Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/8644/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2023. Зареєстровано: 01.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2023.
Дата набрання законної сили: 19.01.2023
Номер судового провадження: 11-сс/803/146/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221080000292

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-сс/803/146/23 Справа № 183/8644/22   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 січня 2023 року                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
		 
		головуючого судді-доповідача         ОСОБА_2 
		суддів                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю: 
		секретаря судового засідання         ОСОБА_5 
		прокурора (в режимі відеоконференції)     ОСОБА_6 
		захисника(в режимі відеоконференції)     ОСОБА_7 
		підозрюваної (в режимі 
		відеоконференції)                 ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою прокурора Балаклійського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України,
		ВСТАНОВИЛА:
		   Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12022221080000292 від 04.08.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
		   Зобов`язано підозрювану ОСОБА_8 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого.
		   Рішення суду обґрунтовано тим, що керівник Харківської обласної прокуратури виніс постанову від 30.11.2022 року про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12022221080000292 від 04.08.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, іншому органу досудового розслідування  СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, у зв`язку з тим, що фактична чисельність слідчого відділу УСБ України в Харківській області складає 25 слідчих, якими розслідується понад 4500 воєнних злочинів проти основ національної безпеки, що свідчить про велику завантаженість на одного слідчого вказаного органу досудового розслідування та вказує на об`єктивну неможливість здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.
		   Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що зміна підслідності у даному кримінальному провадженні здійснена у відповідності до вимог ч. 5 ст. 36 КПК України, а отже досудове розслідування цього кримінального провадження здійснює належний орган досудового розслідування.
		   Також слідчий суддя зазначив, що обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, як окремо так і у їх сукупності.
		   Разом з цим, слідчий суддя визнав недоведеними ризики, вказані у клопотанні слідчого, а саме п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки населений пункт, в якому мешкає підозрювана, був звільнений у вересні 2022 року, і по сьогоднішній день у підозрюваної був час та можливість для виїзду з місця проживання, в тому числі і за кордон, але цією можливістю вона не скористалась, що свідчить про відсутність у підозрюваної мети переховуватись від органу досудового розслідування та суду. За час проведення досудового розслідування від свідків не надходило скарг щодо впливу на них з боку ОСОБА_8 , тож можливість останньої незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні суд визнав недоведеною, як і можливість підозрюваної вчинити інше кримінальне правопорушення.
		   Таким чином слідчим суддею була встановлена обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України слідчий суддя, керуючись ч. 3 ст. 194 КПК України, а також врахувавши обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній ОСОБА_8 у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину; вік та стан її здоров`я, наявність онкологічного захворювання, з приводу якого підозрювана перенесла два оперативних втручання, те, що остання має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрована та проживає з січня 2003 року, одружена, має матір, яка також хворіє на онкологічну хворобу, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про необхідність зобов`язання прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого.
		 
