Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2449/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2023. Зареєстровано: 03.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2023.
Дата набрання законної сили: 19.06.2023
Результат оскарження 19.06.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"17" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2449/21
		Господарський суд Одеської області у складі:
		судді В.С. Петрова
		при секретарі судового засідання К.С. Пірожковій 
		 
		за участю представників:
		від прокуратури  Стоянова О.О.,
		від позивача  не з`явився,
		від відповідачів:
		1) ТОВ Лідер-Парк Бойко І.О.,
		2) ТОВ Спорт-Сервіс не з`явився,
		3) Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради  не з`явився,
		від третьої особи  не з`явився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Спорт-Сервіс, Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Парк та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів  Товариство з обмеженою відповідальністю Одесабуд, про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Спорт-Сервіс, Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Парк та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень № 102 для проектування об`єкту будівництва, які затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.06.2020 р. за № 01-06/178, посилаючись на таке.
		Одеською міською радою на підставі договору від 11.03.2002 р. в оренду ТОВ Спорт-Сервіс на 49 років для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів (пункт 1.2 цього договору) передано земельну ділянку загальною площею 0,6000 га, яка знаходиться у м. Одесі, Лідерсовський бульвар, 7. Відповідно до п. 1.3 зазначеного договору сторони домовились, що зміна цільового призначення та використання зазначеної земельної ділянки можлива тільки на підставі відповідного рішення Одеської міської ради. Крім того, ТОВ Спорт-сервіс відповідно до п. 3.4.2 цього договору зобов`язалось використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, зазначеного у п. 1.2 договору. Також, пунктом 4.1 даного договору відповідно до Українського класифікатора обмежень прав власності на земельну ділянку та використання земельних ділянок встановлене обмеження дослівно: правове: 1.1 - зміна цільового використання. Також позивач наголошує, що аналогічне правове обмеження щодо зміни цільового призначення даної земельної ділянки встановлено висновком управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 15.11.2001 р. за № 642 та висновком управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 09.11.2001 р. за № 396/4872 у відповідності до Українського класифікатора обмежень прав власності на землю та використання земельної ділянки (Українського класифікатора прав обмеженого користування чужою земельною ділянкою).
		При цьому прокурор вказує, що відповідно до проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки, розробленого ПП Місто Н у 2001 році, дану земельну ділянку віднесено до земель населених пунктів - земель громадського призначення - земель фізичної культури та спорту - код 1.12.7 Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 р. за № 14-1-7/1205. Така інформація міститься у вихідній земельно-кадастровій інформації, пояснювальній записці та технічному завданні, що містяться у вищевказаному проекті землеустрою.
		Також прокурор зазначає, що рішенням Одеської міської ради від 28.12.2001 р. за № 3066-ХХІІІ затверджено вищезазначений проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надано TOB Спорт-сервіс земельну ділянку, загальною площею 0,600 га (код згідно Українського класифікатору цільового використання землі - 1.12.7 - землі фізичної культури та спорту) для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		Таким чином, прокурор вважає, що органом місцевого самоврядування та відповідними компетентними контролюючими органами було визначено цільове призначення вищевказаної земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів та віднесено дану земельну ділянку до земель фізичної культури та спорту земель громадського призначення земель населених пунктів. Саме для цих цілей цю земельну ділянку було передано в оренду ТОВ Спорт-Сервіс на 49 років із забороною зміни її цільового призначення.
		Також прокурор зазначає, що дана земельна ділянка (кадастровий номер 5110137500:29:005:0035), що перебуває в оренді ТОВ Спорт-Сервіс, межує з земельною ділянкою (кадастровий номер 5110137500:29:005:0034) загальною площею 0,0724 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9, та яка на підставі договору від 31.10.2019 р. передана Одеською міською радою в оренду ТОВ Лідер-парк для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування адміністративної будівлі.
		Так, за ствердженнями прокурора, з 2001 року по теперішній час зміни до вищевказаних договорів щодо цільового призначення зазначених земельних ділянок (мети, з якою вони надані у користування) сторонами правочинів не вносились, Одеською міською радою відповідні рішення щодо зміни цільового призначення даних земельних ділянок та/або внесення відповідних змін до зазначених договорів не приймались.
		Як вказує прокурор, ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-парк, маючи спільний власний інтерес та єдину мету здійснити на вищевказаних земельних ділянках будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, ще 17.06.2020 р. звернулись до Департаменту архітектури та містобудування з Одеської міської ради з відповідною спільною заявою (копія додається) про видачу містобудівних умов і обмежень для проектування вказаного об`єкту. В результаті Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради 22.06.2020 ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-парк видані містобудівні умови і обмеження № 102 для проектування об`єкту будівництва, які затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.06.2020 за № 01-06/178, а саме: готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром.
		Однак, на думку прокурора, Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради у порушення вимог земельного та містобудівного законодавства видані вищевказані оскаржувані містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкту будівництва (готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром), не зважаючи на той факт, що власником комунальних земельних ділянок - Одеською міською радою будь-які рішення (дозволи) про їх забудову (зміну цільового призначення даних земельних ділянок) ніколи не приймались, відповідні зміни до вищевказаних договорів оренди земель не вносились, будь-які додаткові угоди сторонами договорів не підписувались та відповідно не реєструвались у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Враховуючи викладене, прокурор вважає, що вищевказані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки підлягають визнанню незаконними та скасуванню.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2021 р. у справі № 916/2449/21 (суддя Волков Р.В.) позовну заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду чітко викладеного змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2021 р. у справі № 916/2449/21 (суддя Волков Р.В.) повернуто позовну заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури та додатки до неї без розгляду на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
		Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 р. вказану ухвалу господарського суду Одеської області від 06.09.2021 р. у справі № 916/2449/21 залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.01.2022 р. постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 06.09.2021 р. у справі № 916/2449/21 скасовано, а справу № 916/2449/21 передано до господарського суду Одеської області для вирішення питання щодо відкриття провадження за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Спорт-Сервіс, Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Парк, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.
		На підставі розпорядження керівника апарату суду № 7 від 21.01.2022 р. у зв`язку із перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному з 19.01.2022 р. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/2449/21, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.01.2022 р. позовну заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2449/21, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 17 лютого 2022 р. 
		17.02.2022 р. від відповідача - Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради надійшов до господарського суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач не визнає дану позовну заяву, вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідач зазначає, що прокурором не зазначено в чому саме полягає порушення інтересів держави наданими вихідними даними на проектування, та якими доказами це підтверджується, та не обґрунтовує необхідність їх захисту. 
		При цьому відповідач звертає увагу на положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, за якими державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тобто, на думку відповідача, Одеська обласна прокуратура не є органом який уповноважений перевіряти дотримання містобудівного законодавства при видачі вихідних даних на проектування.
		Що стосується перевірки використання земель, та дотримання земельного законодавства, то відповідач зазначає, що відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням га охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
		Згідно зі ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Враховуючи вищевикладене, на думку Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, повноваження та підстави щодо звернення до суду у заступника керівника Одеської обласної прокуратури відсутні, оскільки є органи, які відповідно до законодавства мають наглядові та контрольні функції в зазначених вище правовідносинах.
		Також Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначає, що визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу, є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установлюються права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення). Так, з вищевказаного вбачається, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. Оскаржувані містобудівні умови та обмеження за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії одноразового застосування, у зв`язку із наданням яких виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією суб`єктами цих правовідносин певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
		Що стосується незаконності, на думку прокурора, наданих містобудівних умов та обмежень на проектування Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначає наступне. Відповідач звертає увагу на положення ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції станом на час надання оскаржуваних містобудівних умов та обмежень), за якими містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Таким чином, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є передусім визначення відповідності намірів забудови діючий містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог.
		Зі змісту оскаржуваного у справі документу випливає, що він є індивідуальним актом, приписи якого звернені виключно до третіх осіб, та відповідно, з якими у суб`єктів владних повноважень виникли публічні правовідносини. При цьому відповідач звертає увагу на: положення КАС України та рішення від 16.04.2009 року по справі № 7-рп/2009, постанову від 13.03.2018 року по справі № 800/554/17, від 05.12.2018 року по справі № 804/7812/17, від 18.12.2018 року по справі № 9901/737/18, постанову від 18.09.2019 р. у справі № 9901/284/19, у яких суди зазначають, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.
		Що стосується безпосередньо надання самих містобудівних умов та обмежень, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначає наступне.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності, що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. При цьому, відповідно до ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
		1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
		2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 3 1 цього Закону, її експертизи;
		3) затвердження проектної документації;
		4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
		5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
		Статтею 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що однією зі складових частин вихідних даних на проектування є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
		2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
		3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Статтею 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлені виключні підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Так, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
		1) неподання визначених частиною третьою ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
		2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
		3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відповідно до ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної документації під містобудівною документацією необхідно розуміти затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання території.
