Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 456/3327/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації.
Надіслано для оприлюднення: 02.02.2023. Зареєстровано: 03.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2023.
Дата набрання законної сили: 06.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/456/131/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022140000000481

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 456/3327/22
		Провадження № 1-кп/456/131/2023
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 лютого 2023 року                                    місто Стрий
		 
		Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
		головуючої судді                                ОСОБА_1 ,
		участю :    секретаря                     ОСОБА_2 
		       прокурорів                     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		       потерпілого                     ОСОБА_5 
		       представника потерпілого         ОСОБА_6 
		обвинуваченого                 ОСОБА_7 
		захисника                     ОСОБА_8 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022140000000481 від 27.09.2022, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стриганці Стрийського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною світою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 287 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачений ОСОБА_7 29.07.2022 близько 22 год. 30 хв., знаходячись у с. Йосиповичі Стрийського району Львівської області, будучи особою, яка відповідно до п. 2.2 Правил дорожнього руху використовує транспортний засіб, а саме: мотоцикл марки «Suzuki GSX-R1000 K6» (№ рами НОМЕР_1 ), без номерних знаків, і будучи відповідальним за експлуатацію та безпеку цього мотоцикла відповідно до технічного паспорта спортивного мотоцикла № НОМЕР_2 , достовірно знаючи, що неповнолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є водієм, оскільки не отримував посвідчення водія та не мав права на керування транспортним засобом, всупереч вимогам п.п. «г» п. 2.9 Правил дорожнього руху допустив неповнолітнього ОСОБА_9 до керування транспортним засобом  мотоциклом марки «Suzuki GSX-R1000 K6», без номерних знаків, а також допустив перевезення ОСОБА_9 на цьому ж мотоциклі неповнолітнього пасажира ОСОБА_10 . В результаті цього 29.07.2022 близько 22:40 неповнолітній ОСОБА_9 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами, будучи допущеним ОСОБА_7 , разом з неповнолітнім пасажиром ОСОБА_10 , до керування мотоциклом марки «Suzuki GSX-R1000 K6», без номерних знаків, керуючи вищевказаним мотоциклом та рухаючись по дорозі сполученням «с. Дашава  с. Нове Село», що проходить через с. Йосиповичі Стрийського району Львівської області, не дотримався безпечної швидкості руху, внаслідок чого втратив контроль над керуванням мотоциклом та без причин технічного характеру на заокругленні дороги праворуч виїхав за межі проїзної частини на ліве узбіччя, де мотоцикл перекинувся в кювет. В результаті вказаної ДТП неповнолітній водій мотоцикла марки «Suzuki GSX-R1000 K6», без номерних знаків, ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди, а неповнолітній пасажир цього мотоцикла ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тяжкі тілесні ушкодження 
		Таким чином, ОСОБА_7 , будучи особою, відповідальною за експлуатацію транспортного засобу, порушив правила безпеки дорожнього руху, що проявилось у допуску до керування транспортним засобом особи, яка не має права на керування транспортним засобом, а також допуску перевезення на цьому ж транспортному засобі неповнолітнього пасажира, що спричинило смерть неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та тяжкі тілесні ушкодження неповнолітньому потерпілому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 287 КК України.
