Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/819/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 02.02.2023. Зареєстровано: 03.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2023.

Номер судового провадження: 1-кс/953/952/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000003577

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                Справа № 953/819/23 
		                            н/п 1-кс/953/952/23 
		  УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"02" лютого 2023 р.                                     м. Харків
		Київський районний суд м. Харкова у складі :
		слідчого судді            -     ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря        -     ОСОБА_2 ,
		прокурорів                -     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		захисника                -    адвоката ОСОБА_5 ,
		підозрюваної            -     ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_7 по кримінальному провадженню № 22022220000003577 від 13.12.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Петропавлівка Куп`янського району Харківської області, яка має вищу освіту, має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судима, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 3 ст. 111-1КК України, -
		встановив :
		Сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
		На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався указами Президента.
		Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» Російська Федерація визнана державою-терористом (державою-агресором). 
		З початку військової агресії РФ, на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було і м. Куп`янськ Харківської області, представники держави-агресора, створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти РФ.
		03.06.2022 на території м. Куп`янськ Харківської області групою осіб з числа громадян України було здійснено підписання протоколу засідання щодо створення окупаційної адміністрації держави-агресора на території Харківської області під назвою «тимчасова цивільна адміністрація Харківської області», що створена та функціонує в інтересах Російської Федерації, та обрання її керівника  громадянина України ОСОБА_9 . Надалі вказаний незаконний орган був перейменований в «тимчасову військово-цивільну адміністрацію Харківської області».
		10.06.2022 головою т.зв «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_9 видано наказ № 9/22 від 10.06.2022, згідно якого затверджено утворення районних окупаційних адміністрацій держави-агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме: т.зв. «временной гражданской администрацией Волчанского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Вовчанськ), т.зв. «временной гражданской администрацией Ізюмского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Ізюм), т.зв. «временной гражданской администрацией Купянського района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Куп`янськ), т.зв. «временной гражданской администрацией Харьковського района Харьковской области» (адміністративний центр у сел. Козача Лопань).
		18.07.2022 головою т.зв «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_9 видано наказ № УГ-55/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу в «военно-гражданскую администрацию Харьковской области», згідно п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на т.зв. «военно-гражданские администрации». Зміна назви органів здійснено з врахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.
		Крім того, у складі т.зв. «военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области» було створено структурний підрозділ  «Отдел образования ВГА Купянского района Харьковской области». До завдань вказаного підрозділу входило створення закладів освіти на території Куп`янського району Харківської області, підбір та призначення на посаду їх директорів, загальна організаційна, матеріально-технічна, інформаційна підготовка новостворених закладів освіти до навчального процесу відповідно до стандартів Російської Федерації та надання відповідних консультацій та методично-рекомендаційних матеріалів їх керівникам.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянки України ОСОБА_6 , яка перебувала на території м. Куп`янськ Харківської області, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше червня 2022 року, виник злочинний умисел, направлений на добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Харківської області.
		Відповідно до абз. 3 п.1. постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» організаційно-розпорядчі обов`язки (функції) - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
		Надалі, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 перебуваючи на території м. Куп`янськ Харківської області, діючи умисно та свідомо, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше липня 2022 року, добровільно зайняла посаду у незаконному органі виконавчої влади, а саме посаду «заместителя начальника» т.зв. «Отдела образования ВГА Купянского района Харьковской области», де приступила до виконання своїх посадових обов`язків.
		Обіймаючи вказану посаду, ОСОБА_6 проводила наради з трудовим колективом, на яких надавала вказівки підлеглим працівникам щодо впровадження стандартів освіти РФ у навчальних закладах на тимчасово окупованій території Куп`янського району Харківської області, організовувала проходження вчителями курсів перекваліфікації та/або переатестації у відповідності до освітніх стандартів РФ на території РФ, надавала вказівки на впровадження у навчальних закладах на тимчасово окупованій території Куп`янського району Харківської області підручників російською мовою за російськими освітніми програмами, надавала підлеглим працівниками методичні та консультаційні матеріали щодо впровадження освітніх стандартів РФ у навчальних закладах.
		01.02.2023 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, ч. 5, ст. 111-1 КК України.
		01.02.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3, ч.5, ст. 111-1 КК України.
		Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурори підтримали клопотання.
		В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_6 та її захисник  адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, вказували на недоведеність ризиків та необґрунтованість підозри, заперечували кваліфікацію дій, оскільки ОСОБА_6 дійсно обіймала зазначену посаду, однак, не добровільно, просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Посилалися на міцні соціальні зв`язки, відсутність наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
		При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваної ОСОБА_6 встановлено, що вона показання дає добровільно, до неї не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні, під час затримання та в період перебування в якості затриманої особи.
		Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 22022220000003577 від 13.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 111-1, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину від 01.02.2023, 01.02.2023 о 12.20 год. ОСОБА_6 затримана в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України.
		01.02.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території; ч. 3 ст. 111-1 КК України, тобто вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
		Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 111-1, ч. 5 ст. 111-1 КК України, що підтверджується: показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які містяться в протоколах їх допитів відповідно; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_18 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_13 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_17 ; протоколом огляду речей і документів від 11.01.2023; протоколом огляду речей і документів від 16.01.2023.
		Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5, ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
		Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
		Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання її винуватою, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Всі інші питання  фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу  судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
		Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
		Так, ОСОБА_6 має вищу освіту, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , має батьків пенсійного віку - ОСОБА_19 , 1955 року народження, ОСОБА_20 , 1954 року народження.
		Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
		Враховуючи викладене, існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 , в тому числі, тяжкого кримінального правопорушення в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинене в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_6 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 59 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 31.03.2023 включно.
		Суд враховує позитивні характеристики ОСОБА_6 , проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
		Даних щодо неможливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.
		При постановленні даної ухвали слідчий суддя, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 при застосування їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що останній повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 111-1, ч. 5 ст. 111-1 КК України в період воєнного стану.
		Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання слідчого - задовольнити.
		Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів - до 31 березня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
		Зобов`язати слідчого 3 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_7 негайно повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_6 про тримання під вартою останньої.
		Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 02 лютого 2023 року до 31 березня 2023 року включно.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_6 - в той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		   Слідчий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...