		Окрім того, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради звертає увагу на те, що відповідно з положеннями Генерального плану міста, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року № 6489-VІ, територія за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7 розміщена в межах ландшафтно-рекреаційної території, в зоні установ стаціонарної рекреації. Територія за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9 розміщена в межах території житлово-громадської забудови, в зоні громадських центрів та окремих об`єктів обслуговування, в зоні Центрального історичного ареалу міста.
		При цьому Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначає, що згідно з планом зонування території (зонінг) м. Одеси, який затверджений рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року № 1316-VIІ територія за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7 розміщена в зоні Г-4 - культурна та спортивна зона, яка призначена для розташування крупних культурно-мистецьких та спортивно-видовищних комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів, тощо, де одним із переважних видів використання території є розміщення готелів, центрів обслуговування туристів, а територія за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9 розміщена в зоні Г-5 - в лікувальній зоні. Зону формують території, на яких за містобудівною документацією розміщуються об`єкти, що відносяться до установ соціального забезпечення та охорони здоров`я, де одним із переважних видів використання території є розміщення пунктів першої медичної допомоги, одним із супутніх видів використання території є розміщення реабілітаційних центрів.
		Також відповідач зазначає, що до затвердження Одеською міською радою Генерального плану території та плану зонування території проекти містобудівної документації пройшли передбачену законодавством процедуру врахування громадських інтересів - громадських слухань, що є підтвердженням того, що й Генеральний план міста й план зонування території м. Одеси у повній мірі відповідає нормам чинного законодавства, та те, що під час їх розробки та затвердження були враховані усі громадські інтереси.
		Так, відповідач вказує, що 17.06.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальність Спорт-Сервіс та Товариство з обмеженою відповідальністю Лідер-Парк звернулись до Департаменту архітектури та містобудування із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді у ТОВ Спорт-Сервіс та у ТОВ Лідер-Парк, відповідно за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк, за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар,9, та з благоустроєм прилеглої території. До заяви був наданий весь, передбачений законодавством пакет документів. За результатами розгляду даної заяви та наданих документів, з урахуванням положень містобудівної документації міста, відповідності намірів забудови положенням містобудівної документації міста, та на підставі ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, 22.06.2020 р. Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради були надані містобудівні умови та обмеження № 102 на проектування об`єкту за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар, 9.
		Окремо Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зауважує, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є передусім визначення відповідності намірів забудови діючий містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами та містобудівною документацією вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об`єкту.
		Що стосується позиції прокурора стосовно того, що земельні ділянки за зазначеною вище адресою не можуть використовуватись під будівництво, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначає наступне. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 року (станом на час надання оскаржуваного документа) був затверджений Наказ № 548 Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель (далі КВФПЗ). Відповідно до пунктів 1.2. та 1.4. КВПЦЗ, код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВІДПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.
		Відповідно до договору оренди землі від 11.03.2002 р. земельна ділянка площею 0,6000 га за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, знаходиться в оренді у ТОВ Спорт-Сервіс строком на 49 років. Дана земельна ділянка має категорію земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення даної земельної ділянки - В.03.10. - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, а видом використання земельної ділянки (про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру, витяг з Державного реєстру речових прав), який власник, користувач земельної ділянки обирає самостійно є для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		Відповідно до договору оренди землі від 31.10.2019 р. земельна ділянка площею 0,0724га за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9 передана в оренду ТОВ Лідер-Парк, строком на 20 років. Дана земельна ділянка має категорію земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення даної земельної ділянки - В.03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, вид використання (а не цільовим призначенням як зазначив позивач), який власник, користувач земельної ділянки обирає самостійно є для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування адміністративної будівлі.
		Крім того, відповідач зауважує, що Державний комітет України по земельних ресурсах у листі від 27.12.2006 р. № 14-17-7/9942 надавав роз`яснення стосовно трактування терміну використання земель не за цільовим призначенням (даний документ є у загальному доступі). Із аналізу якого випливає, що у випадку якщо земельна ділянка була надана для розміщення об`єкту чи для використання в межах будь якої категорії відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, але через якийсь час там було розташовано інший об`єкт чи вона використовується по іншому, але в межах тієї категорії, що була першочергово надана, то використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в цьому випадку відсутнє. Таким чином, відповідач дудить висновку, що встановлене цільове призначення земельних ділянок дозволяє здійснювати роботи по розміщенню на них об`єкти будівництва. Проте, навіть якщо б цільове призначення земельної ділянки не відповідало би намірам забудови, то така підстава для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту не передбачена чинним законодавством.
		На думку Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, у позовній заяві не наведено жодного обґрунтованого доводу, який би підтверджувався відповідними доказами, щодо порушення Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради норм чинного законодавства під час підготовки та надання оскаржуваних містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкта будівництва. 
		Додатково відповідач повідомляє, що законність надання містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкту вже була перевірена судовими органами. Так, Одеським окружним адміністративним судом за наслідкам розгляду справи № 420/8090/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ Спорт-Сервіс, ТОВ Лідер-Парк, Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 22.06.2020 року (містобудівних умов та обмежень) та зобов`язання вчинити певні дії 11.03.2021 р. було прийнято рішення, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 року зазначене рішення суду першої інстанції було залишено без змін. Так, суд не знайшов порушень у діях Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради під час надання містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкту за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7,9.
		У підготовчому засіданні 17.02.2022 р. прокурор та представник позивача просили суд надати час для ознайомлення з відзивом. 
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.02.2022 р. у справі № 916/2449/21 підготовче засідання відкладено на 09 березня 2022 р. 
		09.03.2022 р. від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Парк на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з огляду на введення в Україні воєнного стану.
		Розгляд справи у підготовчому засіданні 09.03.2022 р. о 15 год. 45 хв. не відбувся у зв`язку із запровадженням 24.02.2022 р. воєнного стану указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Крім того, 14.03.2022 р. указом Президента України № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено воєнний стан до 25.04.2022 р. 
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2022 р. у справі № 916/2449/21 підготовче засідання призначено на 12 травня 2022 р. о 15 год. 45 хв. 
		11.05.2022 р. прокуратурою було подано до суду відповідь на відзив на позов Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, в якій прокурор просив суд поновити строк на подання відповіді на відзив, а також наполягав на необхідності задоволення позовної заяви.
		Наразі прокурор не погодився з позицією відповідача щодо відсутності повноважень у заступника керівника Одеської обласної прокуратури на звернення до суду із відповідним позовом. Прокурор наголосив, що Одеською обласною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру на адресу Одеської міської ради направлено лист від 23.06.2021 за № 15/1/1-1244вих-21 щодо виявлених вищезазначених порушень вимог земельного законодавства. Проте, фактично позивач самоусунувся від самостійного захисту майнових інтересів територіальної громади у сфері земельних відносин та дотримання вимог містобудівного законодавства, надавши відповідь на вищезазначений лист прокурора від Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 15.07.2021 за № 01-10/263г, тобто, органу виконавчої влади, яким і допущені вищевказані порушення вимог законодавства, зміст якого зводиться звичайно лише до констатації фактів та обставин видачі оскаржуваних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки без надання оцінки, викладеним у листі прокурора, фактам та доводам, що обґрунтовують відповідні висновки. З огляду на вищевикладене, враховуючи незаконність вищевказаних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, а отже й порушення майнових інтересів держави в особі Одеської міської ради, даний позов заявлено прокурором в інтересах позивача як єдиного належного представницького органу територіальної громади м. Одеси та власника комунальних земель м. Одеса, наділеного державою, окрім іншого, функціями контролю у сфері земельних та містобудівних правовідносин, можливістю самостійного відреагувати на порушене право та захистити його у передбаченому законодавством порядку, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом, але яким не вжито взагалі жодних заходів на поновлення власних майнових державних інтересів у сфері земельних та містобудівних правовідносин.
