Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/6311/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 02.02.2023. Зареєстровано: 02.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2023.
Дата набрання законної сили: 01.02.2023
Номер судового провадження: 11-сс/991/35/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/6311/22Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/35/23
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
		 
		У Х В А Л А
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		01 лютого 2023 рокумісто Київ
		 
		 
		Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
		представника ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2022 року у кримінальному провадженні №52021000000000277,
		В С Т А Н О В И Л А:
		І. Процедура
		1. Судове провадження у цій справі було розпочато згідно з отриманою 19.12.2022, надісланою електронною поштою 19.12.2022, апеляційною скаргою представника, поданою на підставі п. 9 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчої судді від 19.12.2022, постановлену згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 170, ч. ч. 4, 5 ст. 173 КПК (т. 2 а. с. 36, 40-46, 51-60, 65).
		ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
		2. Ухвалою слідчої судді від 19.12.2022 клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ задоволено - накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення 09.12.2022 обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 , на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.11.2022, який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження, а саме: (1) мобільний телефон марки «Samsung», моделі «SM-A300H/DS», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 ; (2) переносний жорсткий магнітний диск марки «Transcend» із маркуванням «Store jet 500 GB 3079370471».
		3. Ухвала мотивована тим, що: (1) наявна обґрунтована підозра вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України /далі - КК/, зокрема з приводу здійснення дій, спрямованих на фактичну передачу всупереч вимогам закону в користування ТОВ «Ніка» ЛТД для будівництва житла двох земельних ділянок у м. Києві, належних державі, котрі перебувають у постійному користуванні ДП «Державний будівельний комбінат» та на яких фактично знаходяться виробнича база та адміністративна будівля вказаного комбінату, що використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України; (2) клопотання про арешт подане належним суб`єктом; (3) 10.11.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку кв. АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_8 , та яка знаходиться у користуванні ОСОБА_7 ; (4) наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК; (5) оскільки на вилучених речах можуть міститися видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта; (6) зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, наявні ризики знищення, приховування, псування інформації чи самих пристроїв, які були вилучені у ході обшуку, є обґрунтованими; (7) арешт майна є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, переслідує легітимну мету; (8) під час проведення обшуку було забезпечено участь представника ради адвокатів регіону - ОСОБА_9 , який заявив, що документи про заняття адвокатською діяльністю, які надав ОСОБА_7 , є недійсними, оскільки видані неуповноваженою особою, після чого залишив місце проведення слідчої дії; (9) адвокатів ОСОБА_7 , після їх прибуття, було допущено до проведення обшуку.
		ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою
		4. В апеляційній скарзі представник просить задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу слідчої судді від 19.12.2022 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива про арешт майна, вилученого 09.12.2022 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 .
		4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) ОСОБА_7 не надав паролі для подолання системи логічного захисту телефону, а тому у детектива не було інформації, що на ньому містяться відомості, які мають значення для кримінального провадження; (2) виявлені на носії інформації відомості щодо «Київського заводу «Радар» передували періоду його діяльності, що є предметом досудового розслідування; (3) мобільний телефон вилучено з порушенням, оскільки його було вихвачено з рук ОСОБА_7 ; (4) у клопотанні детектив належним чином не обґрунтував необхідність арешту, як того вимагає п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК; (5) клопотання подане неуповноваженою особою; (6) клопотання про арешт майна не було розглянуто впродовж сімдесяти двох годин.
		4.2. У судовому засіданні представник ОСОБА_6 просив задовольнити апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній. Представник повідомив, що власник майна обізнаний із проведенням судового засідання, але відсутні з його боку заперечення з приводу можливості проведення апеляційної розгляду за його відсутності.
		IV. Узагальнені позиції інших учасників
		5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
		5.1. Власник майна ОСОБА_7 , будучи обізнаним про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду апеляційної скарги за його особистої участі не звертався.
