Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/318/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2023. Зареєстровано: 01.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2023.
Дата набрання законної сили: 26.01.2023
Номер судового провадження: К/9901/48044/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 січня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа №140/318/21
		адміністративне провадження № К/9901/48044/21  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Соколова В.М.,
		суддів: Білак М.В.,  Загороднюка А.Г., 
		за участю:
		секретаря судового засідання Шевченко В.В.,
		представника відповідача Савчук Г.Р. (в режимі відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 140/318/21
		за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування висновку та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року (суддя Ксензюк А.Я.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року (суддя-доповідач - Большакова О.О., судді: Затолочний В.С., Кушнерик М.П.),
		УСТАНОВИВ: 
		І. Короткий зміст позовних вимог
		1.          У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач) про:
		- визнання протиправним на скасування висновку, затвердженого наказом від 07 грудня 2020 року №2874/К «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у 2020 році» в частині застосування до начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Троця   М.А. негативної оцінки;
		- визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 10 грудня 2020 року № 2895/К «Про звільнення ОСОБА_1 »;
		- поновлення позивача на посаді начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);
		- стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		2.          На обґрунтування позову зазначено, що відповідачем не дотримано порядок проведення оцінювання, зокрема, щодо проведення оціночної співбесіди та ознайомлення результатами оцінювання, а висновок, затверджений наказом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 07 грудня 2020 року № 2874/К «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у 2020 році», в частині застосування до ОСОБА_1 негативної оцінки не може вважатися безсумнівним, об`єктивним, обґрунтованим і правомірним.
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		3.          Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
		4.          Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оцінювання службової діяльності начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_1 відбулося відповідно до вимог Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), з дотриманням процедури, визначеної Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Порядок № 640). Відтак, висновок за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 є правомірним, з огляду на що правові підстави для його скасування відсутні.
		5.          Такий висновок окружного суду ґрунтується на досліджених під час судового розгляду справи Завданнях і ключових показниках результативності, ефективності та якості службової діяльності позивача на 2020 рік, аналізі результатів роботи начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Троця М.А., здійсненого в.о. заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Штепою С.О., та висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача. За результатами аналізу наведених матеріалів справи суд першої інстанції зазначив, що такими спростовуються твердження позивача відносно відсутності фактів, які свідчать про неналежне виконання ним своїх службових обов`язків.
		6.          Одночасно з цим суд першої інстанції також урахував те, що протягом січня - вересня 2020 року позивачу оголошено догану згідно з наказом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 27 травня 2020 року № 68/Д; закрито дисциплінарну справу згідно наказу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 06 липня 2020 року № 100/Д. На розгляді в Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало два подання начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Заохочення протягом указаного періоду відсутні.
		7.          Суд першої інстанції урахував доводи позивача про його перебування на лікарняному станом на дату проведення оціночної співбесіди, однак дійшов висновку, що оцінювання державного службовця проведено у відповідності до вимог Порядку № 640, з результатами якого позивач був ознайомлений 25 листопада 2020 року.
		8.          У підсумку Волинський окружний адміністративний суд дійшов висновку про те, що оскільки за результатами оцінювання службової діяльності у 2020 році ОСОБА_1 отримав негативну оцінку, то відповідач правомірно звільнив його із займаної посади з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.
		9.          Восьмий апеляційний адміністративний суд підтримав позицію суд першої інстанції по суті вирішення спору, у зв`язку із чим постановою від 29 липня 2021 року залишив рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року без змін.
		10.          При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив про те, що перебування позивача у період з 22 жовтня по 04 листопада 2020 року на лікарняному не надає підстав для перенесення оціночної співбесіди автоматично. Позивач не повідомив керівника будь-яким доступним шляхом (зокрема, телефоном чи на електронну адресу) про своє бажання взяти участь в оціночній співбесіді та перенесення її на іншу дату через неможливість явки, а отже, не продемонстрував готовності взяти участь у даному заході. Враховуючи викладене, керівником позивача не було проведено оціночну співбесіду з позивачем через його тимчасову відсутність, що відповідає пункту 37 Порядку № 640.
