого кабінету, а також, у визначених Товариством випадках, завантаження іншої інформації необхідної для реєстрації та подальшої ідентифікації Клієнта, такої наприклад як одноразовий електронний підпис Клієнта, що складається с альфонумеричного коду згідно чинного законодавства України.
		Згідно п. 2.3.5. Правил, під час проходження реєстрації Система може запитувати від Клієнта підтвердження використання ним: 1) номеру мобільного телефону (телефонного номеру мобільного (рухомого) зв`язку), зазначеного Клієнтом у полі реєстраційної форми, шляхом введення у Системі коду з текстового повідомлення, що автоматично надійшло на такий помер мобільного телефону (телефонний помер мобільного (рухомого) зв`язку); 2)електронної пошти, що зазначена Клієнтом при реєстрації та використовується/використовуватиметься Клієнтом для доступу/входу до свого Особистого кабінету, шляхом переходу за гіперпосиланням, що містить повідомлення, направлене Системою автоматично на таку електронну пошту. 
		Згідно п. 1.8. Договору, відповідь Клієнта про прийняття (акцепт) Пропозиції надається шляхом надсилання електронного повідомлення Товариству, підписаного у відповідності до Закону України "Про електронну комерцію" електронним підписом одноразовим ідентифікатором. При цьому одноразовий ідентифікатор передається Товариством як суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти Договір, Клієнту (іншій стороні електронного правочину) у текстовому повідомленні засобом рухомого (мобільного) зв`язку на зазначений (на момент направлення Пропозиції) Клієнтом у своєму Особистому кабінеті/у Системі номер мобільного телефону (телефонний номер мобільного (рухомого) зв`язку), та додається (приєднується) до електронного повідомлення від Клієнта як особи, яка прийняла Пропозицію.
		Відповідно до п. 1.7. Договору, договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством відповіді про прийняття (акцепту) Пропозиції в порядку (що є невід`ємною частиною Договору).
		Згідно п. 4.1. Договору, видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки. 
		Позивач виконав всі вимоги для укладення Договору про надання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021 на підставі чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс». 30.11.2021 було перераховано грошові кошти на банківський рахунок Позивача (Клієнта) у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., що підтверджується Квитанцією за сплату (номер операції: 122408495) та Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 02.05.2022. 
		Відповідач виконав свій обов`язок щодо надання фінансового кредиту у повному обсязі. 
		Також відповідач вважає за необхідне звернута увагу суду на те, що перед укладанням Договору Фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021 на виконання вимог закону Відповідачем здійснювались заходи щодо ідентифікації та верифікації Клієнта (Позивача).
		Для верифікації Позивача, ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» було використано спосіб отримання ідентифікаційних даних через Систему ВаnkID НБУ. 
		Факт досягнення згоди між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 , стосовно всіх умов Договору про надання фінансового кредиту, з якими останній був попередньо ознайомлений, підтверджується підписанням Договору про падання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021 Сторонами.
		Договір про надання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021, укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Веб-сайту Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
		Відповідач зазначає, що Договір про надання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021 відповідає вимогам ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, що також підтверджується інформаційним повідомленням Нацкомфінпослуг (державного регулятора на ринку фінансових послуг) від 13.02.2019. 
		До того ж Позивачем на Сайті TОB «ФК «Ірбіс» самостійно створено Особистий кабінет, логін та пароль який визначено самим Позивачем, заповнено Заявку на отримання Кредиту, надано підтвердження ознайомлення з офертою ТОВ «ФК «Ірбіс». 
		Як було зазначено вище, між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про надання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021, в якому була викладена повна, всебічна, об`єктивна та достовірна інформація про умови кредитування, а саме: п. 3.1. Договору, Сторони погодили суму кредиту у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., та процентну ставку за користування кредитом; п.п. 3.2.1, 3.2.2. п. 3.2 Договору, Сторони погодили кількість днів користування кредитом, пільговий період - 30 (тридцять) днів, проценти за кожен день в розмірі 2% , стандартний період 60 (шістдесят) днів, проценти за кожен день в розмірі - 3%; п. 4.2. Договору, Сторони погодили строк повернення кредиту та сплати відсотків, а саме до 28.02.2022 ; п. 5.1. Договору, Сторони погодили, що процентна ставка є фіксованою.
		Розділом 7 Договору, визначені права та обов`язки Сторін. Більш того, між Позивачем та Відповідачем був укладений Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту, згідно якого Сторони погодили Графік погашення боргу.
		На підставі викладеного, відповідач вважає, що відсутні підстави для визнання договору про надання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021 нікчемним. Позивачем не доведено переконливих та істотних доводів щодо недійсності договору про надання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021, а також не надано жодних доказів. 
		22.06.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі ч.1 ст. 257 ЦПК України. 
		11.07.2022 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про стягнення витрат на професійна правничу допомогу.
		15.08.2022 представником позивача - адвокатом Петрик В.В. подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
		16.11.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу суду від 22.06.2022 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Представник позивача у судові засіданні призначені на 16.01.2023 та 31.01.2023 не з`явився. Про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом надіслання судової повістки на номер телефону та електронну адресу, які вказані ним у позовній заяві. 
		Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для повторного відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі. 
		Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		Ухвалою суду від 31.01.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів.
		Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Судом встановлено, що 30.11.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021 (далі - Договір), згідно з умовами якого сторони погодили суму кредиту у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., та процентну ставку за користування кредитом, кількість днів користування кредитом, порядок видачі та повернення кредиту, сукупні вартість та порядок нарахування і сплати процентів за кредитом, порядок відмови від надання або одержання кредиту, відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов договору, строк дії договору та інші умови, що визначають права та обов`язки сторін.