		5.2. До початку судового засідання від прокурора ОСОБА_10 надійшли заперечення на апеляційну скаргу представника, у яких він просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а також зазначив про неможливість прибуття у судове засідання його чи інших прокурорів з групи прокурорів з об`єктивних причин.
		Заперечення проти задоволення апеляційної скарги прокурор мотивував тим, що: (1) вилучені під час проведення обшуку 09.12.2022 речі визнано речовими доказами, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; (2) доступ до мобільного телефону обмежено його власником, а на переносному жорсткому магнітному диску можуть бути наявні видалені та приховані файли із відомостями про вчинення кримінального правопорушення; (3) з метою виявлення серед явної та видаленої інформації, про обставини скоєння кримінального правопорушення, призначено щодо вилучених речей комп`ютерно-технічну експертизу.
		V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
		6. Судове рішення має бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
		6.1. У ході апеляційного перегляду рішення слідчої судді ретельній перевірці підлягають усі доводи апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19, абз. 9 п. 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21).
		6.2. Виходячи зі змісту ст. 2, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу в межах зроблених слідчою суддею у такому рішенні висновків, а також наведених на їх спростування доводів представника, враховуючи заперечення прокурора щодо них.
		6.3. Із урахуванням вищенаведеного, апеляційному суду належить з`ясувати чи: (1) клопотання про арешт майна було подане уповноваженою особою; (2) були підстави для вилучення майна; (3) відповідають мобільний телефон «Samsung» та переносний жорсткий магнітний диск марки «Transcend» ознакам речових доказів; (4) розгляд клопотання про арешт майна не впродовж сімдесяти двох годин є підставою для повернення майна.
		VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
		7. Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчою суддею, та зробленим висновкам, апеляційний суд виходить із такого.
		(§1) Щодо права детектива на звернення із клопотанням
		8. Слідча суддя дійшла висновку, що звернення детектива до суду з клопотанням про арешт майна, яке було погоджене прокурором, відповідає положенням ч. 1 ст. 171 КПК.
		8.1. Сторона захисту не погоджується із висновком слідчого судді та зазначає, що оскільки ОСОБА_7 не повідомлявся про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тому він є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, внаслідок чого з клопотанням має право звернутися виключно прокурор.
		8.2. Прокурор заперечив проти заявленого доводу сторони захисту, вказуючи, що з клопотанням про накладення арешту на майно звернувся належний суб`єкт.
		8.3. За наслідками перевірки доводів сторони захисту суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчої судді, що звернення детектива до суду з клопотанням, погодженим прокурором, було здійснено відповідно до норм КПК.
		8.4. Питання щодо того, хто має право на звернення із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, регулюється ст. 171 КПК.
		8.5. Так, із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 171 КПК).
		8.6. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, серед іншого, за участю слідчого та/або прокурора (ч. 1 ст. 172 КПК).
		8.7. У свою чергу ч. ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК передбачають, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
		8.8. На думку колегії суддів, зміст вищенаведених ч. 1 ст. 171 і ч. 1 ст. 172 КПК дозволяє дійти висновку, що слідчий (детектив) на рівні із прокурором наділений правом на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а також на участь у судовому засіданні під час розгляду такого клопотання. Єдиною особливістю, що відрізняє у такій ситуації подання клопотання детективом від його подання прокурором є необхідність детективу перед зверненням до слідчого судді з відповідним клопотанням отримати погодження прокурора. 
		8.9. Отже, ст. 64-2 КПК не є тією нормою, яка визначає належного суб`єкта на звернення із клопотанням про арешт майна, оскільки дане питання урегульовано ст. ст. 171, 172 КПК.
		8.10. Так, застосовуючи наведений підхід, колегія суддів бере до уваги те, що 12.12.2022 детектив НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду із клопотанням, погодженим прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора /далі - САП/, про накладення арешту на майно - мобільний телефон «Samsung» та переносний жорсткий магнітний диск марки «Transcend», вилучені в ході проведення 09.12.2022 обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 1-11; т. 2 а. с. 1).