		11.          Також Волинським окружним адміністративним судом 13 квітня 2021 року постановлено окрему ухвалу відносно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), яка постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року залишена без змін.
		ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
		12.           28 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		13.          Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються позивачем з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		14.          Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		15.          На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень не врахували вимоги частини п`ятої статі 44 Закону № 889-VIII та абзацу 2 пункту 39 Порядку № 640 щодо належного обґрунтування виставленої позивачу оцінки за результатами оцінювання. Виставлена оцінка обґрунтовувалась виключно цитуванням критеріїв згідно Додатку 4 до Порядку № 640 без зазначення конкретних недоліків у роботі чи допущених порушень. Водночас відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування указаних норм права у подібних правовідносинах.
		16.          Касатор наполягає на тому, що критерії виставлення балів не є обґрунтуванням виставленої оцінки досягнутого державним службовцем результату. Без належного обґрунтування виставлених балів та розкриття їх змісту з посиланням на конкретні недоліки (а не цитування критеріїв виставлення балів) при виконанні визначених завдань оцінювання службової діяльності позивача було проведено формально.
		17.          Окремо автор касаційної скарги зауважує про незгоду з наведеним судом апеляційної інстанції трактуванням пункту 37 Порядку № 640, оскільки таке покладає на державного службовця, який перебуває на лікуванні (незалежно від хвороби, стану, особливостей лікування), додатковий, нічим не передбачений обов`язок довести свій намір взяти участь в оціночній співбесіді. Натомість, керівник не зобов`язаний задовольняти подібні заяви, клопотання чи прохання такої особи. 
		18.          Позивач уважає, що з метою дотримання принципів оцінювання (об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця) проведення оціночної співбесіди є гарантією захисту його прав та надає можливість спростувати інформацію, що негативно його характеризує. При цьому, оскільки результатом негативної оцінки результатів службової діяльності державного службовця є припинення державної служби, то таке рішення керівника повинно бути достатньою мірою мотивованим, а державний службовець повинен мати можливість бути вислуханим, наводити у свій захист доводи та міркування, подавати документи. Керівник державного службовця позбавлений абсолютної свободи на ухвалення рішень про негативну оцінку діяльності такого службовця, без наявності на це об`єктивних підстав. В іншому випадку, керівник наділений необмеженими повноваженнями щодо безпідставного звільнення державного службовця, що суперечить статті 43 Конституції України, якою громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		19.          Однак на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзацу другого пункту 39 Порядку №640 та частини п`ятої статті 44 Закону № 889-VIII у частині виставлення балів (оцінок) та їх належного обґрунтування за критеріями визначення балів; застосування пунктів 3, 37 Порядку № 640 стосовно участі державного службовця в оціночній співбесіді та пункту 7 частини другої статті 63 Закону № 889-VIII щодо обов`язку керівника забезпечити дотримання принципів прозорості та об`єктивності оцінювання.
		20.          Додатково у касаційній скарзі позивач зазначає про те, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд відповідно до пункту 4 частини другої статті 353 КАС України з підстав порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		21.          На обґрунтування цього скаржник покликається на те, що суди встановили обставини на підставі недопустимого доказу - Аналізу результатів роботи начальника Любомльського районного відділу ДВС Троця М.А., підписаний в.о. начальника Управління Штепою С.О. Між тим, Порядок №640 не передбачає виготовлення такого документа, не встановлює кола осіб, які його виготовляють, не визначає часового проміжку (стадії оцінювання), коли він має бути виготовлений чи яка інформація має бути у ньому відображена. Більше того, про наявність зазначеного документа позивачу стало відомо лише в ході судового розгляду, що позбавило його можливості спростувати, заперечити чи підтвердити відомості, які у ньому містяться.
