Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/16020/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2023. Зареєстровано: 01.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2023.
Дата набрання законної сили: 31.01.2023
Номер судового провадження: К/990/33116/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		 
		31 січня 2023 року 
		справа №160/16020/21
		адміністративне провадження №К/990/31869/22, № К/990/33116/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
		суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В., 
		за участю секретаря судового засідання Статілко Ю. С. 
		представника позивача - не з`явився,
		представника першого відповідача - Ваховської Г. О. в порядку самопредставництва,
		представника другого відповідача - Золотарьова Є. Ю. в порядку самопредставництва,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
		на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року (суддя Бондар М. В.)
		та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року (судді: Коршун А. О., Панченко О. М., Чередниченко В. Є.)
		у справі № 160/16020/21
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР»
		до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
		про визнання протиправними дії, скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		І. Рух справи
		 
		09 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР» (далі -Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, перший відповідач у справі) та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - другий відповідач у справі), в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просив:
		- визнати протиправними дії відповідачів в частині нарахування позивачу пені з податку на додану вартість у сумі 1 413 433,88 грн, що були вчинені шляхом внесення відповідних записів (даних, операцій) до інтегрованої картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР»;
		- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «Ю» від 06 вересня 2021 року №0001560-1300-3200; 
		- визнати протиправним списання Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків грошових коштів з електронного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в сумі 1 413 433,88 грн;
		- зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР» стягнуті у вигляді пені грошові кошти у розмірі 1 413 433,88 грн.
		 
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі № 160/16020/21, позов Товариства задоволено повністю.
		 
		16 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого відповідача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі № 160/16020/21.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, справу витребувано з суду першої інстанції.
		 
		28 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі № 160/16020/21.
		14 грудня 2022 року справа №160/16020/21 надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
		 
		ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		Підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою першого відповідача у вказаній справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України) без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 12 вересня 2019 року у справі № 818/272/16, від 27 вересня 2022 року у справі № 380/7694/20. Крім того, скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована положеннями підпунктів 14.1.39., 14.1.163., 14.1.175., 14.1.265.  пункту 14.1. статті 14,  пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3. статті 57, пункту 58.1. статті 58, пунктів 102.1., 102.4. статті 102 ПК України, пункту 4 розділу VIII Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916, пунктів 5, 7 розділу II, пункту 3 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року № 1204, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254 (далі - Порядок № 1204).
		 
		Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VІІІ (набрав чинності 01 січня 2017 року) на суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (не перерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов`язань відповідно до пункту 129.1. статті 129 ПК України контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання. Тобто, на думку податкового органу, суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до положень підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129           ПК України в редакції від 01 січня 2017 року, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
		 
		Суми за вказаним податковим повідомленням-рішенням проведено в ІКП 23 вересня 2021 року (після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення).
		 
		Отже, при нарахуванні в ІКП сум за вказаним податковим повідомленням-рішенням, була автоматично нарахована пеня у розмірі 1 413  433,88 грн.
		 
		Скаржник звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 12 вересня 2019 року по справі №818/272/16 погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що нарахування пені здійснюється за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення податкового зобов`язання нарахованого контролюючим органом (тобто у день узгодження).
		 
		Також перший відповідач вказує на те, що постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів за інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року по справі №380/7694/20 про визнання протиправною і скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії підтримано позицію контролюючого органу викладену d касаційній скарзі та зазначено наступне:
		початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов`язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
		Отже, контролюючим органом правомірно нараховано пеню з 02 жовтня 2015 року по 22 липня 2021 року (за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання).
		 
		Підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у цій справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанції застосували норми підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 листопада 2022 року у справі №380/7694/20. Крім того, скаржник вказує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
		 
		04 січня 2023 року та 31 січня 2023 року від Товариства на адресу Суду надійшли відзиви на касаційні скарги першого і другого відповідачів відповідно, у яких позивач вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень, вважає їх прийнятими у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права, а касаційні скарги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
		 
		Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14 серпня 2014 року по 31 березня 2016 року, за наслідком якої складено акт №304/04-36-14-03/39348841 від 06 лютого 2017 року (далі - акт перевірки).
		 