		Прокурор наголошує, що пред`являючи позов у вказаній справі, він виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, оскільки видачею даного документа фактично дозволена забудова земельної ділянки фізичної культури та спорту об`єктами, розміщення яких не передбачено чинним земельним законодавством України, що усуває можливість використання земельної ділянки призначеної для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів, яке визначено власником землі - Одеською міською радою. Саме, на думку прокурора, безпідставна та незаконна (у порушення передбаченого законодавством порядку) видача оскаржуваних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки всупереч цільовому її призначенню, визначеному власником Одеською міською радою у відповідних рішеннях сесії та зазначеному у договорі оренди земельної ділянки, становить порушення майнових інтересів держави в особі Одеської міської ради. Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - належного використання у відповідності до дійсного цільового призначення земельної ділянки комунальної власності Одеської міської ради, що відноситься до земель фізичної культури та спорту - з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників (Одеської міської ради як власника земельної ділянки та TOB Спорт-сервіс і ТОВ Лідер-парк як власників нерухомого майна, яке частково розташоване на відповідних земельних ділянках, що перебувають в оренді останніх). Тому прокурор доходить висновку, що ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви та його участь у розгляді справи за позовною заявою, оскільки це необхідно для захисту інтересів держави в особі Одеської міської ради.
		Додатково прокурор наголошує, що спірні правовідносини у даній справі пов`язані з необхідністю захисту майнового права Одеської міської ради на земельну ділянку, тобто права цивільного, даний спір не пов`язаний виключно з оскарженням актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, тому позов у даній справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства, оскільки суб`єктний склад учасників справи відповідає вимогам ГПК України. 
		Поряд з наведеним прокурор вважає, що не відповідають дійсності ствердження Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про відповідність містобудівних умов та обмежень вимогам законодавства та містобудівній документації. Адже, законодавцем чітко визначено фактично вичерпний перелік правовстановлюючих документів на право користування земельними ділянками, копії яких повинні бути надані для отримання містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкту будівництва. Однак, Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради в порушення вимог земельного та містобудівного законодавства видані вищевказані оскаржувані містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкту будівництва (готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром), не зважаючи на той факт, що власником комунальних земельних ділянок - Одеською міською радою будь-які рішення (дозволи) про їх забудову (зміну цільового призначення даних земельних ділянок) ніколи не приймались, відповідні зміни до вищевказаних договорів оренди земель не вносились, будь-які додаткові угоди сторонами договорів не підписувались та відповідно не реєструвались у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Також прокурор не погодився з доводами відповідача про те, що земельні ділянки, розташовані за адресою, м. Одеса, Лідерсовський бульвар 7, 9 щодо яких Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради видані спірні містобудівні умови і обмеження можуть використовуватись під будівництво. Адже, як зауважує прокурор, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення органами виконавчої влади або місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України. Отже, прокурор вважає, що земельним законодавством чітко встановлено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.
		Наразі прокурор звертає увагу на положення ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, якими встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Отже, на думку прокурора, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель, здійснюється її власником або користувачем самостійно з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Так, прокурор зазначає, що оскільки Одеською міською радою як власником земельної ділянки рішення щодо надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не приймалось, даний проект Одеською міською радою не затверджувався, в свою чергу відповідачі у справі проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не розробляли, а склали лише технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості, та не маючи на те законних правових підстав, визначили у вказаній технічній документації із землеустрою цільове призначення вищевказаної земельної ділянки у вигляді: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, замість визначеного власником земельної ділянки - Одеською міською радою у відповідному зазначеному договорі оренди земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів, що відносилось до земель фізичної культури та спорту - код 1.12.7 Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого Листом Держкомзему України від 24.04.1998 за №14-1-7/1205.
		При цьому прокурор наголошує, що у подальшому 08.04.2019 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі витягу з ДЗК від 12.03.2019 проведено державну реєстрацію права комунальної власності Одеської міської ради на вищевказану земельну ділянку вже зі зміненим цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури та у цей же день - державну реєстрацію права оренди ТОВ Спорт-сервіс на вказану земельну ділянку зі зміненим її цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів ринкової інфраструктури. В результаті вказаної реєстрації відкрито новий розділ на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку 5110137500:29:005:0035) та йому присвоєно реєстраційний номер 1808077451101.
		Таким чином, прокурор доходить висновку, що сам по собі факт відповідності зміненого цільового призначення містобудівній документації на місцевому рівні не означає, що власник земельної ділянки, тобто Одеська міська рада, не повинен надавати згоду на розроблення відповідної землевпорядної документації щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та у подальшому прийняти рішення щодо її затвердження. Відповідність місця розташування земельної ділянки містобудівній документації є лише однією з умов затвердження відповідного проекту землеустрою, передбаченою діючим земельним законодавством України. При цьому безпосередньо заборона зміни цільового призначення визначена умовами договору оренди земельної ділянки, а саме п. п. 1.2,1.3,3.4.2, 4.1 договору від 11.03.2002 р.
		Окрім того, на думку прокурора, не заслуговують на увагу аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, в частині згоди Одеської міської ради з правовою позицією відповідача, оскільки Одеською міською радою прийнятий Генеральний план міста Одеси та План зонування території, а Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради видані містобудівні умови та обмеження забудови спірної земельної ділянки.
		При цьому прокурор вказує, що Одеською обласною прокуратурою у даній справі оскаржуються видані Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради 22.06.2020 ТОВ Спорт-Сервіс, ТОВ Лідер-парк містобудівні умови і обмеження № 102, у зв`язку із їх невідповідністю земельному, містобудівному законодавству та умовам договорів оренди земельних ділянок, а не невідповідність проектної документації на будівництво об`єкту нерухомості містобудівній документації, затвердженої на місцевому рівні.
		11.05.2022 р. від представника відповідача  ТОВ Лідер-Парк надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та неможливістю представника з`явитись в судове засідання, оскільки перебуває поза межами території Одеської області через загострення ракетних обстрілів м. Одеси, яке мало місце 09.05.2022 р.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2022 р. у справі № 916/2449/21 підготовче засідання відкладено на 16 червня 2022 р. з огляду на неявку представників відповідачів. 
		15.06.2022 р. від представника відповідача  ТОВ Лідер-Парк через систему Електронний суд було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та неможливістю представника з`явитись в судове засідання, оскільки перебуває поза межами території Одеської області через загострення ракетних обстрілів м. Одеси. 
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2022 р. у справі № 916/2449/21 підготовче засідання відкладено на 18 липня 2022 р. з огляду на неявку представників відповідачів. 
		15.07.2022 р. від представника відповідача  ТОВ Лідер-Парк через систему Електронний суд було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та неможливістю представника з`явитись в судове засідання, оскільки перебуває поза межами території Одеської області через загострення ракетних обстрілів м. Одеси. 
		Розгляд справи у підготовчому засіданні 18.07.2022 р. об 11 год. 00 хв. не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2022 р. у справі № 916/2449/21 підготовче засідання призначено на 04 серпня 2022 р.
		15.07.2022 р. від представника відповідача  ТОВ Лідер-Парк через систему Електронний суд було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та неможливістю представника з`явитись в судове засідання, оскільки перебуває поза межами території Одеської області через загострення ракетних обстрілів м. Одеси. 
		04.08.2022 р. відповідачем  ТОВ Спорт-Сервіс подано до суду письмові пояснення, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на таке.
		На думку відповідача, прокурором не обґрунтовано, яким чином ТОВ Лідер-Парк та ТОВ Спорт-Сервіс повинні бути відповідачами за позовом, спрямованим до органу місцевого самоврядування, предметом якого є скасування рішення такого органу, хоча воно прийнято щодо таких підприємств, в позові це не наведено. Відповідач наголошує, що прокурор залишив поза увагою положення ст. 81 ЦК України та ст.ст. 4, 45 ГПК України, згідно яких хоча ТОВ Лідер-Парк та ТОВ Спорт-Сервіс, будучи юридичними особами, можуть бути відповідачами в господарському суді, проте згідно ст. 96 ЦК України та ст.ст. 2-3 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю відповідають виключно за своїми зобов`язаннями.
		Тобто, відповідач наголошує, що з огляду на положення статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, в загальному випадку ані органи місцевого самоврядування не мають нести відповідальність за рішення товариств з обмеженою відповідальністю, ані товариства з обмеженою відповідальністю не мають нести відповідальність за рішення органів місцевого самоврядування.
		Також відповідач наголошує, що положення ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не покладають на замовників будівництва жодних зобов`язань у зв`язку наданням їм містобудівних умов та обмежень як до моменту прийняття рішення про таке надання, так і безпосередньо в цей момент. Більш того, на думку ТОВ Спорт-Сервіс, відповідач - Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради цілком самостійний і незалежний у прийнятті рішень про надання замовникам будівництва містобудівних умов та обмежень за наявності передбачених для цього законом підстав або відмову у їх наданні знов таки за наявності передбачених для цього законом підстав.
		З огляду на викладене вище, ТОВ Спорт-Сервіс зазначає, що цілком очевидно, що на ТОВ Спорт - Сервіс та ТОВ Лідер - Парк не покладалось ніяких зобов`язань у зв`язку із наданням їм оскаржених по цій справі містобудівних обмежень з одного боку, а з іншого їх надання відноситься до виключної компетенції Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, тому не можуть бути відповідачами у справі про оскарження таких умов та обмежень.