		22.          На переконання касатора, покладення в основу результатів оцінювання державного службовця документів, виготовлення яких не визначено нормативно-правовими актами у цій сфері і про які державний службовець не обізнаний, є порушенням відповідної правової процедури оцінювання. Усупереч цьому, суди попередніх інстанцій протиправно визнали Аналіз результатів роботи начальника Любомльського районного відділу ДВС ОСОБА_1 , підписаний в.о. начальника Управління Штепою С.О.. допустимим доказом, переклавши обов`язок спростування зазначених у ньому відомостей виключно на позивача.
		23.          За наведених вище мотивів ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		24.          Ухвалою від 14 січня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		25.           07 лютого 2022 року до суду касаційної інстанції від Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		26.          У відзиві Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), з-поміж іншого, зазначено, що за суб`єктним складом дана справа є спором між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень щодо оскарження звільнення, здійсненого в межах правовідносин, що врегульовані пунктом 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII. Відтак, обґрунтування відсутності висновку Верховного Суду скаржником має бути здійснене, на думку відповідача, саме щодо відсутності висновків застосування пункту 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.
		27.          Також відповідач акцентує увагу Суду на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 260/1834/19, згідно з якою суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640. Подібна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 280/6429/19.
		28.          Таким чином відповідач уважає, що посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України щодо відсутності висновків Верховного Суду про застосування правових норм в частині виставлення балів та їх належного обґрунтування за критеріями визначення балів, як на підставу касаційного оскарження судових рішень у даній справі, є безпідставними, позаяк Верховний Суд чітко розмежовує дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо обґрунтування критеріїв оцінювання, виставлених державному службовцю балів, та відповідності процедури оцінювання вимогам Порядку № 640. Відсутність висновку Верховного Суду з указаних скаржником питань, пов`язана з відсутністю повноважень суду для надання правової оцінки дискреційним рішенням суб`єкта оцінювання у спірних правовідносинах.
		29.          По суті даного спору відповідач зазначає, що оціночну співбесіду ОСОБА_1 було призначено на 04 листопада 2020 року, проте цього дня позивач перебував у тимчасовій непрацездатності. З огляду на це оцінювання державного службовця було проведено без оціночної співбесіди у відповідності до вимог Порядку № 640. 
		30.          Згідно результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік, середній бал за результатами оцінки роботи позивача « 2,4». При цьому Аналіз результатів роботи начальника Любомльського районного відділу ДВС ОСОБА_1 , підписаний в.о. начальника Управління Штепою С.О., підтверджує обґрунтованість виставленої позивачу оцінки, а його формування жодним чином не порушує процедуру, встановлену Порядком № 640. У свою чергу, цим Порядком передбачено вичерпний перелік видів оцінок при оцінюванні та критеріїв до них, що виключає можливість виставлення будь-якої іншої оцінки та формулювання обґрунтування виставлених балів позамежними встановлених критеріїв оцінювання.
		31.          На додаток, відповідач зазначив, що у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №480/4987/19 Верховний Суд сформував правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.
		32.          Натомість обставини цієї справи свідчать про відповідність виставленої позивачеві оцінки встановленим критеріям.
		33.          Ухвалою від 10 листопада 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
		34.          У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		35.          Позивач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином; надіслав заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав вимоги касаційної скарги та просив її задовольнити.
		ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		36.          Наказом відповідача від 27 грудня 2019 року № 237/К позивач призначений на посаду начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
		37.          Відповідно до Завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2020 рік, відповідач визначив позивачу п`ять завдань:
		1) здійснення керівництва діяльності та контролю, організація роботи відділу державної виконавчої служби в частині забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством (строк виконання: січень - жовтень 2020 року);
		2) здійснення організації та контрою роботи відділу державної виконавчої служби в частині стягнення з боржників виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (строк виконання: січень - жовтень 2020 року);
		3) здійснення заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням (строк виконання: січень - жовтень 2020 року);
		4) здійснення організації та контролю роботи відділу державної виконавчої служби в частині дотримання строків виконання доручень Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби, Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління юстиції (м .Львів) строк виконання: січень - жовтень 2020 року);
		5) здійснення організації та контролю ведення книги обліку депозитних сум строк виконання: січень - жовтень 2020 року).