		На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2017 року №0025561407 та №0002581407, які оскаржені позивачем до суду.
		 
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі №804/2251/17 адміністративний позов Товариства до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 13 березня 2017 року №0002561407 та №0002581407 задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2017 року №002561407 (повністю) та №002581407 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) у розмірі 5195282,5 грн, з них за податковим зобов`язанням - 4156226 грн та за штрафними санкціями 1039056,50 грн; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
		 
		Суд апеляційної інстанції постановою від 26 квітня 2018 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі №804/2251/17 в частині відмови у задоволенні позову скасовано та прийнято нову постанову, якою позов в цій частині задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №002581407 від 13 березня 2017 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2096945,30 грн, з них за податковим зобов`язанням - 1677557,00 грн та за штрафними санкціями 419389,30 грн, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі № 804/2251/17 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року скасовано в частині задоволення позовних вимог та в цій частині залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, в інший частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року залишено без змін.
		 
		У зв`язку з частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2017 року №0002581407, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 03 серпня 2021 року №0114610720 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 096 946,25 грн (в тому числі за основним зобов`язаннями - 1 677 557 грн, за штрафними санкціями 419 389,25 грн).
		 
		Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03 серпня 2021 року №0114610720 отримано Товариством 18 серпня 2021 року, що підтверджується трекінгом Укрпошти. Граничний строк сплати грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням 02 вересня 2021 року.
		 
		31 серпня 2021 року позивач сплатив суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішення від 03 серпня 2021 року №0114610720 у загальній сумі 2 096 946,25 грн.
		 
		02 вересня 2021 року першим відповідачем в ІКП позивача нарахована пеня з податку на додану вартість у сумі 1  413 433,88 грн (дата початку нарахування пені 02 жовтня 2015 року, дата закінчення нарахування пені 22 липня 2021 року).
		 
		06 вересня 2021 року Східним міжрегіональним управлінням винесено податкову вимогу форми «Ю» №0001560-1300-3200, в якій визначено суму податкового боргу Товариства з податку на додану вартість у розмірі 1  412 645,65 грн та рішенням про опис майна позивача у податкову заставу №10/39348841.
		 
		ВИСНОВКИ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
		 
		Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що з урахуванням фактичних обставин цієї справи редакція норми податкового законодавства, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, була змінена, і з 01 січня 2017 року за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня розпочинає нараховуватись з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Враховуючи фактичні обставини цієї справи право на нарахування пені виникло у податкового органу після проведення перевірки та оформлення її результатів, і наявність цієї обставини є обов`язковою умовою, за якої розпочинається процедура нарахування пені і з огляду на те, що на момент застосування такої процедури вже діяла норма пункту 129.1 статті 129 ПК України у новій редакції, саме за правилами цієї норми і має відбуватись таке нарахування. Аналогічна правова позиція під час вирішення подібних відносин викладена Верховним Судом у постановах від 27 листопада 2018 року у справі №822/2591/17, від 05 грудня 2019 року у справі №520/10442/18 та від 11 лютого 2021 року у справі №825/1198/17.
		 
		ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ 
		 
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
		 
		Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
		 
		Згідно з підпунктом 14.1.39 пунктом 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
		 
		Нормами підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
		 
		Пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
		 
		Податковий борг, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		 
		За змістом пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
		 
		У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
		 
		Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
		 
		Статтею 129 ПК України встановлено порядок нарахування пені і зміна правового врегулювання даного питання відбувалось наступним чином.
		 
