Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/4005/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 02.02.2023. Зареєстровано: 02.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2023.
Дата набрання законної сили: 22.02.2023
Результат оскарження 22.02.2023 Апеляційний суд Одеської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/947/1320/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023160000000025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/4005/23
		Провадження № 1-кс/947/1320/23
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02.02.2023 року м.Одеса
		 
		Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та захисників підозрюваного  адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42023160000000025 від 19.01.2023 року відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого на посаді помічника судді Суворівського районного суду м.Одеси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, 
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		В провадження Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Як вбачається з клопотання слідчого, 10.10.2011 ОСОБА_4 призначений на посаду помічника судді Суворовського районного суду м. Одеси та згідно із наказом № 93-о/с ап від 07.11.2012 ОСОБА_4 переведений з посади помічника судді апарату Суворовського районного суду м. Одеси на посаду помічника судді Суворовського районного суду м Одеси.
		Відповідно дочастини першоїстатті 157 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. 
		Відповідно до ч.ч. 2 - 3 статті 157 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.
		Згідно примітки до ст. 369-2 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені упункті 1,підпункті "а"пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені участині четвертійстатті 18 цього Кодексу.
		Згідно підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", судді відносяться до категорії осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Відповідно до абз. 5 п.2 Положення про помічника судді, затвердженого Рішенням ради суддів України від 18.05.2018 за № 21 (далі - Положення) помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.
		Згідно із п. 19 Положення, помічник судді має право, серед інших: 
		- отримувати від працівників апарату суду, до якого він прикріплений, документи та інформацію, необхідні для виконання своїх обов`язків;
		- користуватися інформаційними базами даних, телекомунікаційними мережами відповідного суду в установленому порядку;
		Згідно із п. 22 Положення, помічнику судді забороняється, серед іншого: 
		- вчиняти дії процесуального характеру, а також дії, що можуть потягнути за собою виникнення, зміну або припинення прав та обов`язків учасників судового процесу (за винятком здійснення за дорученням судді або головуючого у судовій колегії повноважень секретаря судового засідання у разі відсутності останнього) ;
		- розголошувати відомості, які становлять державну або іншу охоронювану законом таємницю, а також відомості, які стали йому відомими у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, зокрема, які стосуються приватного життя та здоров`я громадян або зачіпають їх честь та гідність;
		Відповідно до п. 25 Положення, залежно відвиду йхарактеру порушення передбачено дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством:
		- за невиконання, невчасне або неналежне виконання покладених на нього обов`язків;
		- за перевищення своїх повноважень, визначених законодавством;
		- за бездіяльність або недобросовісне використання наданих йому прав;
		- за недотримання вимог законодавства про інформацію, державну таємницю та захист персональних даних;
		- за недотримання вимог антикорупційного законодавства України;
		- за недодержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та правил пожежної безпеки;
		- за недотримання встановлених цим Положенням обмежень, пов`язаних із прийняттям на патронатну службу та проходженням патронатної служби;
		- за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку суду та трудової дисципліни;
		- за порушенняПравил поведінки працівника суду. 
		У своїй діяльності ОСОБА_4 повинен керуватися Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету України, міжнародними договорами України, а також іншими нормативно-правовими актами, Положенням про помічника судді. 
		Відповідно до посадової інструкції помічника судді Суворовського районного суду м. Одеси, яка затверджена 19.02.2021 керівником апарату Суворовського районного суду м. Одеси, з якою ОСОБА_4 був ознайомлений, визначено основні посадові обов`язки, права та відповідальність помічника судді .
		Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, маючи вищу юридичну освіту, ОСОБА_4 всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий корупційний злочин, а саме  вимагав та одержав, неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за наступних обставин. 
		Так, 13.11.2021 ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді помічника судді Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 в ході розгляду суддею ОСОБА_8 адміністративного протоколу за фактом ДТП відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 познайомився із останнім, самостійно йому зателефонувавши, зазначив, що він помічник судді та повідомив свої контактні данні і вказав про порядок розгляду адміністративного протоколу. 