		38.          За результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2020 рік ОСОБА_1 виставлено наступні бали: завдання № 1 - 3, завдання № 2 - 2, завдання № 3 - 1, завдання № 4 - 3», завдання № 5 - 3 та виведено середній бал оцінювання « 2,4».
		39.          Із вказаними результатами оцінювання позивач ознайомлений 25 листопада 2020 року.
		40.          За наслідками проведеного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), які займають посади державної служби категорії «Б» або «В», у 2020 році складений висновок, згідно з яким ОСОБА_1 отримав негативну оцінку службової діяльності у 2020 році.
		41.          Цей висновок затверджений наказом в.о. начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 07 грудня 2020 року № 2874/К.
		42.          Наказом в. о. начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 10 грудня 2020 року № 2895/К ОСОБА_1 з 11 грудня 2020 року звільнено з посади начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності (пункт 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»).
		V. Джерела права й акти їхнього застосування 
		43.          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		44.          Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		45.          За наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України визначенням, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
		46.          Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням регулює Закон № 889-VIII (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
		47.          Згідно з приписами статті 7 Закону № 889-VIII, державний службовець має право, зокрема, на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності; безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числі висновками щодо результатів оцінювання його службової діяльності. 
		48.          Відповідно до положень статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.
		49.          Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
		50.          Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення.
		51.          Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
		52.          Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
		53.          За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
		54.          У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
		55.          Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
		56.          Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
		57.          Статтею 83 Закону № 889-VIII визначено підстави для припинення державної служби, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
		58.          Пунктом 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII обумовлено, що отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.
		59.          Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Закону № 889-VIII постановою Кабінету Міністрів України 23 серпня 2017 року № 640 України затверджено Порядок № 640 (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В».
		60.          За змістом пунктів 2- 4 цього Порядку, метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.
		61.          Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
		62.          Учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А»; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.
		63.          Державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок) (пункт 5 Порядку № 640).
		64.          Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню) (пункт 9 Порядку № 640).
		65.          Згідно з пунктом 13 Порядку № 640, визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
		66.          Пунктами 36- 40 Порядку № 640 передбачено, що визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії «А», «Б» або «В», здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
		67.          Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби   категорії «Б» або «В», або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
		68.          Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.
		69.          Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з   додатком 4.
		70.          Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця. У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.
		71.          Відповідно до пункту 40-1 Порядку № 640 служба управління персоналом узагальнює результати виконання завдань державними службовцями. Якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб`єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання).
		72.          Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника.
		73.          У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб`єкт призначення зазначає своє обґрунтування у формі згідно з додатком 8 та не затверджує висновок з такою оцінкою. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється.
		74.          Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (пункт 41 Порядку № 640).
		75.          Право державного службовця оскаржити висновок про негативну оцінку передбачено пунктом 47 Порядку № 640.
		76.          За змістом пунктів 49- 50 Порядку № 640, висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
		77.          У разі прийняття рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця щодо цього державного службовця повторно проводяться такі етапи оцінювання: визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). 
		78.          Зазначені етапи оцінювання проводяться: не пізніше одного місяця після прийняття рішення про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», у порядку, передбаченому пунктами 37- 41 цього Порядку.
		79.          Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		80.          При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України).