		Також ТОВ Спорт-Сервіс додає, що містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 22.06.2020 №01-06/178, на думку товариства, були видані Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		ТОВ Спорт-Сервіс зазначає, що, на його думку, метою подання цього позову є припинення виконання ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк на спірній земельній ділянці будівельних робіт з будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території, та усунення результатів вже виконаних будівельних робіт, що має автоматично відбутися у разі скасування судом оскаржених по цій справі містобудівних умов та обмежень.
		До того ж відповідач вказує, що оскаржені рішення відповідача на момент відкриття провадження судом у цій справі вже були реалізовані. Адже, наказом Департаменту архітектури та містобудування ОМР від 22.06.2020 р. № 01-06/178 були затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва № 102 (будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об`єктів, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території; замовники: ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк. 17.08.2020 р. Управлінням державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради за №ОД020200817816 було зареєстровано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на ТОВ Спорт-Сервіс, ТОВ Лідер-Парк та ТОВ Одесабуд на вказаних вище земельних ділянках. На підставі вказаних вище умов та обмежень проектувальником - Горбачовим Олександром Олеговичем був розроблений проект Будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об`єктів, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території, який відповідно до вимог ч. 4 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності був направлений на проходження обов`язкової експертизи, за наслідками чого 11.12.2020 р. ТОВ Перша приватна експертиза був наданий позитивний експертний звіт щодо розгляду вказано проектної документації за № 11/605- 12/20/А. 19.08.2021 р. Державною архітектурно - будівельною Інспекцією України до замовників будівництва ТОВ Одесабуд, ТОВ Лідер-Парк, ТОВ Спорт-Сервіс на підставі передбаченого ч. 3 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, який включає і викладені вище документи, було надано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУО13210722347 щодо об`єкта будівництва: Будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території.
		З огляду на зазначене, ТОВ Спорт-Сервіс зауважує, що на підставі вказаних вище повідомлення про початок виконання підготовчих робіт та дозволу на виконання будівельних робот згідно положень ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проводились окремі види робіт щодо розміщення запроектованого об`єкту будівництва, тобто оскаржені по цій справі містобудівні умови та обмеження вже реалізовані та оскарження чи скасування судом не призведе к припиненню використання земельних ділянок шляхом розміщення на них запроектованих об`єктів будівництва на підставі отриманого дозволу на виконання будівельних робіт, тобто обраний Одеською обласною прокуратурою спосіб захисту не відповідає ефективному способу захисту права.
		Крім того, ТОВ Спорт-Сервіс, з огляду на положення ВП ВС у постановах від 05.06.18 у справі № 338/180/17, від 07.11.18 у справі № 488/5027/14-ц, вважає, що Одеська обласна прокуратура абсолютно безпідставно визначила відповідачами по цьому позову ТОВ Лідер-Парк, ТОВ Спорт-Сервіс, а метою його подання є не захист прав та охоронюваних законом інтересів Одеської міської ради, а паралізація господарської діяльності згаданих товариств.
		На думку ТОВ Спорт-Сервіс, з поданого по цій справі позову вбачається, що Одеська обласна прокуратура вважає, що оскаржені по цій справі містобудівні умови та обмеження були видані Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради незаконно і саме з цієї причини мають бути скасовані. Проте, Одеська обласна прокуратура залишає поза увагою той факт, що у питанні надання таки містобудівних умов та обмежень Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради діяв не як звичайний суб`єкт господарювання, а як орган місцевого самоврядування, а отже на нього в повній мірі розповсюджуються вимоги та обмеження, встановлені ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Отже, задля того, щоб довести незаконність надання Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради оскаржених містобудівних умов та обмежень, на думку відповідача, Одеська обласна прокуратура в силу вимог ст. 74 ГПК України мала би доводити, що на момент їх надання існувала хоча би одна з передбачених Законом підстав для відмови у їх видачі, і тому вказаний відповідач мав відмовляти у їх видачі, а не надавати їх.
		ТОВ Спорт-Сервіс зазначає, що Одеська обласна прокуратура у позовній заяві не досліджувала наявність хоча би одної з передбачених ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підстав для відмови у наданні оскаржених містобудівних умов та обмежень. На думку відповідача, позов містить лише непрямі натяки на те, що на момент надання оскаржених містобудівних умов та обмежень таких підстав для відмови у і видачі як: невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тому, що нібито відповідач - Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради мав би перевіряти як вплине надання такого документу на стан виконання сторонами договорів оренди земельних ділянок своїх цивільно-правових обов`язків, що не тільки не відповідає приписам ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, а й взагалі не входить до компетенції означеного відповідача.
		Окрім того, ТОВ Спорт-Сервіс наголошує, що в п. 3 загальних даних оскаржених містобудівних умов та обмежень Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради ретельно досліджував питання відповідності цільового та функціонального призначення земельних ділянок за адресами: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар, 9 містобудівній документації на місцевому рівні і зробив наступні висновки відповідно з планом зонування території (зонінгу) м. Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.10.16 №1316-УІІ:
		- земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 7 (кадастровий номер: 5110137500:29:005:0035) розміщена в зоні Г-4- культурна та спортивна зона, яка призначена для розташування крупних культурно - мистецьки та спортивно - видовищних комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів тощо, де одним з Переважних видів використання території  є розміщення спортивних клубів, а одним із Супутніх видів використання території - є розміщення готелів, центрів обслуговування туристів;
		- земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 9 (кадастровий номер: 5110137500:29:005:0034) розміщена в зоні Г-5- в лікувальній зоні, яка призначена для розташування лікарень, поліклінік, амбулаторій. Зону формують території, на яких за містобудівною документацією розміщуються об`єкти, що відносяться до установ соціального забезпечення та охорони здоров`я, де одним із Переважних видів використання території є розміщення пунктів першої медичної допомоги, одним із Супутніх видів використання території - є розміщення реабілітаційних центрів.
		З наведеного Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради дійшов висновку, що наміри з розміщення на означених земельних ділянках об`єкта будівництва - будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром відповідає вимогам містобудівної документації, розроблено на місцевому рівні.
		Так, ТОВ Спорт-Сервіс наголошує, що доводів на користь зворотного у своєму позові Одеська обласна прокуратура не довела, зокрема, яким положенням містобудівної документації, розроблено на місцевому рівні не відповідає розміщення вказаного вище об`єкту будівництва на спірних земельних ділянках. Також відповідач вказує, що відомості щодо реєстрації речового права на спірні земельні ділянки внесені до Державного реєстру, а отже Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради цілком законно використовував такі відомості під час вирішення питання про надання оскаржених містобудівних умов та обмежень.
		Так само на думку ТОВ Спорт-Сервіс, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради під час вирішення питання про надання оскаржених містобудівних умов та обмежень цілком законно використовував відомості з Державного земельного кадастру щодо спірних земельних ділянок тому, що безпосередньо ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зобов`язує його це робити.
		ТОВ Спорт-Сервіс окремо наголошує, що законність надання Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради оскаржених по цій справі містобудівних умов та обмежень була підтверджена Державною архітектурною інспекцією України, яка видала на підставі дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.08.2021 № ІУО13210722347, хоча у разі якщо б цим органом, який згідно ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є органом державного архітектурно - будівельного нагляду відносно вказаного відповідача, була би встановлена невідповідність означених умов вимогам законодавства, він би на підставі п.2 ч.4 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відмовив би у видачі такого дозволу і сам би відповідно до вимог ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівних умов та обмежень сам звернувся до суду з позовом про скасування таки умов та обмежень, чого ним зроблено не було.
		Крім того, відповідач додає, що відповідність оскаржених містобудівних умов та обмежень діючим будівельним нормам і правилам досліджувалася експертною організацією під час обов`язковою експертизи проектно документації, частиною якої вона є, за результатами чого 29.03.2021 ТОВ Перша приватна експертиза був наданий позитивний експертний звіт щодо розгляду вказано проектної документації за № 11/605-12/20/А, чим підтверджено законність оскаржених по цій справі містобудівних умов та обмежень.
		Окремо ТОВ Спорт-Сервіс звертає увагу на недоведеність посилань Одеської обласної прокуратури в позові на те, що містобудівні умови та обмеження нібито є незаконними тому, що внаслідок видачі відбувається зміна цільового призначення земельних ділянок щодо забудови яких вони були надані. Адже, виходячи з положень ст. ст. 74, 77 ГПК України та ст.ст. 5, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель, ці факти мали бути підтверджені результатами перевірок, проведених Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, які прокурором до суду представлені не були. Більш того, цільове призначення земельної ділянки адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 7 (кадастровий номер: 5110137500:29:005:0035 - яким на даний час є: будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) (код 03.10 відповідно до КВЦПЗ) було визначено рішенням ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 12.03.19.