		Як на підставу позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він не укладав вказаного Договору з ТОВ «ФК «Ірбіс», не реєструвався на сайті ТОВ «ФК» Ірбіс»; не заповнював ніякої анкети, не отримував ніяких кодів та не робив жодних дій, які б підтверджували його наміри щодо отримання позики від даної фінансової установи; не вів жодної офіційної переписки щодо отримання позики; позивач із представником відповідача ніколи і ні за яких обставин не досягали домовленості про можливість укладення договору у електронній формі чи шляхом обміну електронними листами; з текстом договору позики позивач не знайомий, а умови кредитування чи надання позики відповідача йому невідомі і з ними його ніхто не знайомив. Позивач також стверджує, фінансові шахраї використали його дані, а тому вважає вказаний договір є нікчемним.
		Окрім цього, підозрюючи про шахрайські дії позивач звернувся до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області із заявою (повідомленням) за даним фактом про вчинення щодо нього кримінального правопорушення. За наслідками звернення було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021078030001483.
		Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
		Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний договір укладений в електронній формі.
		Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
		У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.  
		Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.      
		Враховуючи положення ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
		Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. 
		З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
		Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".  
		Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.    
		Також, приписами ст.12 цього закону, визначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. 
		Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.  
		Відповідно ст.640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України- відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
		Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.  
		Зі змісту Договору про надання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021 (далі - Договір) судом встановлено наступне.
		Відповідно до п. 1.1 умов Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» здійснює свою діяльність з надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту шляхом розміщення Договору про надання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021 в онлайн Системі на власному веб-сайті при цьому направляє (робить) пропозицію укласти Договір (оферту) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 634 ЦК України. 
		Згідно п. 1.4. Договору, прийняти (акцептувати) Пропозицію може лише Клієнт, що подав Заявку па Кредит.
		Положеннями п.п. 1.7., 1.8. Договору визначено, що такий вважається укладеним з моменту одержання Товариством відповіді про прийняття (акцепту) пропозиції. Відповідь клієнта про прийняття (акцепт) пропозиції надається шляхом надсилання електронного повідомлення Товариству, підписаного у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором. 
		При цьому одноразовий ідентифікатор передається Товариством як суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти Договір, Клієнту (іншій стороні електронного правочину) у текстовому повідомленні засобом рухомого (мобільного) зв`язку на зазначений (на момент направлення Пропозиції) Клієнтом у своєму Особистому кабінеті/у Системі номер мобільного телефону (телефонний номер мобільного (рухомого) зв`язку), та додається (приєднується) до електронного повідомлення від Клієнта як особи, яка прийняла Пропозицію.
		Відповідно до Розділу 3 Договору Товариство надає Кредит клієнту у розмірі 5500 грн. 00 коп. з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно з п.3.2. Договору, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору. 
		Згідно з п. 4.1. Договору, видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки. 
		Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.         
		Зі змісту оспорюваного Договору від 30.11.2021 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.       
		Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить Розділ 14 Договору, який містить зазначення адрес сторін, реквізитів, зокрема дані паспорту позивача, його РНОКПП, електронну адресу, номер мобільного телефону, а також підписаний електронним підписом позивача. 
		Окрім того, між Позивачем та Відповідачем був укладений Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту, згідно якого Сторони погодили Графік погашення боргу, що також підписаний електронним підписом ОСОБА_1 .
		Після узгодження та підписання Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» 30.11.2021 о 14:02 год. було перераховано грошові кошти у сумі 5500.00грн. на банківську картку № НОМЕР_2 , що підтверджується Квитанцією за сплату (номер операції: 122408495) та Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 02.05.2022.
		Натомість позивачем не спростовано того, що номер мобільного телефону, електронної пошти, картка, на яку зараховані грошові кошти, йому не належать. 
		При цьому звернення позивача до правоохоронних органів із заявою (повідомленням) про вчинення шахрайських дій щодо нього, на підтвердження чого суду надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом того, що позивач не здійснював дій, спрямованих на отримання кредитних коштів від відповідача та не отримував таких в результаті підписання Договору. 
		Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.  
		При цьому, відповідно до вимог ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Таким чином, Договір, що є предметом даного спору, укладений в електронному варіанті та підписаний електронним підписом. Без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна Особистого кабінету і пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Тому, укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позивача.
		Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
		У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
		Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
		Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
		Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання:
		1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
		2) електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом;
		3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
		Договір в спрощеній формі шляхом обміну, наприклад, електронними листами та іншими засобами електронної комунікації, або договір, який укладається шляхом приєднання до нього можна підписати з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, яким є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
		Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
		При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
		Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові у справі №404/502/18 від 23 березня 2020 року.
		Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
		За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що він не підписував кредитного договору від 30.11.2021, не отримував його, не заповнював ніякої анкети, не отримував ніяких кодів та не робив жодних дій, які б підтверджували його наміри щодо отримання позики від даної фінансової установи - не підтверджуються належними та допустимими доказами. 
		Таким чином, суд вважає, що заявлені вимоги в даному випадку не можуть бути задоволеними, оскільки відсутні підстави для визнання Договору про надання фінансового кредиту №66836335 від 30.11.2021, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс», недійсним, а відтак позов є безпідставним та необґрунтованим. 
		На підставі  вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 12,13, 78, 81, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 509, 626-628, 638, 640 ЦК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» про визнання кредитного договору недійсним - відмовити повністю.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
		Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс», місцезнаходження: м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 36-В, ідентифікаційний код юридичної особи: 42427514.
		 
		Повне рішення складено 31.01.2023.
		 
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду
		Закарпатської області                                                                М.М. Хамник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...