		81.          Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		VІ. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи, позиція Верховного Суду
		82.          За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		83.          З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		84.          Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з негодою ОСОБА_1 з висновком результатів його службової діяльності на посаді начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) у частині виставлення негативної оцінки, що в подальшому зумовило звільнення з посади на підставі наказу від 10 грудня 2020 року № 2895/К «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		85.          Касаційне провадження у справі відкрите на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		86.          У розрізі підстав касаційного оскарження Верховному Суду під час касаційного розгляду справи належить сформувати висновок щодо правозастосування абзацу другого пункту 39 Порядку № 640 та частини п`ятої статті 44 Закону № 889-VIII у частині виставлення балів (оцінок) та їх належного обґрунтування за критеріями визначення балів; пунктів 3, 37 Порядку № 640 стосовно участі державного службовця в оціночній співбесіді та пункту 7 частини другої статті 63 Закону №889-VIII щодо обов`язку керівника забезпечити дотримання принципів прозорості та об`єктивності оцінювання.
		87.          Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		88.          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		89.          Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		90.          «На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
		91.          «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
		92.          «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
		93.          З аналізу вищенаведених норм Закону № 889-VIII та Порядку № 640 вбачається, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.
		94.          Так, оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. При цьому, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом № 889-VIII. У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.
		95.          Таким чином, за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
		96.          Водночас, за приписами частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
		97.          Отже, виходячи зі змісту наведеної норми, предметом оскарження в судовому порядку може бути саме висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця.
		98.          Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі №320/425/21.
		99.          Судами попередніх інстанцій установлено, що начальнику Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Троцю М.А. на 2020 рік було визначено завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік.
		100.           08 жовтня 2020 року начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Ляшенком А.З. затверджено Графік проведення оціночної співбесіди з керівниками підпорядкованих відділів державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за територіальною юрисдикцією Волинської області щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.
		101.          Відповідно до зазначеного Графіку оціночна співбесіда з начальником Любомльського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Троцем М.А. призначена на 04 листопада 2020 року.
		102.           16 жовтня 2020 року позивач подав на електронну пошту Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про надання щорічної відпустки тривалістю 13 календарних днів з 02 листопада 2020 року.
		103.          Поруч із цим, у період з 22 жовтня по 04 листопада 2020 рок позивач був відсутній на робочому місці у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю згідно листка непрацездатності серії АДФ № 156509, а у період з 05 листопада 2020 року по 18 листопада 2020 року згідно наказу від 29 жовтня 2020 року №3881/В та заяви від 05 листопада 2020 року перебував у відпустці.
		104.          На виконання вимог Закону № 889-VIII відповідачем проведено оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 за результатами якого позивачем отримано за загальним підсумком середній бал 2,4, що відповідає оцінці - «негативна». При цьому, визначення результатів виконання позивачем завдань і ключових показників здійснено без проведення оціночної співбесіди, у зв`язку з його перебуванням на лікарняному.
		105.          Надаючи оцінку вказаним обставинам, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що керівником позивача не було проведено оціночну співбесіду з позивачем через його тимчасову відсутність, що відповідає пункту 37 Порядку № 640.
		106.          Однак колегія суддів уважає наведений висновок судів передчасним з огляду на таке.
		107.          Пункт 37 Порядку № 640 передбачає, що у разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
		108.          З наведеної норми слідує, що визначення результатів виконання завдань проводиться без проведення оціночної співбесіди у разі: 1) тимчасової відсутності державного службовця; 2) його повторної неявки для проходження співбесіди.
		109.          Між тим, наведена норма Порядку № 640 не визначає алгоритм дій безпосереднього керівника державного службовця у випадку перебування останнього на лікарняному. В такому випадку слід виходити із того, що в цілому може означати поняття «тимчасової відсутності» працівника. Так, чинне законодавство не містить визначення «тимчасової відсутності працівника», однак, на переконання колегії суддів, така може бути пов`язана як із хворобою, відпусткою, відрядженням працівника, так і з іншими причинами, перелік яких не є вичерпним.
		110.          Тож у розглядуваній ситуації мала місце тимчасова відсутність державного службовця через тимчасову непрацездатність.