		Допитаний обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зокрема, про те, що ОСОБА_9 був його товаришем. 29.07.2022 він приїхав до нього на своєму мотоциклі марки «Альфа» червоного кольору, який купив йому батько, та вирішили покататися. На його мотоцикл марки «Suzuki» сіла дівчина ОСОБА_11 , а на мотоцикл ОСОБА_12  ОСОБА_10 . Вирішили їхати через с. Йосиповичі. На початку села Салдан Денис зупинився і попросив у нього його мотоцикл марки «Suzuki». Він сів за кермо мотоцикла Дениса марки «Альфа», позаду сіла його дівчина ОСОБА_11 , а ОСОБА_13 передав свій мотоцикл марки «Suzuki», на який позаду ОСОБА_13 сів ОСОБА_10 . Їхав за ОСОБА_13 на відстані 80-100 м на його мотоциклі марки «Альфа» зі швидкістю близько 70 км/год., а ОСОБА_13  зі швидкістю близько 100-120 км/год. на мотоциклі марки «Suzuki» В с. Йосиповичі на ділянці дороги з різким заокругленням був вирізаний шматок асфальту, ОСОБА_14 не справився з керуванням, в результаті чого мотоцикл перекинувся в кювет. Під`їхавши до місця ДТП, побачив ОСОБА_13 , який лежав у кюветі, кашляв кров`ю, на ньому навіть не було шолома. Підбіг до ОСОБА_10 , який не рухався протягом 5-10 хв., зняв із нього шолом, ОСОБА_11 підійшла до ОСОБА_13 та повідомила, що той не дихає. Зі свого мотоцикла «Suzuki» дістав мобільні телефони. ОСОБА_11 викликала карету ШМД, а він зателефонував до свого товариша ОСОБА_15 , який приїхав через 20 хв., за ним прибула карета ШМД, а потім поліція. Лікарі констатували смерть ОСОБА_13 , а ОСОБА_10 завели в машину ШМД. Щиро розкаюється у вчиненому, шкодує, що дав ОСОБА_13 свій мотоцикл, що призвело до таких трагічних наслідків. Добровільно відшкодував матеріальну шкоду в розмірі 25100 грн. Просить його суворо не карати.
		Крім особистого визнання, вина обвинуваченого ОСОБА_7 доведена показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 про те, що 29.07.2022 о 20:30 до нього зателефонувала дівчина на ім`я ОСОБА_11 та повідомила, що його син ОСОБА_13 перебуває в с. Йосиповичі та в нього болить шлунок. На автомобілі ОСОБА_16 приїхав у с. Йосиповичі, рухався за машиною ШМД та поліцією. Прибувши на місце ДТП, в рові побачив сина ОСОБА_13 , що вже був мертвий, та ОСОБА_10 , який ішов до машини ШМД. На місці ДТП стояв білий мікроавтобус, на якому приїхали родичі ОСОБА_7 , мотоцикл якого знаходився на відстані близько 60 м від кювету, де лежав його син. На місці ДТП був ще один мотоцикл червоного кольору. Стверджує, що в його сина ОСОБА_13 не було навичок керування транспортним засобом. Окрім цього, подав заяву про відмову від цивільного позову про стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 1000000 гривень.
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_7 , про зміну порядку дослідження доказів, просили не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю. 
		Прокурор ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 та його представник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали клопотання обвинуваченого та його захисника, також просили не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю.
		Отримавши показання ОСОБА_7 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_7 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
		Суд вважаєдоведеною винуватістьобвинуваченого ОСОБА_7 як особи,відповідальної заексплуатацію транспортногозасобу,в порушенніправил безпекидорожнього руху,що проявилосьу допускудо керуваннятранспортним засобомособи,яка немає правана керуваннятранспортним засобом,а такождопуску перевезенняна цьомуж транспортномузасобі неповнолітньогопасажира,що спричинилосмерть неповнолітньогопотерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та тяжкітілесні ушкодженнянеповнолітньому потерпілому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , томукваліфікація дійобвинуваченого заст.287КК України є вірною.
		При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		В той же час згідно зі ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення та його мотиви, поведінку обвинуваченого, який усвідомив протиправність своїх дій, щиро розкаявся, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, неодружений, не працює, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 25100 грн, обставини, що пом`якшують покарання, якими, на думку суду, є визнання винуватості, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. 
		Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності та, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України у виді штрафу.
		За змістом п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		Відповідно до санкції ст. 287 КК України така передбачає призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, підстави призначати додаткове покарання обвинуваченому в суду відсутні, а відтак суд вважає за доцільне не призначати обвинуваченому ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, оскільки обвинувачений таким правом не наділений.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 в кримінальному провадженні не обирався.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду, оскільки потерпілий відмовився від цивільного позову.
		Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_7 визнативинним увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.287КК України, і призначити йому покарання за ст. 287 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень, без позбавлення права обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...