		Також, на думку ТОВ Спорт-Сервіс, не можуть бути прийняті до уваги посилання прокуратури на те, що нібито внаслідок надання оскаржених по цій справі містобудівних умов та обмежень змінилося цільове призначення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 7 (кадастровий номер: 5110137500:29:005:0035) з для експлуатації та обслуговування будинку та адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів на для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку). Адже, рішенням господарського суду Одеської області від 19.10.2021 у справі № 916/1501/21, в якій приймали участь вказані особи судом було встановлено, що станом на дату видачі оскаржених містобудівних умов та обмежень згідно вимог чинного ЗК України цільове призначення вказано ділянки було саме для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), що відповідає вимогам норм чинного законодавства і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів Одеської міської ради. Адже 12.03.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області у Державному земельному кадастрі була проведена державна реєстрація земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035, загальною площею 0,6000 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); вид використання: для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		08.04.2019 р. Комунальним підприємством Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була проведена державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1808077451101) - право комунальної власності Одеської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:29:005:0035, загальною площею 0,6000 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); вид використання: для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів;
		Також 08.04.2019 р. Комунальним підприємством Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була проведена державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1808077451101) - право оренди ТОВ Спорт-Сервіс земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035, загальною площею 0,6000 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); вид використання: для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		На думку відповідача, наведені факти повністю спростовують протилежні доводи прокуратури Одеської області і згідно положень ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню по цій справі.
		Аналогічно викладеному цільовим призначенням земельної ділянки за адресою м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 9 (кадастровий номер: 5110137500:29:005:0034) згідно із Класифікацією видів цільового призначення земель - є В.03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), і в позові прокурор ніяким чином вказує, яким чином воно порушується внаслідок надання Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради оскаржених по цій справі містобудівних умов та обмежень з Будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території», що є черговим свідченням необгрунтованості поданого по цій справі позову.
		З огляду на вищевказане, ТОВ Спорт-Сервіс вважає, що самі по собі доводи Одеської обласної прокуратури, що під час надання оскаржених по цій справі містобудівних умов та обмежень відбулося порушення вимог договорів оренди спірних земельних ділянок в частині нібито невиконання ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер - Парк мети надання Одеською міською радою ним в користування на умовах оренди таких ділянок з урахуванням того, що такі містобудівні умови та обмеження вже реалізовані і розпочатий процес розміщення запроектованого на підставі об`єкта будівництва, не можуть слугувати підставою для задоволення поданого по цій справі позову, адже він не ефективним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів Одеської міської ради як орендодавця таких земельних ділянок (якщо вони взагалі були порушені), а тому це питання має вирішуватися судом в межах іншого спору.
		Також 04.08.2022 р. від представника відповідача  ТОВ Лідер-Парк через систему Електронний суд було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та неможливістю представника з`явитись в судове засідання, оскільки перебуває поза межами території Одеської області через загострення ракетних обстрілів м. Одеси. 
		Крім того, 04.08.2022 р. ТОВ Одесабуд було подано до суду заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки ТОВ "Одесабуд".
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2022 р. до участі у справі по справі № 916/2449/21 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів  Товариство з обмеженою відповідальністю Одесабуд та підготовче засідання відкладено на 26.08.2022 р.
		26.08.2022 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Одесабуд були подані до суду письмові пояснення щодо заявленого позову, у яких зазначає, що позов не підлягає задоволенню. 
		Обґрунтовуючи свої доводи третя особа посилається на правовий висновок, викладений ВП ВС у постанові від 26.02.2019 р. у справі №915/478/18 (провадження №12-245гс18), згідно якого поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. Отже, як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах. Держава в особі відповідних органів може брати участь в судових процесах, в том) числі в якості позивача, за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства, виходячи, в першу чергу, із суті правовідносин та з урахуванням, зокрема, суб`єктного складу сторін та інших чинників, які можуть впливати на визначення юрисдикції судів. Отже, за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися позовом до іншого органу, тому що це означитиме позов держави до неї самої.
		Таким чином, третя особа вважає, що з урахуванням положень ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в України, у даному випадку Одеська міська рада, яка створена та діє в інтересах територіальної громади м. Одеси, фактично звертається з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, який так само створений та діє в інтересах територіальної громади м. Одеси, внаслідок чого по прямій аналогії зі вказаним вище правовим висновком ВП ВС має місце звернення територіальної громади м. Одеси з позовом до себе самої, що виключає наявність спору, який згідно положень ст.2 ГПК України має бути вирішений господарським судом по цій справі, що, у свою чергу, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
		При цьому як зазначає ТОВ Одесабуд, прокурор нехтує положеннями частини 4 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, адже на момент видачі відповідачем містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 22.06.2020 №01-06/178 передбачених Законом підстав для відмови у їх видачі у Департаменту не було, а отже він повинен був їх видати, незалежно від будь-яких інших обставин та його такі дії, як власне, і саме рішення, відповідали вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.
		Наразі третя особа вважає, що прокурор не надав доказів того, що розміщення об`єкта будівництва з назвою будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території на земельних ділянках за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 7 (кадастровий номер: 5110137500:29:005:0035) та за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 9, кадастровий номер: 5110137500:29:005:0034) не відповідає вимогам плану зонування території (зонінгу) м. Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.10.16 №1316-УІІ, що є черговим підтвердженням законності дії відповідачем з видачі оскаржених по цій справі містобудівних умов та обмежень та їх самих.
		На думку третьої особи, прокурором не враховано рішення господарського суду Одеської області від 19.10.21 у справі № 916/1501/21, яке набрало законної сили та по якій учасниками були як Одеська міська рада, так і прокурор, а отже встановлені ним факти згідно положень ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню по цій справі. Вказане рішення суду було залишене без змін постановою ВС від 14.06.2022 р., правовий висновок по якій згідно ч. 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів є обов`язковим для застосування прокурором по цій справі.
		Так, ТОВ Одесабуд наголошує, що самі по собі посилання прокурора на те, що внаслідок видачі відповідачем оскаржених умов та обмежень відбувається нібито використання вказаних вище земельних ділянок не за цільовим призначенням, що є нібито порушенням умов договорів їх оренди є хибним, адже силу приписів ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не є та не повинно бути предметом дослідження та перевірки відповідача, оскільки в силу вимог ст.ст. 1, 26, 34, 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності само по собі отримання замовником будівництва містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не наділяє його правом виконувати на ній будівельні роботи, тобто використовувати її для цієї мети, і так само не зобов`язує органи державного архітектурно - будівельного контролю на підставі таких умов та обмежень в автоматичному порядку надавати (реєструвати) замовнику будівництва документи, що посвідчують його право на виконання будівельних робіт, тобто на використання земельної ділянки з цією метою.
		ТОВ Одесабуд зазначає, що 19.08.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовникам будівництва ТОВ Одесабуд, ТОВ Лідер-Парк, ТОВ Спорт-Сервіс на підставі передбаченого ч. 3 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності було надано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ013210722347 на вказаних вище земельних ділянках, який на даний час є діючим.
		Таким чином, на думку ТОВ Одесабуд, у разі нецільового використання земельних ділянок земельних ділянках за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 7 (кадастровий номер: 5110137500:29:005:0035) та за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 9, кадастровий номер 5110137500:29:005:0034) шляхом їх забудови прокурор мав би оскаржувати вказаний вище дозвіл на виконання будівельних робіт на них, а не містобудівні умови та обмеження забудови як один з документів, на підставі яких він був виданий.
		Також ТОВ Одесабуд наголошує, що з позову прокурора вбачається, що на підставі дозволу Державної архітектурно - будівельної інспекції України № ІУ013210722347 певний час на вказаних вище земельних ділянках проводились роботи зі створення об`єкта будівництва - будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території), тобто у розумінні прокурора відбулося нібито фізичне використання таких земельних ділянок не за цільовим призначенням. 
		З урахуванням викладеного ТОВ Одесабуд доходить висновку, що якщо прокурор вважав, що права та охоронювані законом інтереси Одеської міської ради як власника земельних ділянок за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 7 (кадастровий номер: 5110137500:29:005:0035) та за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 9, кадастровий номер: 5110137500:29:005:0034) нібито були порушені шляхом зведення на них вказаного вище об`єкта будівництва, тоді згідно положень вказаних норм він мав звернутися з позовом не про скасування містобудівних умов та обмежень, задоволення якого не вирішить питання використання вказаних ділянок, а з позовом про відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, чого ним по цій справі зроблено не було.