		111.          Втім, ураховуючи, що позивач не подавав заяву про проведення оціночної співбесіди до 02   листопада 2022 року (до відбуття у відпустку) і станом на 04 листопада 2020 року (день проведення оціночної співбесіди) перебував на лікарняному, то дії відповідача щодо визначення результатів виконання завдань без проведення співбесіди з позивачем у встановлений строк є правомірними та узгоджуються з приписами абзацу 2 пункту 37 Порядку №640.
		112.          Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано положення пункту 37 Порядку № 640.
		113.          Як зазначалося вище, за результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2020 рік ОСОБА_1 виставлено наступні бали: завдання № 1 - 3, завдання № 2 - 2, завдання № 3 - 1, завдання № 4 - 3», завдання № 5 - 3 та виведено середній бал оцінювання « 2,4».
		114.          На підставі отриманих балів відповідачем було складено висновок, згідно з яким ОСОБА_1 отримав негативну оцінку службової діяльності у 2020 році.
		115.          Так, у відповідності до приписів статті 44 Закону № 889-VIII за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
		116.          Згідно з пунктом 41 Порядку № 640, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
		117.          У свою чергу, за змістом пункту 39 цього Порядку, після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
		118.          Згідно з додатком №4 до Порядку № 640, критеріями виставлення балів є:
		- « 0» завдання не виконане або в роботі порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;
		- « 1» завдання виконане частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або в роботі порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;
		- « 2» завдання виконане, але з порушенням строку виконання чи/або із залученням до виконання завдання допомоги інших (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку ініціативність, самостійність, недостатність знання нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);
		- « 3» завдання виконане своєчасно, результат якого повною мірою можна використати у роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;
		- « 4» завдання виконане своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.
		119.          Отже, Порядком № 640 суб`єкт оцінювання наділений повноваженнями на прийняття рішення що виставлення під час оцінювання державного службовця однієї з трьох оцінок, а саме: негативної, позитивної або відмінної. При цьому суб`єкт оцінювання повинен обґрунтувати таку оцінку.
		120.          Разом із тим, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою ту обставину, що результати виконання завдань ОСОБА_1 не містять обґрунтування у частині виставлення балів по кожному завданню, як того вимагає пункт 39 Порядку № 640. Натомість, у якості обґрунтування виставлених позивачеві балів відповідачем лише процитовано критерії таких балів, що наведені у додатку 4 до Порядку.
		121.          Однак, критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.
		122.          В даному випадку, необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їх кількість. Тут йдеться про те, що державний службовець підлягає безумовному звільненню у разі отримання негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.
		123.          У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформував правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.
		124.          Таким чином у вимірі вищеописаних обставин висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача не можна вважати обґрунтованим, адже відповідач застосував формальний підхід щодо наведення обґрунтування виставлених ОСОБА_1 балів по кожному із п`яти завдань, обмежившись лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 4 до Порядку № 640.
		125.          Колегія суддів критично оцінює те, що суди першої та апеляційної інстанції побудували свої висновки про обґрунтованість результатів оцінювання службової діяльності позивача на наданому до суду відповідачем Аналізі результатів роботи начальника Любомльського районного відділу ДВС ОСОБА_1 , підписаного в.о. начальника Управління Штепою С.О., позаяк ані Закон № 889-VIII, ані Порядок № 640 не передбачає складення такого роду документа. Натомість, наведення обґрунтування виставлених державному службовцю балів у формі щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 чітко передбачено пунктом 39 Порядку № 640.
		126.          Разом із тим Суд уважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що суди встановили обставини на підставі недопустимого доказу - Аналізу результатів роботи начальника Любомльського районного відділу ДВС Троця М.А., підписаного в.о. начальника Управління Штепою   С.О., оскільки виходячи з положень статей 73, 74 КАС України недопустимими є докази, які: 1) одержані з порушенням порядку, встановленого законом; 2) які походять із інших засобів доказування, ніж ті, що визначені законом для підтвердження певних обставин.