		8.11. Враховуючи вищезазначене, оскільки детектив НАБУ звернувся до слідчої судді з клопотанням про арешт майна за погодженням із прокурором САП, тому він мав право на відповідне звернення з таким клопотанням. 
		8.11.1. Отже, у слідчої судді підстав для повернення клопотання про арешт майна з причини його подання детективом, а не прокурором, не було. 
		8.11.2. У зв`язку із цим доводи апеляційної скарги щодо звернення до суду з клопотанням неуповноваженої особи не знайшли свого підтвердження.
		(§2) Щодо права на вилучення майна, віднайденого у ході обшуку
		9. Слідча суддя, постановляючи оскаржуване рішення, дійшла висновку, що в органу досудового розслідування було право на вилучення, зокрема мобільного телефону «Samsung» та переносного жорсткого магнітного диску марки «Transcend», оскільки дане майно вилучено під час обшуку, дозвіл на який з правом на відшукання вилучення, у тому числі, комп`ютерної техніки, надано ухвалою слідчого судді від 10.11.2022 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень.
		9.1. Представник ОСОБА_7 , заперечуючи проти висновків слідчої судді, зазначив, що у детектива не було законних підстав вилучати мобільний телефон «Samsung» та переносний жорсткий магнітний диск марки «Transcend», оскільки (1) ОСОБА_7 паролі для подолання системи логічного захисту телефону не надав, а тому у детектива не було інформації, що на ньому містяться відомості, які мають значення для кримінального провадження, (2) виявлені на носії відомості щодо «Київського заводу «Радар» значно передували періоду, що є предметом досудового розслідування та не відносяться до діяльності ОСОБА_7 .
		9.2. Прокурор заперечував проти наведеного доводу, вказуючи, що судом органу досудового розслідування було надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання, зокрема, комп`ютерної техніки.
		9.3. За наслідками перевірки доводів представника колегія суддів вважає їх не обґрунтованими та погоджується із висновком слідчої судді стосовно наявності у детектива повноважень на вилучення мобільного телефону «Samsung» та переносного жорсткого магнітного диску марки «Transcend».
		9.4. Роблячи наведений висновок суд апеляційної інстанції виходить із того, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК).
		9.5. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду (абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК).
		9.6. При цьому забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК).
		9.7. У ході застосування наведеного підходу колегія суддів виходить із того, що:
		9.7.1. у кримінальному провадженні №52021000000000277 розслідуються обставини за яких, ОСОБА_11 , котрий працював в Апараті Верховної Ради України, за попередньою змовою з директором ДП «Державний будівельний комбінат» ОСОБА_12 , директором ТОВ «Ніка» ЛТД ОСОБА_13 здійснювали дії, зокрема проведення онлайн-нарад за участі ОСОБА_14 , спрямовані на фактичну передачу в користування ТОВ «Ніка» ЛТД (юридичний супровід якого здійснював ОСОБА_7 ) для будівництва житлового комплексу всупереч положенням законодавства України, земельних ділянок у м. Києві по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , належних державі в особі Київської міської державної адміністрації, що перебувають у постійному користуванні ДП «Державний будівельний комбінат» та на яких знаходяться відповідно виробнича база та адміністративна будівля вказаного комбінату. (т. 1 а. с. 1-11, 12-13, 58-59, 62-63, 93-154);
		9.7.2. ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.11.2022 було надано дозвіл на проведення обшуку кв. АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_8 , та яка знаходиться у користуванні ОСОБА_7 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, відшукання речей та документів, зокрема комп`ютерної техніки (т. 1 а. с. 192-197);
		9.7.3. 09.12.2022 на підставі згаданої ухвали проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , у ході його проведення серед іншого виявлено та вилучено: мобільний телефон ОСОБА_7 марки «Samsung», моделі «SM-A300H/DS», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 (пароль доступу до якого ОСОБА_7 відмовився надати) та переносний жорсткий магнітний диск марки «Transcend» із маркуванням «Store jet 500 GB 3079370471» (т. 1 а. с. 198-203);
		9.7.4. В ході огляду переносного жорсткого магнітного диску марки «Transcend», серед інформаційного наповнення переносного носія інформації виявлено інформацію, що має значення для органу досудового розслідування (т. 1 а. с. 204-215).