		У підготовчому засіданні господарського суду 26 серпня 2022 року по справі № 916/2449/21 було протокольно оголошено перерву до 09 вересня 2022 року згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України. 
		05.09.2022 р. прокуратурою було подано до господарського суду додаткові пояснення по справі, в яких прокурор заперечує, що метою подання даного позову було припинення виконання ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк на спірних земельних ділянках будівельних робіт з будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, шляхом знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський Бульвар, 7 та 9, а також усунення результатів вже виконаних будівельних робіт. Адже у позові Одеською обласною прокуратурою сформовано лише одну позовну вимогу, що полягає у визнанні незаконними та скасуванні містобудівних умов і обмежень № 102 для проектування об`єкту будівництва, які затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.06.2020 за № 01-06/178.
		Стосовно суб`єктного складу даної справи прокурор зазначає, що зміст позовної вимоги полягає в тому, що видача містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки порушує право власності Одеської міської ради, у тому числі з боку ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк на вільне, на власний розсуд визначення кола прав та обов`язків (цільового призначення) щодо користування цією земельною ділянкою та створює передумови для її забудови, у той час як Одеська міська рада такого права у відповідності до вимог чинного земельного та містобудівного законодавства будь-яким особам, у тому числі ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк, не надавала. Враховуючи зазначені обставини, при обранні способу захисту цивільного права позивача в якості відповідачів у справі зазначено саме Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк.
		Також прокурор у вказаних письмових поясненнях заперечує проти усіх доводів, викладених ТОВ Спорт-Сервіс у письмових поясненнях, оскільки не спростовують доводів прокурора, наведених у позовній заяві.
		09.09.2022 р. від представника відповідача ТОВ Лідер-Парк на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю адвоката бути присутнім в підготовчому засіданні, оскільки адвокат Бойко І.О. приймав участь в обшуку приміщень ТОВ Одесабуд, які тривали у період з 08.09.2022 р. о 16:30 год. до 09.09.2022 р. о 08:26 год.
		Також 09.09.2022 р. від представника відповідача ТОВ Спорт-Сервіс на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю адвоката бути присутнім в підготовчому засіданні, оскільки адвокат Нікішев О.В. приймав участь в обшуку приміщень ТОВ Одесабуд, які тривали у період з 08.09.2022 р. о 16:30 год. до 09.09.2022 р. о 08:26 год.
		Крім того, 09.09.2022 р. від представника третьої особи ТОВ Одесабуд на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю адвоката бути присутнім в підготовчому засіданні, оскільки адвокат Паук О.І. приймав участь в обшуку приміщень ТОВ Одесабуд, які тривали у період з 08.09.2022 р. о 16:30 год. до 09.09.2022 р. о 08:26 год.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2022 р. у справі № 916/2449/21 підготовче засідання відкладено на 16 вересня 2022 р. 
		15.09.2022 р. позивачем були надані до суду пояснення щодо підсудності спору з урахуванням вимог до Департаменту. На думку Одеської міської ради даний спір, не є публічно-правовим, оскільки поглинається спором про право цивільне, з тієї підстави, що під час видачі містобудівних умов та обмежень на проектування будівництва відсутнє врахування законних прав та інтересів власника земельної ділянки, що підлягає забудові, а тому має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства. Одеська міська рада вважає, що розгляд такого спору в межах адміністративного судочинства не захистить належним чином права позивача, адже, окрім надання оцінки діям Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, позивач фактично вимагає і встановлення обставин та надання оцінки правомірності наміру забудови відповідачами земельної ділянки за відсутності відповідного рішення (дозволу) Одеської міської ради, а суд у порядку адміністративного судочинства позбавлений можливості надавати оцінку правомірності здійснення забудови земельної ділянки юридичними особами приватного права. Так, звернення до суду заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради з цим позовом, на думку позивача, обумовлено необхідністю захисту її інтересів приватноправового характеру, які порушені третіми особами внаслідок здійснення ними будівельних робіт, що порушує права Одеської міської ради, яка не приймала жодних рішень про забудову земельної ділянки.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2022 р. у справі № 916/2449/21 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 28.09.2022 р.
		У судовому засіданні господарського суду 28 вересня 2022 року по справі № 916/2449/21 було протокольно оголошено перерву до 17 жовтня 2022 року згідно ч. 2 ст. 216 ГПК України. 
		17.10.2022 р. від ТОВ Лідер-Парк надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
		Розгляд справи у судовому засіданні 17.10.2022 р. о 14 год. 00 хв. не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2022 р. розгляд справи № 916/2449/21 призначено на 02.11.2022 р.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2022 р. розгляд справи № 916/2449/21 відкладено на 16.11.2022 р. 
		Розгляд справи у судовому засіданні 16.11.2022 р. о 15 год. 00 хв. не відбувся у зв`язку з відсутністю живлення електроенергії в адміністративній будівлі суду в період з 16.11.20222 р. по 18.11.2022 р. через аварійні відключення енергопостачання у місті Одесі, спричинені масовими ракетними обстрілами ворогом енергетичної інфраструктури України, про що господарським судом складено відповідну довідку.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2022 р. розгляд справи № 916/2449/21 призначено на 12.12.2022 р.
		Розгляд справи у судовому засіданні 12.12.2022 р. о 15 год. 00 хв. не відбувся у зв`язку з відсутністю живлення електроенергії в адміністративній будівлі суду 12.12.2022 р. через аварійні відключення енергопостачання у місті Одесі, спричинені масовими ракетними обстрілами ворогом енергетичної інфраструктури України, про що господарським судом складено відповідну довідку.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2022 р. у справі № 916/2449/21 розгляд справи по суті призначено на 16.01.2023 р.
		Під час розгляду справи по суті прокурор підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, позивач підтримав доводи прокурора, відповідачі просили у задоволенні позову відмовити.
		 
		Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
		Як встановлено судом, на замовлення ТОВ Спорт-Сервіс ПП Місто Н у 2001 році, розроблено проект відведення земельної ділянки ТОВ Спорт-Сервіс для експлуатації і обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів, відповідно до якого, дану земельну ділянку віднесено до земель населених пунктів - земель громадського призначення - земель фізичної культури та спорту - код 1.12.7 Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 за № 14-1-7/1205. Така інформація міститься у вихідній земельно-кадастровій інформації, пояснювальній записці та технічному завданні, що містяться у вищевказаному проекті землеустрою.
		Так, рішенням Одеської міської ради від 28.12.2001 за № 3066-ХХІІІ:
		- затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки;
		- надано TOB Спорт-Сервіс земельну ділянку, загальною площею 0,600 га (код згідно Українського класифікатору цільового використання землі - 1.12.7 - землі фізичної культури та спорту) за адресою : М. Одеса, Приморський район, Лідерсовський буьвар, 7, у тимчасове довгострокове користування, на умовах оренди, терміном на 49 років, для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		11.03.2002 р. Одеською міською радою (орендодавець) та ТОВ Спорт-сервіс (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі та рішення Одеської міської ради від 28.12.2001 за № 3066-ХХІІІ, надає а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 6000 кв.м, що знаходиться у м. Одесі в Приморському районі, Лідерсовський бульвар, під номером сім, згідно плану земельної ділянки (додаток № 1), який є невід`ємною частиною договору.
		Згідно положень п. 1.2. договору від 11.03.2002 р. зазначена земельна ділянка, загальною площею 6000 кв.м, земельна ділянка 2000 кв.м  із земель міста, земельна ділянка площею 4000 кв.м із земель ДСК ЧМП, надається у володіння і користування орендаря, терміном на 49 років (до 28.12.2050 р.), для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		Відповідно до п. 1.3 договору від 11.03.2002 р. зміна цільового призначення та використання зазначеної земельної ділянки можлива тільки на підставі відповідного рішення Одеської міської ради.
		У п. 3.4.2. договору від 11.03.2002 р. сторони домовились, що орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, зазначеного у п. 1.2 договору. Забезпечити належний санітарний, протипожежний, екологічний стан земельної ділянки, будинків і споруд, розташованих на ній.
		В п. 4.1 договору від 11.03.2002 р. відповідно до Українського класифікатора обмежень прав власності на земельну ділянку та використання земельних ділянок встановлене таке обмеження: правове: 1.1 - зміна цільового використання, сервітути № 1 та 2  прохід або проїзд через земельну ділянку, використання земельної ділянки для прокладки та ремонту лінійних інженерних споруд поширюється на часину земельної ділянки.