		127.          Таким чином, незважаючи на те, що законодавством, яке регулює спірні правовідносини, не передбачено складення вищеназваного документу, вважати його таким, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, або такими, що походять із інших засобів доказування, ніж ті, що визначені законом, підстави відсутні.
		128.          У наведеному контексті колегія суддів також оцінює доводи відповідача щодо дискреційності повноважень суб`єкта оцінювання при визначенні результатів службової діяльності державного службовця і принагідно зауважує про те, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 17 листопада 2021 року у справі № 320/425/21 та від 14 липня 2022 року у справі №440/99/21, висловлював позицію щодо дискреційності меж суб`єкта оцінювання, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640.
		129.          Тобто, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам. 
		130.          В той же час, адміністративний суд у відповідності до приписів частини другої статті 2 КАС України повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.
		131.          Аналогічний правовий підхід наведений у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 280/6429/19.
		132.          Таким чином, не заперечуючи наявність у суб`єкта оцінювання дискреційних повноважень щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, колегія суддів уважає, що така дискреція не може бути свавільною, а повинна ґрунтуватися на приписах закону.
		133.          До того ж, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
		134.          Отже, результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 повинні містити належні та достатні обґрунтування, які б дозволяли встановити дійсні підстави виставлення того чи іншого балу державному службовцю, а не формальне цитування критеріїв виставлення балів.
		135.          Відтак, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем у порушення положень статті 44 Закону № 889-VIII та пункту 39 Порядку № 640 на наведено обґрунтування виставлених ОСОБА_1 балів за виконання завдань і ключових показників під час оцінювання його службової діяльності за 2020 рік, а тому висновок, затверджений наказом від 07 грудня 2020 року №2874/К «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) у 2020 році» у частині застосування до начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Троця М.А. негативної оцінки не відповідає критерію обґрунтованості, визначеного частиною другою статті 2 КАС України.
		136.          Окремо колегія суддів звертає увагу на положення частини другої статті 63 Закону № 889-VIII, якою закріплено, що з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний, серед іншого, забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.
		137.          За змістом пунктів 40-1, 41 Порядку № 640, якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб`єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання).
		138.          Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника.
		139.          У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб`єкт призначення зазначає своє обґрунтування у формі згідно з додатком 8 та не затверджує висновок з такою оцінкою. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється.
		140.          Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (пункт 41 Порядку № 640).
		141.          Аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку про те, що остаточне рішення щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» приймає суб`єкт призначення, до повноважень якого належить затвердження висновку щодо оцінювання. Поруч із цим, у випадку якщо державному службовцю виставлена негативна оцінка суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника, і лише після цього вирішує чи є виставлена негативна оцінка обґрунтованою.
		142.          Тобто, законодавець не покладає на суб`єкта призначення імперативного обов`язку щодо затвердження результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», суб`єкт призначення наділений певною свободою розсуду при вирішенні вказаного питання.
		143.          У вимірі обставин цієї справи варто відзначити про той факт, що після виходу з відпустки ОСОБА_1 19 листопада 2020 року засобами електронної пошти направив відповідачу Звіт щодо виконання завдань і ключових показників у 2020 році. З результатами оцінювання позивача було ознайомлено 25 листопада 2020 року, а оскаржуваний висновок затверджений наказом від 07 грудня 2020 року № 2874/К «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) у 2020 році».
		144.          Тобто, на момент виходу позивача з відпустки та направлення ним Звіту (19 листопада 2020 року) висновок щодо затвердження результатів оцінювання його службової діяльності у 2020 році ще затверджений не був, що вказує на наявність достатнього проміжку часу в суб`єкта призначення для встановлення обґрунтованості/необґрунтованості виставленої позивачу оцінки на підставі матеріалів, переданих службою управління персоналом. 