		Так пунктом 129.1 статті 129 ПК України (у редакції чинній до 01 січня 2017 року) було передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
		 
		Нарахування пені розпочинається, зокрема при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
		 
		За правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
		 
		У зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII від 21 грудня 2016 року, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, підпункт 129.1.1 пункту 129.1 викладений в такій редакції:
		 
		« 129.1. Нарахування пені розпочинається:
		129.1.1 при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)».
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Ключовим питанням у цій справі є правомірність нарахування пені за весь період заниження грошового зобов`язання, нарахованого податковим органом за результатами податкової перевірки і узгодженого в судовому порядку, у випадку, якщо таке зобов`язання було сплачено платником податків протягом десяти днів з дня його узгодження.
		 
		За наслідком проведеної Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14 серпня 2014 року по 31 березня 2016 року складено акт №304/04-36-14-03/39348841 від 06 лютого 2017 року, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення, які оскаржувались позивачем в судовому порядку, та були скасовані частково, що свідчить про те, що виявлення порушення позивачем податкового законодавства у 2015-2016 роки стало підставою для винесення, в кінцевому підсумку, податкового повідомлення-рішення №0114610720 від 03 серпня 2021 року, та підставою проведення 02 вересня 2021 року нарахування у ІКП позивача пені у сумі 1413433,88 грн на суму податкового зобов`язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №0114610720 від 03 серпня 2021 року.
		 
		Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 вересня 2022 року у справі №380/7694/20 (адміністративне провадження №К/990/9577/22) розглядав питання правомірності нарахування пені за весь період заниження грошового зобов`язання, нарахованого податковим органом за результатами податкової перевірки і узгодженого в судовому порядку, у випадку, якщо таке зобов`язання було сплачено платником податків протягом десяти днів з дня його узгодження. 
		 
		У цій постанові Верховний Суд відступив від висновків, викладених, зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №820/3878/17, від 27 листопада 2018 року у справі №822/2591/17, від 20 листопада 2019 року у справі №280/411/19, від 14 травня 2020 року у справі №822/3190/17, відповідно до яких статтею 129 ПК України, в редакції, чинній з 01 січня 2017 року, не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження, та сформулював такий правовий висновок.
		 
		Початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов`язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
		 
		З урахуванням вимог пункту 129.2 статті 129 ПК України у разі залишення без змін частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку судового оскарження, пеня, нарахована за несплату такого, відображається в ІКП платника податку та підлягає сплаті за весь період заниження такого зобов`язання, в тому числі і за період адміністративного та/або судового оскарження.
		 
		У постанові від 27 вересня 2022 року у справі №380/7694/20 Верховний Суд також здійснив аналіз судової практики з питання застосування норми статті 129 ПК України (у редакції чинній до 01 січня 2017 року) при нарахуванні контролюючим органом суми податку у разі виявлення його заниження є сформованою і усталеною. За сформованою судовою практикою, підпункт 129.1.2 статті 129 ПК України встановлює застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені від дня настання строку погашення податкового зобов`язання та за весь період заниження податкового зобов`язання на суму такого заниження, оскільки платник весь період, коли він не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету. Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2020 року у справі №822/3190/17, від 11 червня 2020 року у справі №П/811/19/17. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду підстав для відступу від цієї позиції не вбачав.
		 
		Враховуючи, що за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку пені, така нарахована саме на суму заниженого податкового зобов`язання, правомірність збільшення якого підтверджена у судовому порядку, і за весь час його заниження (у тому числі за період судового оскарження), колегія суддів вважає, що дії відповідача, в межах, які оскаржуються позивачем, відповідають правовому регулюванню, встановленому підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 та пунктом 129.2 статті 129 ПК України на час виникнення спірних правовідносин.
		 
		Отже, доводи відповідачів про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень, переглянутих в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
		 
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити, судові витрати, понесені позивачем, розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.
		 
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі № 160/16020/21 скасувати.
		 
		Ухвалити нову постанову.
		 
		У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій, скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                     Р. Ф. Ханова 
		 
		Судді:                                                                                                               Л. І. Бившева
		 
		                                                                                                                          В. В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...