Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/694/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2023. Зареєстровано: 02.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/953/639/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000002751

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		   Справа№ 953/694/23 
		н/п 1-кп/953/639/23 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		                
		"31" січня 2023 р. м. Харків
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002751 від 31 серпня 2022 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Новомиколаївка Шевченківського району Харківської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, вдови, пенсіонерки, раніше не судимої
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		27 червня 2022 року у громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на території Харківської області Куп`янського району смт. Шевченкове, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Харківської області, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		 
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		24.02.2022 військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України.
		Так, після незаконного вторгнення на територію України збройних сил Російської Федерації та фактичної окупації смт. Шевченкове Куп`янського району Харківської області, у червні 2022 року, у громадянки України ОСОБА_3 , виник кримінальний протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		27 червня 2022 року ОСОБА_3 отримала пропозицію від ОСОБА_4 , яка займала посаду виконуючого обов`язки помічника начальника управління (сільський) Шевченківського територіального управління Тимчасової цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області та була дружиною ОСОБА_5 , який займав посаду голови так званого Шевченківського територіального управління Тимчасової цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської на зайняття посади виконуючого обов`язки помічника начальника управління (сільський) Шевченківського територіального управління Тимчасової цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області, на що ОСОБА_3 надала добровільну згоду.
		З метою реалізації свого злочинного умислу, 27 червня 2022 року, громадянка України ОСОБА_3 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій добровільно зайняла посаду виконуючого обов`язки помічника начальника управління (сільський) Шевченківського територіального управління Тимчасової цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 за погодженням з окупаційною адміністрацією, здійснювала заходи, направлені на збір даних мешканців підзвітних їй сіл, а саме в Петрівську громаду входило 3 села: с. Петрівка, с. Горожанівка і с. Іванівка. ОСОБА_3 проводила збір даних з метою надання гуманітарної допомоги від окупаційної влади мешканцям підзвітних їй сіл та передачі списків із мешканців села на отримання грошової допомоги у розмірі 10 000 (десять тисяч) рублів від окупаційної влади, вказані списки передавала до так званого пенсійного фонду окупаційної влади. Приблизно 17 серпня продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_3 організовувала нараду мешканців села для вирішення питання щодо подальшої роботи освітніх закладів у с. Петрівка.
		Дії обвинуваченої  ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		В обвинувальному акті міститься клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорювала встановлені обставини та надала згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		До обвинувального акту додана заява ОСОБА_3 щодо визнання нею своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складена та підписана в присутності захисника ОСОБА_7 , згідно з якою обвинувачена визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, та погодилася зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодилася на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		У вказаній заяві захисник ОСОБА_7 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності.
		З огляду на позицію обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_6 , враховуючи положення ст.ст. 381-382 КПК України, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
		Відповідно до частини 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
		Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
		Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
		Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Дослідивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, повністю доведена.
		Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_3 вперше притягається до кримінальної відповідальності, вдова, пенсіонерка, своїми показами сприяла встановленню фактичних обстави справи, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		На підставі ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення. Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує правові позиції Верховного Суду (постанова від 10.07.2018р.; від 09.10. 2018 року (справа № 148/1211/15-к; справа № 756/4830/17-к), у яких, суд звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. 
		Призначаючи покарання обвинуваченій суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		З урахуванням зазначених вище обставин справи та особи обвинуваченої, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинувачуваної і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень призначити їй покарання, у межах санкції ч. 2 ст. 111-1 КК України,  у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Приймаючи до уваги вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, слід застосувати додаткове покарання у виді конфіскації частини майна, що належить ОСОБА_3 на праві власності, за виключенням житла.
		На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння. 
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 (десять) років з конфіскацією  частини належного їй на праві власності майна за виключенням житла.
		Речові докази у кримінальному провадженні, які перебувають на зберіганні у слідчому відділі УСБУ в Харківській області:
		- мобільний телефон Samsung galaxy A 10s, імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 , з сім картою в ньому з номером мобільного телефону НОМЕР_3 (пароль НОМЕР_4 наданий власником) - повернути власнику;
		- ноутбук Lenovo model 80go чорного кольору s/n pf06bk2g, - повернути власнику.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 14 вересня 2022 року ( справа №953/5035/22 провадження 1-кс/953/3349/22) шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучені 12.09.2022 року: мобільний телефон Samsung galaxy A 10s, імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 , з сім картою в ньому з номером мобільного телефону НОМЕР_3 (пароль НОМЕР_4 наданий власником), ноутбук Lenovo model 80go чорного кольору s/n pf06bk2g, що належать ОСОБА_3 - скасувати.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		СУДДЯ:                                                                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...