		Відповідно до п. 6.2. договору від 11.03.2002 р. цей договір може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов`язків.
		Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним.
		Згідно з вимогами ч. 1-4 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
		Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об`єктів, крім випадків, передбачених законом.
		Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.
		Положеннями ч. 8 ст. 93 ЗК України визначено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.
		Так, згідно положень ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Крім того, за приписами ст. 13 Закону України Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).
		В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
		Приписами ст. 15 Закону України Про оренду землі встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
		Також з матеріалів справи вбачається, що аналогічне правове обмеження щодо зміни цільового призначення даної земельної ділянки встановлено висновком управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 15.11.2001 за № 642 та висновком управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 09.11.2001 за № 396/4872 у відповідності до Українського класифікатора обмежень прав власності на землю та використання земельної ділянки (Українського класифікатора прав обмеженого користування чужою земельною ділянкою).
		Тобто, з огляду на рішення Одеської міської ради від 28.12.2001 за № 3066-ХХІІІ господарський суд доходить висновку, що органом місцевого самоврядування та відповідними компетентними контролюючими органами було визначено цільове призначення вищевказаної земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів та віднесено дану земельну ділянку до земель фізичної культури та спорту земель громадського призначення земель населених пунктів. Саме для цих цілей цю земельну ділянку і передано в оренду ТОВ Спорт-сервіс на 49 років із забороною зміни її цільового призначення.
		Між тим, дана земельна ділянка (кадастровий номер 5110137500:29:005:0035), що перебуває в оренді ТОВ Спорт-Сервіс, межує з земельною ділянкою (кадастровий номер 5110137500:29:005:0034) загальною площею 0,0724 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9, та яка, як вбачається з договору від 31.10.2019 р., була передана Одеською міською радою в оренду ТОВ Лідер-Парк.
		Як встановлено судом, в п. 3.1. договору від 31.10.2019 р. визначено, що договір укладено на 20 років, для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування адміністративної будівлі.
		Також в п. 5.1. договору від 31.10.2019 р. передбачено, що земельна ділянка передається в оренду орендарю для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування адміністративної будівлі.
		Згідно п. 5.2. договору від 31.10.2019 р. категорія земель за основним цільовим призначенням  землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель  В.03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови). 
		При цьому суд наголошує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що з моменту укладення вищевказаних договорів оренди і до теперішнього часу вносились зміни щодо цільового призначення зазначених земельних ділянок (мети, з якою вони надані у користування), або Одеською міською радою приймались відповідні рішення щодо зміни цільового призначення даних земельних ділянок та/або внесення відповідних змін до зазначених договорів не приймались.
		Між тим, як вбачається із звернення до в.о. начальника Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, ТОВ Спорт-сервіс та ТОВ Лідер-парк звернулись до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради із проханням про видачу умов та обмежень для будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк, за рахунок знесення нерухомості, яка знаходиться у власності ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк, за адресою м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7 та м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9 та благоустроєм прилеглої території.
		Згідно п. 8 ч. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Отже, господарський суд, доходить висновку, що містобудівні умови та обмеження не є документом, який надає дозвіл на проведення будівництва, а це виключно викладений перелік вимог до проектування і будівництва. 
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції закону, станом на момент видачі оскаржуваних містобудівних вимог та обмежень) містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
		2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
		3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
		Відповідно до абз. 5 ч. 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності цей перелік документів (у тому числі, документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою) для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		В результаті розгляду спільного звернення ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради 22.06.2020 р. вказаним Товариствам були видані містобудівні умови і обмеження № 102 для проектування об`єкту будівництва, які затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.06.2020 за № 01-06/178, а саме: готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром. Наразі, як з`ясовано судом, для отримання вищевказаних містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкту будівництва ТОВ Спорт-сервіс та ТОВ Лідер-парк надали до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради копії вищевказаних договорів оренди земельних ділянок, додатково надавши витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Державного земельного кадастру.
		Між тим, як вбачається з переліку документів, які надавалась для видачі містобудівних вимог та обмежень, ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк було додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1808077451101; за адресою: Одеська область, м. Одеса, бульвар Лідерсовський, земельна ділянка 7, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.
		Проте, як вже зазначалось вище, відповідно до договору оренди землі від 11.03.2002 р. земельна ділянка площею 0,6000 га за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, надана в оренду ТОВ Спорт-Сервіс, віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення даної земельної ділянки - В.03.10. - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, а вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		Також відповідно до договору оренди землі від 31.10.2019 р. земельна ділянка площею 0,0724га за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9, надана в оренду ТОВ Лідер-Парк, має категорію земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення даної земельної ділянки - В.03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, вид використання - для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування адміністративної будівлі.
		При цьому в п. 1.3 договору від 11.03.2002 р. встановлено, що зміна цільового призначення та використання зазначеної земельної ділянки можлива тільки на підставі відповідного рішення Одеської міської ради.
		Отже, умовами договору оренди чітко встановлено заборону на зміну як цільового призначення, так і виду використання зазначеної земельної ділянки без дозволу, а саме рішення орендодавця. 
		Як встановлено судом, відповідні рішення щодо зміни цільового призначення та виду використання даних земельних ділянок та/або Одеською міською радою не приймались, а відповідні зміни до зазначених договорів не вносились.
		Отже, вказане свідчить про те, що відповідачі - ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ „Лідер-Парк порушили умови використання наданих їм в оренду земельних ділянок, а саме п. 1.2. 1.3 договору від 11.03.2002 р., та п. 5.1, 5.2 від 31.10.2019 р., оскільки розпочали будівництво на земельній ділянці готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, а також умови договорів в частині обмеження будівництва об`єктів на земельній ділянці. Відтак, вказані Товариства не виконали обов`язок щодо дотримання встановлених щодо об`єкта оренди обмежень (обтяжень) в обсязі, передбаченому законом та договором оренди землі, встановлені умовами договорів оренди.
		Ті обставини, що ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк під час звернення до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді у цих Товариств, надали витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, де було зазначено цільове призначення земельної ділянки за адресою: Одеська область, м. Одеса, бульвар Лідерсовський, земельна ділянка 7, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, не свідчать про дотримання цими Товариствами встановлених умов договорів оренди стосовно зміни виду використання без згоди орендодавця. 
		З огляду на вказане, суд погоджується з позицією прокурора про те, що Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради під час розгляду заяви ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк про надання містобудівних умов та обмежень для будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, мав виявити недостовірні відомості документах, що посвідчували право користування земельної ділянки, а саме у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що містили відомості, яка суперечили змісту договорів оренди, які в даному випадку є саме правовстановлюючими документами, що підтверджують право користування ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк спірними земельними ділянками. 
		Отже, подані ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк документи для отримання оскаржуваних містобудівних вимог та обмежень містили відомості щодо виду використання земельної ділянки, який є відмінним від того, що було визначене у договорах оренди. 
		Статтею 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлені виключні підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Так, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
		1) неподання визначених частиною третьою ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
		2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
		3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Виходячи з наведеного, суд вважає цілком обґрунтованими доводи прокурора про те, що в даному випадку Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради повинен був відмовити у видачі ТОВ Спорт-Сервіс та ТОВ Лідер-Парк оскаржуваних містобудівних умов і обмежень № 102 для проектування об`єкту будівництва, які затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.06.2020 р. за № 01-06/178. 
		Поряд з цим суд вважає доречними аргументи Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є передусім визначення відповідності намірів забудови діючий містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами та містобудівною документацією вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об`єкту.
		У даній справі прокурором заявлено позов до ТОВ "Спорт-Сервіс", ТОВ "Лідер-Парк" та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, зміст якого полягає в тому, що видача містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки порушує право власності Одеської міської ради, у тому числі з боку ТОВ "Спорт-Сервіс" та ТОВ "Лідер-Парк", на вільне, на власний розсуд визначення кола прав та обов`язків (цільового призначення) щодо користування цією земельною ділянкою та створює передумови для її забудови, у той час як Одеська міська рада такого права у відповідності до вимог чинного земельного та містобудівного законодавства будь-яким особам, у тому числі ТОВ "Спорт-Сервіс" та ТОВ "Лідер-Парк", не надавала. 
		Отже, в даному випадку прокурор стверджує про порушення права власності територіальної громади в особі Одеської міської ради на спірні земельні ділянки.