		У подальшому, на початку грудня, точну дату не вдалось встановити, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_9 , зазначив, що рішення суду за результатами розгляду адміністративного протоколу відносно ОСОБА_9 готове, і він може приїхати і його отримати. 
		Під час зазначеної особистої зустрічі із ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , зацікавившись тим фактом, що ОСОБА_9 , працевлаштований у ФОП ОСОБА_10 , яке здійснює підприємницьку діяльність на території Суворовського району Одеської області, зокрема і щодо реалізації підакцизних товарів, повідомив останньому, що наразі у підприємств, які реалізовують підакцизну продукцію під час здійснення господарської діяльності виникають проблеми із правоохоронними органами, та ФОП ОСОБА_10 також може торкнутися ці проблеми, зокрема під час здійснення перевірок, або проведення обшуків співробітниками правоохоронних органів. ОСОБА_4 зазначив, що в цих випадках буде необхідна його допомога, та запевнив ОСОБА_9 , що він, як помічник судді Суворовського районного суду м. Одеси, будучи працівником апарату суду, та будучи знайомий із іншими співробітниками апарату суду, які забезпечують роботу суду, зможе надавати актуальну інформацію щодо поданих до Суворовського районного суду м. Одеси клопотань про проведення слідчих дій відносно ФОП ОСОБА_10 із наданням для ознайомлення відповідно їх копій. 
		Також ОСОБА_4 вказав ОСОБА_9 , що питання щодо подальшого впливу на прийняття рішення за такими клопотаннями, наприклад питання відмови слідчого судді у проведенні обшуків за адресами знаходження ФОП ОСОБА_10 , адресами проживання, інших приміщень та транспортних засобів, будуть обговорюватись окремо, однак він запевнив, що беззаперечно може вплинути на слідчих суддів Суворовського районного суду м. Одеси та забезпечити відмову у задоволенні таких клопотань. 
		В подальшому, 27.01.2023 ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_9 , та зазначив, що є важлива інформація для нього, і що вони мають зустрітись.
		27.01.2023 біля 21:00 годин під час зустрічі із ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 зазначив , що в нього є інформація щодо поданих до Суворовського районного суду м. Одеси документів відносно діяльності ФОП ОСОБА_10 , однак зазначив, що надасть про це інформацію лише за передання йому неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США. ОСОБА_9 відповів, що він не має з собою грошових коштів, на що ОСОБА_4 вказав, що поки він не передасть йому обумовлену суму, то і немає про що говорити і вказав, що чекає його на зустріч в понеділок. 
		Надалі, 30.01.2023 біля 11 годин 30 хвилин на підставі попередніх домовленостей, ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_4 , і вказав, що готовий зустрітись із ним. ОСОБА_4 призначив зустріч 30.01.2023 на 12 годин 30 хвилин біля Суворовського районного суду м. Одеси. 
		30.01.2023 біля 13 годин 00 хвилин ОСОБА_9 під`їхав до Суворовського суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вулиця Чорноморського козацтва, 68 та зустрівся із ОСОБА_4 .
		Під час зустрічі, ОСОБА_4 , діючі по раніше розробленому злочинному плану, керуючись корисливиммотивом,маючи умисел,спрямований наособисте збагаченняшляхом вимаганнята одержаннянеправомірної вигодидля себеза впливна прийняттярішення суддямиСуворовського районногосуду м.Одеси длявирішення питаннящодо поданихклопотань пропроведення обшуківза адресамиздійснення діяльностіФОП ОСОБА_10 , підтвердив свою вимогу ОСОБА_9 про передачу йому неправомірної вигоди, поставивши питання, чи привіз ОСОБА_9 те, що було потрібно, та нагадавши, що надання інформації, та надання необхідної допомоги у виді впливу на суддів при прийнятті рішень можлива лише після передачі грошових коштів, та реалізуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди, одержав від ОСОБА_9 гроші у розмірі 500 доларів США, вказавши останньому покласти обумовлену грошову суму у кишеню його пальто.
		Після чого, ОСОБА_4 було викрито у вчиненні злочину працівниками правоохоронних органів та затримано в порядку ст. 208 КПК України.
