Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 162/697/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2023. Зареєстровано: 02.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2023.
Дата набрання законної сили: 06.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/162/30/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022030530000542

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 162/697/22
		                           Провадження № 1-кп/162/30/2023
		 
		ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 лютого 2023 року  смт Любешів
		Любешівський районний суд Волинської області у складі
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 14.11.2022 року за № 12022030530000542 про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацевлаштованого, військовозобов`язаного, несудимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 Кримінального кодексу України (далі  КК України)
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 , перебуваючи на обліку в другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі  ІНФОРМАЦІЯ_3 ) як військовозобов`язаний, будучи визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, 19.10.2022 року отримав під особистий підпис персональну повістку про призов на військову службу під час мобілізації на особливий період, оголошеної указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року, та необхідність з`явитися 03.11.2022 року до другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , що по АДРЕСА_2 для подальшого проходження військової служби під час мобілізації.
		Водночас, ОСОБА_4 , всупереч вимогам ст.65 Конституції України, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022, діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, будучи належним чином оповіщеним про прибуття, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку, ухилився від призову на війкову службу під час мобілізації на особливий період, зокрема, о 17 год 03.11.2022 року, без поважних причин не з`явився до пункту збору за адресою: АДРЕСА_2 на відправлення у команді № НОМЕР_1 до військової частини для проходження військової служби за мобілізацією.
		Таким чином, ОСОБА_4 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, повідомив суду про обставини та мотиви, вчиненого ним кримінального правопорушення. Підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті та вказав, що 19.10.2022 року отримав під особистий підпис персональну повістку про призов на військову службу та не з`явився до пункту збору на відправлення до військової частини для проходження військової служби о 17 год 03.11.2022 року, оскільки злякався.
		Суд з`ясувавши, що фактичні обставини справи, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником - адвокатом ОСОБА_5 , не оспорюються, беручи до уваги думку прокурора, який не заперечив проти проведення скороченого судового розгляду, суд дійшов висновку про недоцільність за таких обставин дослідження доказів відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України і судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи.
		Разом з тим, роз`яснивши положення ч. 3ст. 349 КПК України, в тому числі, щодо позбавлення права оскарження обставин в апеляційному порядку, суд перевірив, що учасники судового провадження та обвинувачений ОСОБА_4 зокрема, правильно розуміють їх зміст. Крім того, враховуючи, що вищевикладені показання обвинуваченого ОСОБА_4 є чіткими та послідовними, у суду немає жодних сумнівів в добровільності позиції, яка ствердно висловлена обвинуваченим та підтримана захисником. 
		За таких обставин, суд вважаєдоведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненнізлочину,передбаченого ст.336КК Україниі кваліфікуєйого діїяк ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає щире каяття.
		Обставин,які обтяжують покарання не встановлено.
		Відповідно до ст. 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		При призначенні покарання, суд враховує, що злочин, вчинений ОСОБА_4 згідност.12 КК Україниє нетяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, спосіб вчинення, мету та мотив вказаного діяння, а також те, що обвинувачений визнав себе винним у вчиненні злочину, розкаявся у вчиненому, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання, передбачене санкцією ст.336КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		Разом з тим, беручи до уваги характеризуючі дані вказаної особи, зокрема, ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується виключно позитивно, документальні дані про звернення за психіатричною та наркологічною допомогою відсутні, відповідно до висновку органу пробації рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення і ймовірної небезпеки для суспільства є середнім та можливе виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, суд вважає можливим виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України, яке буде достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Керуючись ст. 349, 373, 374, 392-395 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		На підставі ст.75,76 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області шляхом п одачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з дня отримання його копії.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		           
		              
		Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...