		9.7.4. 10.12.2022 детектив у кримінальному провадженні №52021000000000277 призначив комп`ютерно-технічну експертизу мобільного телефону марки «Samsung», моделі «SM-A300H/DS», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 та переносний жорсткий магнітний диск марки «Transcend» із маркуванням «Store jet 500 GB 3079370471», з метою виявлення явної та видаленої інформації, що має значення для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні (т. 1 а. с. 220-223).
		9.8. Ураховуючи, що ухвалою слідчого судді прямо надано дозвіл на відшукання комп`ютерної техніки, проте власник майна не надав паролі доступу до мобільного телефону і сторона обвинувачення не мала можливості його оглянути, а на переносному жорсткому магнітному диску марки «Transcend» виявлена інформація, що має значення для кримінального провадження, детектив мав повне право на прийняття рішення щодо вилучення відповідного майна, надання якого разом з інформацією, що міститься на відповідних носіях, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.
		(§3) Щодо відповідності майна критеріям речових доказів
		10. Слідча суддя в оскаржуваній ухвалі дійшла висновку, що існує необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, оскільки: (1) мобільний телефон марки «Samsung» та переносний жорсткий магнітний диск марки «Transcend» вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 , який на час вчинення зазначених кримінальних правопорушень , у 2020 році здійснював організацію формування змісту інвестиційного договору між ТОВ «Ніка» ЛТД і ДП «Державний будівельний комбінат» щодо забудови земельної ділянки за адресою: м. Київ, АДРЕСА_4, підписанням його сторонами та здійснював юридичний супровід зі сторони ТОВ «Ніка» ЛТД; (2) ОСОБА_7  відмовився надати доступ до мобільного телефону марки «Samsung», а на переносному жорсткому магнітному диску марки «Transcend» виявлено документи, що стосуються плану забудови земельної ділянки, яка належала заводу «Радар», за схожою процедурою та за аналогічними обставинами, що встановленні детективами в результаті проведення досудового розслідування щодо будівництва житлового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .
		10.1. У свою чергу представник, заперечуючи проти висновку слідчої судді, вказує, що мобільний телефон марки «Samsung» та переносний жорсткий магнітний диск марки «Transcend» не відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.
		10.2. Прокурор зазначав, що доводи сторони захисту є необґрунтованими, оскільки вилучене майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому відповідає ознакам речового доказу.
		10.3. За наслідками перевірки зазначеного доводу колегія суддів дійшла висновку, що слідча суддя правильно вважала вилучене майно таким, що є речовим доказом.
		10.4. Вищевказаного висновку колегія суддів дійшла, ураховуючи, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК).
		10.5. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою збереження речових доказів) (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК).
		10.6. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК).
		10.7. Отже, за змістом ч. 3 ст. 170 КПК у справах про арешт майна з метою, наведеною у п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, відповідність майна будь-якому з критеріїв речових доказів перевіряється згідно зі стандартом доведення «достатні підстави». Наведений стандарт не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
		10.8. При цьому у ході оцінки відповідності майна, арешт якого оскаржується, ознакам речових доказів, апеляційним судом ураховуються зміст поняття «речові докази».
		10.9. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).
		10.10. Так, речовими доказами, які використовуються в ході доказування, є матеріальні об`єкти, що були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
		10.11. Отже, мобільний телефон марки «Samsung» та переносний жорсткий магнітний диск марки «Transcend», вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 за результатами обшуку, відповідатимуть за одним із наведених критеріїв ознакам речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що вони (1) були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, (2) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, (3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, (4) були об`єктом кримінально протиправних дій, (5) набуті кримінально протиправним шляхом.