		145.          Верховний Суд уважає, що в ситуації, коли з державним службовцем не проводилася оціночна співбесіда, під час якої він міг скористатися можливістю спростувати чи підтвердити виставлені йому бали шляхом надання пояснень та підтверджуючих документів, а також за відсутності наведених у заповненій формі щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8, будь-яких обґрунтувань виставлених балів, суб`єкт призначення задля прийняття правомірного рішення стосовно такого державного службовця повинен був скористався усіма передбаченими законом механізмами та інструментами, як наприклад, заслуховування пояснень відповідного державного службовця.
		146.          Однак, у ситуації з позивачем суб`єкт призначення фактично мав у розпорядженні лише матеріали, надані службою управління персоналом, а отже, думка та пояснення державного службовця не були вислухані та взяті до уваги.
		147.          В такому аспекті Суд відзначає про те, що однією із фундаментальних складових принципу верховенства права є право особи брати участь у процесі прийняття рішення щодо неї. Усвідомлюючи важливість такої складової принципу верховенства права, законодавець імплементував її у пункт 9 частини другої статті 2 КАС України в якості критерію перевірки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.  
		148.          Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття «несприятливих» адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.
		149.          В описаній ситуації суб`єкт призначення не врахував те, що позивач не брав участь в оціночній співбесіді та не надав можливості останньому висловитися під час вивчення та розгляду матеріалів оцінювання. Жодні пояснення у ОСОБА_1 не відбиралися, йому не було запропоновано підтвердити або спростувати виставлені бали.
		150.          Невчинення означених дій дає підстави вважати, що висновок про результати оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 затверджений в умовах формального підходу, без урахування усіх обставин та права особи на участь у процесі прийняття рішення, що є одним із критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень та невід`ємною складовою принципу верховенства права.
		151.          Суди першої та апеляційної інстанцій вищенаведеного не врахували, неправильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, у зв`язку із чим дійшли помилкового висновку про правомірність оскаржуваних висновку та наказу та, відповідно, безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 .
		152.          У світлі наведених обставин та правового регулювання Верховний Суд приходить до висновку про те, що висновок, затверджений наказом від 07 грудня 2020 року №2874/К «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у 2020 році» в частині застосування до начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_1 негативної оцінки, є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки прийнятий з порушенням статей 44, 63 Закону №889-VIII та пунктів 39, 40-1, 41 Порядку № 640 і не відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, а саме, обґрунтованості, об`єктивності та прозорості процедури, урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та права особи на участь у процесі прийняття рішення.
		153.          Зважаючи на те, що ОСОБА_1 звільнено на підставі протиправного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, затвердженого наказом від 07 грудня 2020 року №2874/К, то наказ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 10 грудня 2020 року № 2895/К «Про звільнення ОСОБА_1 » є також протиправним і підлягає скасуванню.
		154.          Приписами статті 235 КЗпП України на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі.
		155.          Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
		156.          Відтак, позивач підлягає поновленню на посаді начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.   Львів).
		157.          Окрім того, згідно з частиною другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. 
		158.          Понад те, оскільки розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу потребує дослідження судом доказів щодо нарахованої позивачу заробітної плати, вказане питання судами першої та апеляційної інстанцій взагалі не досліджувалося, а суд касаційної інстанції в силу приписів статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, то справа в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно норм статті 353 КАС України підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		159.          Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		160.          Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		161.          За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		162.          Ураховуючи зазначені норми процесуального закону колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково: оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково, а саме, скасувати оскаржувані висновок і наказ про звільнення та поновити позивача на посаді; у частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		163.          Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі № 140/318/21 скасувати.
		Ухвалити у справі нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати висновок, затверджений наказом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 07 грудня 2020 року № 2874/К «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у 2020 році» у частині застосування до начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Троця Мирослава Андрійовича негативної оцінки.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 10 грудня 2020 року № 2895/К «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.   Львів).
		Справу № 140/318/21 у частині позовних вимог про стягнення із Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу - направити на новий судовий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови складено та підписано 31 січня 2023 року.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		В.М. Соколов
		М.В. Білак 
		 А.Г. Загороднюк ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...