		При цьому, як з`ясовано судом, прокурор звертався з позовом до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю Спорт-Сервіс, в якому просив суд:
		- визнати недійсною та скасувати проведену 12.03.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035, загальною площею 0,6000 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); вид використання: для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів;
		- скасувати проведену 08.04.2019 Комунальним підприємством Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1808077451101) - право комунальної власності Одеської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:29:005:0035, загальною площею 0,6000 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); вид використання: для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів, шляхом припинення права комунальної власності Одеської міської ради на дану земельну ділянку;
		- скасувати проведену 08.04.2019 Комунальним підприємством Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1808077451101) - право оренди ТОВ Спорт-Сервіс земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035, загальною площею 0,6000 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); вид використання: для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів, шляхом припинення права оренди ТОВ Спорт-Сервіс на дану земельну ділянку.
		В постанові від 23.12.2021 р. у справі № 916/1501/21 Південно-західний апеляційний господарський суд зазначив, що у позовній заяві та апеляційній скарзі прокурором або помилково ототожнюється цільове призначення земельної ділянки із видом цільового використання (призначення) земельної ділянки, з огляду на що останній помилково вважає, що в даному випадку мав бути розроблений та затверджений проект землеустрою, або ж вимоги прокурора ґрунтуються на застарілій судовій практиці про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі, яка була викладена раніше в постановах Верховного Суду України від 05.03.2013 року у справі № 21-417а12, від 08.04.2015 року у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 03.06.2019 року у справі № 708/933/17, від 24.02.2020 року у справі № 701/473/17, від висновків у яких відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 року по справі № 925/929/19.
		Так, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 р., залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України від 14 червня 2022 р., вказане рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2021 у справі № 916/1501/21 було змінено, викладено його мотивувальну частину у редакції постанови суду апеляційної інстанції, в іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2021 у справі № 916/1501/21 залишено без змін. 
		Верховний Суд в своїй постанові від 14 червня 2022 р. у справі № 916/1501/21 погодився з висновком апеляційного господарського суду про те, що цільове призначення земельної ділянки, яка перебуває в оренді відповідача-2, не змінювалося, а змінився лише вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель, що не потребувало розроблення та затвердження відповідної проектної (землевпорядної) документації. При цьому присвоєння нового коду та виду використання (виду цільового призначення) земельної ділянки зумовлене набранням чинності наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель. 
		При цьому враховуючи те, що вказане судове рішення у справі № 916/1501/21 набрало законної чинності, відповідно в силу ст. 75 ГПК України встановлені у вказаному рішенні вказані факти щодо зміни відповідачем виду використання спірних земельних ділянок не підлягають доведенню знов. 
		Преюдиціальність  це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі № 902/201/19, постанова КГС ВС від 15.10.2019 по справі № 908/1090/18). 
		Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі  Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. 
		Натомість у даній справі прокурор, звертаючись із заявленим позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Спорт-Сервіс, Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Парк, оскаржує видані Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, з підстав того, що видача вказаних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки порушує право власності Одеської міської ради.
		Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Вона також закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб`єктів права власності і гарантує кожному захист його прав і свобод. Зазначені положення мають визначальне значення і для суб`єктів земельних правовідносин.
		Земельний кодекс України гарантує і забезпечує фізичним і юридичним особам рівні умови і способи захисту права власності та права користування на конкретні земельні ділянки.
		Власник земельної ділянки чи землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків. Важливо знати, що захист прав на землю здійснюється в адміністративному та судовому порядку.
		Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються лише судом. У ст. 152 Земельного кодексу України визначений перелік способів захисту земельних прав, який не є вичерпним. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
		Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		Згідно з частиною 1 статті 316, частиною 1 статті 317 та частиною 1 статті 319 цього Кодексу правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Поряд з цим з огляду на те, що спірні земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ "Спорт-Сервіс" та ТОВ "Лідер-Парк", то відповідно спірні правовідносини також регулюються Законом України "Про оренду землі". 
		Відповідно до положень статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
		У статті 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар земельної ділянки має право, зокрема, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.
		Згідно зі статтею 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки. 
		Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
		Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання. Поділ земельного фонду країни на категорії передбачено ЗК України.
		Відповідно до статті 19 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
		а) землі сільськогосподарського призначення;
		б) землі житлової та громадської забудови;
		в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
		г) землі оздоровчого призначення;
		ґ) землі рекреаційного призначення;
		д) землі історико-культурного призначення;
		є) землі лісогосподарського призначення;
		є) землі водного фонду;
		ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
		Отже, усі землі у межах України мають своє цільове використання, як це передбачено статтею 19 ЗК України, цільове використання земельних ділянок є одним із принципів земельного законодавства.
		Частиною 1 статті 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної частиною 1 статті 19 ЗК України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.
		Згідно з частиною 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Отже, цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель визначається на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов`язковим дотриманням містобудівної документації та документації із землеустрою. 
		Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).
		Єдина умова, яку встановлюють положення частини 5 статті 20 ЗК України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у справі № 806/5308/15 в постанова від 31.07.2019 р.
		Як встановлено судом, ТОВ "Спорт-Сервіс" та ТОВ "Лідер-Парк" порушили умови використання наданих їм в оренду спірних земельних ділянок, оскільки здійснювали в порушення умов договорів оренди будівництво будівель на цих земельних ділянках всупереч обмеженням, передбаченим цими договорами, тим самим змінивши самостійно вид використання земельної ділянки. Адже, Одеська міська рада не надавала погодження у відповідності до вимог чинного земельного та містобудівного законодавства ТОВ "Спорт-Сервіс" та ТОВ "Лідер-Парк", та іншим особам, щодо зміни виду користування цими земельними ділянками та їх забудов. 
		За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		Так, частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, зокрема це справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		При цьому відповідно до приписів частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
		Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Так, вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх встановлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорене таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
		Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
		Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
		Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		За змістом положень вказаних норм, суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
		Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Разом з тим, особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, якщо він передбачений чинним законодавством або договором. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
		Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, господарський суд виходить насамперед із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Крім того, під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення, або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов. Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли у судовому процесі відсутній будь-який сенс в розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача у обраний ним спосіб.
		Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Відповідний висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 р. у справі № 925/1265/16.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
		При цьому, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Так, надаючи правову оцінку належності обраного прокурором в даному випадку способу захисту порушених прав власника землі  Одеської міської ради, суд зазначає, що визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки у даному випадку, є, по суті, встановленням факту, оскільки не відновлює порушеного права Одеської міської ради за наявністю чинних і діючих договорів оренди землі, адже земельні ділянки перебуватимуть в оренді (користуванні) забудовників. В даному випадку внаслідок задоволення позовних вимог не відбудеться нівелювання негативних наслідків і не відновиться порушене, за ствердженнями прокурора, право позивача на вільне, на власний розсуд визначення кола прав та обов`язків (цільового призначення) щодо користування земельною ділянкою, а вимагатиме пред`явлення у подальшому іншого позову, і прокурором не обгрунтовано яким чином таке задоволення відновить порушене право міськради.
		Натомість чинним законодавством встановлено способи захисту прав орендодавців земельних ділянок у разі порушення орендарями умов використання земельних ділянок. 
		Відповідно до положень статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		При цьому окремою підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням (статті 143 ЗК України).
		Відповідно до п. 6.2. договору від 11.03.2002 р. на вимогу однієї зі сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов`язків. 
		В п. 12.3 договору оренди від 31.10.2019 р. також передбачає розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. 
		За таких обставин, господарський суд доходить висновку, що обраний прокурором спосіб захисту порушеного права Одеської міської ради шляхом визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, не є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки не може забезпечити поновлення прав позивача внаслідок його невідповідності змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин. Адже заявлений позов фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки) та не стосується захисту порушеного цивільного права та його відновлення. 
		Так, на думку суду, порушене право Одеської міської ради як орендодавця та власника земельної ділянки можливе поновленню лише шляхом розірвання договору оренди, між тим, в рамках розгляду господарської справи № 916/2449/21 таких вимог прокурором не заявлялось. 
		В постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 та від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 наведено правовий висновок, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. 
		Наразі суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим доводам прокурора і сторін, оскільки така оцінка не впливає на вказані вище висновки суду. 
		Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії"). 
		Водночас, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення усправі "Руїс Торіха проти Іспанії", "Серявін проти України").
		Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності та обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради не підлягають задоволенню.
		З огляду на те, що у задоволенні позову прокурора, пред`явленого в інтересах держави в особі Одеської міської ради, відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету не підлягають відшкодуванню відповідачами.
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Спорт-Сервіс, Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Парк та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів  Товариство з обмеженою відповідальністю Одесабуд, про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки відмовити.
		 
		Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повне рішення складено та підписано 01 лютого 2023 р. у зв`язку відсутністю стабільного електропостачання в адміністративній будівлі господарського суду Одеської області. 
		 
		Суддя В.С. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...