		10.10. Застосовуючи наведений підхід до тлумачення норм кримінального процесуального закону в контексті обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких установлених слідчою суддею фактів, які в ході апеляційного перегляду не були спростовані, згідно з якими:
		10.10.1. у кримінальному провадженні №52021000000000277 перевіряються обставини здійснення дій, спрямованих на фактичну передачу всупереч вимогам закону в користування ТОВ «Ніка» ЛТД для будівництва житла двох земельних ділянок у м. Києві (по АДРЕСА_4 та по АДРЕСА_3 ), належних державі, котрі перебувають у постійному користуванні ДП «Державний будівельний комбінат» та на яких фактично знаходяться виробнича база та адміністративна будівля вказаного комбінату, що використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України (т. 1 а. с. 12-13);
		10.10.2.  ОСОБА_7 за версією слідства у 2020 році здійснював організацію формування змісту інвестиційного договору між ТОВ «Ніка» ЛТД і ДП «Державний будівельний комбінат» щодо забудови земельної ділянки за адресою: м. Київ, АДРЕСА_4, підписанням його сторонами та здійснював юридичний супровід зі сторони ТОВ «Ніка» ЛТД (т. 1 а. с. 193);
		10.10.3. внаслідок ненадання паролю до мобільного телефону марки «Samsung» детективи були позбавлені можливості дослідити інформацію, яка на ньому міститься, зокрема про видалені та приховані файли, а мали змогу лише здійснити його поверхневий огляд. Вказане стало підставою для вилучення мобільного телефону під час проведення обшуку (т. 1 а. с. 198-203);
		10.10.4. в свою чергу оглядом вмісту переносного жорсткого магнітного диску марки «Transcend» із маркуванням «Store jet 500 GB 3079370471» встановлено, що він містить файли з розширенням «doc» із назвами «Етапи (2)», «План заходів 1 черга», «План заходів II черга», «радар схема 08.02.17» і «радар схема»(т. 1 а. с. 204-215);
		10.10.5. 10.12.2022 детектив визнав вилучені під час обшуку мобільний телефон марки «Samsung» та переносний жорсткий магнітний диск марки «Transcend» речовими доказами (т. 1 а. с. 216-219) і з метою виявлення на них інформації, що має значення для досудового розслідування, зокрема, видалених файлів, призначив комп`ютерно-технічну експертизу (т. 1 а. с. 220-223);
		10.11. Враховуючи вищевикладене, керуючись стандартом доведення «достатні підстави», колегія суддів вважає, що вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Samsung» та переносний жорсткий магнітний диск марки «Transcend» можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні.
		10.12. Призначення експертизи надає суду достатні підстави вважати, що проведення повного огляду мобільного телефону марки «Samsung» та переносного жорсткого магнітного диску марки «Transcend» та їх дослідження дозволить органу досудового розслідування можливість встановити наявність на них відомостей, які можуть бути використані як докази обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні №52021000000000277.
		10.13. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вилучені портативні комп`ютери відповідають ознакам, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК. Доказів, які б спростовували наведені висновки представником надано не було і судом не встановлено.
		(§4) Щодо наслідків несвоєчасного розгляду клопотання
		11. 19.12.2022 слідчою суддею розглянуто клопотання про арешт вилученого майна детектива НАБУ, яке надійшло до суду 12.12.2022.
		11.1. Сторона захисту не погодилася із висновком слідчої судді, зазначивши, що клопотання детектива про арешт майна надійшло до суду 12.11.2022 та у подальшому його розглянуто та постановлено ухвалу поза межами граничного строку, встановлено ч. 6 ст. 173 КПК.
		11.2. Сторона обвинувачення, заперечивши проти наведеного доводу сторони захисту, погодилася із висновком слідчої судді.
		11.3. За наслідками апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що у слідчої судді не було підстав для відмови в задоволенні клопотання внаслідок пропущення строку, встановленого ч. 6 ст. 173 КПК.