		Слідчий зазначає,що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна та відповіднодо вимогп.4ч.1ст.184КПК Українивстановлено наявністьризиків,передбачених уп.п.1,2,3,4ч.1ст.177КПК України,і вобґрунтування застосуваннязапобіжного заходущодоОСОБА_4 :розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, може переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України; є реальний ризик, передбачений п. 2 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та які поки не знайдені в ході проведення слідчих дій, як то чорнові записи із реєстрами вхідних клопотань до Суворовського районного суду м. Одеси, фото знімки списків, реєстрів вхідних клопотань, доступ до яких та копії він обіцяв надати ОСОБА_9 та в наступному впливати на прийняття рішень щодо яких; крім цього, станом на теперішній час у кримінальному провадженні допитано не всіх свідків, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а саме свідок ОСОБА_11  працівник кримінальної канцелярії Суворовського районного суду м.Одеси, інші працівники апарату суду Суворовського районного суду м. Одеси, та свідки не допитані в судовому засіданні, показання яких, згідно принципу безпосередності дослідження доказів суд може сприймати лише у ході допиту під час судового розгляду, що дає підстави вважати, що наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний, перебуваючи на свободі, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 працює в Суворовському районному суді м.Одеси з 2010 року, знайомий та підтримує товариські відносини з іншими працівниками апарату суду, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни або відмови від дачі останніми свідчень, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий просить враховувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
		Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. 
		Захисники в судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що ризики на які вказує прокурор не доведені та безпідставні, підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, доглядає за хворими батьками, просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі.
		Підозрюваний підтримав правову позицію своїх захисників, пояснив, що збирається ухилятися від органу досудового розслідування.
		Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
		Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
		Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
		Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
		Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
		Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).
		Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
		Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.    
		Як вбачається з матеріалів клопотання, 30.01.2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.
		31.01.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які наявні в матеріалах клопотання, а саме: допитом свідка ОСОБА_9 , оглядом речей і документів  мобільного телефону свідка ОСОБА_9 , оглядом речей  мобільного телефону свідка ОСОБА_11 , наказом про призначення на посаду ОСОБА_4 , виявленими речами і грошовими коштами під час особистого обшуку ОСОБА_4 під час його затримання, іншими матеріалами досудового розслідування в сукупності.
		Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 умисного тяжкого корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого діяння, з урахуванням заборони застосування норми ст.75 КК України, щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб засуджених за корупційні кримінальні правопорушення, ймовірний спосіб його вчинення, вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, а також характеризуючи дані підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду. 
		Що стосується ризику передбаченому п.3, ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що підозрюваний може незаконного впливати на свідків з метою зміни ними свідчень у ході судового розгляду кримінального провадження у подальшому, впливати на свідків, яких ще не допитано для дачі ними неправдивих свідчень, які її виправдовують, або впливати на інших осіб, які можуть бути допитані, а тому слідчий суддя приходить до переконання про доведеність в судовому засіданні існування вказаного ризику.
		Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризику передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України та наявність ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки не зазначено яким саме чином ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню.
		В той же час, надані стороною захисту відомості про міцні соціальні зв`язки ОСОБА_4 суттєво знижують встановлені ризики. Зокрема слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 характеризується виключно позитивно, доглядає за хворим батьком (потребує сторонього догляду)  інвалідом 2 групи, має постійну роботу, раніше не судимий.
		Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, кваліфікуючі ознаки інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, а також встановлені в судовому засіданні ризики,слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є частково обґрунтованим, а запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням процесуальних обов`язків буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
		На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		    
		Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42023160000000025 від 19.01.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  задовольнити частково.
		Застосувати до  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 строком до 01 березня 2023 року.
		У зв`язку із застосуванням зазначеного вище запобіжного заходу відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 01 березня 2023 року включно на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:
		- повідомляти про зміну місця свого проживання та роботи;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов`язків, а також його процесуальних обов`язків підозрюваного за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею (судом) може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий. 
		Ухвала підлягає негайному виконанню органами національної поліції.
		На ухвалу протягом п`яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...