		   В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.12.2022 року та застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах 2-х місячного строку досудового розслідування, тобто до 13 лютого 2023 року.
		   В обгрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що ОСОБА_8 підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора, створеної на тимчасово окупаційній території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		   13 грудня 2022 року слідчим СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 , яке погоджено прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 та вручено останній.
		   Обгрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами : протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; трудовим договором від 01.08.2022 року про прийняття на роботу ОСОБА_8 на посаду т.зв. «помощника начальника отдела (с. Морозовка)» з підписами ОСОБА_8 та «главы ВГА г.Балаклея» ОСОБА_19 ; вилученими під час огляду місця події документами з підписами ОСОБА_8 та на її ім`я, які визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
		   Також під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		   Так, з огляду на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, вбачається ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того достовірно відомо, що підозрювана співпрацювала з окупаційною владою, що може свідчити про можливість переховування від слідства та суду не тільки на території України, а й на території рф.
		Прокурор зазначає й про те, що причетність ОСОБА_8 до інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зокрема показаннями свідків, і остання, перебуваючи на волі, матиме можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. І хоча в ході досудового розслідування свідки вже були допитані, суд відповідно до ст. ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо.
		Проте, як вважає прокурор, судом не прийнято до уваги вагомість існуючих ризиків та не обрано жодного запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , але на цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій, тому сторона обвинувачення вважає, що відносно ОСОБА_8 необхідно застосувати найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку підозрюваної та її захисника, які, кожен окремо, заперечували проти задоволення даної апеляції та вважали за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги поданої апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		   Як встановлено в ході апеляційного перегляду, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12022221080000292 від 04.08.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 та зобов`язано підозрювану ОСОБА_8 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого.
		   Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованим, а доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність ухвали слідчого судді цілком слушними, виходячи з наступного.
		   Як убачається з наданих матеріалів, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 111-1 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2022 року за №12022221080000292.
		   Наявними матеріалами встановлено, що слідчий звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на встановлені під час досудового розслідування обставини, а саме: громадянка України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Ізюмського району Харківської області, а саме у с. Морозівка, на початку червня 2022 року, точний день та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, діючи умисно та свідомо, реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на колабораційну діяльність з країною-агресором російською федерацією, добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора, створеної на тимчасово окупованій території, а саме посаду т.зв. «помощника начальника отдела (с. Морозовка)».
		   Перебуваючи на вказаній посаді ОСОБА_8 з червня 2022 року, точний день та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, збирала списки та паспортні дані місцевих мешканців, надавала вказівки та розпорядження старшим вулиць, проводила збори місцевих мешканців.
		   В подальшому, з серпня 2022 року по 10.09.2022, точний день та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, діючи умисно та свідомо, реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на колабораційну діяльність з країною-агресором російською федерацією, добровільно зайняла посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора, створеної на тимчасово окупованій території, а саме посаду т.зв. «начальника Савинского териториального отдела Изюмской ВГА» з місцем постійної роботи за адресою: Харківська область Ізюмський район смт. Савинці, вул. 20 Гвардійської дивізії, 10.
		   Перебуваючи на вказаній посаді ОСОБА_8 з серпня 2022 року по 10.09.2022, точний день та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу здійснювала керівництво діяльності відділу, забезпечувала виконання покладених на відділ завдань, брала участь в нарадах керівників відділів окупаційної влади, забезпечувала оформлення документації стосовно прийому працівників при окупаційній владі, тим самим здійснювала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Ізюмського району Харківської області.
		   Таким чином, ОСОБА_8 , підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора, створеної на тимчасово окупаційній території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		   13 грудня 2022 року слідчим СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 , яке погоджено прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 та вручено їй.
		Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
		1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
		2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
		3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
		   Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
		   Відповідно дост.194КПК Українипід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		   Судове рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.
		   Дослідивши надані матеріали, вислухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого, прийшов до висновку про доведеність стороною обвинувачення наявності обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого злочину, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , вилученими в ході ОМП документами та іншими доказами у їх сукупності. 
		   Разом з цим слідчий суддя визнав не доведеними ризики, заявлені стороною обвинувачення, з чим колегія суддів не може погодитись з огляду на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а тому вданому випадку вбачається ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, підозрювана співпрацювала з окупаційною владою, що може свідчити про можливість переховування від слідства та суду не тільки на території України, а й на території рф.
		   Також слід зазначити, що причетність ОСОБА_8 до інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зокрема й показаннями свідків, і остання, перебуваючи на волі, матиме можливість здійснювати на них незаконний вплив з метою зміни ними показів в суді, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Отже, апеляційний суд вважає, що ризики, передбачені п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України об`єктивно існують і для їх запобігання в даному випадку наявні підстави для застосування положень п.4 ч.1 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. 
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчим та прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, судом апеляційної інстанції встановлена наявність щодо ОСОБА_8 певних ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім стороною обвинувачення не доведена можливість їх усунення на даному етапі досудового розслідування лише у такий обтяжливий для підозрюваної спосіб, як застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		   Приймає апеляційний суд до уваги й вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, якою встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, втім, з урахуванням стану здоров`я підозрюваної ОСОБА_8 , яка має тяжке онкологічне захворювання та потребує спеціального медичного нагляду та лікування, що підтверджується наданими до суду матеріалами, колегія суддів вважає за можливе застосувати до останньої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який є достатнім для запобігання вищезначеним ризикам.
		   При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. 
		Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.
		Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у рішенні від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів. 
		Відповідно до правової позиції , викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі Марченко проти України при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
		   За таких обставин колегія суддів, не погоджуючись з правильністю оскаржуваної ухвали слідчого судді, вважає за необхідне скасувати її та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити апеляційну скаргу прокурора і клопотання слідчого та застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 менш обтяжливий запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		   Апеляційну скаргу прокурора Балаклійського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 - задовольнити частково.
		   Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року  скасувати.    
		   Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12022221080000292 від 04.08.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
		   Застосувати до  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 13 лютого 2023 року.
		   Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_8 обов`язки, а саме:
		1) прибувати до слідчого, прокурора і суду за першою вимогою;
		2) цілодобово не залишати місце фактичного мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
		3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця мешкання;
		4) утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором;
		5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		   Ухвалу суду направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		       ____________________     _____________ ______________
		        ОСОБА_2          ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...