		11.4. Під час перевірки доводів представника щодо несвоєчасності розгляду клопотання про арешт майна, що в силу ч. 6 ст. 173 КПК мало б бути повернуто власнику майна, колегія суддів виходить із того, що у КПК законодавець не зазначив такої підстави для відмови у задоволенні клопотання чи для повернення клопотання про арешт майна як його розгляд із порушенням визначених КПК строків.
		11.5. Так, сам по собі факт вирішення слідчим суддею клопотання про арешт майна із пропуском строків, визначених КПК, не може бути підставою для відмови в арешті такого майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. 
		11.6. Вказане обумовлюється тим, що недотримання строку розгляду клопотання щодо арешту майна, яке має ознаки речового доказу, задля досягнення завдань кримінального провадження, не позбавляє таке майно доказової сили, а тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.
		11.7. Крім того, наслідком порушення такого строку не може бути прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки випадки, коли слідчий суддя має відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна визначені в ч. 3 ст. 132 та ч. 1 ст. 173 КПК, і серед них такої підстави як несвоєчасний розгляд клопотання не наведено.
		11.8. При цьому за змістом ч. 5 ст. 171 КПК у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 169 КПК, а також ч. 1 ст. 172, ч. 6 ст. 173 КПК метою закріплення у кримінальному процесуальному законі строків на (1) звернення до суду із клопотанням про арешт майна (не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна - при арешті тимчасово вилученого майна, протягом 48 годин після вилучення майна, дозвіл на яке надано ухвалою слідчого судді), на (2) розгляд клопотання (не пізніше двох днів з дня його надходження до суду) та на (3) прийняття слідчим суддею рішення (не пізніше сімдесяти двох годин із дня надходження до суду клопотання), є лише визначення тривалості законного перебування (утримання) чужого майна, вилученого в результаті обшуку, в розпорядженні сторони обвинувачення.
		11.9. Будь-яке подальше перебування (поза межами встановленого процесуального строку та часу, після спливу якого необхідно негайно повернути майно), тобто утримання такого майна слідчим, прокурором є таким, що не має правових підстав та є порушенням права власності особи, якій належить відповідне майно.
		11.10. Так, застосовуючи наведений підхід до обставин справи, колегія суддів вважає, що оскільки клопотання про арешт майна надійшло до суду 12.12.2022, а слідчою суддею постановлено ухвалу про накладення арешту на майно 19.12.2022 (т. 1 а. с. 1-11, т. 2 а. с. 1, 36, 40-46), тому розгляд поданого клопотання відбувся поза межами строків, встановлених ч. 6 ст. 173 КПК.
		11.11. Однак розгляд клопотання поза межами строків, встановлених ч. 6 ст. 173 КПК, хоча і є порушенням речових прав, проте не може нівелювати доказове значення майна, що відповідає критеріям речового доказу, перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження, якими, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
		11.12. Тому, наслідком порушення вищевказаного строку розгляду клопотання є виникнення в сторони обвинувачення обов`язку повернути вилучене майно, а у власника - кореспондуючого йому права вимагати його повернення та оскаржувати невиконання відповідного обов`язку.
		11.13. Отже, вирішення питання щодо арешту майна залежить не від того чи слідчий суддя своєчасно розглянув клопотання, а від того, чи має воно доказове значення в кримінальному провадженні.
		11.14. Тому, у слідчої судді не було підстав для відмови в задоволенні клопотання, що виключає прийняття рішення про повернення майна.
		(§5) Висновки
		12. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
		12.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчої судді колегія суддів суду апеляційної інстанції має право, зокрема залишити ухвалу без змін (ч. 3 ст. 407 КПК).
		12.2. Ураховуючи, що в ході апеляційного розгляду доводи представника власника майна щодо необхідності скасування рішення про арешт не знайшли свого підтвердження, оскаржувану ухвалу необхідно залишити без змін.
		Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 99, 131, 132, 167-173, 236, 370, 376, 405, 407, 409, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу представника власника майна залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2022 року - без змін.
		Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Головуючий:ОСОБА_2   Судді:ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...