Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/7040/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо.
Надіслано для оприлюднення: 02.02.2023. Зареєстровано: 03.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2023.
Дата набрання законної сили: 02.02.2023
Номер судового провадження: К/990/26879/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 лютого 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 120/7040/20-а
		адміністративне провадження № К/990/26879/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Шарапи В. М.,
		суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2022 (у складі колегії суддів: Дмитришеної Р.М. (суддя-доповідач), Богоноса М.Б., Чернюк А.Ю.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 (у складі колегії суддів: Матохнюка Д.Б. (суддя-доповідач), Полотнянка Ю.П., Білої Л.М.) у справі №120/7040/20-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, викладене у протоколі засідання комісії №97 від 02.08.2019;
		- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити позивачу, передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня року, у якому здійснюватиметься виплата.
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якій останній просив переглянути рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 за №1-р(ІІ)/2022, яким визнано неконституційними положення пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей".
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. 
		Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний  суд, виходив з того, на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судом першої інстанцій, так і станом на дату прийняття Вінницьким окружним адміністративним судом рішення від 15.02.2021 та прийняття Сьомим апеляційним адміністративним судом постанови від 17.05.2021, положення п. 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" діяли в прийнятій редакції, а тому відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 року у справі №3-192/2020(465/20) виключною обставиною для перегляду судового рішення у цій справі. Приймаючі оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій застосували правовий висновок об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 19.02.2021 (справа 808/1628/18).
		На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій позивач просить: 
		- скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2022 та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022; 
		- задовольнити заяву про перегляд за виключними обставинами рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі № 120/7040/20-а;
		- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, викладене у протоколі засідання комісії №97 від 02.08.2019;
		- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити позивачу, передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня року, у якому здійснюватиметься виплата.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		Доводи касаційної скарги зводяться до допущення судами попередніх інстанцій порушень норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно тлумачать визначення "якщо рішення суду ще не виконане", викладене в пункті 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також не застосували принципи верховенства права, рівності громадян перед законом, заборони обмеження конституційних прав громадянина, викладених у статтях 8, 24, 64 Конституції України, як норми прямої дії. Зазначає, що його право на отримання одноразової грошової допомоги, гарантоване державою, обмежено та не захищене судом на підставі закону, який на момент застосування суперечив Конституції України. 
		Відповідачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні вимог касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.
		Відповідно до частин 1-3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Окрім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2022 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі   № 120/7040/20-а відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
		Частиною 1 статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
		Згідно із частиною 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:
		1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
		2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;
		3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
		Частиною 6 статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
		Згідно із частиною 4 статті 368 КАС України  за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
		1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
		2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
		3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
		Частиною 5 вказаної статті 368 КАС України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
		Відповідно до частини 1 статті 369 КАС у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
		Частиною 2 статті 369 КАС України передбачено, що судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
		Із тексту імперативних приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане.
		У випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.
		У справі, що розглядається позивач просить переглянути за виключними обставинами в порядку статті 361 КАС України рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі № 120/7040/20-а, яким відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
		Враховуючи положення чинного законодавства, а також, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 (залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021)  у справі № 120/7040/20-а, про перегляд якого за виключними обставинами з відповідною заявою звернувся позивач, у задоволенні позову відмовлено, колегія суддів зазначає, що не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання.
		Рішенням Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2022с від 06.04.2022 у справі                                              № 3-визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". 
		У вказаному рішенні зазначено, що пункт 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII зі змінами, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
		Статтею 152 Конституції України передбачено: закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Окрім того, відповідно статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Із змісту наведеного слідує, що дія пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII зі змінами втратила чинність з 06.04.2022, при цьому така не має зворотної сили.
		Таким чином, рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 №1-р(ІІ)/2022с у справі №3-192/2020(465/20) застосовується з 06.04.2022, та не поширює свою дію на правовідносини, які виникли до 05.04.2022 включно.
		Наявність Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 №1-р(ІІ)/2022с у справі №3-192/2020(465/20) не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судами помилки при розв`язанні спору.
		Оскільки на час ухвалення рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 положення пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII зі змінами були чинними, останні втратили чинність лише з 06.04.2022, тому правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що відсутні підстави для скасування вказаних рішень у цій справі. 
		Вказана правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 808/2492/18, у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2018 року у справі № 755/4893/18 (755/18431/15-а), у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 805/550/16-а, у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 808/1628/18, у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 140/2217/19 та у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі 805/1312/16-а. Отже, судова практика щодо розгляду цієї категорії спорів є усталеною і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї. 
		Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення заяви про перегляд за виключними обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі № 120/7040/20-а.
		Отже, колегія суддів констатує, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 за виключними обставинами у цій справі, правильно застосували положення статті 361 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
		У відповідності до частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суди ухвалили рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі №120/7040/20-а - залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		Судді                                                                                           В. М. Шарапа
		                                                                                          А. А. Єзеров
		                                                                                          С. М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...